Справа № 500/751/25
24 березня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду, через представника - адвоката Волинець С.А., надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі відповідач - 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі відповідач - 2), в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні пенсійного фонду України в Тернопільській області від 28.10.2024 №14 щодо відмови ОСОБА_1 в підтверджені стажу роботи на посаді тракториста - машиніста, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 01.06.1989 по 09.02.2000;
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №192650012021 від 09.01.2025 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за винятком підтвердженого пільгового стажу роботи на посаді тракториста - машиніста;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області призначити та виплачувати з 22.05.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового страхового стажу період роботи на посаді тракториста - машиніста в колгоспі ім. Л. Українки з 01.06.1989 по 09.02.2000.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності звернення розглянуте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №192650012021 від 09.01.2025 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи на посаді тракториста-машиніста, що дає право на призначення даного виду пенсії.
Крім того, рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 28.10.2024 №14 відмовлено позивачу в підтвердженні пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах та не зараховано період роботи позивача в колгоспі ім. Л. Українки та ААГ ім. Л. Українки з 01.06.1989 по 09.02.2000.
Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №192650012021 від 09.01.2025 та рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 28.10.2024 №14 протиправними, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 12.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 КАС України встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
14.02.2025 до суду надійшов відзив від Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому представник відповідача 2 просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянуто заяву позивачу про призначення пенсії та прийнято рішення № 192650012021 від 09.01.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. До страхового стажу позивачу зараховані всі періоди трудової діяльності - 32 роки 11 місяців 4 дні. До пільгового стажу на посаді тракториста-машиніста зараховано 13 років 20 днів. Стаж роботи на посаді тракториста-машиніста з 01.06.1989 по 31.12.1999 згідно довідки від 09.07.2024 №47 не підтверджено рішенням Комісії від 28.10.2024 №14. Тому, на переконання відповідача, позивач не має права на призначення пенсії відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону № 1058, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи, що дає право на призначення даного виду пенсії.
27.02.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому відповідач 1 заперечив проти позовних вимог та вказав, що за результатами розгляду документів до страхового та пільгового стажу позивача зараховано всі періоди роботи. Згідно із рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 28.10.2024 року №14, відсутні підстави для зарахування до стажу роботи, яка дає право на пенсію відповідно до підпункту 3 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи в колгоспі ім. Л. Українки та ААГ ім. Л. Українки з 01.06.1989 по 09.02.2000. Отже, у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 19.08.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 27.08.2024 №192650012021, за принципом екстериторіальності, відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи на посаді тракториста-машиніста.
В подальшому рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 28.10.2024 №14 позивачу відмовлено в підтвердженні пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах та не зараховано період роботи позивача в колгоспі ім. Л. Українки та ААГ ім. Л. Українки з 01.06.1989 по 09.02.2000, посилаючись на недоліки в записах трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 (дата заповнення 10.05.1985), що стосуються підстав прийняття на роботу та переведення на посаду тракториста.
Крім того, цією Комісією не прийнята до уваги довідка Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області від 27.08.2024 №165, яка видана на підставі розрахунково платіжних відомостей з травня 1985 по вересень 1986, з липня 1989 по грудень 1999 щодо роботи ОСОБА_1 з 1989 по 1999 роки трактористом, оскільки при перевірці первинних документів відомості, які б містили інформацію про займану посаду не пред'явлено; книги обліку трудового стажу, де були б відомості про роботу ОСОБА_1 впродовж 1984 - 2000 років та протоколи засідання правління та членів колгоспу за 1984 - 1999 роки в архіві відсутні (акт перевірки від 27.08.2024 №1900- 1102-1/3922, пояснювальна записка старости Звиняцького старостинського округу Білобожницької сільської ради від 27.08.2024) (арк.справи 16-17).
03.01.2025 позивач знову звернувся до звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
За результатами розгляду заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийняло рішення № 192650012021 від 09.01.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу на посаді тракториста-машиніста (арк.справи 12).
Відмовляючи у призначенні пенсії за віком Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виходило з того, що вік позивача на момент звернення 55 років, страховий стаж складає 32 роки 11 місяців 4 дні (до страхового стажу зараховані всі періоди трудової діяльності), пільговий стаж на посаді тракториста-машиніста - 13 років 20 днів. Посилаючись на рішення Комісії від 28.10.2024 №14, відповідач не зарахував позивачу стаж роботи на посаді тракториста-машиніста з 01.06.1989 по 31.12.1999 згідно довідки від 09.07.2024 № 47.
Позивач не погоджується із рішенням Комісії при Головному управлінні пенсійного фонду України в Тернопільській області від 28.10.2024 №14 та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №192650012021 від 09.01.2025, вважає їх протиправними та такими, що порушують його право на соціальний захист, а тому звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до частини третьої 3 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» правом пільгового пенсійного забезпечення користуються трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
В силу приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди призначення пільгових пенсій провадиться за нормами зазначеного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом "Про пенсійне забезпечення".
Питання пільгового пенсійного забезпечення окремих категорій сільського господарства врегульовано нормами статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту “в» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 29 років (при зверненні з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року), з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Отже, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 392/1846/15-а та від 08 квітня 2020 року у справі № 469/1193/16-а.
За приписами статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначає Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1 (далі - Порядок № 18-1).
Відповідно до пункту 3 цього Порядку підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).
За пунктом 6 Порядку основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
Для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право: заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально; запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій; отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку; інформувати територіальні органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії (пункт 7 Порядку).
Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються: документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); трудова книжка; документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема: довідка про заробітну плату; копії документів про проведення атестації робочих місць; копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.
Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи (пункт 11 Порядку №18-1).
Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку (пункт 15 Порядку № 18-1).
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.92 року № 7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
Наказом Міністерства праці України за № 58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Положення пункту 1.5 Інструкції вказують, що питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 "Про трудові книжки працівників", цією Інструкцією та іншими актами законодавства.
Пунктом 2.4 Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Разом з тим, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, не може впливати на його особисті права.
Отже, основним документом, який підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення трудової книжки, бухгалтерських документів на підприємстві. У свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.
Вищенаведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Судом встановлено та не заперечувалось відповідачами, що позивачу до страхового стажу зараховані усі періоди роботи за трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 10.05.1985, проте до пільгового стажу зараховано лише 13 років 20 днів.
Так, відповідно до рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 28.10.2024 №14 до пільгового стажу не зараховані періоди роботи позивача на посаді тракториста-машиніста в колгоспі ім. Л. Українки та в Аграрно-акціонерному господарстві ім. Л. Українки з 01.06.1989 по 09.02.2000, у зв'язку із недоліками в записах трудової книжки позивача, що стосуються підстав прийняття на роботу та переведення на посаду тракториста.
Як слідує із рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №192650012021 від 09.01.2025, єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах вказано те, що стаж роботи позивача на посаді тракториста - машиніста з 01.06.1989 по 31.12.1999 згідно довідки від 09.07.2024 №47 не підтверджено рішенням Комісії від 28.102024 №14.
Проте, такі висновки відповідачів суперечать вищенаведеним нормам закону, оскільки основним документом, який підтверджує трудовий стаж є трудова книжка, та відповідні виконуванні роботи, що дають особі право на пільгову пенсію. Водночас, недотримання оформлення довідок працівниками підприємства не свідчить про відсутність у позивача права на призначення такої пенсії, враховуючи, що відповідно до Додатку № 5 Порядку № 637 у Довідці про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, не вказано, що обов'язковою підставою видачі такої довідки є саме первинні документи.
Судом досліджено копію трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 та встановлено, що титульна сторінка трудової книжки засвідчена печаткою колгоспу ім. Л. Українки, дата заповнення - 10.05.1985, професія позивача - тракторист (арк.справи 21). У спірний період трудова книжка позивача містить такі записи:
- 01.05.1985 позивач прийнятий на роботу різноробочим в колгосп ім. Л. Українки (запис 1);
- 01.06.1989 переведений трактористом (запис 2);
- 21.01.1992 колгосп ім. Л. Українки реорганізовано в Аграрно-акціонерне господарство ім. Л. Українки, наказ №1 від 21.01.1992 (запис 3);
- 09.02.2000 позивача переведено в ПАП «Білобожницьке» (запис 4).
Суд зазначає, що дійсно в трудовій книжці позивача записи №1,2 про прийняття на роботу та переведення на посаду тракториста не місять посилань на документи, які слугували підставою для внесення цих записів до трудової книжки.
Поряд з цим суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах. Працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо заповнення такої.
Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від постанові від 21.02.2018 (справа №687/975/17), від 23.04.2019 (справа №593/1452/16-а), від 30.09.2021 (справа №300/860/17), висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п'ятої статті 242 КАС України.
Відповідно до історичної довідки Білобожницької сільської ради Чортківського району, Тернопільської області від 09.07.2024 №48, 10 грудня 1949 року був утворений колгосп ім. Лесі Українки. Згідно рішення загальних зборів (протокол зборів №5 від 10.12.1949 року). 10 березня 1992 року згідно рішення загальних зборів колгоспників (протокол №1 від 10.03.1992 року) колгосп ім. Лесі Українки перейменовано на Аграрно-Акціонерне Господарство імені Лесі Українки (ААГ імені Лесі Українки). ААГ імені Лесі Українки вело Фінансово-економічну діяльність до 01.04.2000. 14 травня 2021 року документи вище перелічених організацій були прийняті на зберігання в Білобожницьку сільську раду згідно акту №1 від 14.05.2021 (арк.справи 27).
На підтвердження трудової участі в колгоспі ім. Л. Українки позивачем до матеріалів позову надано довідку Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області від 09.07.2024 №47, з якої встановлено, що позивач з 01.05.1985 по 31.12.1999 працював в колгоспі ім. Л. Українки. При цьому, у відповідності до кількості відпрацьованих людино - днів упродовж 1985 - 1988 років був різноробочим, з 1989 по 1999 роки працював трактористом (арк.справи 25-26).
У вказаній довідці за №47 містяться записи щодо трудової участі в громадському господарстві, а саме щодо виконання позивачем норм річного мінімуму трактористом:
у 1989 році - відпрацьовані людино днів за рік - 73 при мінімумі 190;
у 1990 році - відпрацьовані людино-днів за рік - 212 при мінімумі 190;
у 1991 році - відпрацьовані людино-днів за рік - 178 при мінімумі 160;
у 1992 році - відпрацьовані людино-днів за рік - 221 при мінімумі 160;
у 1993 році - відпрацьовані людино-днів за рік - 192 при мінімумі 160;
у 1994 році - відпрацьовані людино-днів за рік - 303 при мінімумі 150;
у 1995 році - відпрацьовані людино-днів за рік - 325 при мінімумі 150;
у 1996 році - відпрацьовані людино-днів за рік - 200 при мінімумі 150;
у 1997 році - відпрацьовані людино-днів за рік - 137 при мінімумі 140;
у 1998 році - відпрацьовані людино-днів за рік - 272 при мінімумі 140;
у 1999 році - відпрацьовані людино-днів за рік - 91 при мінімумі 140.
Підставою для внесення відповідних записів до зазначеної довідки слугувала книга обліку по оплаті праці, про що у довідці зароблено відповідний запис.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача не містить відомостей про те, що позивач, будучи членом колгоспу, не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві.
Отже, записами трудової книжки серії НОМЕР_1 та довідкою Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області від 09.07.2024 №47 підтверджено, що позивач з 01.06.1989 по 09.02.2000 виконував роботу тракториста безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції, з виконанням прийнятого колгоспом (в подальшому сільськогосподарським підприємством) річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві, а підставою для внесення даних записів до спірної довідки слугувала книга обліку по оплаті праці.
Також суд звертає увагу, що позивач в період з 01.09.1984 по 29.08.1985 навчався за спеціальністю «тракторист-машиніст третього класу» в Хоростківському СПТУ-27, що підтверджується атестатом №13359, виданим 29.08.1985 Хоростківським СПТУ-27, реєстраційний номер 13359. Що дозволяє прийти до висновку, що позивач після закінчення навчання почав працювати за набутою ним спеціальністю тракториста.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що відсутність відомостей в трудовій книжці про документи, на підставі яких зроблені записи про прийняття на роботу позивача та переведення на посаду тракториста, є ніщо іншим як недоліком в оформленні трудової книжки позивача, що було здійснено його роботодавцем - колгоспом ім. Л. Українки.
Суд зауважує, що не впорядкованість трудової документації, не передання документів на зберігання до архіву, ліквідація організації, відсутність інших відомостей не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи позивача з трудового стажу, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення трудових книжок та бухгалтерських документів на підприємстві, їх зберігання, а тому це не може бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист.
Згідно з частиною п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2022 року у справі № 682/51/17 дійшов таких висновків: " … судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у спірні періоди працював на посаді тракториста-машиніста на підприємствах сільського господарства, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому суди обґрунтовано дійшли висновку щодо протиправності відмови у призначенні позивачу пільгової пенсії […]".
Тому, за наявності періодів роботи на посаді тракториста на підприємствах сільського господарства, виникає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд зауважує, що невпорядкованість трудової документації, відсутність інших відомостей не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи позивача з трудового стажу, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення трудових книжок та бухгалтерських документів на підприємстві, їх зберігання, а тому це не може бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист.
Крім того Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 по справі №687/975/17 зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала особа у той чи інший період роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. В свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист. Також Верховний суд України у постанові по справі № 754/14898/15-а зазначив, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний підтверджений стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів (довідок, наказів), оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що певні недоліки стосовно заповнення трудової документації щодо безпосередньої зайнятості позивача на посаді тракториста у виробництві сільськогосподарської продукції не можуть бути підставою для не врахування відповідних періодів роботи при проведенні обрахунку стажу для призначення особі пенсії за віком на пільгових умовах (аналогічна правова позиція зазначена у пункті 29 постанови Верховного Суду від 24 травня 2018 року по справі N 490/12392/16-а).
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що спірні періоди роботи позивача на посаді тракториста в колгоспі ім. Л. Українки та в Аграрно-акціонерному господарстві ім. Л. Українки з 01.06.1989 по 09.02.2000 підтверджені належними та допустимими доказами, а тому їх слід врахувати до його пільгового стажу.
Водночас, посилання пенсійного органу на формальні недоліки при оформленні трудової книжки та уточнюючої довідки суд до уваги не бере, адже вказана документація складені роботодавцем, тому працівник не може бути позбавлений свого права на пенсійне забезпечення через їх наявність. Позивач не може відповідати за внесення/невнесення відомостей або точність відображення певних даних у документах.
З огляду на викладене, рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 28.10.2024 №14 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №192650012021 від 09.01.2025, слід визнати протиправним та скасувати.
Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов'язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку № 22-1, визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Таким чином, з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №22-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
У зв'язку із чинністю вказаної норми Порядку № 22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянуто заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах та прийнято кінцеве рішення №192650012021 від 09.01.2025, а отже, в даному випадку повноваження щодо призначення позивачу пенсії були делеговані Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Викладене свідчить, що у Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області відсутні повноваження щодо вирішення питання стосовно призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, а відтак вимоги до нього не підлягають задоволенню.
Так, згідно із статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначення, нарахування (перерахування) та виплата пенсії відносить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, а тому суд не може втручатися в його дискреційні повноваження щодо розрахунку стажу та призначення пенсії.
Вказана позиція відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.
Враховуючи вищевикладене, з метою ефективного поновлення прав позивача, вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до пільгового стажу позивача період роботи на посаді тракториста в колгоспі ім. Л. Українки та в Аграрно-акціонерному господарстві ім. Л. Українки з 01.06.1989 по 09.02.2000 та повторно розглянути заяву позивача від 03.01.2025 з урахуванням висновків суду, зазначених у даному судовому рішенні.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
У свою чергу частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у повному обсязі.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 28.10.2024 №14 про відмову ОСОБА_1 в підтверджені стажу роботи на посаді тракториста - машиніста, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 01.06.1989 по 09.02.2000.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №192650012021 від 09.01.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи на посаді тракториста в колгоспі ім. Л. Українки та в Аграрно-акціонерному господарстві ім. Л. Українки з 01.06.1989 по 09.02.2000.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 24 березня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідачі:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769);
- Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (місцезнаходження: вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, 25001 код ЄДРПОУ 20632802);
Головуючий суддя Мірінович У.А.