Справа № 420/22885/24
24 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати Наказ по особовому складу № 949 о/с від 25.06.2024 року, яким ОСОБА_1 звільнено з посади старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області та призначено на посаду старшого інспектора роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління національної поліції в Одеській області з посадовим окладом 2 500 гривень.
II. Позиція сторін.
На обґрунтування вказаних вимог позивач вказує, що у вересні 2021 року він отримав посаду старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області, а з 10 серпня 2022 року тимчасово виконує обов'язки начальника сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції №1 ГУ НП в Одеській області. 25.06.2024 року ГУНП в Одеській області винесено наказ по особовому складу № 949 о/с, яким позивача звільнено з вказаної посади та призначено на посаду старшого інспектора роти № НОМЕР_1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУ НП в Одеській області. З даним наказом позивач не погоджується, вважає його незаконним, мотивуючи тим, що він не містить будь-якого обґрунтування, які саме інтереси служби є причиною для переміщення поліцейського. Позивач стверджує, що незважаючи на те, що зазначене переведення відбувалось в межах одного органу - ГУНП в Одеській області та його звання наказом не було змінено, переведення здійснено на посаду з набагато більшим фізичним навантаженням та невизначеними посадовими обов'язками. Вищенаведене свідчить про те, що оскаржуваний наказ прийнято відповідачем без належних правових підстав та з порушенням норм законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню в частині, що стосується позивача.
06.08.2024 року відповідачем надано відзив на позов, яким заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, на підставі оскаржуваного наказу переміщення позивача на посаду старшого інспектора роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Одеській області відбулося в межах рівнозначних посад та з метою більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби у відповідності до частини восьмої статті 65 Закону № 580-VІІІ, в редакції Закону України від 15.03.2022 № 2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України». Стосовно тверджень позивача про його стан здоров'я та можливого несення в іншій місцевості за межами м. Одеси на відстані від звичайного його місця проживання, то відповідач зазначає, що з урахуванням приписів Закону № 580-VIII служба в поліції є службою особливого характеру, яка потребує значних зусиль при виконанні своїх службових обов'язків та особливо в умовах воєнного стану вимагає насамперед від поліцейських ставити інтереси держави вище від своїх особистих, які полягають в захисті суверенітету держави, у тому числі захисту інтересів громадян на деокупованих територіях. Щодо стурбованості позивача про відсутність у нього «локальних актів», про регламенти та вимоги до медичного та фізичного стану здоров'я особи по посаді на яку переміщено та відповідно посадових інструкцій, то відповідач зазначає, що будь-яких спеціальних вимог до стану здоров'я поліцейських, які призначаються/ призначені на посади в батальйоні поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в області не встановлювались. Якщо поліцейський на момент призначення, у встановлений Законом спосіб не звільнений зі служби/не має медично встановлених (висновок ВЛК) підстав, по стану здоров'я придатний проходити службу в поліції, ця особа може бути призначена на відповідну посаду. Щодо посадових інструкцій, то законодавцем не встановлено жодною нормою права, видавати такі інструкції заздалегідь. Відповідач додатково зауважує, що він наділений дискреційними повноваженнями з питань переміщення (переведення) поліцейських на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, а тому суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень.
06.09.2024 року позивачем надано клопотання про долучення до матеріалів справи Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Одеській області», затверджене наказом ГУНП в Одеській області №2095 від 12.08 .2024 року, яке за його позицією підтверджує факт того, що батальйон поліції особливого призначення (стрілецький), як структурний підрозділ ГУНП в Одеській області, на момент видання оскаржуваного наказу взагалі не існував, а отже не було відомо про права та обов'язки поліцейських, які призначалися на посади до цього підрозділу. При цьому, звертаю увагу суду, що зазначені докази, на день звернення до суду, у позивача були відсутні, що унеможливило долучити їх до позовної заяви.
24.09.2024 року представником позивача надана відповідь на відзив, в якій вказує, що обставини, викладені у відзиві ГУНП в Одеській області на позовну заяву не заслуговують на увагу, оскільки здебільшого містять цитування норм законодавств та відповідно їх тлумачення у межах професійних здібностей особи, яка готувала відзив. А інформація наведена у відзиві, щодо фізичної підготовки позивача не відповідає дійсності, яка, на думку позивача, наведена з метою введення суду в оману відповідачем.
29.10.2024 р. відповідачем надано клопотання про залучення до матеріалів справи витяг з наказу ГУНП в Одеській області № 1650 о/с від 09.10.2024 р., яким ОСОБА_1 , звільнено зі служби в поліції за п. 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 23.07.2024 відмовлено у задоволені заяви позивача про забезпечення позову
Ухвалою суду від 25.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Цією ухвалою зобов'язано ГУ НП в Одеській області разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії документів, які вплинули на прийняття оскаржуваного наказу, у т.ч. посадову інструкцію на старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області та старшого інспектора роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління національної поліції в Одеській області, витяг зі штатного розкладу Головного управління національної поліції в Одеській області з зазначенням щодо категорії та розміру окладу за вказаними посадами
Оскільки відсутні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 з листопада 2015 року проходив службу в ГУНП в Одеській області, що підтверджується його Послужним списком № 0092653. у т.ч. у період з 10.08.2022 по 14.07.2023 р. займав посаду начальника сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції №1 ГУ НП в Одеській області у порядку просування по службі, що підтверджується його Послужним списком № 0092653. ( а.с. 64)
14.07.2023 року наказом ГУ НП в Одеській області № 887 о/с капітана поліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області, що підтверджується довідкою начальника СКЗ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області. ( а.с. 16)
25.06.2024 року наказом ГУ НП в Одеській області № 949 о/с відповідно до п. 2 (для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби) ч.1 та абзацу 2 ч. 8 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» капітана поліції ОСОБА_1 призначено на посаду старшого інспектора роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУ НП в Одеській області з посадовим окладом 2500 гривень, установивши надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 45 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби, звільнивши з посади старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області.
Підставою для винесення даного наказу є доповідна записка заступника начальника ГУ НП в Одеській області полковника поліції О. Мірошниченка від 24 червня 2024 року №9/7320.
З даним наказом Позивач був ознайомлений 25.06.2024 року, про що свідчить його особистий підпис про отримання його копії. ( а.с. 13)
У доповідній записці вказано, що наказом Національної поліції України № 626 від 07.06.2024 року затверджено перелік змін у штатах Національної поліції України та створено батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Одеській області, загальною штатною чисельністю 355 одиниць. Працівники зазначеного підрозділу безпосередньо виконують завдання щодо підтримки та правопорядку, боротьби з тероризмом на території України в умовах воєнного стану, у цілодобовому режимі залучаються до проведення спеціальних операцій, а також забезпечують охорону публічного порядку та безпеку громадян під час проведення масових заходів у місцях зі складним криміногенним становищем та в місцях виникнення надзвичайних ситуацій. Крім того, відповідно до наказу МВС України № 732 від 04.09.2023 року, поліцейські підрозділу поліції особливого призначення беруть участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на всій території України або в окремій її місцевості та інші. Зважаючи на викладене, з метою належного та ефективного виконання поставлених завдань та функцій зазначеним підрозділом Головного управління, недопущення погіршення криміногенної ситуації в Одеській області, забезпечення на належному рівні охорони публічного порядку в умовах воєнного стану пропонувалось на підставі ч. 1 п. 2 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію», перемістити (перевести) на рівнозначну посаду до батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Одеській області для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, серед інших, капітана поліції ОСОБА_1 старшим інспектором роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Одеській області, звільнивши з посади старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 цього ж Головного управління. ( а.с. 86 зв.- 89)
Не погоджуючись з переведенням на посаду з набагато більшим фізичним навантаженням та невизначеними посадовими обов'язками та вважаючи даний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом..
V. Норми права, які застосував суд.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України та триває по теперішній час.
Особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначає Закон України « Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX ( далі - Закон № 2136-IX)
- у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом. (частина третя статті 1 Закону № 2136-IX)
- у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою. У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов. ( стаття 3 Закону № 2136-IX)
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, яким передбачено, зокрема,
- Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. ( частина перша статті 1 Закону № 580-VIII)
- завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (частина перша статті 2 Закону № 580-VIII).
- під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану" ( частина 4 статті 2 Закону № 580-VIII в редакції Закону України від 15.03.2022 № 2123-IX Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" далі - Закон № 2123-ІХ від 15.03.2022)
- поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. ( частина перша статті 17 Закону № 580-VIII)
- служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. ( частина перша статті 59 Закону № 580-VIII)
- рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. ( частина третя статті 59 Закону № 580-VIII);
- видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України (частина четверта статті 59 Закону №580-VIII).
- відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції. ( частина перша статті 60 Закону № 580-VIII),
- переміщення поліцейських здійснюється, серед іншого, на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону ( пункт 2 частини 1 ст. 65 Закону № 580-VIII)
- посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції. ( частина друга статті 65 Закону № 580-VIII із змінами, внесеними згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022));
- переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників. ( частина сьома статті 65 Закону № 580-VIII із змінами, внесеними згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022)
- переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади. ( частина 8 статті 65 Закону № 580-VIII із змінами, внесеними згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022)
- переведення поліцейського здійснюється на підставі наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та наказу про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський. ( абзац перший частини дев'ятої статті 65 Закону № 580-VIII)
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 № 1235, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20 грудня 2016 р. за № 1668/29798 затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі - Порядок № 1235), яким визначено, зокрема
- цей Порядок розроблено відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» з метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими. ( пункт 1 розділу I Порядку № 1235);
- рішення з питань проходження служби в поліції оформлюються письмовими наказами по особовому складу. ( пункт 2 розділу I Порядку № 1235);
- підставою для видання наказів по особовому складу є, зокрема, призначення на посади, переміщення по службі, тимчасове виконання обов'язків за іншою посадою. (розділ II Порядку № 1235);
- видавати накази по особовому складу можуть керівники органів та підрозділів поліції, а також закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України. ( пункт 1 розділу IІІ Порядку № 1235);
- підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу. ( пункт 2 розділу IІІ Порядку № 1235);
- перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23 листопада 2016 року № 1235 (далі - Перелік). ( пункт 3 розділу IІІ Порядку № 1235);
Відповідно до Переліку документів з питань проходження служби, затвердженого наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235, такими документами є: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення.
VI. Оцінка суду.
З аналізу норм законодавства, яке регулює особливості проходження служби в поліції під час дії воєнного стану слідує, що поліцейський, зважаючи на особливий характер державної служби, зобов'язаний проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника.
Предметом спору у даній справі є правомірність призначення позивача на посаду старшого інспектора роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУ НП в Одеській області для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, звільнивши з посади старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області.
На обґрунтування протиправності оскаржуваного переведення його з одного місця служби на інше, позивач приймає, що переведення відбувалось в межах одного органу - Головного управління Національної поліції в Одеській області та його звання наказом не було змінено, проте стверджує про не дотримання відповідачем законодавчо визначеного порядку спірного переміщення з огляду на те, що доповідна записка заступника начальника ГУ НП в Одеській області від 24 червня 2024 року за № 9/7320, як підстава переміщення позивача, та оскаржуваний наказ не містить будь-якого обґрунтування, які саме інтереси служби є причиною для переміщення поліцейського та в чому убачається більша ефективність служби, а відсутність Положення про роту № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУ НП в Одеській області та не ознайомлення з новими функціональними обов'язками на новій посаді є перешкодою у вирішенні питання щодо можливості їх виконання з огляду на певні вади здоров'я.
Вирішуючи дані спірні правовідносини, з урахуванням вищевказаних доводів позивача, суд враховує наступне.
Як убачається із оскаржуваного наказу ГУНП в Одеській області від 25.06.2024 року № 949 о/с, підставою призначення позивача старшим інспектором роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Одеській області, у порядку переміщення, стала доповідна записка заступника начальника ГУ НП в Одеській області полковника поліції О. Мірошниченка від 24 червня 2024 року №9/7320, в якій зазначено, що таке призначення обґрунтоване наказом Національної поліції України № 626 від 07.06.2024 року, яким затверджено перелік змін у штатах Національної поліції України та створено батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Одеській області, загальною штатною чисельністю 355 одиниць, а також з метою належного та ефективного виконання поставлених завдань та функцій зазначеним підрозділом Головного управління, недопущення погіршення криміногенної ситуації в Одеській області, забезпечення на належному рівні охорони публічного порядку в умовах воєнного стану.
Отже, підставою прийняття оскаржуваного наказу є доповідна записка заступника начальника ГУ НП в Одеській області.
Разом з тим, відповідно до Переліку документів з питань проходження служби, затвердженого наказом МВС України від 23.11.2016 № 1235, віднесено подання про призначення на посаду.
Крім того, згідно Посадової інструкції старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 , затвердженого начальником ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області 21.03.2024 року, позивач призначається та звільняється з вказаної посади наказом начальника ГУНП за поданням начальника ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області. ( а.с. 80)
Натомість, надане відповідачем Подання на призначення на посаду старшого інспектора роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Одеській області капітана ОСОБА_1 , яким порушено вказане питання перед начальником ГУНП в Одеській області, складено заступником начальника ГУНП в Одеській області, що не узгоджується з приписами Посадової інструкції ОСОБА_1 .
При цьому, дане подання заступника начальника ГУНП в Одеській області не є підставою прийнття оскаржуваного наказу.
Вказаним спростовується довід відповідача щодо дотримання ним положення Закону України № 580-VIII та наказу МВС України № 1235 від 23.11.2016.
Крім того, у вказаній доповідній записці заступник начальника ГУНП в Одеській області, покликаючись ч. 1 п. 2 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію», доповів на розсуд начальника ГУ НП в Одеській області перевести капітана поліції ОСОБА_1 на рівнозначну посаду батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Одеській області для більш ефективної служби та виходячи з інтересів служби.
Як зазначалось вище, то пункт 2 частини першої статті 65 Закону № 580-VIII передбачає єдине правило щодо можливості переміщення поліцейських на рівнозначні посади в інтересах служби, не відокремлюючи випадки такого переміщення в межах однієї місцевості (населеного пункту) чи в іншу місцевість.
Також суд зауважує, що Законом України від 15.03.2022 №2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» (далі - Закон № 2123-IX), який набрав чинності з 01.05.2022, було внесено зміни, зокрема до частину 8 статті 65 Закону №580-VIII та доповнено її абзацом другим про те, що поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади.
Отже, зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01.05.2022, виключили можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських, усунувши таким чином неоднозначне застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах, а саме, при прийнятті рішення про переміщення в інтересах служби на рівнозначну посаду у цю або іншу місцевість згода поліцейського не вимагається.
Крім того, Законом від 15.03.2022 №2123-IX частину першу статті 60 Закону №580-VIII викладено в новій редакції, згідно з якою відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Слід зазначити, що згідно статті 3 Закону № 2136-ІХ у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 КЗпП України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов (частини перша і друга вказаної статті).
Як зазначалось вище, у доповідній записці від 24.062024 р. № 9/7320 заступник начальника ГУ НП в Одеській області, доповідаючи керівнику про необхідність переведення позивача на нову посаду, покликався на наказ Національної поліції України № 626 від 07.06.2024 року, яким затверджено перелік змін у штатах Національної поліції України та створено батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Одеській області, загальною штатною чисельністю 355 одиниць.
Отже, підставою переведення позивача на нову посаду є зміни у штатах Національної поліції України шляхом створення батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Одеській області. При цьому, матеріали справи вказаного наказу Національної поліції України не містять.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», наказу Національної поліції України № 626 від 07.06.2024 року « Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції», наказом начальника ГУНП в Одеській області від 12.08.2024 р. за № 2095 затверджено Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Вказані обставини на думку суду свідчать про те, що на момент прийняття наказу про призначення позивача на посаду старшого інспектора роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУ НП в Одеській області шляхом переведення новостворений наказом Національної поліції України № 626 від 07.06.2024 батальйон поліції особливого призначення (стрілецький), як структурний підрозділ ГУНП в Одеській області, не існував.
Крім того, в матеріалах справи є витяг зі штату ГУ НП в Одеській області станом на 01.08.2024 року, згідно якому посадовий оклад старшого інспектора роти № 1 батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) та посадовий оклад старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області складають 2 500,00 грн., що свідчить про створення нової посади позивача після прийнтття оскаржуваного наказу.
З огляду на вказані обставини, суд погоджується з позицією позивача щодо передчасності прийняття оскаржуваного наказу, доказів зворотного відповідачем під час розгляду справи не надано.
Суд також зазначає, що з метою з'ясування ступеня рівнозначності посад, крім спеціального звання поліції та розміру посадових окладів, підлягає з'ясуванню у порівняні аналіз таких показників, як коло функціональних обов'язків.
Так, порівняльний аналіз долучених до матеріалів справи Посадової інструкції позивача на попередній посаді та Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Одеській області дає підстави стверджувати, що завдання і обов'язки, а також рівень відповідальності старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області є відмінними від завдань і обов'язків та рівня відповідальності поліцейських батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУ НП в Одеській області.
Отже, коло обов'язків та повноважень за вказаними посадами не є тотожним та обумовлено специфікою роботи за кожною з них.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що законодавцем не встановлено жодною нормою видавати посадові інструкції заздалегідь, оскільки враховуючи, що переміщення поліцейського на іншу посаду здійснюється без його згоди, останній має право бути обізнаний щодо його прав та обов'язків на новій посаді та можливість їх виконувати, у т.ч. враховуючи фізичний стан.
Вказане підтверджується змістом листа командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Одеській області від 05.08.2024 року № 35/102, за яким, серед іншого, вбачається, що керівництво БПОП (стрілецький) ставить за мету, для більш ефективного застосування на службі поліцейських, які призначені в новостворений підрозділ при розробці та затвердженні інструкцій, враховувати всі індивідуальні здібності та навики кожного поліцейського, в тому числі з урахуванням його стану здоров'я та інших особливостей спеціаліста, як такового. ( а.с. 79)
Отже, за позицією командира вказаного батальному застосування на службі поліцейських пов'язано як з урахуванням стану здоров'я так і інших особливостей спеціаліста.
В контексті вказаних обставин, згідно статті 3 Закону № 2136-ІХ у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров'я.
Так, згідно п. 14 розділу ІХ Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 року № 285, постанови ВЛК про придатність поліцейських до служби у поліції, придатність військовослужбовців до військової служби можуть бути реалізовані у термін, що не перевищує один рік від часу проведення їм медичного огляду.
Якщо в цей період відбулися суттєві зміни в стані здоров'я особи (за її заявою або за висновком лікарів), вона потребує повторного медичного огляду у ВЛК.
Відповідно до п 7. розділу ІІІ Наказу МВС № 1561 від 10.12.2005 року «Про затвердження Порядку проходження комплексного медичного огляду (диспансеризації) поліцейськими» за результатами профілактичного медичного огляду поліцейському видається медична довідка про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівника за формою, зазначеною у додатку 8 до пункту 2.16 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 року за № 846/14113.
При виявленні у поліцейського, який пройшов профілактичний медичний огляд, хвороб, що є протипоказанням до виконання робіт, керівнику органу поліції направляється інформація про поліцейського, який за станом здоров'я потребує направлення на огляд до медичної комісії закладу охорони здоров'я МВС для визначення його придатності до подальшої служби, за формою відповідно до додатка 1 до цього Порядку.
Враховуючи лист УКЗ ГУНП в Одеській області від 01.08.2024 р. № 9/10662 щодо відсутності інформації про проходження ОСОБА_2 щорічного медичного огляду за 2024 рік та надані позивачем до матеріалів справи копії медичних документів з клінічним діагнозом гіпертонічна хвороба І та ІІ суд вважає, що при вирішенні питання про переведення позивача до новоствореного підрозділу ГУНП в Одеській області керівництвом відповідача не надано цим обставинам належної оцінки.
Додатково суд зауважує, що відповідач, стверджуючи про необхідність переведення позивача на нову посаду у зв'язку із необхідністю доукомплектування штату роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУ НП в Одеській області, не надав жодних доказів, які б підтверджували, що інший підрозділ поліції, в якому позивач до цього проходив служби, укомплектований належним чином і що, в разі переведення позивача на іншу посаду в іншу місцевість, не буде порушено інтереси служби в підрозділі, де він проходив службу.
При цьому, згідно листа УКЗ ГУНП в Одеській області від 01.08.2024 р. № 9/10662 посада старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області, яку обіймав позивач до переміщення по службі є вакантною, тобто сектор протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Одеській області не є укомплектованим. ( а.с. 78)
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 07.03.2024 року у справі № 460/10350/21, від 31.01.2025 року у справі № 580/2706/23 зазначив, що переміщення поліцейського з ініціативи начальника, особливо коли це переміщення передбачає зміну місця несення служби, повинно мати легітимну мету та бути пов'язаним з певними об'єктивними чинниками - інтересами служби. У будь-якому разі поліцейські повинні мати засоби правового захисту від переміщень, що не відповідає меті цього інституту.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо не доведення відповідачем необхідність переведення позивача на іншу посаду в інтересах служби та дотримання при цьому принципу балансу інтересів підрозділу, у якому працював позивач до переведення при прийнятті спірного наказу про призначення його на посаду старшого інспектора роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУ НП в Одеській області та урахування специфіки служби на цій посаді.
Підсумовуючи викладене, з урахуванням вищенаведених положень законодавства та відмінностей відносно посади на яку переміщено позивача, суд дійшов висновку, що відповідачем не дотримано положень ч. 2 ст. 65 Закону №580-VIII щодо переміщення позивача на рівнозначну посаду в порядку підпункту 1 пункту 2 частини 1 та частини 8 статті 65 Закону України Про Національну поліцію.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.
VIII. Розподіл судових витрат.
Приписами ч.1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., що підтверджується платіжним документом № ПН278 від 22.07.2024 р.
Враховуючи, що за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому судовий збір у сумі 1 211,20 грн., підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Одеській області.
Керуючись ст.ст. 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Єврейська, буд. 12, м. Одеса, 65014, ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправними та скасування наказу задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Наказ по особовому складу № 949 о/с від 25.06.2024 року, яким ОСОБА_1 звільнено з посади старшого інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області та призначено на посаду старшого інспектора роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління національної поліції в Одеській області з посадовим окладом 2 500 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі плати судового збору в сумі 1211,20 ( одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна