Справа № 420/3677/25
24 березня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А. розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м.Одесі клопотання по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо неналежного розгляду в повному об'ємі «заяви до поліції про розшук дитини та надання відомостей про місце знаходження дитини " від 05.01.2025 року позивача;
- зобов'язати відповідача розглянути повторно "заяву до поліції про розшук дитини та надання відомостей про місце знаходження дитини " від 05.01.2025 року позивача у відповідності до висновків суду.
Ухвалою суду від 10.02.2025 року відкрито позовне провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
20.03.2025 року через систему «Електронний суд» від позивача до суду надійшло клопотання про слухання справи з викликом сторін.
Відповідно до ст. 262 КАС України, серед іншого, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
З огляду на обставини справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд дійшов висновку, що дана справа є такою, що не потребує проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, а відтак, зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників сторін для надання пояснень, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання.
Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі Аксен проти Німеччини, заява № 8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі Варела Ассаліно проти Португалії, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 03.12.2020 року по справі №440/2722/20.
З огляду на приписи статті 262 КАС України, характер спірних правовідносин та предмет доказування, та враховуючи, що у поданому клопотанні не наведено обставин, які б свідчили про необхідність розгляду справи саме із повідомленням (викликом) сторін, суд вважає клопотання таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 243, 248, 262 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Е.А.Іванов