19 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14735/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання - Куць А.С.,
представника відповідачів - Зубченка І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач) від 30.07.2024 №11510388/38875234 про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 30.11.2022 та зобов'язання Державної податкової служби України (далі ДПС України) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №22 від 30.11.2022 датою її направлення на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» (далі - ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП», позивач) зазначило, що оспорюване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а податкова накладна №22 від 30.11.2022 підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), оскільки ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» надало відповідачеві письмові пояснення і всі первинні бухгалтерські документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №22 від 30.11.2022, однак, оскаржуваним рішенням від 30.07.2024 №11510388/38875234 позивачу відмовлено в її реєстрації.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання.
Відповідачем 03.01.2025 до Полтавського окружного адміністративного суду поданий відзив на адміністративний позов, де проти задоволення позову заперечувалося в повному обсязі з огляду на надання платником податку копії документів, складених/оформлених з порушенням законодавства, а саме при розгляді наданих до повідомлення документів встановлено, що до повідомлення платником надано видаткову накладну від 30.11.2022 № 82 на придбання лампи натрієвої від ТОВ «Інтерсівсервіс» при цьому в Єдиному реєстрі податкових накладних контрагентом не зареєстровано податкову накладну на реалізацію ламп натрієвих, що не дає можливості підтвердити походження товару, який в подальшому був реалізований.
У відповіді на відзив, наданій до справи 10.01.2025, позивач на задоволенні позовних вимог наполягав, вказав про відсутність визначення відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної конкретного переліку документів та пояснень необхідних для реєстрації накладної в ЄРПН. Також позивач наполягав на надання ним до ГУДПС у Полтавській області всіх документів та пояснень, необхідних для реєстрації в ЄРПН податкової накладної №22 від 30.11.2022.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 року закрите підготовче провадження у справі та призначена справа до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП».
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на встановлення в ході розгляду документів, поданих до ГУ ДПС у Полтавській області позивачем, про надання до повідомлення по надання додаткових пояснень та документів видаткової накладної від 30.11.2022 № 82 на придбання лампи натрієвої від ТОВ «Інтерсівсервіс» при цьому в Єдиному реєстрі податкових накладних контрагентом не зареєстровано податкову накладну на реалізацію ламп натрієвих, що не дає можливості підтвердити походження товару, який в подальшому був реалізований.
Вивчивши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» (постачальник), та Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» Сумської міської ради (замовник) укладено договір №52 від 25.11.2022 про закупівлю товару.
Відповідно до умов цього договору, позивач зобов'язався поставити замовникові: лампи натрієві, найменування (номенклатура, асортимент), кількість, ціну за одиницю визначено та погоджено сторонами у специфікації, яка додається до цього договору та є його невід'ємною частиною (додаток № 1), а замовник зобов'язався прийняти їх і оплатити (п. 1.1. Договору).
У п.3.1 .договору вказано, що очікувана вартість цього договору складає 127789,20 грн., в т.ч. ПДВ - 21 298,20 грн.
Пунктом 4.1. договору сторонами погоджено, що замовник зобов'язаний оплатити товар повністю протягом 30 календарних днів з дати отримання товару та оформлення видаткової накладної.
Товар вважається зданий постачальником та прийнятий замовником в момент оформлення (підписання) представниками сторін видаткової накладної (п.5.1. договору).
Специфікацією, яка є додатком № 1 до договору №52 від 25.11.2022, сторони погодили, що постачальник має передати у власність (поставити) лампи натрієві різного типу, на загальну вартість 127789,20 грн, в т.ч. ПДВ 21298,20 грн.
На виконання зобов'язань за договором №52 від 25.11.2022, 30.11.2022 ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» поставило покупцю - КПЕЗО «Міськсвітло» товар - лампа натрієва на загальну суму 127789,20 грн, в т.ч. ПДВ - 21298,20 грн, що підтверджується рахунком на оплату №112 від 25.11.2022, видатковою накладною №100 від 30.11.2022.
Відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Позивачем за фактом першої події - постачання товару була складена та направлена для реєстрації в ЄРПН податкова накладна № 22 від 30.11.2022.
Вказана податкова накладна прийнята, але в квитанції №2 ГУ ДПС у Полтавській області вказало, що «відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 30.11.2022 №22 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем, було направлено в електронній формі до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення про подання пояснень щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №69 /а.с.52/ з копіями документів (загалом до повідомлення долучено 23 додатки), а саме (в копіях): договір №52 від 25.11.2022, специфікація до договору, рахунок на оплату № 112 від 25.11.2022, видаткова накладна № 100 від 30.11.2022, фільтрована виписка за період з 01.01.2022 по 31.12.2023, платіжна інструкція № 39 від 17.01.2023, платіжна інструкція № 88 від 07.02.2023, платіжна інструкція № 96 від 09.02.2023, платіжна інструкція № 114 від 17.02.2023, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за листопад 2022-грудень 2023, договір № 1/ісс-22 від 03.01.2022, рахунок на оплату № 83 від 30.11.2022, видаткова накладна № 82 від 30.11.2022, ТТН № 82 від 30.11.2022, платіжна інструкція № 5785 від 30.06.2023, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за листопад 2022-грудень 2023, договір поставки № ОБ-05/22 від 29.11.2022, рахунок-фактура №СФ-0001620 від 29.11.2022, видаткова накладна № РН-0000144 від 29.11.2022, фільтрована виписка за період 01.11.2022-06.05.2024, платіжна інструкція № 5697 від 01.12.2022, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за січень-грудень 2023, Договір оренди № 41/22 від 30.09.2022, акт приймання-передачі приміщення до договору, рахунок-фактура № 41 від 31.10.2022, рахунок-фактура № 61 від 31.10.2022, акт надання послуг від 31.10.2022, платіжна інструкція №5763 від 27.01.2023, платіжна інструкція № 5692 від 01.12.2022, рахунок-фактура № 52 від 30.11.2022, рахунок-фактура № 70 від 30.11.2022, акт надання послуг від 30.11.2022, платіжна інструкція №5710 від 16.10.2022, платіжна інструкція № 5765 від 27.01.2023, рахунок-фактура № 64 від 31.12.2022, рахунок-фактура № 44 від 31.12.2022, акт надання послуг від 31.12.2022, платіжна інструкція №5751 від 12.01.2023, фільтрована виписка за період 01.06.2022 по 26.02.2023, акт звірки взаєморозрахунків, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за 01.01.2022-27.02.2023, штатний розпис від 30.12.2021, наказ № 1 від 18.09.2013, наказ № 1-К від 11.11.2019, наказ №СЛГ00000003-0000000020 від 04.03.2019, наказ № 3-К від 06.05.2020, наказ №СЛГ00000007-0000000025 від 02.05.2019, наказ № 4-К від 12.12.2019, наказ №СЛК0000001-0000000016 від 12.08.2015, наказ №30-К від 21.07.2020, договір про надання послуг з організації перевезення № 63908.6 від 11.12.2019, заява про приєднання, рахунок на оплату № НП-008474952 від 10.12.2022, акт № НП-008474952 від 10.12.2022, фільтрована виписка за період 01.10.2022 по 31.12.2022, платіжна інструкція № 5726 від 29.12.2022, платіжна інструкція № 5651 від 03.11.2022, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за грудень 2022, оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за 2022, оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за 2022, оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за 2022, сертифікат відповідності №UA.276.362.04-21 від 28.12.2021 з додатком, декларація про відповідність №UA.023.DD.00084-22 від 31.01.2022 з додатком /а.с.60-169/.
За наслідками розгляду пояснень та додаткових документів відповідачем прийняте рішення №11510388/38875234 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №22 від 30.11.2022.
Підставою відмови в реєстрації податкової накладної №22 від 30.11.2022 в ЄРПН зазначено про надання платником податку копії документів, складених/оформлених з порушенням законодавства, а саме при розгляді наданих до повідомлення документів встановлено, що до повідомлення платником надано видаткову накладну від 30.11.2022 № 82 на придбання лампи натрієвої від ТОВ «Інтерсівсервіс» при цьому в Єдиному реєстрі податкових накладних контрагентом не зареєстровано податкову накладну на реалізацію ламп натрієвих, що не дає можливості підтвердити походження товару, який в подальшому був реалізований /а.с.170/.
Позивач не погодився з рішенням відповідача про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН №11510388/38875234 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №22 від 30.11.2022, у зв'язку з чим ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» звернулося до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням комісії відповідача з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 201.10 статті 201 ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку (пункт 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних).
Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Суд зазначає, що контролюючим органом не встановлено порушення позивачем вимог, установлених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, натомість виявлено наявність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.
Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
У силу пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 8 яких платник відноситься до ризикованих в разі, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.
Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
За результатами розгляду податкової накладної №22 від 30.11.2022 відповідачем направлена позивачеві квитанція, де зазначено, що документи прийняті, реєстрація зупинена /а.с.51/.
Відповідачем реєстрація податкової накладної від 30.11.2022 №22 зупинена, у квитанції від 15.12.2022 зазначено, що відповідно до п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 30.11.2022 №22 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Тобто, реєстрація податкової накладної від 30.11.2022 №22 була зупинена через встановлення ризиковості здійснення операцій з посиланням на п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» відповідачеві надане повідомлення про подання пояснень №69 /а.с.52/, пояснення №152 від 24.07.2024 /а.с.55-57/ та копії документів у кількості 23 примірників /а.с. 60-169/.
Опрацювання поданого платником податків повідомлень та документів до податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та прийняття рішень по ним здійснюється Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія ГУ ДПС), склад якої затверджено на виконання вимог Порядку №1165 та наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Наказ № 520), яким затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 9 Наказу №520 зі змінами внесеними Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2023 №19 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Судом встановлено, що за результатами розгляду відповідачем пояснень та документів, наданих ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП», ГУ ДПС у Полтавській області прийняте рішення від 30.07.2024 №11510388/38875234 про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 30.11.2022 у зв'язку із наданням платником податку копії документів, складених/оформлених з порушенням законодавства, а саме при розгляді наданих до повідомлення документів встановлено, що до повідомлення платником надано видаткову накладну від 30.11.2022 № 82 на придбання лампи натрієвої від ТОВ «Інтерсівсервіс» при цьому в Єдиному реєстрі податкових накладних контрагентом не зареєстровано податкову накладну на реалізацію ламп натрієвих, що не дає можливості підтвердити походження товару, який в подальшому був реалізований /а.с.170/.
З матеріалів справи судом встановлено про надання позивачем до ГУ ДПС у Полтавській області копій первинних документів, в обсязі, цілком достатньому, для підтвердження наявності фактичної можливості, законності та виконання господарської операції, за здійснення якої складена та подана для реєстрації в ЄРПН податкова накладна від 30.11.2022 №22.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду від 30.03.2018 у справі № 821/2106/13-а, з метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає наведеним вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.
Суд наголошує, що відповідачем взагалі не запитувались у позивача ні в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, ні в порядку, передбаченому Наказом №520 у повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів.
ТОВ «Смарт Лайт Групп» здійснив аналіз господарської діяльності з контрагентом ТОВ «Інтерсівсервіс» по реалізації останнім товару на ТОВ «Смарт Лайт Групп» за видатковою накладною № 82 від 30.11.2022 та було виявлено невідповідність номенклатури в податковій накладній, яка була зареєстрована ТОВ «ІНТЕРСІВСЕРВІС» № 1 від 30.11.2022.
Для усунення виявленого недоліку, ТОВ «Інтерсівсервіс» було 06.12.2022 направлено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 від 03.10.2024 до податкової накладної № 1 від 30.11.2022, яким приведено у відповідність номенклатуру податкової накладної № 1 від 30.11.2022 до номенклатури видаткової накладної № 82 від 30.11.2022.
Відтак, на момент скерування на реєстрацію в ЄРПН податкової накладної № 1 від 30.11.2022 мало місце неправильне зазначення номенклатури товару, який реалізується ТОВ «Інтерсівсервіс» відповідно до видаткової накладної № 82 від 30.11.2022.
Наголошуємо на тому, що саме видаткова накладна № 82 від 30.11.2022, яка містить посилання на договір поставки, підтверджує передачу товару від ТОВ «Інтерсівсервіс» (як постачальника) до ТОВ «Смарт Лайт Групп» (як покупця).
ТОВ «Смарт Лайт Групп» до повідомлення про надання пояснень від 01.07.2024 також було надано на розгляд Комісії відповідна товарно-транспортна накладна № 82 від 30.11.2022, платіжну інструкцію № 5785 від 30.06.2023. Були надані і інші документи до пояснення для підтвердження реальності господарських операцій, а відтак, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
При розгляді даного питання необхідно врахувати правові висновки Верховного Суду у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, відповідно до яких суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції, за наслідками якої складено ПН, подану для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в ПН, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Предметом розгляду у справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації ПН, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. При розгляді таких спорів, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов'язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в ЄРПН відповідно до пункту187.1 статті 187 ПК України.
Суд неодноразово наголошував, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації ПН. Під час реєстрації ПН фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми критеріями шляхом дослідження документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної саме у ПН. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Надані платником податку первинні документи не свідчать про невідповідність господарських операцій позивача цілям та завданням та його контрагентів статутної діяльності, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю учасників зазначених операцій, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії учасників операцій були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
У документах, які ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» долучило до письмових пояснень зазначено вид, зміст та обсяг господарської операції.
Надані платником податку первинні документи відповідають вимогам ст.ст.187, 198, 201 ПК України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Також необхідно зазначити, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду вказано на те, що з метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає наведеним вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені (Постанова ВС від 30.03.2018 у справі № 821/2106/13-а).
Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. (Постанова ВС від 12.06.2018 р. у справі № 826/11879/13-а, Постанова ВС від 12.06.2018 р. у справі № 825/3419/14).
Отже, Позивачем були здійснені усі, визначені законодавством дії, необхідні для реєстрації накладної. Вимога відповідача про надання для реєстрації податкової накладної №22 від 30.11.2022 товарно-транспортної накладної не ґрунтується на положеннях законодавства України.
Отже, Позивачем були здійснені усі, визначені законодавством дії, необхідні для реєстрації податкової накладної від 30.11.2022 №22, а вимога відповідача про надання додаткових документів, ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» виконана в повному обсязі, що виключає правомірність твердження, викладеного в рішенні від 30.07.2024 №11510388/38875234.
Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом, відповідачем це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання податкової накладної від 30.11.2022 №22 та беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 30.11.2022 №22, а тому рішення від 30.07.2024 №11510388/38875234 прийняте відповідачем необґрунтовано, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту», ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов'язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов'язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов'язок розв'язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, обов'язок щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних поданої платником податків податкової накладної №22 від 30.11.2022, покладений на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику - ДПС України.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є: визнання протиправним та скасування рішення від 30.07.2024 №11510388/38875234 та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 30.11.2022 №22, подану на реєстрацію ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП», датою його фактичного подання.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» підлягають задоволенню.
У прохальній частині позовної заяви позивачем заявлене клопотання про стягнення на його користь судових витрат, в т.ч. витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин другої - п'ятої статті 134 вказаного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною першою статті 138 КАС України передбачено, що розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Згідно з частинами третьою та дев'ятою статті 139 згаданого Кодексу при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.
На підтвердження понесення позивачем витрат в сумі 10000,00 грн на професійну правничу допомогу позивачем надані копії: договору про надання правової допомоги; додаткової угоди до договору про надання правової допомоги; акту приймання - передачі наданих послуг, звіту про надання правової допомоги, рахунку-фактури, свідоцтва, ордеру /а.с.10-14/.
Суд зауважує, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки підготовка справи до судового розгляду не передбачала зібрання значного обсягу доказів (до позову надано лише копії паспорта, ідентифікаційного номера та посвідчень позивача) та збирання доказів не вимагало подання адвокатських запитів чи інших зусиль адвоката. Крім того, питання вирішення подібних спірних правовідносин судами України напрацьовано сталу судову практику.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із наданими адвокатом послугами та складністю цієї справи, а відтак підлягає зменшенню до 1500,00 грн.
Беручи до уваги висновок суду про задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 1500,00 грн.
Відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ТОВ «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» належить витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" (вул. Автобазівська, 7, м. Полтава, 36008, ідентифікаційний код 38875234) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП 44057192), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.07.2024 № 11510388/38875234 про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» № 22 від 30.11.2022 датою її направлення на реєстрацію.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 24 березня 2025 року.
Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва