24 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/10088/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., оцінивши заяву ОСОБА_1 від 23.03.2025 про відвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Департамент контррозвідки Служби безпеки України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області , в якій з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.09.2024, просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області від 25.07.2024 року №23 про скасування дозволу на імміграцію в Україну від 15.05.2017 та скасування посвідки на постійне проживання в Україні серії № НОМЕР_1 від 13.06.2017 ;
2) зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області поновити посвідку на постійне проживання в Україні серії № НОМЕР_1 від 13.06.2017 та повідомити Адміністрацію Державної прикордонної служби України про скасування рішення № 23 від 25.07.2024 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну ОСОБА_1 .
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 16 вересня 2024 року залучено до участі в адміністративній справі №440/10088/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Департамент контррозвідки Служби безпеки України (вул. Володимирська, 33, м. Київ, 01601).
24 березня 2025 року Полтавським окружним адміністративним судом зареєстровано подану через підсистему "Електронний суд" заяву ОСОБА_1 про відвід судді від 23.03.2025, в якій позивач просить відвести суддю Довгопол М.В. від розгляду справи № 440/10088/24, посилаючись на те, що станом на 22.01.2025 р суддею Довгопол М.В. сплановано не розглянуто клопотання позивача про витребування доказів від 19.03.2025 р та Клопотання про визнання неподаним третьою особою документів ( доказів ), що викликає обґрунтований сумнів в неупередженості та об'єктивності судді Довгопол М.В.
За приписами частини 3 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
В силу положень частини 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Надаючи власну оцінку мотивам, з яких позивачем заявлено відвід, суддя виходить з такого.
Відповідно до частин 1, 2 статті 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
За змістом частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 36 КАС України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з частиною 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі "Білуха проти України", (заява №33949/02, пункти 49 - 50), в якому зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Єдиним доводом позивача, покладеним в основу заяви про відвід від 23.03.2025, є те, що суд не вирішив подані позивачем 19.03.2025 клопотання про визнання неподаним третьою особою документів (доказів) та клопотання про витребування доказів.
Необхідно зазначити, що відповідно до частини 3 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Стаття 80 КАС України, яка регламентує порядок витребування доказів, та інші норми процесуального закону не встановлюють строків розгляду судом клопотання про витребування доказів або клопотання про визнання неподаним третьою особою документів (доказів). Отже, відповідні клопотання вирішуються судом з урахуванням обставин справи у розумні строки.
З огляду на викладене, факт не вирішення судом станом на дату подання позивачем заяви про відвід (23.03.2025) клопотань позивача від 18.03.2025, які зареєстровані судом 19.03.2025, жодним чином не свідчить про упередженість судді.
Натомість, варто зауважити, що заяву про відвід судді позивачем подано вже дванадцятий раз. Ухвалами, постановленими суддями, які не входять до складу суду, у задоволенні попередніх заяв позивача про відвід судді, поданих з різних підстав, відмовлено.
В силу вимог частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у контексті обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів державної влади, а також важливість предмета спору для заявника (див. рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» [ВП] (Frydlender v. France) [GC], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).
Поведінка заявників складає об'єктивний факт, який не може стосуватись держави-учасниці, і який необхідно брати до уваги для визначення факту перевищення розумного строку, зазначеного у статті 6 § 1 (Poiss v. Austria (Пойсс проти Австрії), § 57; Wiesinger v. Austria (Вісінгер проти Австрії), § 57; Humen v. Poland (Гумен проти Польщі) [ВП], § 66).
Подання вчергове позивачем заяви про відвід судді фактично спричиняє відтермінування розгляду судом процесуальних питань у справі, в тому числі тих, з приводу не вирішення яких позивачем подано відвід судді, що безпосередньо впливає на тривалість провадження у справі.
Отже, доводи позивача, покладені в обґрунтування заяви про відвід судді від 23.03.2025, не є підставою для відводу судді Довгопол М.В.
Інших обставин, які б обґрунтовано викликали сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Довгопол М.В., як з погляду "суб'єктивного критерію", так і "об'єктивного критерію", позивачем не наведено.
Суд наголошує, що у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді («Морель проти Франції», пункти 45-50; «Пескадор Валеро проти Іспанії», пункт 23), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду («Ветштайн проти Швейцарії», пункт 44; «Пабла Кю проти Фінляндії», пункт 30; «Мікалефф проти Мальти», пункт 96).
З огляду на викладене суддя приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
За таких обставин відповідно частини 4 статті 40 КАС України задля вирішення по суті заяви від 23.03.2025 про відвід наявні підстави для передачі справи №440/10088/24 до відповідного підрозділу суду для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Для вирішення по суті заяви ОСОБА_1 про відвід судді від 23 березня 2025 року про відвід судді Довгопол М.В. передати справу №440/10088/24 до відповідного підрозділу Полтавського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.В. Довгопол