Справа № 420/1579/25
24 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Крицак Валентини, 6, м. Херсон, 73036) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Херсонській області (далі ГУ ПФУ), в якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ, яка полягає у непроведенні перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахування рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024; - зобов'язати ГУ ПФУ здійснити з 20.03.2024 року перерахунок та виплату його - ОСОБА_1 , пенсії без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, а саме у розмірі 94169,49 грн щомісячно з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку ГУ ПФУ як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач зазначив, що 17.12.2024 року він через електронний портал звернувся до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, за результатом розгляду якої у перерахунку пенсії відмовлено.
Оскільки відповідач всупереч Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 здійснює виплату пенсії з 20.03.2024 з обмеженням її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 20.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в електронній формі.
Представник ГУ ПФУ подав відзив на позов, у якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та з 18.03.1991 отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Заява позивач складена в довільній формі та не відповідає вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005.
Оскільки позивачем не було дотримано порядку подання документів для перерахунку пенсії, а ГУ ПФУ розглянуло заяву у порядку Закону України «Про звернення громадян» листом від 01.01.2025 за №15-10438/В-02/8- 2100/25.
Щодо суті порушеного питання зазначив, що позивач не має права на обчислення пенсії без обмеження максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, оскільки це прямо передбачено ст.67 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI.
У Рішенні від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 Конституційний Суд України наголосив, що «...держава може змінювати законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи...».
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст.2 Закону №3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Таким чином, Головне управління не порушувало прав, свобод та інтересів позивача, а діяло лише на підставі норм чинного законодавства України.
Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №120/1602/23 та справі №120/6735/23 від 15.11.2023.
Зважаючи на юридичну позицію, викладену Конституційним Судом України у Рішеннях від 02.03.1999 №2-рп/99, від 17.03.2005 №1-рп/2005, від 19.06.2001 №9-рп/2001, від 26.12.2011 №20-рп/2011, від 22.05.2018 №5-р/2018, до визначення порядку і асигнувань для виконання рішення і висновків Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024 виплата раніше призначених (перерахованих) пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, обчислених в розмірі відшкодування фактичних збитків, продовжується у визначених до виплати розмірах.
Також представник зазначає, що вимоги зобов'язального характеру задоволенню не підлягають, оскільки прийняття рішень про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії відноситься до дискреційних повноважень Пенсійного фонду.
Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позові, додатково зазначивши, що на ліквідацію аварії на ЧАЄС його було направлено УПО УВС Одеського облвиконкому, яке до 2003 року входило до структури МВС України. Будучи співробітником органів внутрішніх справ та наразі ветераном органів внутрішніх справ, згідно з ст.10 Закону №796-XII він має право на перерахунок пенсії за ч.3 ст.59 Закону.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , та особою з інвалідністю 2 групи (посвідчення серії НОМЕР_2 від 26.11.2019 року).
Сторонами не заперечується, що позивач з 18.03.1991 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію по інвалідності відповідно до ст.54 Закону №796-XII.
17.12.2024 позивач через веб-портал Пенсійного фонду України звернувся до відповідача із заявою за №ВЕБ-21001Ф-С-202366 (вх. №10438/В-2100-24 від 17.12.2024), в якій просив здійснити перерахунок пенсії по інвалідності без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 року №2-р(ІІ)/2024.
ГУ ПФУ листом від 01.01.2025 за №15-10438/В-02/8- 2100/25 повідомило позивача про те, що з урахуванням юридичної позиції, викладеної КСУ у своїх рішеннях від 02.03.1999 №2-рп/99, від 17.03.2005 №1-рп/2005, від 19.06.2001 №9-рп/2001 до визначення порядку і асигнувань для виконання рішення і висновків Конституційного суду України від 20.03.2024 у справі №2-р(ІІ)/2024 виплата раніше призначених пенсій (перерахованих) пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, обчислених в розмірі відшкодування фактичних збитків, продовжується у визначених до виплати розмірах.
Також у листі додатково повідомлено, що позивачем не дотримано порядок звернення щодо перерахунку пенсії, тому заяву розглянуло у порядку Закону України «Про звернення громадян».
Позивач, не погоджуючись із відмовою у перерахунку пенсії, звернувся до суду з цим позовом.
Справа розглянута в письмовому провадженні.
Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі Закон №796-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
За змістом статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI (який набрав чинності 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів» , Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цим Законом частину третю статті 67 Закону № 796-ХІІ викладено в такій редакції:
«Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим вказаним Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності зазначеним Законом.
Абзацом другим вказаного пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності зазначеним Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений зазначеним Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.
Конституційний Суд України у рішенні від 20.03.2024 у справі №2-р(ІІ)/2024 дійшов висновку, що припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами та припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII зі змінами визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).
У пункті 2 Рішення Конституційного Суду України зазначено, що припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення.
Верховний Суд у постанові від 04.07.2024 у справі №580/7744/23, зазначив, що правова позиція Конституційного Суду України щодо неконституційності приписів статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, та першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII зі змінами має пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли після ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач, звертаючись до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, просив здійснити перерахунок пенсії з 20.03.2024 року - дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 у справі №2-р(ІІ)/2024.
Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічні за змістом положення щодо строку втрати чинності актом (його окремими положеннями) містяться у частині першій статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року № 2136-VIII (далі - Закон № 2136-VIII).
Разом з тим, відповідно до ст.57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Згідно з ч.3,6 ст.57 Закону №3354-IX моментом набрання чинності нормативно-правовим актом є 0 годин дня, наступного за днем його опублікування в порядку, встановленому законом, якщо:
1) інше не визначено Конституцією України та (або) законом;
2) більш пізній строк (термін) не встановлено самим нормативно-правовим актом.
Моментом припинення дії нормативно-правового акта є 24 година дня відповідного строку (терміну), якщо інше не визначено Конституцією України, законом або більш пізній строк (термін) не встановлено самим нормативно-правовим актом.
У разі якщо припинення дії нормативно-правового акта здійснюється на підставі рішення суду, дія нормативно-правового акта припиняється з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
При цьому відповідно до абз.3 ч.1 ст.94 Закону №2136-VIII процедуру і порядок офіційного оприлюднення актів Суду в Залі засідань Суду та на офіційному веб-сайті Суду встановлює Регламент Конституційного Суду України, ухвалений на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України постановою Конституційного Суду України від 22 лютого 2018 року № 1-пс/2018 (далі Регламент).
Частиною першою параграфу 76 Регламенту передбачено, що акти Суду за результатами конституційного провадження офіційно оприлюднюються не пізніше наступного робочого дня після їх ухвалення.
Вказане повною мірою узгоджується також і з положеннями статті 58 Закону №3354-IX, відповідно до яких пряма дія нормативно-правового акта у часі означає, що його норми поширюються на суспільні відносини, що виникли після набрання ним чинності. Норми нормативно-правового акта поширюються на суспільні відносини, що виникли до дня набрання ним чинності та продовжують існувати на день набрання ним чинності, з дня набрання чинності цим нормативно-правовим актом.
Верховний Суд у постанові від 04.07.2024 у справі №580/7744/23 дійшов висновку, що за загальним правилом (якщо рішенням КСУ не передбачено інше) «попередня» норма (яка є предметом перевірки на конституційність) діє до 24 години дня набрання чинності відповідним рішенням КСУ, а «нова» норма (що змінює законодавче врегулювання за наслідками цього рішення КСУ і може передбачати як нові права, так і нові обов'язки та обмеження для суб'єкта приватного права) розпочинає діяти з 0 годин наступного дня за днем опублікування відповідного рішення.
Також Верховний Суд, враховуючи висновки КСУ, викладені у рішенні №2-р(II)/2024, зазначив, що з 21 березня 2024 року правові підстави обмежувати пенсію позивача максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) у відповідача відсутні.
На підставі ч.5 ст.242 КАС України суд по цій справі враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04.07.2024 у справі №580/7744/23, та вважає, що правова позиція КСУ щодо неконституційності приписів ст.2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон №796-XII зі змінами, та першого речення ч.3 ст.67 Закону №796-XII зі змінами має пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або тривали після ухвалення КСУ відповідного рішення, тобто з 21.03.2024 року.
При цьому, суд не приймає посилання відповідача на попередні правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05.09.2023 у справі №120/1602/23 та справі №120/6735/23 від 15.11.2023, оскільки враховує останню правову позицію Верховного Суду.
Враховуюче вищевикладене, суд вважає, що у період до 20.03.2024 року (включно) положення статті 2 Закону №3668-VI, що поширює свою дію на Закон №796-XII, та припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII, які встановлювали обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, були чинними, а тому підлягали обов'язковому застосуванню відповідачем.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог з 20.03.2024.
Водночас, враховуючи висновки КСУ, викладені у рішенні №2-р(II)/2024, суд вважає, що з 21.03.2024 року правові підстави обмежувати пенсію позивача максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) у відповідача відсутні.
Суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо проведення виплати пенсії позивачу з 21.03.2024 року із застосуванням обмеження максимальним розміром та зобов'язання ГУ ПФУ здійснити позивачу з 21.03.2024 року виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше здійснених виплат.
При цьому, суд не приймає доводи відповідача щодо невідповідності заяви позивача вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, з огляду на те, що заяву позивача розглянуто по суті порушено питання та відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки до визначення порядку і асигнувань для виконання рішення і висновків Конституційного суду України від 20.03.2024 у справі №2-р(ІІ)/2024 виплата раніше призначених пенсій (перерахованих) пенсій по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, обчислених в розмірі відшкодування фактичних збитків, продовжується у визначених до виплати розмірах.
Оскільки предмет позову стосується непроведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром та не охоплює суми пенсії в грошовому виразі, позовні вимоги з цій частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Крицак Валентини, 6, м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо обмеження з 21.03.2024 максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 з 21.03.2024 перерахунок та виплату пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва