24 березня 2025 р. № 400/196/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2
провизнання протиправним рішення, оформленого протоколом від 18.11.2024 року № 24; зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач- ОСОБА_1 завернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення комісії по розгляду заяв на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлене протоколом від 18.11.2024 № 24 про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зобов'язання комісію по розгляду заяв на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно не прийняв рішення про відстрочку від призову позивачу, оскільки відповідно до Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» він має на це право, в зв'язку з тим, що він здійснює постійний догляд за своїм хворим батьком інвалідом ІІ групи.
Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки рішення про відмову у наданні відстрочки позивачу прийнято правомірно, у зв'язку із наявністю іншої невійськовозобов'язаної особи першого ступеня споріднення, яка зобов'язана за законом здійснювати догляд, а саме рідна сестра позивача.
Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
06 листопада 2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про оформлення у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.2024 № 560, довідки про відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрована та проживає разом з ним та його родиною за адресою: АДРЕСА_3 .
Родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 23.07.1985 р., актовий запис про народження № 3721, та свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_2 від 21.08.2014 р. (копії додаються).
Батько заявника є інвалідом 2групи безстроково, в зв'язку із загальним захворюванням, що підтверджується довідкою до акта огляду медико- соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 270057 від 09.02.2017 р.
Батько заявника, ОСОБА_2 має психічний розлад - шизофренія параноїдальної форми безперервного типу перебігу, дефект по змішаному типу, хворіє з 1992 року, що підтверджується випискою з медичної карти КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я Миколаївської області».
В заяві позивач підтвердив про відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статі 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
18.11.2024 комісія ухвалила рішення про відмову в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у зв'язку з наявністю невійськовозобов'язаної особи (сестра заявника) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується витягом з протоколу № 24 від 18.11.2024 засідання комісії по розгляду заяв на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до витягу з Протоколу № 24 засідання комісії про розгляд заяв на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період від 18.11.2024 р. ІНФОРМАЦІЯ_6 , 18.11.2024 розглянуто питання 1 порядку денного - Розгляд заяв громадян та вчинення правових підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Воєнний стан в Україні триває й наразі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу» № 2232-ХІІІ Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами Україна «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з ч.5 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України прийняв постанову №560 від 16.05.2024, яка набрала чинності 18.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». Цей Порядок визначає: зокрема
-процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;
У цьому Порядку у розділі «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» чітко передбачено алгоритм дій районного ТЦК:
56. Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
57. Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
59. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
Позивач при зверненні до відповідача із заявою про відстрочку просив йому надати відстрочку на підставі п.13 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»,
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
13) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Таким чином не підлягають призову військовозобов'язані, які:
- мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи,
- за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати.
- або якщо є інші особи, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані їх утримувати, але вони:
1. є особами з інвалідністю,
2. потребують постійного догляду,
3.перебувають під арештом (крім домашнього арешту),
4.відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волію
Позивач у позові зазначив, що сам по собі факт наявності невійськовозобов'язаної особи, сестри заявника - ОСОБА_3 , не свідчить про виконання нею зобов'язань з утримання батька, ОСОБА_2 .
З ОСОБА_3 не було стягнуто аліментів на утримання батька - ОСОБА_2 . ОСОБА_3 має прізвище ОСОБА_4 , прізвище ОСОБА_5 - це її дошлюбне прізвище. ОСОБА_4 не мешкає на території України та має резиденцію, право на проживання в Республіці Німеччина. ОСОБА_4 не має жодних зобов'язань з утримання ОСОБА_2 . Позивач вже на протязі багатьох років здійснює утримання свого батька ОСОБА_2 , перебуває на обліку в управлінні соціальних виплат і компенсацій Інгульського району департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради та отримує допомогу на догляд за особою з інвалідністю 2 групи внаслідок психічного захворювання ОСОБА_2 .
Відповідно до ст.ст.202-204 Сімейного Кодексу України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.
Дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
Дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.
Дочка, син звільняються судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.
У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.
Отже, хоча позивач і має батька, який є інвалідом ІІ групи, але у позивача є рідна сестра, яка також зобов'язана відповідно до норм Сімейного Кодексу України утримувати свого батька. Доказів того, що рідна сестра не має можливості утримувати батька, оскільки є особою з інвалідністю, потребує постійного догляду, перебуває під арештом, відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі матеріали справи не містять.
Посилання позивача на те, що його сестра не має зобов'язань з утримання батька, оскільки проживає за кордоном, суд не бере до уваги, оскільки ці доводи не узгоджуються з нормами Сімейного Кодексу України. Також позивач не надав суду доказів, які звільняють сестру позивача від обов'язку утримувати батька з підстав зазначених у ст.ст.2020-204 СК України.
Таким чином, позивачем не надано РТЦ та СК доказів існування обставин, що дають право на відстрочку від призову на підставі п.13 ч.1 ст.23 Законом України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Тому суд вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачу у наданні відстрочки від призову, тому позов задоволенню не підлягає.
Також суд зазначає, що заходи забезпечення позову зберігають свою силу до набранням рішенням суду законної сили відповідно до ч.6 ст.157 КАС України.
Судовий збір відповідно до ст.139 КАС України покладається на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко