21 березня 2025 рокусправа № 380/1482/24
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Львівської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Городоцької міської ради Львівської області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення № 23/39-6640 39-ї сесії восьмого скликання Городоцької міської ради Львівської області від 16.11.2023 «Про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту на право користування земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Городоцьку міську раду Львівської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту на право користування земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що у власності позивача є земельна ділянка, яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав 29.03.2023 року під № 27138847446209, кадастровий № 4620910100:29:015:0164. Зазначив, що до житлового будинку приналежні: літня кухня - літера, сарай, вбиральня, гараж, огорожа, яку змушує знести відповідач. Повідомив, що комісійним виїздом Городоцької міської ради на місце 23.05.2023 року було встановлено те, що земельна ділянка позивача 0,062 га (кадастровий № 46209101100:29:015:0164, КВЦП 8.02.2001), що розташована у АДРЕСА_1 виходить за межі конфігурації площі і охоплює, як вказує міська рада, частинку землі комунальної власності, що має ознаки самовільного зайняття землі. Вказав, що на підставі Акту комісійного обстеження він повідомлений про необхідність приведення фактичної конфігурації земельної ділянки до межі та площі, що відображені у землевпорядній документації та звільнити від огорожі самовільно зайняту частинку (36 м. кв.) земельної ділянки загального користування. Стверджує, що на вказаному клаптику землі позивачем проведено багаторічний благоустрій, розбиті клумби, зроблені зелені насадження та облаштовано декоративну огорожу (малу архітектурну форму), тому подав 04.07.2023 клопотання до міської ради про надання йому сервітуту з метою збереження цього благоустрою. Повідомив, що відповіді на своє клопотання не отримав. Стверджує, що не розглянувши його клопотання міська рада повторним комісійним виїздом 28.07.2023 року зафіксувала факт не звільнення позивачем від огорожі самовільно зайнятої земельної ділянки та не приведення її до меж і площі, що відображена в землевпорядній документації. Зазначив, що того ж дня міська рада скерувала лист-вимогу № 1340/03-23, яким зобов'язано позивача усунути до 15.08.2023 року порушення, виявлені при комісійному обстеженні земельної ділянки, а листом № 1509/03:23 від 16.08.2023 року позивача повідомлено про намір міської ради звернутися до суду. Повідомив, що 10.10.2023 року він подав чергову заяву до міської ради про уточнення до першого клопотання від 04.07.2023 року про надання сервітуту для врегулювання даного питання в досудовому порядку. Однак, отримав відповідь про відмову у клопотанні через наявність спору. Зазначив, що 11.09.2023 року міська рада на підставі лише комісійних обстежень земельної ділянки позивача «на око», та стрічкового її обміру, без розгляду клопотань з цього приводу, звернулася до суду з позовом, в якому просить зобов'язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності орієнтовною площею 36 м.кв, яка розташована на вул. Шептицького 12 у м. Городок Львівської області та привести її у придатний для використання стан шляхом знесення встановленої на ній огорожі за власний рахунок та повернути її за належністю Городоцькій міській раді.
Позивач вважає, що Городоцька міська рада Львівської області не проводила заходів зі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Зазначив, що в досудових актах обстеження присадибної ділянки, Лебединського Р.М члени комісії-представники Городоцької міської ради офіційно стверджують про те, що він незаконно провів на ній забудову об'єктів нерухомості, що спростовується, на думку позивача вищевказаними відомостями із Державного реєстру речових прав від 29.03.2023 року, в тому числі щодо гаража та оспорюваної огорожі. Представлені членам комісії реєстраційні документи ОСОБА_1 з цього приводу, свідомо не прийняті членами комісії до уваги. Стверджує, що такі дії службових осіб порушують законні права позивача. Позивач вказав, що з часу відведення вказаної ділянки під благоустрій, Городоцька міська рада ніяких заходів з цього приводу там не здійснювала та ніколи не планувала благоустроювати цю територію. Позивач зазначив, що дана ділянка землі в цілому знаходиться у запущеному стані. Лише окремі мешканці будинків на вказаній вулиці самостійно за власний кошт провели благоустрій, в тому числі ОСОБА_1 , який неодноразово заохочувався колишнім керівництвом Городоцької міської ради і навіть був удостоєний Грамоти міської ради за 1 місце у конкурсі «Кращий Двір 2010» за підписом голови, а також неодноразово заохочувався грошовою премією. Повідомив, що огорожа облаштована на придорожній земельній ділянці на 1,7 м в сторону дорожнього полотна від межі його земельної ділянки (загальна ширина придорожньої ділянки, становить 4 м). Тобто 2,3 м цієї придорожньої ділянки є достатньою для використання у разі потреби комунальними службами. Стверджує, що окремі власники присадибних ділянок на цій вулиці винесли свої паркани аж до асфальтованого полотна на всі 4 м придорожньої території. Вважає, що щодо нього вчинено дискримінаційні дії, які полягають в тому, що міська рада вказаним не робить навіть зауважень іншим мешканцями, а до 83-и літнього законослухняного ветерана праці, який багато років благоустроював придорожню територію, подала позов до суду.
Ухвалою від 29.01.2024 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою від 11.03.2024 продовжено строк залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою від 25.03.2024 провадження в адміністративній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 21.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та про виклик свідків.
На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 25160 від 02.04.2024) та додаткові пояснення (вх. № 23431 від 19.03.2025), у яких проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень вказав, що у ході розгляду заяви гр. ОСОБА_2 (суміжний землекористувач) з приводу порушення містобудівного та земельного законодавства суміжним землекористувачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 комісійно з виїздом на місце встановлено, що земельна ділянка площею 0,062 га (кадастровий номер 4620910100:29:015:0068, КВЦПЗ 02.01), місце розташування: АДРЕСА_1 , перебуває у приватній власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Суміжна ділянка, до вказаної вище земельної ділянки, площею 0,0602 га (кадастровий номер 4620910100:29:015:0164, КВЦПЗ 02.01), місце розташування: АДРЕСА_1 , перебуває у приватній власності ОСОБА_1 . При обстеженні земельної ділянки площею 0,0602 га (кадастровий номер 4620910100:29:015:0164, КВЦПЗ 02.01) візуально встановлено, що його огорожа, зі сторони АДРЕСА_1 , виходить за межі конфігурації ділянки і охоплює частинку землі комунальної власності, що має ознаки самовільного зайняття землі. Вказав, що відповідно до акту комісійного обстеження від 23.05.2023 власникам земельних ділянок площею 0,062 га (кадастровий номер 4620910100:29:015:0068, КВЦПЗ 02.01) та 0,0602 га (кадастровий номер 4620910100:29:015:0164, КВЦПЗ 02.01) слід було привести конфігурації цих земельних ділянок до меж та площ земельних ділянок, які відображені в землевпорядній документації, а також звільнити від огорожі самовільно зайняту землю загального користування, про що повідомлено власників земельних ділянок. Зазначив, що при повторному виїзді комісії 28 липня 2023 року встановлено, що власниками земельної ділянки площею 0,062 га (кадастровий номер 4620910100:29:015:0068) звільнено від огорожі самовільно зайняту земельну ділянку загального користування. Проте, земельна ділянка площею 0,0602 га (кадастровий номер 4620910100:29:015:0164) не приведена до межі та площі, яка відображена в землевпорядній документації, а також не звільнено від огорожі самовільно зайняту землю загального користування. Листом Городоцької міської ради № 1128/03-23 від 29.06.2023 року ОСОБА_1 запропоновано усунути до 15.07.2023 року порушення земельного та містобудівного законодавства, які виявлені при комісійному обстеженні (акт від 23.05.2023 та від 28.07.2023), зокрема звільнити від огорожі самовільно зайняту землю загального користування. Повторно, 28.07.2023 року ОСОБА_1 міської радою скеровано лист-вимогу № 1340/03-23 від 28.07.2023, згідної з якою позивачу слід було усунити до 15.08.2023 року порушення земельного та містобудівного законодавства, які виявлені при комісійному обстеженні. Зокрема, надіслано вимогу щодо звільнення від огорожі самовільно зайняту землю загального користування. Листом Городоцької міської ради № 1509/03-23 від 16.08.2023 року ОСОБА_1 повідомлено про намір міської ради заявити позов про звільнення земельної ділянки комунальної власності від самовільно встановленої огорожі та відшкодування витрат понесених розглядом справи в суді, проте, усі звернення міської ради щодо усунення виявлених порушень, ОСОБА_1 проігнорував. Повідомив, що позивач у своєму клопотанні від 04.07.2023, яке адресоване на адресу Городоцького міського голови фактично визнає факт встановлення огорожі на самовільно зайнятій земельній ділянці орієнтовною площею 36 м2. Крім цього звернув увагу на те, що ст. 99 Земельного кодексу України містить види права земельного сервітуту. Поряд з цим, у своїй заяві ОСОБА_1 від 04.07.2023 (із наступними змінами і доповненнями) про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту на право користування земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 , не вказує виду земельного сервітуту, який він просить встановити. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд вивчив матеріали справи, з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються та встановив таке.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 24.05.2023 № 327645703 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав 29.03.2023 року під № 27138847446209, кадастровий номер: 4620910100:29:015:0164.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав від 24.05.2023 № 333381166 ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який зареєстрована в Державному реєстрі речових прав 22.05.2023 року під № 2739067346060, кадастровий номер земельної ділянки місця розташування: 4620910100:29:015:0164.
Актом комісійного обстеження Городоцької міської ради Львівської області від 27.04.2023 встановлено, що згідно документів, наданих ОСОБА_1 , на земельній ділянці площею 0,0602 га з кадастровим номером 4620910100:29:015:0164 ( АДРЕСА_1 ), що перебуває у його приватній власності, проведено будівельні роботи із реконструкції житлового будинку та нового будівництва гаража без будівельного паспорта та без права на виконання будівельних робіт. Дані роботи класифікуються як самочинне будівництво та є порушенням ст. 7, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 27, 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 5 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затвердженого постановою КМУ № 466 від 13.04.2011.
Актом комісійного обстеження земельної ділянки Городоцької міської ради від 23.05.2023 встановлено, що земельна ділянка площею 0,0602 га (кадастровий номер 4620910100:29:015:0164, КВЦПЗ 02.01), місце розташування: АДРЕСА_1 , перебуває у приватній власності ОСОБА_1 (дата державної реєстрації в державному реєстрі прав 29.03.2023, номер запису про право 49768393). При обстеженні цієї земельної ділянки візуально встановлено, що її огорожа зі сторони вул. Шептицького виходить за межі конфігурації земельної ділянки і охоплює частинку землі комунальної власності, що також має ознаки самовільного зайняття землі. З огляду на наведене ОСОБА_1 зобов'язано привести конфігурацію земельної ділянки до межі і площі, які відображені у землевпорядній документації, а також звільнити від огорожі самовільно зайняту землю загального користування.
ОСОБА_1 04.07.2023 звернувся до Городоцької міської ради Львівської області із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту на право проїзду транспортного засобу по наявному шляху орієнтовною площею 36 кв. м. в Городок вул. Шептицького.
Позивач 10.10.2023 подав до Городоцької міської ради заяву про уточнення до клопотання від 04.07.2023 про надання сервітуту, у якій надав пояснення щодо причин вчинення ним дій щодо благоустрою території загального користування. Просив детально розглянути спірні питання та прийняти відповідне рішення.
Актом комісійного обстеження земельних ділянок Городоцької міської ради від 28.07.2023 встановлено, що земельна ділянка площею 0.0602 га (кадастровий номер 4620910100:29:015:0164, КВЦПЗ 02.01), місце розташування: АДРЕСА_1 перебуває у приватній власності ОСОБА_1 (дата державної реєстрації в державному реєстрі прав 29.03.2023, номер запису про право 49768393). При обстеженні цієї земельної ділянки візуально встановлено, що її огорожа зі сторони вул. Шептицького виходить за межі конфігурації земельної ділянки і охоплює частинку землі комунальної власності, що також має ознаки самовільного зайняття землі. Відповідно до акту комісійного обстеження від 23.05.2023 власнику земельної ділянки площею 0.0602 га (кадастровий номер 4620910100:29:015:0164, КВЦПЗ 02.01) слід було привести конфігурацію земельної ділянки до межі і площі, які відображені у землевпорядній документації, а також звільнити від огорожі самовільно зайняту землю загального користування, однак така земельна ділянка на момент повторного обстеження не приведена до межі та площі, яка відображена у землевпорядній документації, а також не звільнено від огорожі самовільно зайняту землю загального користування. З огляду на наведене ОСОБА_1 зобов'язано до 15.08.2023 усунути порушення земельного та містобудівного законодавства, які виявлені при комісійному обстеженні (акт від 23.05.2023 та 28.07.2023), а також звільнити від огорожі самовільно зайняту землю загального користування, попереджено ОСОБА_1 , що у випадку невиконання законної вимоги міської ради питання самозахоплення землі буде вирішено у судовому порядку.
Городоцькою міською радою Львівської області 13.10.2023 затверджений Акт обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки, згідно з яким земельна ділянка площею 0.0602 га (кадастровий номер 4620910100:29:015:0164), місце розташування: АДРЕСА_1 , перебуває у приватній власності ОСОБА_1 . Замірами, здійсненими членами комісії стрічковим метром, встановлено, що огорожа вказаної земельної ділянки зі сторони АДРЕСА_1 виходить за зовнішні межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 (по ширині ділянки) орієнтовно на 18 м, що свідчить про самозахоплення землі загального користування комунальної власності. ОСОБА_1 зобов'язано до 15.11.2023 усунути порушення земельного та містобудівного законодавства, які виявлені при комісійному обстеженні (акти від 23.05.2023, 28.07.2023 та 13.10.2023), звільнити від огорожі самовільно зайняту землю загального користування комунальної власності.
Рішенням 39 сесії восьмого скликання Городоцької міської ради Львівської області від 16.11.2023 № 23/39-6640 «Про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту на право користування земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 » відмовлено ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту на право користування земельною ділянкою орієнтовною площею 30,6 кв.м., що прилегла до його приватної земельної ділянки площею 0.0602 га (кадастровий номер 4620910100:29:015:0164, КВЦПЗ 02.01), яка знаходиться по АДРЕСА_1 , у зв'язку з наявністю спору з приводу самовільно зайняття землі загального користування комунальної власності (тротуар).
Вказане рішення мотивовано наявністю у Городоцькому районному суді Львівської області відкритого провадження у справі № 441/2178/23 за позовом Городоцької міської ради Львівської області до гр. ОСОБА_1 про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернення її за належністю Городоцькій міській раді у придатному, для подальшого використання стані.
Позивач вважає таке рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню, тому звернувся із цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийняття оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Згідно зі ст. 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є:
а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;
б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;
в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Частинами 1, 2 статті 83 ЗК України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають:
а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;
в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Відповідно до ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Статтею 403 ЦК України визначено, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпорядження цим майном.
Статтею 98 ЗК України визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Види земельних сервітутів визначені у ст. 99 ЗК України, це зокрема: право проходу та проїзду на велосипеді, право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм), право на будівництво та розміщення об'єктів нафтогазовидобування, право прокладати на свою земельну ділянку водопровід з чужої природньої водойми або через чужу земельну ділянку, право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку, право прогону худоби по наявному шляху, право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель і споруд тощо.
За приписами ч. 1 ст. 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Частиною 2 статті 100 ЗК України передбачено, що земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
У разі необхідності встановлення земельного сервітуту на землях державної, комунальної власності, не сформованих у земельну ділянку, допускається формування земельної ділянки в межах території, на яку буде поширюватися право земельного сервітуту (ч. 3 ст. 100 ЗК України).
Порядок встановлення земельних сервітутів на землях державної, комунальної власності визначено ст. 124-1 ЗК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 124-1 ЗК України особа, заінтересована у встановленні земельного сервітуту на землях державної, комунальної власності, звертається з клопотанням у разі, якщо:
а) земельна ділянка не передана у користування або у разі необхідності встановлення земельного сервітуту на землях, не сформованих у земельні ділянки, - до органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності;
б) земельна ділянка перебуває у користуванні - до органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності, або до землекористувача.
У клопотанні має бути зазначена мета встановлення земельного сервітуту.
До клопотання додаються:
а) копії документів, що підтверджують право власності заявника на будівлі, споруди, що розташовані на земельній ділянці (за наявності);
б) письмове погодження землекористувача (у разі встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки, яка перебуває у користуванні, за договором з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності), справжність підпису на якому засвідчується нотаріально;
в) проект договору про встановлення земельного сервітуту (у разі встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки);
г) графічні матеріали із зазначенням орієнтовного місця розташування та площі земельної ділянки, яку передбачається сформувати з метою встановлення земельного сервітуту (у разі необхідності формування земельної ділянки державної, комунальної власності з метою встановлення земельного сервітуту);
ґ) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, що розробляється без одержання дозволу на її розроблення (у разі встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки).
Згідно з ч. 2 ст. 124-1 ЗК України у разі необхідності встановлення земельного сервітуту на сформованій земельній ділянці:
особа відповідно до пункту "а" частини першої цієї статті приймає рішення про надання згоди на встановлення земельного сервітуту та забезпечує укладення договору про встановлення земельного сервітуту або надає мотивовану відмову у його встановленні;
особа відповідно до пункту "б" частини першої цієї статті забезпечує укладення договору про встановлення земельного сервітуту або надає мотивовану відмову у його встановленні.
Укладення договору про встановлення земельного сервітуту з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування здійснюється на підставі рішення цього органу. У разі відмови в укладенні договору про встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки державної, комунальної власності такий договір визнається укладеним за рішенням суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 124-1 ЗК України у разі необхідності формування земельної ділянки державної, комунальної власності з метою встановлення земельного сервітуту орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування протягом одного місяця з дня отримання клопотання приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У рішенні органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має зазначатися вичерпний перелік підстав для такої відмови з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
У відповідності до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
З аналізу даних правових норм слідує, що особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.
Метою встановлення земельного сервітуту є задоволення потреб у ефективному використанні свого майна.
Особа, заінтересована у встановленні земельного сервітуту на землях комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, в якому зазначає мету встановлення земельного сервітуту, до якого додає документи, визначені ч. 1 ст. 124-1 ЗК України.
За результатами розгляду клопотання орган місцевого самоврядування приймає одне із двох рішень: про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу із зазначенням вичерпного переліку підстав для такої відмови з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
З матеріалів справи слідує, що позивач 04.07.2023 звернувся до Городоцької міської ради Львівської області із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту на право проїзду транспортного засобу по наявному шляху орієнтовною площею 36 кв. м. в Городок вул. Шептицького.
Також ОСОБА_1 10.10.2023 подав до Городоцької міської ради заяву про уточнення до клопотання від 04.07.2023 про надання сервітуту, у якій надав пояснення щодо причин вчинення ним дій щодо благоустрою території загального користування. Просив детально розглянути спірні питання та прийняти відповідне рішення.
У вищевказаному уточненні позивач зазначив зокрема таке: «… Що ж стосується моєї присадибної ділянки, то її розміри, як були виділені для забудови так і залишилися. Огорожа мого будинку, як була поставлена 35 років назад так і стоїть на тому ж самому місці. Лише пізніше була реконструйована. Раніше будинок був відгороджений металевою сіткою, а пізніше на тимчасовій фундаментній стрічці шириною 10 см і висотою 15 см змонтовані декоративні легкі, невисокі бетонні плити розміром верхньою частиною в 1,3 м, а середньою 0,8 м та шириною 2,5 м, які закріплені теж декоративною невисокою кованою арматурою. Це не капітальне будівництво, це декоративна тимчасова прикраса вулиці, яка в любий час, за потреб громади, може бути перенесена чи переміщена. Ця смужка землі шириною 1,7 м та довжиною 18 м перед якою стоїть паркан, що відділяє мою земельну ділянку від бувшої канави з часу виділення земельної ділянки. Це частинка земельної ділянки комунальної власності. Саме частинка, як визначено представниками міської ради.
…
По обидва боки огорожі уже давно розбиті клумби з декоративними рослинами, які прикрашають і будинок і вулицю, про що свідчить грамота Городоцької міської ради за перемогу у конкурсі «Кращий-Двір 2010» (1 місце), підписана тодішнім головою міської ради І. Саганом. Ця огорожа категорично нікому не заважає, ні автомобілям на проїзній дорозі, ні пішоходам, ні сусідам. Я ніколи в правовому полі не претендував на цю смужку землі. Я лише нею користувався на користь і собі і громаді, відповідно до Конституції та Закону «Про благоустрій населених пунктів», тому що цією придорожньою територією не займаються відповідні служби органів самоврядування».
Фактично, у вказаній заяві (уточненні) позивач визнав той факт, що зайняв частинку землі комунальної власності по вулиці Шептицького у м. Городок Львівського району Львівської області та встановив огорожу зі сторони АДРЕСА_1 , яка виходить за межі конфігурації земельної ділянки.
У свою чергу, рішенням 39 сесії восьмого скликання Городоцької міської ради Львівської області від 16.11.2023 № 23/39-6640 «Про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту на право користування земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 » відмовлено ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту на право користування земельною ділянкою орієнтовною площею 30,6 кв.м., що прилегла до його приватної земельної ділянки площею 0.0602 га (кадастровий номер 4620910100:29:015:0164, КВЦПЗ 02.01), яка знаходиться по АДРЕСА_1 , у зв'язку з наявністю спору з приводу самовільно зайняття землі загального користування комунальної власності (тротуар).
Вказане рішення мотивовано наявністю у Городоцькому районному суді Львівської області відкритого провадження у справі № 441/2178/23 за позовом Городоцької міської ради Львівської області до гр. ОСОБА_1 про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернення її за належністю Городоцькій міській раді у придатному, для подальшого використання стані.
Як встановлено судом, особа, заінтересована у встановленні земельного сервітуту на землях державної, комунальної власності, звертається з клопотанням у разі, якщо земельна ділянка не передана у користування або у разі необхідності встановлення земельного сервітуту на землях, не сформованих у земельні ділянки, - до органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності, а якщо земельна ділянка перебуває у користуванні - до органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності, або до землекористувача.
У свою чергу, судом встановлено, що позивач просив надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту на право проїзду транспортного засобу по наявному шляху орієнтовною площею 36 кв. м. в Городок вул. Шептицького.
Позивач не заперечує той факт, що він самовільно зайняв ділянку землі комунальної власності, на яку просить встановити сервітут.
Отже, частиною 2 статті 100 ЗК України передбачено, що земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.
Таким чином суд дійшов висновку, що запитувана ділянка фактично не перебуває в користуванні Городоцької міської ради (територіальної громади), оскільки самовільно зайнята позивачем. Тому сервітут може бути наданий позивачу після усунення ним перешкод у користуванні відповідною земельною ділянкою відповідачем.
За вказаних обставин суд вважає, що оскаржене рішення 39 сесії восьмого скликання Городоцької міської ради Львівської області від 16.11.2023 № 23/39-6640 «Про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення земельного сервітуту на право користування земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 » прийнято обґрунтовано. У спірному рішенні зазначено вичерпний перелік підстав для такої відмови з посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Тому суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким, що задоволенню не підлягає.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем у спірному рішенні дотримано.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
В силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Львівської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Городоцька міська рада Львівської області (81500 Львівська область м. Городок вул. Майдан Гайдамаків 6; код ЄДРПОУ 26269892).
Суддя Р.П. Качур