Справа № 420/8082/25
24 березня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.03.2025 обчисленої з урахуванням розміру посадового окладу, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних видів грошового забезпечення в розмірах, визначених у Довідці від 26.02.2025 № ЮО104286, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.03.2025 обчислення та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних видів грошового забезпечення в розмірах, визначених у Довідці від 26.02.2025 № ЮОЮ4286, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Так, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 826/16958/17.
У поданій позовній заяві позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.03.2025 обчисленої з урахуванням розміру посадового окладу, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних видів грошового забезпечення в розмірах, визначених у Довідці від 26.02.2025 № ЮО104286, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії саме з 01.03.2025 року.
Водночас, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.03.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.
У свою чергу, у тексті позовної заяви позивач вказує, що він звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якій просив провести перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2023 року.
Отже, інформація зазначена в описовій, прохальній частині позовної заяви та документи додані до позовної заяви, зокрема лист-відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 13.03.2025 року, не кореспондуються між собою, а тому суд вважає, що зазначені в позові відомості не містять послідовності та логічної цілісності по відношенню до фактичних обставин справи.
Також позивач просить суд, зокрема, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести обчислення та виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром, між тим, в частині позовних вимог про визнання протиправними дій така вимога позивачем не заявлена. Разом з цим, окремо від визнання дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, такий спосіб захисту як зобов'язання вчинити дії ч.1 ст. 5 КАС України не передбачений.
Вищенаведене свідчить про недотримання позивачем вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у зв'язку з чим позивачу в порядку усунення недоліків необхідно викласти позовну заяву в новій редакції, в тому числі з уточненням позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому до позовної заяви додано документ неналежної якості, а саме копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера позивачу, з якої неможливо ідентифікувати її номер та інші реквізити адже вони є нечитабельними. Отже, суд не може прийняти зазначений документ як належний доказ по справі.
При цьому суд зазначає, що обов'язок надання доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, покладається саме на позивача, що передбачено положеннями ч. 4 ст. 161 КАС України.
Зазначена норма спрямована на те, щоб не допускати тривалі долучення доказів під час розгляду справи разом з додатковими поясненнями. Також ця вимога створена з метою забезпечення процесуальної економії та уникнення затягування розгляду справи. Винятком із цього правила є випадки, коли особа обґрунтує неможливість подання доказів у вказаний строк з причин, що від неї не залежали.
При цьому на стадії відкриття провадження суд не надає оцінку самим доказам, а перевіряє позовну заяву та додані до неї докази на відповідність положенням ст.ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та повідомляє, що недоліки адміністративного позову необхідного усунути шляхом надання до суду позовної заяви в новій редакції, в тому числі з уточненням позовних вимог, надання до суду чіткої та читабельної копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Радчук