справа №380/1425/25
21 березня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач (через адвоката Лихачова Романа Борисовича) звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення військовослужбовця за період з 27.06.2022 року по 05.05.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення військовослужбовця за період з 27.06.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 року за ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 року по 05.05.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 року за ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 27.06.2022 року по 31.12.2022 року із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 27.06.2022 року по 31.12.2022 року із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби згідно ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби згідно ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та члені їх сімей»;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а також інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення за період затримки їх виплати на один і більше календарних місяців, по дату фактичної виплати.
В процесі розгляду вищевказаної адміністративної справи суд виявив порушення закону, які полягають в наступному.
Так, положеннями ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено форму та зміст позовної заяви, а також документи, що додаються до такої.
Згідно з п.11 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються, серед іншого: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Звертаючись до суду з даним позовом, адвокатом Лихачовим Романом Борисовичем (в інтересах ОСОБА_1 ) одночасно з позовною заявою подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом. Обґрунтовуючи клопотання, вказав, що про порушення свого права позивач дізнався з листа-відповіді відповідача від 23.01.2025 року №34-ФЕС.
Ухвалою судді від 29.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Крім того, цією ж ухвалою задоволено заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом. Визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії та поновлено строк звернення до адміністративного суду з наведеним позовом.
У подальшому, від представника відповідача надійшла заява, в якій просить залишити позовну заяву без розгляду на підставі ч.3 ст.123 КАС України. В обґрунтування заяви посилається на те, що позивач уже звертався до Львівського окружного адміністративного суду з іншим позовом до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як видно зі змісту доданих відповідачем доказів, 18.10.2024 року адвокат Лихачов Роман Борисович звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом в інтересах ОСОБА_1 (справа №380/21442/24).
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 року по справі №380/21442/24, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2025 року, позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку з пропущенням строку на звернення до суду. Таким чином, у справі №380/21442/24 судами першої та апеляційної інстанцій уже встановлено факт пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із позовними вимогами, з якими він через свого адвоката Лихачова Романа Борисовича звернулися у справі №380/1425/25, що розглядається.
24.01.2025 року адвокат Лихачов Роман Борисович вдруге звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом в інтересах ОСОБА_1 (дана справа - №380/1425/25). При цьому, на виконання імперативних положень п.11 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві у цій справі адвокат Лихачов Роман Борисович підтвердив, що «іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав не подавалось.».
Однак суд установив, що зазначене адвокатом підтвердження не відповідає дійсності, як і те, що ОСОБА_1 дізнався про порушення свого права зі змісту листа-відповіді відповідача від 23.01.2025 року №34-ФЕС, оскільки останньому було відомо про таке як мінімум 18.10.2024 року.
Даючи оцінку вказаному, суд враховує таке.
Згідно ч.1 ст.45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин (п.1 ч.2 ст.45 КАС України).
Відповідно до ч.4 ст.45 КАС України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
Слід враховувати, що наведений у ч.2 ст.45 КАС України перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі №826/12191/18 та від 15.07.2021 року у справі №420/698/21.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).
Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (п.9 ч.3 ст.2 КАС України).
Крім того, за правилами ч.1 ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Таким чином, враховуючи, що адвокат ОСОБА_2 є особою, яка володіє повною вищою юридичною освітою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років та необхідні знання в галузі процесуального законодавства, при цьому, свідомо підтверджує, що не подавав іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, хоча такий ним подавався, суд приходить висновку про наявність факту зловживання адвокатом процесуальними правами, що також є і проявом неповаги до суду, неналежного виконання ним професійних обов'язків. Вказане призвело до порушення адвокатом Лихачовим Романом Борисовичем вимог закону.
До всього, положеннями ст.44 КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію у такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, а також належного оформлення адміністративного позову. Для цього особа, зацікавлена у поданні такого позову, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з ч.ч.1, 4-7 ст.249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд приходить висновку про порушення адвокатом Лихачовим Романом Борисовичем вимог п.11 ч.5 ст.160 КАС України, що є підставою для постановлення окремої ухвали та направлення її до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Керуючись ст.ст.241, 243, 248, 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню адвокатом Лихачовим Романом Борисовичем вимог закону, про які зазначено в мотивувальній частині ухвали.
Окрему ухвалу направити Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області (33028, м.Рівне, вул.Казимира Любомирського , 4а) - для вжиття відповідних заходів реагування.
Про вжиті заходи повідомити Львівський окружний адміністративний суд (вул.Чоловського, 2, м. Львів, 79018) не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.