Справа № 500/414/25
24 березня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Описова частина
Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), у якому просила ухвалити рішення, яким:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо застосування у 2024 році при призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв'язку із втратою годувальника показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 31.10.2024 перерахунок та виплату пенсії у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_1 , згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021-2023 роки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачці проведено перерахунок пенсії у зв'язку з переходом на інший вид пенсії (з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника). Розмір пенсії обчислено з врахуванням страхового стажу та заробітку померлого годувальника. При цьому середньомісячний заробіток для обчислення пенсійної виплати визначено з урахуванням пункту 4.3 Прикінцевих положень згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати 7994,47 грн (3764,40 х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796) та індивідуального коефіцієнту заробітку - 1,70603, обчисленого за періоди, що відповідають страховому стажі, починаючи з 01 липня 2000 року по вересень 2016 року. Позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про перерахунок пенсії у разі втрати годувальника із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, що врахований про перерахунку пенсії померлого годувальника. Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило позивачці у перерахунку пенсії у разі втрати годувальника із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, що врахований про перерахунку пенсії померлого годувальника. через відсутність законних підстав, що і слугувало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.
Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень вказав, що підстави для перерахунку пенсії позивачки у зв'язку з втратою годувальника відсутні, оскільки зобов'язальна частина рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 500/3129/24 стосувалася перерахунку пенсії за віком згідно з Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_2 - померлого годувальника (арк. справи 20 - 23).
Рух справи у суді
Ухвалою суду від 31.01.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали суду від 31.01.2025 про відкриття провадження у справі доставлено відповідачу через електронний кабінет 31.01.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Інших заяв, в тому числі по суті справи, на адресу суду не надходило.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про перехід на інший вид пенсії (у розі втрати годувальника).
24.10.2024 позивачці проведено перерахунок пенсії у зв'язку з переходом на інший вид пенсії (з пенсії за віком на пенсію у розі втрати годувальника), що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії (арк. справи 9).
Розмір пенсії обчислено з врахуванням страхового стажу та заробітку померлого годувальника. При цьому середньомісячний заробіток для обчислення пенсійної виплати визначено з урахуванням пункту 4.3 Прикінцевих положень згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати 7994,47 грн. (3764,40 х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796) та індивідуального коефіцієнту заробітку - 1,70603, обчисленого за періоди, що відповідають страховому стажe, починаючи з 01 липня 2000 року по вересень 2016 року. Страховий стаж, який обчислено по січень 2024 року (включно по місяць, який передував місяцю звернення померлого годувальника за перерахунком у зв'язку з переходом з пенсії за вислугу років на пенсію за віком) становить 51 рік 11 місяців 19 днів.
Однак, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 500/3129/24, яке набрало законної сили, задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 . Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 07.02.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії.
Позивачці при перерахунку пенсії у разі втрати годувальника, розмір пенсії обчислено з врахуванням страхового стажу та середнього заробітку померлого годувальника за 2014-2016 роки, а не від розміру пенсії, який був встановлений на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 500/3129/24.
Не погоджуючись такими діями відповідача позивачка 12.11.2024 звернулася з вимогою про здійснення нарахування пенсії у разі втрати годувальника, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески.
Однак Головним управлінням Пенсійного фонду України у Тернопільській області відмовлено позивачці у застосуванні показників середньої заробітної плати працівників за 2021-2023 роки, посилаючись на відсутність підстав у застосуванні перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника, оскільки зобов'язальна частина рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 500/3129/24 стосувалася перерахунку пенсії за віком згідно з Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_2 - померлого годувальника (арк. справи 11).
Не погоджуючись з такими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, позивачка звернулася до суду із даним позовом.
Мотивувальна частина
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд враховує частини другої статті 2 КАС України, якою визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV).
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 1058-ІV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частинами першою та другою статті 10 Закону № 1058-ІV, передбачено, що особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 36 Закону № 1058-ІV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону; діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Пенсійний вік утриманця визначається в залежності від набутого ним страхового стажу.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 1058-ІV передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії на III групі інвалідності.
Статтею 37 Закону № 1058-ІV визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 1058-ІV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
Судом встановлено, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 500/3129/24 померлому годувальнику - ОСОБА_2 Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснено з 07.02.2024 перерахунок та виплату пенсії за віком згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії.
Однак, у спірних правовідносинах відповідач мотивуючи правомірність своїх дій вказує, на відсутність підстав у застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії при перерахунку пенсії позивачки у разі втрати годувальника, оскільки зобов'язальна частина рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 500/3129/24 стосувалася перерахунку пенсії за віком згідно з Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_2 - померлого годувальника.
При цьому, як слідує з матеріалів справи, відповідачем розмір пенсії позивачки у разі втрати годувальника обчислено з врахуванням страхового стажу та заробітку померлого годувальника із урахуванням середньомісячного заробітку для обчислення пенсійної виплати визначено з урахуванням пункту 4.3 Прикінцевих положень згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати 7994,47 грн. (3764,40 х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796) та індивідуального коефіцієнту заробітку - 1,70603, обчисленого за періоди, що відповідають страховому стажу, починаючи з 01 липня 2000 року по вересень 2016 року, що передував перерахунку пенсії за віком померлого годувальника проведеного на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 500/3129/24.
Пунктом 9 частини 1 статті 129 Конституції України визначено, що основною засадою судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 500/3129/24 встановлено, що розмір пенсії померлого годувальника позивачки ОСОБА_2 повинен обчислюватись із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачено страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії.
Оскільки в силу статті 37 Закону № 1058-ІV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на одного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, то обчислення розміру пенсії позивачки у зв'язку з втратою годувальника повинно здійснюватись із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії померлому годувальнику, тобто за 2021-2023 роки.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо застосування у 2024 році при призначенні ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання про встановлення судового контролю в адміністративній справі, суд враховує таке.
За змістом статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
У статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Одним з основних засад/принципів адміністративного судочинства, згідно з пунктом 5 частини третьої статті 2 КАС України є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною другою статті 370 КАС України визначено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У свою чергу частиною другою статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Згідно з статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до вимог частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу на те, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.
Крім того, згідно з частиною першою статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 № 4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, статтю 382 КАС України викладено у новій редакції яка передбачає, що у адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат суд за письмовою заявою заявника зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачка, серед іншого просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішенням суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду.
Враховуючи вищенаведене, суд висновує про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі, а тому суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення, протягом 90 днів, після набрання рішенням суду законної сили.
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 КАС України.
Висновки за результатами розгляду справи
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відтак, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судові витрати
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає до задоволення, на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн сплачений згідно з квитанцією № 0.0.4152243315.1 від 23.01.2025.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо застосування у 2024 році при призначенні ОСОБА_1 пенсії у разі втрати годувальника показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 з 31.10.2024 перерахунок та виплату пенсії у разі втрати годувальника згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачені страхові внески за 2021-2023 роки, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 20 копійок).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 у справі № 500/414/25 протягом 90 днів з дня набрання законної сили рішенням суду.
Роз'яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області, що відповідно до частини третьої, частини десятої статті 382-3 КАС України у разі постановляння ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надати до суду відомості про керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 24 березня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46001 код ЄДРПОУ: 14035769).
Головуючий суддя Юзьків М.І.