21 березня 2025 рокусправа № 380/24705/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Покровської міської ради Дніпропетровської області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у не наданні запитуваного документу;
- зобов'язати відповідача надати відповідь на інформаційний запит у вигляді документу, а саме: "Повний витяг з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичної особи Покровської/Орджонікідзевської міської ради Дніпропетровської області код ЄДРПОУ 34081234".
Ухвалою від 12.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.12.2024 ОСОБА_1 , особа з інвалідністю та пенсіонер за віком, звернувся до Покровської міської ради Дніпропетровської області із інформаційним запитом щодо надання публічної інформації, а саме - повного витягу із Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи Покровської (Орджонікідзевської) міської ради Дніпропетровської області. У разі відсутності такого документа позивач просив надати офіційну відповідь із відповідною вказівкою.
Проте, заступник міського голови Покровської міської ради листом відмовив позивачу у наданні запитуваної інформації, зазначивши, що міська рада не володіє та не зобов'язана відповідно до своєї компетенції володіти запитуваною інформацією. Відмову обґрунтовано п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Не погоджуючись із такими діями відповідача, та вважаючи відмову у наданні запитуваної інформації такою, що порушує право позивача на доступ до публічної інформації, ОСОБА_1 звернувся до суду та просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою від 12.12.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
24.12.2024 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти доводів позивача, зазначивши, що у випадку, коли законом передбачений спеціальний порядок доступу до певного виду публічної інформації, ніж передбачений Законом України "Про доступ до публічної інформації", норми останнього до правовідносин по її наданню не застосовуються, оскільки необхідно застосовувати норми спеціального законодавства.
Зауважує, що спеціальним законодавством у спірних правовідносинах є Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 № 839/28969, норми яких відповідач застосував при наданні позивачу відповіді.
Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.
01.01.2025 позивач надіслав відповідь на відзив, у якій заперечує проти доводів відповідача, наведених у відзиві. Зазначає, що відзив жодним чином не спростовує надані позивачем докази, а тому просить його відхилити повністю.
Оцінивши надані сторонами документи, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив таке.
01.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до Покровської міської ради Дніпропетровської області із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати повний Витяг з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань юридичної особи Покровської (Орджонікідзевської) міської ради Дніпропетровської області. У разі відсутності такого документа позивач просив надати офіційну відповідь із відповідною вказівкою про відсутність.
06.12.2024 Покровська міська рада Дніпропетровської області листом № 39/03-18/2024 відмовила ОСОБА_1 у наданні запитуваної інформації, зазначивши, що міська рада не володіє та не зобов'язана відповідно до своєї компетенції володіти запитуваною інформацією. Відмову обґрунтовано п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив ОСОБА_1 у наданні публічної інформації, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Стаття 34 Конституції України встановлює, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, що становить суспільний інтерес, визначений Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).
Так, відповідно до ст. 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (ст. 2 Закону № 2939-VI).
Статтею 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов'язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.
Відповідно до ст. 5 Закону № 2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.
Згідно із ст. 12 Закону № 2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (ч. 4 ст. 13 Закону № 2939-VI).
Відповідно до ст. 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку, коли розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.
Спір у цій справі виник з приводу звернення позивача до відповідача із запитом про надання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи - Покровської (Орджонікідзевської) міської ради Дніпропетровської області.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон № 755-IV).
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України № 755-IV держатель Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - держатель Єдиного державного реєстру) - Міністерство юстиції України, яке вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Отже, Міністерство юстиції України є держатель Єдиного державного реєстру та розпорядником інформації, що міститься у цьому Реєстрі відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 755-IV.
Спеціальний Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2023 № 1692/5 (далі - Порядок № 1692/5).
Процедура надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань передбачена розділами ІІ та ІІІ Порядку № 1692/5.
Розділом V Порядку № 1692/5 передбачає доступ державних органів, органів місцевого самоврядування та інших, визначених законом, осіб до відомостей з Єдиного державного реєстру, у якому, окрім іншого йдеться про заборону надавати іншим особам за їх зверненням відомості з Єдиного державного реєстру, отримані згідно з цим Порядком, крім випадків, передбачених законом.
Отже, Порядок № 1692/5 розмежовує розділи ІІІ, IV та V з метою чіткого врегулювання процедур доступу до відомостей з Єдиного державного реєстру залежно від статусу запитувача.
Розділи ІІІ та IV встановлюють загальний порядок надання відомостей на запит будь-яких осіб. Це реалізація загального права на доступ до публічної інформації.
У свою чергу, Розділ V стосується суб'єктів владних повноважень, які отримують доступ до реєстру в межах виконання своїх повноважень, тобто не просто як запитувачі, а як органи, яким потрібна ця інформація для здійснення публічних функцій. Законодавець чітко відокремлює цей доступ, оскільки він є інституційним, регламентується спеціальними правилами і, зокрема, містить заборону на передачу отриманої інформації третім особам, що підкреслює службовий характер такого доступу.
Таким чином, доступ до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має здійснюватися виключно у межах та за процедурами, визначеними законодавством. Міністерство юстиції України, як держатель зазначеного реєстру, є єдиним розпорядником відповідної інформації, уповноваженим на її надання.
З огляду на положення Закону № 2939-VI, саме той орган, який володіє запитуваною інформацією відповідно до своєї компетенції, і має обов'язок її надавати у відповідь на запит.
У зв'язку з цим, інші суб'єкти, які не є розпорядниками витягу з реєстру, правомірно можуть відмовити у наданні такої інформації, посилаючись на відсутність відповідної компетенції. Такий підхід забезпечує правову визначеність, виключає дублювання повноважень і сприяє належній реалізації права на доступ до публічної інформації через встановлений механізм взаємодії із безпосереднім розпорядником - Міністерством юстиції України.
Зважаючи на наведені вище норми права та вказані висновки суду, варто зауважити, що Покровська міська рада Дніпропетровської області діяла правомірно, відмовляючи позивачу у наданні запитуваної інформації, оскільки не є розпорядником такої, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України № 2939-VI.
У цьому випадку, запитувана позивачем інформація - повний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видається виключно Міністерством юстиції України як держателем реєстру відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №755-IV.
Покровська міська рада не володіє повноваженнями щодо формування або надання офіційних витягів із цього реєстру, а отже, не може бути визнана належним розпорядником такої інформації. Відтак її відмова у надання запитуваного витягу є правомірною.
Суд зауважує, що порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, що становить суспільний інтерес, визначений Законом № 2939-VI.
Водночас, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, регулюються Законом № 755-IV.
Отже, норми Закону № 2939-VІ та Закону № 755-IV співвідносяться як загальні та спеціальні. Тому хоч інформація, яка міститься в ЄДР, є публічною у розумінні Закону №2939-VІ, однак відносини щодо забезпечення доступу до неї регулюються Законом № 755-IV, а положення Закону № 2939-VІ до цих відносин не застосовуються.
Тому суд погоджується із доводами відповідача, що порядок доступу до Єдиного державного реєстру регулюється спеціальним законодавством, яке необхідно застосувати у спірних правовідносинах.
Аналогічного висновку щодо співвідношення загальних та спеціальних норм у межах доступу до публічної інформації дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.02.2022 у справі № 9901/118/21.
Беручи до уваги викладені вище обставини справи, суд вважає, що права позивача на доступ до публічної інформації не порушені відповідачем, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За правилами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат суд не здійснює, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна