Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
24 березня 2025 року Справа № 520/6012/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши адміністративний позов та додані до нього документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Московського районного суду м. Харкова (просп. Ювілейний, буд.38Є, м. Харків, 61153, код ЄДРПОУ02894088), Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд.36, корпус 2,м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ26281249) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Московського районного суду м. Харкова, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. керівника апарату Московського районного суду міста Харкова № 02-03/35 від 13.01.2025 «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 » в частині визначення розміру надбавки за вислугу років на державній службі: «30% посадового окладу» та обмеження строку, на якій встановлюється надбавка за вислугу років на державній служби ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Московський районний суд м. Харкова встановити ОСОБА_1 і з 01.01.2025 надбавку за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу», а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату з розрахунку надбавки за вислугу років на державній службі в розмірі 50% посадового окладу з 01.01.2025.
Дослідивши позовну заяву та доданні до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись наступним.
Вирішуючи питання наявності підстав для відкриття провадження у справі в порядку, визначеному ст.171 КАС України, судом встановлено, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спір виник щодо проходження публічної служби.
За правилом ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Так, в позовній заяві позивачка, яка перебуває на керівника апарату Московського районного суду м. Харкова вказує, що вважає протиправним та просить суд скасувати наказ в.о. керівника апарату Московського районного суду міста Харкова № 02-03/35 від 13.01.2025 «Про встановлення надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 » в частині визначення розміру надбавки за вислугу років на державній службі: «30% посадового окладу». та обмеження строку, на якій встановлюється надбавка за вислугу років на державній служби ОСОБА_1 .
Враховуючи предмет спору, в даному випадку мають застосовуються приписи ч. 5 ст. 122 КАС України, тобто місячний строк для звернення до суду, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд враховує, що отримуючи заробітну плату позивачка була обізнана про наявність спірного наказу від 01.01.2025, проте з даним адміністративним позовом звернулась до суду лише 17.03.2025 року, тобто з пропуском місячного строку передбаченого нормами КАС України.
У такій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов'язаних з прийняттям на публічну службу, її проходженням, звільненням з публічної служби, у тому числі щодо спорів про належні до виплати суми заробітної плати (грошового забезпечення) та інші виплати, пов'язані з проходженням публічної служби, встановлюється місячний строк.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).
Суд наголошує, що позивачкою будь-яких поважних підстав, що об'єктивно унеможливлювали реалізацію нею права щодо своєчасного звернення до суду із цими позовними вимогами не вказано та не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Крім того, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що даний позов позивачкою подано із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Суд враховує, що у постанові Верховного Суду від 19.12.2022р. у справі №420/13281/20 сформульовано правовий висновок, за яким на етапі відкриття провадження у справі у суду відсутні повноваження витребовувати будь-які докази. Суд вивчає лише ті докази, що надійшли разом з позовною заявою. Проте суд, встановивши порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, керуючись ст. ст. 123, 169 КАС України має залишити позовну заяву без руху, запропонувавши позивачу подати заяву про поновлення такого строку із зазначенням причин пропуску.
Отже, за сформульованим Верховним Судом правовим висновком саме позивач повинен довести дотримання строку звернення до суду, приєднавши до матеріалів позову докази або дотримання строку на звернення до суду або пропуску строку на звернення до суду з поважних причин.
Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суддя зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав.
Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте, заяви про поновлення строку звернення до суду з належними доказами поважності причин пропуску цього строку, до суду не надано, а тому наявні підстави для залишення позовної заяви без руху для надання заяви про поновлення строку звернення до суду з доданням доказів на їх підтвердження.
Відповідно, даний позов поданий з порушенням вимог ч. 6 ст. 161 КАС України.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частинами 1 та 2 ст.123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачці необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обґрунтування поважності причин пропуску такого строку та доказів на підтвердження поважності таких причин або докази того, що строк звернення до суду з цім позовом не пропущений.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали.
Повідомити позивачу про можливість виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом або докази того, що строк звернення до суду з цім позовом не пропущений.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Рубан В.В.