24 березня 2025 року Справа № 480/2076/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Осіпової О.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та стягнення шкоди,-
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та стягнення шкоди задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невжиття заходів з організації виплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом в розмірі 200000,00 грн.
Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 200000,00 (двісті тисяч) гривень суми відшкодування банківського вкладу у ПАТ «КБ «Хрещатик» по договору відступлення права вимоги №1 від 01.04.2016 до договору банківського вкладу №1530-644571 від 09.12.2015 «Різдвяний сніг».
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судові витрати в сумі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
В подальшому, 25.09.2023р. Сумським окружним адміністративним судом заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, стягнуто на користь позивача з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 300 грн. (триста) 00коп., а також судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.00коп. за подання позову, сплачений згідно з квитанцією від 16.10.2021р. №48077, судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00.коп. за подання апеляційної скарги, сплачений згідно з квитанцією від 12.07.2022р. №1366-0016-8646-9224, судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.00коп. за подання апеляційної скарги.
У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2023 апеляційні скарги на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 р. залишено без задоволення, а додаткове рішення у справі № 480/2076/21 - без змін.
18.03.2024 до суду позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 58800,00 грн. відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 09.01.2023 р.
Ухвалою від 21.03.2024р. заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
25.03.2024р. від представника відповідача надійшли заперечення на подану заяву (т.2, а.с.180-185), в яких зазначено, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Спори із Фондом гарантування вкладів фізичних осіб є типовими та фактично мають масовий характер з 2014 року, а тому із підготовкою процесуальних документів взагалі не може виникати будь-яких складнощів та утруднень, як і з пошуком та аналізом судової практики, яка існує з 2014 року, і в цій категорії справ вона є однаковою та сталою.
А тому розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та об'ємом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом.
На думку представника відповідача, розумною та співрозмірною вартістю послуг адвоката у такій категорії справ є 3000 грн., оскільки заявлений розмір судових витрат не співмірний із складністю справи та характером виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, їх обсягом, та самою ціною позову (200 000,00 грн.), що не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Отже, представник відповідача просить відмовити у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №480/2076/21 повністю.
Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи приписи ст. 252 КАС України щодо порядку розгляду заяв про ухвалення додаткового судового рішення, а також те, що справа розглядалась в порядку письмового провадження, суд розглядає цю заяву у письмовому провадженні.
Вирішуючи по суті заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд дійшов висновку про часткове її задоволення з огляду на наступне.
Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п'ята статті 134 КАС України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Частиною сьомою статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем та її представником подано копію угоди до договору про надання правової допомоги від 11.07.2022р. (т.1, а.с.193), пунктом 4.2 якої визначено, що «вартість наданої адвокатом правової допомоги у межах цього договору встановлюється за домовленістю сторін і відображається в акті приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами цього договору і є невід'ємною частиною договору».
Крім того, до суду подано копію акту приймання-передачі наданих послуг від 09.01.2023р. (т.1, а.с.194), пунктом 1 якого визначено, що сторони погоджують те, що адвокатом надано клієнту правові послуги (допомогу) у вигляді правозаступництва, відстоювання інтересів останнього у справі №480/2076/21 з питання оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції від 29.06.22 (надалі - захист позиції Клієнта), а саме:
а) здійснення особистого прийому клієнта з питання надання правових консультацій в аспекті захисту позиції Клієнта, - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 2 години.
б) збір та опрацювання всіх документальних матеріалів, які мають відношення або пов'язанні із захистом позиції Клієнта, надання їм правової оцінки, - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 2 години.
в) розроблення, структуризація та складання процесуальних документів: апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 29.06.22р. у справі №480/2076/21, заяви з процесуальних питань від 09.01.23 (без врахування часу на подання цих документів на підпис Клієнту), оформлення документальних матеріалів додатку заяви з процесуальних питань від 09.01.23р. - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 7 годин.
г) надання Клієнту роз'яснень щодо судової практики в аналогічних справах, в аспекті захисту позиції Клієнта до справі №480/2076/21, - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 1 година.
Враховуючи складність справи, виконані Адвокатом роботи (надані послуги), час, витрачений на це Адвокатом, обсяг наданих Адвокатом послуг та виконаних робіт, а також репутаційне та майнове значення справи для Клієнта, беручи до уваги майновий стан Клієнта, - Сторони дійшли згоди про оплату наданих Адвокатом послуг.
Згідно з п.2 акту підписанням цього акту Сторони погоджують, що загальна тривалість часу, протягом якого здійснювалася правова допомога Клієнту у формі надання послуг становить 12 годин.
Вартість 1 години роботи Адвоката Сторони визначили в сумі 4900,00 грн., відповідно до п. 4.2. Договору (п.3 акту).
Розрахунок вартості наданих Адвокатом послуг здійснено наступним чином: 12 год. х 4900,00 грн. = 58800,00 грн. (п.4 акту).
Пунктом 5 акту передбачено, що грошові кошти в сумі 58800,00 грн. повинні бути сплачені Клієнтом на користь Адвоката в такому порядку: 20000.00 грн. сплачуються в день підписання цього Акта, решта - протягом 80-ти днів після прийняття судом апеляційної інстанції рішення за результатами розгляду апеляційної скарги у справі №480/2076/21.
Зокрема, на виконання п.5 акту приймання-передачі наданих послуг від 09.01.2023р. адвокатом видано позивачу прибутковий касовий ордер №1-09-01/23 на суму 20000грн. (т.1, а.с.196).
Проаналізувавши матеріали справи, зміст позовної заяви та інших заяв, суд вважає суму витрат неспівмірною зі складністю справи, ціні позову та послуг, наданих адвокатом.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (зокрема, постанови від 20 травня 2020 року у справі №240/3888/19, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, від 11 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18), що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката застосуванню підлягає частина п'ята статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Відповідач у письмових запереченнях зазначав, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи.
При вирішенні питання щодо стягнення витрат, суд враховує ті обставини, що справа не є складною, розглянута у письмовому провадженні без участі сторін, судова практика є сталою і обґрунтування позовних вимог складаються із посилань на практику судів у аналогічних справах.
Проаналізувавши заявлені до стягнення позивачкою витрати на правничу допомогу, суд вважає, що вони є такими що підлягають стягненню, але зменшенню в порівнянні із заявленими, виходячи із наступного.
Так, підготовка апеляційної скарги від 12.07.2022р. на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2022р. про закриття провадження у справі (т.1, а.с.175-178) , викладеної на чотири сторінки та зміст якої повністю відтворює зміст апеляційної скарги від 18.10.2021р. на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2021р. про закриття провадження у справі (т.1, а.с.114-117), на думку суду, не вимагає значного часу та більших зусиль ніж апеляційна скарга від 18.10.2021р., що також була подана в процесі розгляду справи.
При цьому суд враховує, що такі види послуг із надання правової допомоги як «здійснення особистого прийому клієнта з питання надання правових консультацій в аспекті захисту позиції Клієнта, збір та опрацювання всіх документальних матеріалів, які мають відношення або пов'язанні із захистом позиції Клієнта, надання їм правової оцінки та роз'яснень щодо судової практики» фактично охоплюється таким видом послуги як «розроблення, структуризація та складання процесуальних документів - апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції», оскільки апеляційну скаргу неможливо якісно скласти без спілкування з клієнтом, з'ясування його правової позиції зі спірного питання, збору та аналізу необхідних матеріалів та надання їм правової оцінки із посиланням на відповідну судову практику.
Таким чином, співмірною сумою за таку послугу суд вважає 500,00 грн., враховуючи, що своїм рішенням від 27.07.2023р. на користь позивача вже були стягнуті з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000грн., а також 300 грн. додатковим рішенням від 25.09.2023р.
Щодо послуг зі складання заяви з процесуальних питань про ухвалення додаткового судового рішення (т.1, а.с.192) від 09.01.23 (без врахування часу на подання цих документів на підпис Клієнту), оформлення документальних матеріалів додатку заяви з процесуальних питань від 09.01.23р., якими є: копія договору про надання правової допомоги, копія акту приймання-передачі наданих послуг, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копія прибуткового касового ордеру та фіскальний поштовий чек як доказ надіслання копії цієї заяви з додатками на адресу відповідача у справі, суд зазначає, що ці послуги не є складовими витрат на професійну правничу допомогу, оскільки безпосередньо не стосуються предмета спору.
Крім того, суд зазначає, що 06 жовтня 2021 року Касаційний адміністративний суд постановив ухвалу про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи №500/2632/19, у якій одна з ключових проблем стосувалася питання можливості здійснення при ухваленні судового рішення судом касаційної інстанції розподілу судових витрат, понесених стороною під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, у випадку направлення справи на новий розгляд або для продовження розгляду.
Розглянувши вказану справу, 19 січня 2022 року Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу, у якій дійшла висновку, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом з тим у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції скасував ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2021р. та від 29.06.2022р. про закриття провадження у справі, а справу направив для продовження розгляду у суді першої інстанції, та при цьому не ухвалював нового рішення та не змінював судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги, то питання здійснення розподілу судових витрат вирішується судом, що ухвалив судове рішення у справі.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Наведене свідчить про доцільність ухвалення у цій справі додаткового рішення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пов'язаних із правничою допомогою адвоката.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 295 КАС України, суд, - В И Р І Ш И В:
Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500 грн. (п'ятсот) 00коп. за подання апеляційної скарги від 12.07.2022р. на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2022р. про закриття провадження у справі №480/2076/21.
У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.О. Осіпова