24 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14293/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - ТОВ "Єристівський ГЗК") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500130/2024/000043/2 від 31.10.2024;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації № UA500130/2024/000347 від 31.10.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність оспорюваного рішення та картки відмови, оскільки для митного оформлення товару митному органу були надані усі необхідні документи, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість такого товару та надають змогу встановити усі складові митної вартості товару. На переконання позивача, рішення митниці про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є необґрунтованими, оскільки митним органом не наведено підстав, що у достатній мірі свідчили б про свідоме заниження декларантом митної вартості імпортованих товарів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі №440/14293/24, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві (17.12.2024 надійшов до суду) представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №24UA500130027565U6 від 27.10.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000043/2 від 31.10.2024, а саме: відповідно до доданого документа 9000-№ лист-ціна Ref №2024-10-02 від 07.10.2024 надано уточнення розбивки ціни з відвантаження 75,000 тонн обробленого бентоніту, ціни зазначені до МТП ПІВДЕННИЙ- умови згідно з Інкотермс не зазначені; також документ 9000-№ лист-ціна Ref №2024-10-02 від 07.10.2024 виданий відправником (виробником) вантажу, а не контрактоутримувачем, при чому розрахована ціна відрізняється від ціни інвойсу FV1-20250583 від 06.10.2024 на 1 дол, США за тонну; в наданому до ЕМД документі 3016-№ висновок Укрпромзовнішекспертизи №1963 від 22.10.2024, зазначено що договір купівлі-продажу здійснено згідно з контрактом №581/4694 від 28.08.2024 між ТОВ "Єристівський ГЗК" та компанією "ASHAPURA MIDGULE NV", тоді як згідно з наданим документом назва компанії "ASHAPURA MIDGULF NV", також відповідно до джерел інформації було проаналізовано тільки цінова пропозиція представника компанії "ASHAPURA MIDGULE NV", без врахування аналізу цін зазначеного товару на ринку, та без врахування якісних характеристик, виробника, об'єму партії, умов поставки тощо.
Відповідач звернув увагу, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості відповідно до умов частини першої статі 54 Митного кодексу, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. За доводами відповідача, вищенаведені розбіжності усунені не були; декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, враховуючи лист підприємства від 31.10.2024 № 1312/4691 та №1317/4691 до електронної митної декларації.
Також на переконання відповідача, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500130027565U6 від 27.10.2024, містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини відповідно до пункту 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
У відповіді на відзив (надійшла до суду 20.01.2025) позивачем зазначено: заперечення відповідача жодним чином не спростовують обґрунтованість вимог позивача та не доводять законності оскаржуваних у позовній заяві рішень. За доводами товариства, аргументи, на які посилається відповідач, як на підставу своїх заперечень, більшою мірою зводяться до дублювання викладених ним в оскаржуваному рішенні доводів, спростування яких наведено позивачем у позовній заяві; висновки про законність та обґрунтованість зазначених відповідачем тверджень та вимог під час проведення митних консультацій повною мірою розкрито в позовній заяві та у відповіді на відзив додатково не аналізуються; будь-яких аргументів чи навіть зауважень з приводу обраного позивачем методу визначення митної вартості майна у поданих деклараціях відповідач не висловлював; відсутність зауважень митного органу щодо обраного методу визначення вартості майна відповідно до частини сьомої статті 53 МК України створює для позивача правомірне право очікувати, що обраний ним метод визначення вартості є доведеним та правильним, як такий, що не піддається сумніву з боку суб'єкта владних повноважень, яким здійснюється контроль правильності визначення митної вартості товарів; піддаючи сумніву ціну, визначену контрактом від 28.08.2024 №581/4694, митний орган не навів будь-яких обґрунтованих доказів, що сторонами контракту допущено порушення законодавства, звичаїв ділового обороту чи вимог розумності і справедливості.
Крім того, представник позивача зазначав, що відповідач у відзиві посилається на норми Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, що затверджені наказом Державної митної служби від 01.07.2021 №476. Даний документ не є нормативно-правовим актом, оскільки не зареєстрований у Міністерстві юстиції України. У свою чергу незареєстровані нормативно-правові акти не проходять правової експертизи і не набувають чинності у порядку, встановленому законодавством. Не чинні нормативно-правові акти не можуть прийматись до виконання та не викликають правових наслідків.
За твердженням товариства, 16.04.2024 ВМО №1 митного поста "Південний-порт" Одеської митниці було оформлено декларацію ІМ40АА №24UA500130013211U9 на такий же товар - "Оброблений бентоніт" за фактурною ціною 66,95 дол.США/м.т. і жодних питань у митних органів при цьому не виникало.
У запереченнях (надійшли до суду 22.01.2025) представником відповідача наведені аргументи, аналогічні викладеним у відзиві на позов. Наголошено, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішень про коригування митної вартості товару №UA500130/2024/000043/2 від 31.10.2024 діяла відповідно до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому, на думку представника відповідача, відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Суд розглядає цю справу на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до контракту №581/4694 від 28.08.2024 ТОВ "Єристівський ГЗК" придбало у компанії "ASHAPURA MIDGULF NV" бентоніт в кількості 70000 м.т. (+/-10%) на умовах постачання СРК морські порти України (фактична кількість 75000 м.т.).
Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №24UA500130027565U6 від 27.10.2024 /а.с.99/, відповідно до якої за умовами поставки CFR на митну територію України надійшов товар ТОВ "Єристівський ГЗК", а саме: Оброблений бентоніт: активований карбанатом натрія, кальцієвий бентоніт для котунів у гранулах навалом 75000000 кг (75000,00 м.т.). Вміст монтморилоніту бейделіту: розмір гранул від 0 до 5мм-8,60%; розмір гранул більш 40мм-0,90%; вологість-13,73%, індекс набухання-30 ml/2g, водопоглинання на плиті-610,рН водної суспензії - 10,10; вміст монтморилопіту-82,0%; вміст нонтроніту або беделіту в смектитах - відсутній, кварц в мінеральній формі-2,98%; вміст вапняка, гіпсу-3,1%,карбонат натрію-2,9%; сульфіди-0,04%. Використовується як інградіент для виробництва (формування) залізорудних котунів на ПрАТ "Полтавський ГЗК". Торговельна марка - немає даних. Виробник: ASHAPURA INTERNATIONAL LIMITED. Країна виробництва: Індія, IN.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) №24UA500130027565U6 від 27.10.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме:
1) декларацію митної вартості від 27.10.2024 /а.с. 99/;
2) сертифікат якості (Certificate of quality) С/IGІ/М&М/275035/242518181 від 15.10.2024 /а.с.109/;
3) рахунок-фактуру (інвойс) (Соmmercial invoice) FV1-20250583 від 06.10.2024 /а.с.38/;
4) коносамент (Вill of lading) АІL/МUN/МS/001/2024-25 від 06.10.2024 /а.с.39/;
5) сертифікат про походження товару (Certificate of origin) СО/2425/121704 від 11.10.2024 /а.с. 110/;
6) висновок ДП "Укрпромзовнішекспертиза" №В-91 від 22.10.2024 /а.с. 111/;
7) інформаційну довідку №1297/4691 від 27.10.2024 /а.с.42/;
8) контракт № 581/4694 від 28.08.2024 на поставку обробленого бентоніту з додатками № 1 від 28.08.2024 та № 4 від 28.08.2024 /а.с.14-24, 27/;
9) договір комісії №216 від 09.03.2023 між ПАТ "Полтавський ГЗК" (комітент) та ТОВ "Єристівський ГЗК" (комісіонер) на закупівлю продукції, товарів та послуг у компаній-нерезидентів України з додатковими угодами №1-4 /43- 54/;
10) заявка №127 від 31.07.2024р. до договору комісії № 216 від 09.03.2023 /а.с.54/;
11) договір на брокерські митні послуги РБ/138-24 від 12.04.2024 між ТОВ "Єристівський ГЗК" і ТОВ "СМТ ЮЖНИЙ ЛТД" /а.с.55-57/;
12) експертний висновок № В-91 від 21.10.2024 /а.с.111/;
13) документація виробництва бентоніту від 07.10.2024 /а.с. 60-65/;
14) лист одержувача №1263/4691 від 21.10.2024 /а.с.112/;
15) паспорт безпеки від 07.10.2024;
16) протокол засідання тендерного комітету 01.07.2024;
17) лист Ref №2024-10-02 від 07.10.2024 /а.с. 63/;
18) копія експортної декларації країни відправлення UNMUN1 4469052 від 30.09.2024 /а.с. 112/;
19) копія експортної декларації країни відправлення UNMUN1 4509488 від 01.10.2024.
29.10.2024 Одеською митницею надано позивачу повідомлення /а.с.68/, у якому зазначено про те, що відповідно до доданого документа 9000-№ лист-ціна Ref №2024-10-02 від 07.10.2024 надано уточнення розбивки ціни з відвантаження 75,000 тонн обробленого бентоніту, ціни зазначені до МТП ПІВДЕННИЙ- умови згідно з Інкотермс не зазначені; також документ 9000-№ лист-ціна Ref №2024-10-02 від 07.10.2024 виданий відправником (виробником) вантажу, а не контрактоутримувачем, при чому розрахована ціна відрізняється від ціни інвойсу FV1-20250583 від 06.10.2024 на 1 дол. США за тонну; у наданому до ЕМД документі 3016-№ висновок Укрпромзовнішекспертизи №1963 від 22.10.2024 зазначено, що договір купівлі-продажу здійснено згідно з контрактом N2 581/4694 від 28.08.2024 між "Єристівський ГЗК" та компанією "ASHAPURA MIDGULE NV", тоді як згідно з наданим документом назва компанії "ASHAPURA MIDGULF NV", також відповідно до Джерел інформації - було проаналізовано тільки цінова пропозиція представника компанії "ASHAPURA MIDGULE NV", без врахування аналізу цін зазначеного товару на ринку, та без врахування якісних характеристик, виробника, об'єму партії, умов поставки тощо.
Крім того, у повідомленні від 29.10.2024 зобов'язано протягом 10 календарних днів подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) копію декларації країни відправлення з перекладом на українську мову; 4) прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару; 5) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) документи, які підтверджують вартість страхування вантажу.
Також декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.
На виконання вимог, що містяться у повідомленні відповідача від 29.10.2024, позивач 31.10.2024 додатково разом з листом №1312/4691 /а.с.70/ надав відповідачу наступні документи:
1) лист №2024-112 від 30.10.2024 з уточненням розбивки ціни та зазначенням умов поставки згідно Інкотермс /а.с. 64/;
2) лист ДП "Укрпромзовнішекспертиза" №2017 від 30.10.2024 щодо помилки в найменуванні "ASHAPURA MIDGULF NV" /а.с. 41/;
3) копія експортної декларації країни відправлення UNMUN1 4469052 від 30.09.2024 перекладом на українську мову /а.с.112/;
4) лист №2024-10-03 від 07.10.2024 (Каталог товару і прайс-лист) з перекладом на українську мову /а.с. 61/;
5) лист-роз'яснення №1308/4691 від 30.10.2024 до Інформаційної довідки №1297/4691 від 27.10.2024 /а.с. 69/;
6) лист №2024-113 від 30.10.2024 про неможливість надати контракт між ASHAPURA INTERNATIONAL LIMITED та "ASHAPURA MIDGULF NV" з перекладом на українську мову /а.с.66/;
7) рахунки третім особам №2411241334 від 27.09.2024 та №2411241354 від 01.10.2024.
31.10.2024 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №11А500130/2024/000043/2 /а.с.34-35/.
У рішенні міститься наступна інформація: у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме:
- відповідно до доданого документа 9000-№ лист-ціна Ref №2024-10-02 від 07.10.2024 надано уточнення розбивки ціни з відвантаження 75,000 тонн обробленого бентоніту, ціни зазначені до МТП ПІВДЕННИЙ - умови згідно з Інкотермс не зазначені;
- також документ 9000-№ лист-ціна Ref №2024-10-02 від 07.10.2024 виданий відправником (виробником) вантажу, а не контрактоутримувачем, при чому розрахована ціна відрізняється від ціни інвойсу FV1-20250583 від 06.10.2024 на 1 дол. США за тонну;
- у наданому до ЕМД документі 3016-№ висновок Укрпромзовнішекспертизи №1963 від 22.10.2024 зазначено, що договір купівлі-продажу здійснено згідно з контрактом N2 581/4694 від 28.08.2024 між ТОВ "Єристівський ГЗК" та компанією "ASHAPURA MIDGULE NV", тоді як згідно з наданим документом назва компанії "ASHAPURA MIDGULF NV";
- також відповідно до Джерел інформації було проаналізовано тільки цінова пропозиція представника компанії "ASHAPURA MIDGULE NV", без врахування аналізу цін зазначеного товару на ринку, та без врахування якісних характеристик, виробника, об'єму партії, умов поставки тощо.
Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини третьої статті 53 МКУ зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) копію декларації країни відправлення з перекладом на українську мову; 4) прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару; 5) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) документи, які підтверджують вартість страхування вантажу.
При цьому у рішенні про коригування митної вартості товарів №UА500130/2024/000043/2 відповідач зазначив, що митну вартість товарів, заявлену до митного оформлення, буде скориговано, оскільки декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано. До товару застосовано резервний метод розмитнення.
З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), є більшим та становить по товару №1 - 0,0977 дол. США/кг (EМД від 17.02.2024 №24UA500370001195U6, 24UA500370001196U6, 24UA500370001197U6, 24UA500370001198U6, ніж заявлено декларантом 0,0618 дол. США/кг ваги).
Також відповідач сформував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від №UA500130/2024/000347 від 31.10.2024, якою повідомив позивача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів /а.с.36-37/.
Позивач, не погодившись із зазначеним вище рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 31.10.2024, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МК України).
Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частинами першою та другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до частин першої та другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частинами першою та другою статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З аналізу цієї норми вбачається, що Митним кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з частинами другою - третьою, шостою - сьомою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частинами першою та другою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 55 МК України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Згідно з частиною другою статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в статті 58 МК України.
Так, згідно з частинами першою-третьою цієї статті метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).
Із вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), і підставою його незастосування є обставини, які визначені частиною другою статті 58 МК України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частин дев'ятої, десятої статті 58 МК України розрахунки згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності.
Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Згідно з частинами першою та другою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відповідно до частин одинадцятої та дванадцятої статті 264 МК України митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18), постанові від 15.02.2024 у справі № 640/29559/20 тощо.
За доводами митного органу, митна вартість спірного товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:
- відповідно до доданого документа 9000-№ лист-ціна Ref №2024-10-02 від 07.10.2024 надано уточнення розбивки ціни з відвантаження 75,000 тонн обробленого бентоніту, ціни зазначені до МТП ПІВДЕННИЙ - умови згідно з Інкотермс не зазначені ;
- також документ 9000-№ лист-ціна Ref №2024-10-02 від 07.10.2024 виданий відправником (виробником) вантажу, а не контрактоутримувачем, при чому розрахована ціна відрізняється від ціни інвойсу FV1-20250583 від 06.10.2024 на 1 дол. США за тонну;
- у наданому до ЕМД документі 3016-№ висновок Укрпромзовнішекспертизи №1963 від 22.10.2024 зазначено, що договір купівлі-продажу здійснено згідно з контрактом №581/4694 від 28.08.2024 між ТОВ "Єристівський ГЗК" та компанією "ASHAPURA MIDGULE NV", тоді як згідно з наданим документом назва компанії "ASHAPURA MIDGULF NV";
- також відповідно до Джерел інформації було проаналізовано тільки цінова пропозиція представника компанії "ASHAPURA MIDGULE NV", без врахування аналізу цін зазначеного товару на ринку, та без врахування якісних характеристик, виробника, об'єму партії, умов поставки тощо.
Суд відхиляє як безпідставні та не обґрунтовані доводи митного органу щодо відсутності усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та наявності розбіжностей у визначенні митної вартості за методом обраним декларантом з посиланням на те, що: відповідно до доданого документа 9000-№ лист-ціна Ref №2024-10-02 від 07.10.2024 надано уточнення розбивки ціни з відвантаження 75,000 тонн обробленого бентоніту, ціни зазначені до МТП ПІВДЕННИЙ - умови згідно з Інкотермс не зазначені; також документ 9000-№ лист-ціна Ref №2024-10-02 від 07.10.2024 виданий відправником (виробником) вантажу, а не контрактоутримувачем, при чому розрахована ціна відрізняється від ціни інвойсу FV1-20250583 від 06.10.2024 на 1 дол. США за тонну.
Так, у доданому декларантом листі Ref № 2024-10-02 від 07.10.2024 /а.с.62-63/ разом з декларацією під час митного оформлення товару зазначено ціну USD 61,50 mt. (у перекладі наведено - USD 61,50 за тонну - "Морський торговельний порт південний", термінал ТОВ "ТІС-Вугілля").
Цей лист підписаний ASHAPURA INTERNATIONAL LIMITED.
Дійсно, у листі виробника Ref №2024-10-02 від 07.10.2024 не зазначено умов Інкотермс, проте, умови постачання узгоджувалися не з виробником товару - ASHAPURA INTERNATIONAL LIMITED, а з продавцем товару - ASHAPURA MIDGULF NV, які передбачені в статті 5 контракту від 28.08.2024 №581/4694.
Водночас, зазначення в листі Ref №2024-10-02 від 07.10.2024 умов згідно з Інкотермс не є обов'язком виробника.
Підстави, за яких позивач не може/не повинен, надавати лист виробника товару на підтвердження ціни товару, відповідачем не наведено, а судом не встановлено.
Крім того, дослідивши лист Ref №2024-10-02 від 07.10.2024 та інвойс FV1-20250583 від 06.10.2024, суд встановив, що у цих документах ціна товару складає 61,50 USD mt. (USD 61,50 за тонну).
Отже, розбіжність у ціні товару в 1 долар США за тонну відсутня.
Щодо неправильної назви постачальника у висновку ДП "Укрпромзовнішекспертиза" №1963 від 22.10.2024 /а.с. 111/ суд зазначає, що даний документ не є обов'язковим відповідно до статті 53 МК України. При цьому хоча дана назва дійсно містить технічну помилку (описку) в одну букву (F/E), однак, ця описка не є такою, з якої неможливо зрозуміти назву компанії, про яку йде мова, з урахуванням наявних інших документів, поданих декларантом разом з митною декларацією.
Крім того, ДП "Укрпромзовнішекспертизи" надано відповідний лист №2017 від 30.10.2024, у якому зазначено про допущення описки в назві "ASHAPURA MIDGULF NV" /а.с. 41/.
Суд також відхиляє доводи відповідача про те, що проаналізована тільки цінова пропозиція представника компанії "ASHAPURA MIDGULF NV", оскільки ціна товару на ринку залежить, зокрема, від якісних характеристик, виробника, об'єму партії, умов поставки.
Так, у спірному рішенні відповідач зазначив, що ним було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), є більшим та становить по товару №1 - 0,0977 дол. США/кг (EМД від 17.02.2024 №24UA500370001195U6, 24UA500370001196U6, 24UA500370001197U6, 24UA500370001198U6, ніж заявлено декларантом 0,0618 дол. США/кг ваги).
Водночас, відповідачем порушено вимоги наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору", який зазначає, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Проте, текст оскарженого рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.
Відповідачем зазначено лише номер та дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості, та не зазначено докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при її визначенні, а саме: ним не була зазначена митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.
Митний орган у спірних правовідносинах визначив митну вартість не окремої одиниці товару (як це було зроблено позивачем під час подання ВМД), а вартість одного кілограму товару, попри те, що кожна окрема одиниця товару має власні повністю індивідуалізовані характеристики, котрі і впливають на ціну.
Застосування митним органом з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, позаяк самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.
Проте, у спірних правовідносинах митницею такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.
Отже, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.
Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 09.11.2022 у справі № 520/10381/2020, у постанові від 12.03.2025 у справі № 1.380.2019.002933.
Водночас, суд зазначає, що в листі від 08.01.2025 №64/01-25 (копія додана до відповіді на відзив /а.с.150-152/), адресованому відповідачу, позивач детально пояснив, що товари за вищезазначеними митними деклараціями (EМД від 17.02.2024 №24UA500370001195U6, 24UA500370001196U6, 24UA500370001197U6, 24UA500370001198U6) ("Оброблений бентоніт") близько 10 місяці тому постачалися ТОВ "Єристівський ГЗК" компанією Ferrexpo AG на умовах CFR, ДП "Ізмаїльський морський торгівельний порт" згідно з контрактом №381/4694 від 26.10.2023, при цьому, цей товар Ferrexpo AG придбала на умовах CFR, порт Констанца (Румунія), у компанії ASHAPURA MIDGULF NV, а вантажоодержувачем даних товарів було теж ПРАТ "Полтавський ГЗК". Транспортування бетоніту з порту Констанца (Румунія) відповідно до умов контракту №381/4694 від 26.10.2023 відбувалося річковими баржами вантажопідйомністю близько 1000 тон (було задіяно 22 баржі).
Позивач звертав увагу, що при складних умовах воєнного стану, складних умовах логістики, що були зумовлені блокуванням українських морських портів, до ціни товарів 97,22 дол.США/м.т. було включено: ціну бентоніту, вартість транспортування товару з Індії до порту Констанца (Румунія), вартість перевалки товару з корабля в порту Констанца (Румунія), вартість експедиторських послуг, вартість оформлення транзитної декларації, витрати па доставку товару річковими баржами Дунаєм з порту Констанца (Румунія) до порту Ізмаїл (Україна) та націнку продавця.
Отже, суд визнає обґрунтованими доводи позивача, що невідповідність задекларованої ціни бентоніту по ЕМД №24UA500130027565U6 цінам, що декларувалися позивачем у лютому 2024 року (EМД від 17.02.2024 №24UA500370001195U6, 24UA500370001196U6, 24UA500370001197U6, 24UA500370001198U6), є наслідком спрощення логістики та оптимізації витрат при поставці бентоніту в Україну.
З огляду на зазначене, підстави застосування відповідачем другорядного (резервного) методу визначення митної вартості не є доведеними, а розрахована митна вартість не є обґрунтованою.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен указати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що декларантом при митному оформленні імпортованих товарів до митного органу надані належні документи, які містили повну інформацію щодо вартості товарів.
Суд також звертає увагу, що відповідно до МК України у рішенні про коригування митної вартості має зазначатися послідовність застосування методів визначення митної вартості та обґрунтованих причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У постанові від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.001625 Верховний Суд зазначив, що загальні посилання на норми МК України, зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, не можуть вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятих суб'єктом владних повноважень рішень.
Натомість, у самому рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган зазначає формальні фрази, які стосуються методів митної вартості товарів, але не конкретизує детальні причини та недоліки, через які той чи інший метод не застосувався.
З урахуванням наведеного, відповідачем у порушення вимог частини третьої статті 53 МК України не доведено, що подані документи для підтвердження митної вартості оцінюваних товарів містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Верховний Суд у постановах від 09.09.2020 у справі №400/3133/18, від 08.02.2019 у справі №825/648/17 зазначав, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про недоведеність митним органом неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем документів та наведених у них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом; наявності встановлених МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених у частині шостій статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, також і підстав для використання резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.
Суд зауважує, що доводи митного органу про заниження декларантом митної вартості товарів ґрунтуються виключно на припущеннях, що не підтверджені документально.
Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним (резервним) методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не навів жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.
Інші доводи відповідача є безпідставними та не впливають на висновки суду з огляду на вищенаведене.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, обов'язок щодо доведення правомірності спірних рішень про коригування митної вартості товарів покладено на митний орган, як на суб'єкта владних повноважень.
Оскільки в ході судового розгляду належними доказами не спростовано твердження позивача, що надані для митного оформлення документи в сукупності підтверджують правильність визначення митної вартості імпортованого товару, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару є заниженою чи необ'єктивною, відсутні.
Як наслідок, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому таке рішення належить визнати протиправним та скасувати, а позов у цій частині - задовольнити.
Крім цього, суд враховує, що відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.
З огляду на вищенаведені висновки суду, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2024/000347 від 31.10.2024 також є протиправною та підлягає скасуванню.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, буд. 15, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39802, код ЄДРПОУ 35713283) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500130/2024/000043/2 від 31.10.2024.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2024/000347 від 31.10.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, буд. 15, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39802, код ЄДРПОУ 35713283) витрати зі сплати судового збору у розмірі 33308,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна