про залишення позовної заяви без руху
21 березня 2025 рокусправа № 380/5204/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кисильова О.Й., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січня 2008 року, як місяця підвищення доходів;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, з урахуванням базового місяця січня 2008 року, як місяця підвищення доходів;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не врахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні позивачу, індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 31.07.2023;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.07.2023, з урахуванням положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 у фіксованій сумі 4 044,14 грн.
У позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до суду, обґрунтовуючи тим, що лише після отримання листа-відповіді від 04.02.2025 № 1277 позивачу фактично стало відомо про порушення її прав, а саме про нараховане та виплачене грошове забезпечення за спірні періоди під час проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи суддя встановила, що позовна заява не відповідає вимогам КАС України з наступних підстав.
Частиною 1 та 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого згаданим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи згаданим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення згаданим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 згаданого Кодексу.
Однак, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Так, частиною першою статті 233 КЗпП (у редакції, яка набула чинності з 19.07.2022) встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22, від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21 та від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22.
Із позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується із бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 31.07.2023.
При вирішенні дотримання позивачем строку звернення до суду слід застосовувати положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України, якою визначено тримісячний строк звернення до суду.
Суддя встановила, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2023 №195 ОСОБА_1 виключена із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 31.07.2023.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду також необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатися".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
У цьому випадку позивач, яка проходила військову службу та звільнена з неї 31.07.2023, звернулася із заявою про виплату спірних сум лише 17.01.2025.
Разом з тим, отримання позивачем відповіді 04.02.2025 № 1277вих не змінює моменту, з якого позивач повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірному випадку.
Варто зазначити, що строк звернення до суду із цією частиною позовних вимог, закінчився 31.10.2023, тобто через три місяці після звільнення позивача з військової служби.
До суду із цим позовом позивач звернулася 17.03.2025.
Відтак, позивач пропустила строк звернення до суду із вимогами щодо нарахування та виплати позивачу, індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 31.07.2023.
Суддя вважає, що наведені позивачем обставини у клопотанні про поновлення строку звернення до суду не є поважними причину пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивачу відповідно до частини шостої статті 161 КАС України слід подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом (якщо такі є).
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 169 КАС України).
За таких обставин позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме:
- надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 380/5204/25 та зазначенням прізвища судді, яка прийняла ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна