Справа № 500/694/25
24 березня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення від 18.03.25 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала справа №500/694/25 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
18.03.2025 представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, у якій він просить суд вирішити питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу (арк. справи 32-39).
Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, розглянувши заяву та вивчивши долучені до неї письмові докази та матеріали адміністративної справи №500/694/25, дійшов наступного висновку.
Частиною першою статті 247 КАС України передбачено можливість вирішення судом питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Аналогічна норма міститься у статті 252 КАС України, відповідно до пункту 3 частини першої якої суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною другою статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).
Частиною другою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката закріплено у частині п'ятій статті 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.12.2012 №5076-VI (далі - Закон 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Судом встановлено, що 05.02.2025 Костова Наталія Зіновіївна (адвокат) та ОСОБА_1 (клієнт) уклали Договір про надання правничої допомоги, захисту та представництва інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання (арк. справи 35-36).
Із змісту вказаного договору слідує, що його предметом є: надання правничої допомоги та представництво інтересів клієнта в судах з питань визнання протиправною бездіяльності Тернопільського відділу Державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття арешту, накладеного на нерухоме майно Клієнта згідно з постановою №38773204 від 19.08.2013; зобов'язання Тернопільського відділу Державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з нерухомого майна, що належить клієнту, накладеного в рамках виконавчого провадження №38773204 (пункт 1.1. Договору).
Так, за умовами Договору від 05.02.2025, для захисту прав та законних інтересів клієнта Адвокат має наступні повноваження: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності та неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, подавати від імені клієнта заяви, у тому числі позовні, отримувати необхідні довідки, документи, вести від його імені справи у всіх державних установах, кооперативних, громадських, приватних організаціях, а також цивільні та кримінальні справи у всіх судових установах з усіма правами, які надані законом свідку, підозрюваному, обвинуваченому, позивачу, відповідачу та третій особі, у тому числі з правом підпису, визнання або відмови повністю або частково від позовних вимог, збільшення чи зменшення позовних вимог, зміни предмета позову, укладання мирової угоди, залишення позову без розгляду, оскарження рішення, постанови, ухвали суду, отримання та пред'явлення виконавчих документів до стягнення, підписувати і подавати від імені Клієнта будь-які процесуальні документи в тому числі позовні заяви, відзиви на позовні заяви, заперечення та пояснення, підписувати клопотання, скарги, заяви, уточнені позовні заяви, засвідчувати копії письмових та електронних доказів, тощо, а також виконувати всі інші дії, що пов'язані з виконанням даного договору, в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України (пункт 2.2. Договору).
Також сторонами узгоджено, що отримання винагороди адвокатом за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. За надання правничої допомоги, відповідно до даного договору, клієнт оплачує адвокату гонорар за надання правничої допомоги, визначеної пунктом 1.1 цього договору в суді першої інстанції в розмірі - 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок, які клієнт зобов'язується сплатити не пізніше 30 днів з дати підписання сторонами Акту виконаних робіт (наданих послуг) (пункти 4.1. та 4.2. Договору).
Сторони узгодили, що гонорар, вказаний в пункті 4.2 цього договору є фіксованою платою та включає оплату за вчинення усіх необхідних процесуальних дій для представництва клієнта в суді першої інстанції. Розмір гонорару за послуги/роботи не обумовлені цим Договором, узгоджуються сторонами додатково (пункти 4.3. та 4.4. Договору).
До матеріалів справи додано Акт виконання робіт (наданих послуг) від 17.03.2025 та платіжну інструкцію №1863214019 від 18.03.2025 (арк. справи 27, 39).
Згідно підписаного сторонами Акту виконання робіт (наданих послуг) від 17.03.2025, адвокат надав, а клієнт прийняв роботи (послуги) з правничої допомоги відповідно до Договору від 05.02.2025, а саме:
ознайомлення з наданою клієнтом документацією, надання клієнту усних консультацій та роз'яснень у справі, визначення та узгодження з клієнтом правової позиції у справі;
підготовка та подання 07.02.2025 до Тернопільського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Вартість вказаних робіт (без окремого розрахунку) становить 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 коп.
Відповідно до наданої суду платіжної інструкції №1863214019 від 18.03.2025 ОСОБА_1 оплачено послуги правничої допомоги за Договором від 05.02.2025 в сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.
Суд вважає, що заявлена до стягнення сума в розмірі 5000,00грн понесених витрат на професійну правничу допомогу не є співмірною з наданим адвокатом обсягом послуг виходячи з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції дійшов висновків, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України". У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Крім того, слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.
Суд зазначає. що в матеріалах даної справи наявні належним чином складенні оформленні та підписанні, документи, однак відсутній опис проведених адвокатом робіт (наданих послуг) з чітко визначеною їх вартість, а наданий Акт виконання робіт (наданих послуг) від 17.03.2025 по суті дублює пункти Договору від 05.02.2025.
На переконання суду дана справа не є справою значної складності та не потребувала значних затрат часу адвоката, в тому числі зважаючи на достатній обсяг судової практики, розміщеної у Єдиному державному реєстрі судових рішень у аналогічній категорії спорів, та постанов Верховного Суду.
Отже, суд вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу, яку заявник просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань підлягає зменшенню у зв'язку з відсутності ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
Так, суд вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в загальному розмірі 3000,00 грн, з підстав того що заявлена сума витрат на правничу допомогу є завищеною. При визначенні саме такої суми витрат на правничу допомогу суд враховує: складність справи, затрачений час адвоката на надання таких послуг та враховує критерій співмірності, розумності та реальності їхнього розміру.
Водночас суд також враховує, що стягнення витрат у заявленому розмірі становить надмірний тягар для відповідача в межах введеного воєнного стану в державі, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» визначено, суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, у справі «Баришевський проти України», у справі «Двойних проти України», у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia зазначено, що Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
За таких обставин, суд вважає, що заява про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу є обґрунтованою і підлягає до часткового задоволення, а саме: до відшкодування підлягає сума в розмірі 3000,00грн замість 5000,00грн, з врахуванням складності справи, обсягом наданих послуг на виконання робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
Керуючись статтями 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Реквізити учасників справи:
позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач: - Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Острозького князя, 14, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46006, код ЄДРПОУ: 45000236).
Головуючий суддя Мірінович У.А.