24 березня 2025 рокусправа № 380/21974/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №20894/13-01-24-11 від 10.05.2024 про нарахування податкового зобов'язання на суму 384 780,09 грн та штрафні санкції у розмірі 38 478,01 грн;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області №14004/6/13-01-24-11 від 10.05.2024 про анулювання єдиного податку з 01.01.2024 року;
- зобов'язати Головне управління ДПС Львівській області поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку в Реєстрі платників єдиного податку з 01.01.2024.
Ухвалою від 28.10.2024 відкрите спрощене провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що із 01.01.2023 - 31.07.2023 Позивач ОСОБА_1 перебував на особливій системі оподаткування - 3 група 2%, із 01.08.2023 ФОП ОСОБА_1 автоматично переведено на 2 групу 20%. В липні 2024 року Позивачем ОСОБА_1 через електронну пошту було виявлено нарахування податкового зобов'язання та штрафних санкцій на підставі проведеної камеральної перевірки. Документи про проведення перевірки Позивач не отримував. На запит адвоката Відповідач відправив відповідь № 21384/6/13-01-24-11 від 17.07.2024 разом із актом камеральної перевірки №13479/13-01-24-11/ НОМЕР_1 від 29.03.2024, податковим повідомлення-рішенням № 20894/13-01-24-11 від 10.05.2024 та рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку № 14004/6/13-01-24-11 від 10.05.2024.
Позивач вважає спірні ППР та рішення незаконним, оскільки анулювання єдиного податку не може здійснюватись на підставі камеральної перевірки, оскільки контролюючий орган при такій перевірці не має змоги провести повноцінну перевірку суб'єкта господарювання, а лише поверхнево. Також Акт камеральної перевірки не був надісланий Позивачу, тому податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням податкового законодавства, оскільки Акт камеральної перевірки не був надісланий Позивачу належним чином.
Стверджує, що при поданні податкової декларації платника єдиного податку від 26.01.2024 № 9378315022 Позивачем було помилково вказано невірний обсяг доходу, отриманого у 2023 році, внаслідок чого Відповідач дійшов передчасного висновку про перевищення Позивачем протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку другої групи. Однак, одразу ж після виявлення такої помилки, Позивач у встановленому ПК України порядку подав до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію від 02.08.2024 № 9387014504 з правильно зазначеним обсягом доходу, отриманого за звітний період (копія уточнюючої декларації з Квитанцією №2, що підтверджує її прийняття контролюючими органами, додається). Однак, Відповідач не взяв до уваги виправлену Позивачем уточнюючу декларацію.
Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що позивач застосовував особливості оподаткування - ставка 2% - з 01.01.2023 по 31.07.2023, такий період відповідно до підпункту 9 прим. 1.4.3 підпункту 9 прим. 1.4 пункту 9 прим. 1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не включається до обсягу доходу. Тому, для розрахунку граничного обсягу доходу за 2023 рік ОСОБА_1 , береться до уваги лише той період, коли платник податків перебував з 01.08.2023 по 31.12.2023 - на другій групі за ставкою 20%, тобто 5 місяців. Розрахунок граничного обсягу доходу для платників єдиного податку другої групи за ставкою 20% на 2023 рік: 834 розмірів мінімальної заробітної плати, визначеної на 01 січня 2023 року * 6700 грн = 5 587 800 грн. Розрахунок граничного обсягу доходу за 5 місяців 2023 року: (5 587 800 грн/12 місяців) * 5 місяців = 2 328 250,00 грн.
Стверджує: «… щодо поданої Позивачем уточнюючої податкової декларації від 02.08.2024 №9387014504 «з правильно зазначеним обсягом доходу», то перевірку, яка визначила перевищення граничного обсягу доходу за 2023 рік було проведено 29.03.2024. А оскаржуване податкове-рішення №20894/13-01-24-11 сформовано 10.05.2024 разом із рішенням від 10.05.2024 №14004/6/13-01-24-11 про анулювання єдиного податку. Під час проведення перевірки використовувались відомості з ІКС «Податковий блок», зокрема подана Позивачем податкова звітність наявна у базах даних контролюючого органу станом на 29.03.2024. Контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення випадків передбачених пунктами 299.10, 299.11 статті 299 ПК України. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. … Щодо проведення камеральної перевірки, а не документальної, зауважуємо, що камеральна перевірка дозволяє перевірити дані з податкових декларацій на правильність, своєчасність сплати податкових зобов'язань та дотримання вимог перебування на спрощеній системі. У такому випадку перевірка додаткових документів не є потрібна. Автоматизованість камеральної перевірки дає змогу швидко виявити порушення, такі як несвоєчасна подача звітності, неправильне нарахування податкових зобов'язань та порушення строків сплати єдиного податку. Натомість, документальна перевірка передбачає детальне вивчення первинних документів платника податків, тобто широкий аналіз обґрунтованості податкових показників на підставі первинних документів, чого не вимагається для визначення несвоєчасної сплати податку. Оскільки основними підставами для виключення з реєстру платників податку є порушення строків сплати єдиного податку, перевищення доходу та порушення вимог ведення діяльності, то ці підстави можуть бути виявлені безпосередньо в деклараціях і податкових звітах платника. Відповідно, камеральна перевірка здатна надати усі необхідні докази для прийняття рішення про виключення з реєстру….».
Так камеральною перевіркою встановлено порушення п. 293.4 ст. 293 ПКУ, заниження податкового зобов'язання в сумі 384780,09 грн. та порушення п. 293.8 ст. 293 та пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу, не подання платником заяви щодо переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи або не відмовився від застосування спрощеної системи оподаткування про що складено акт камеральної перевірки податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 29.03.2024 № 13479/13-01-24-11/ НОМЕР_1 та відправлено на податкову адресу платника, а саме: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення, лист було повернуто до ГУ ДПС у Львівській області «за закінчення терміну зберігання»
Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
Із 01.01.2023 - 31.07.2023 Позивач ОСОБА_1 перебував на особливій системі оподаткування - 3 група 2%.
Із 01.08.2023 ФОП ОСОБА_1 автоматично було переведено на 2 групу 20%.
У березні 2024 відповідачем проведена камеральна перевірка декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , результати якої оформлені актом від 29.03.2024 № 13479/13-01-24-11/ НОМЕР_1 .
При проведенні камеральної перевірки звітної річної податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2023 рік, поданої 26.01.2024 № 9378315022 загальна сума доходу становить 4 893 450,57 грн., в т.ч. обсяг доходу по другій групі за ставкою 20% становить 4 893 450,57 грн.
У висновку акту камеральної перевірки встановлено: порушення п. 293.4 ст. 293 ПКУ, заниження податкового зобов'язання в сумі 384780,09 грн. та порушення п. 293.8 ст. 293 та пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу, не подання платником заяви щодо переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи або не відмовився від застосування спрощеної системи оподаткування.
На підставі акту камеральної перевірки відповідач прийняв:
- податкове повідомлення-рішення №20894/13-01-24-11 від 10.05.2024 про нарахування позивачу податкового зобов'язання на суму 384 780,09 грн та штрафні санкції у розмірі 38 478,01 грн;
- рішення №14004/6/13-01-24-11 від 10.05.2024 про виключення з реєстру платника єдиного податку ОСОБА_1 .
Не погодившись із цими рішеннями, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За нормами п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Згідно п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п.76.2 ст.76 ПК України).
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п.86.2 ст.86 ПК України).
Відповідно до п.291.2 ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 статі 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено ст.299 ПК України, відповідно до п.299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п.299.2 ст.299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Абзацом 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Відповідно до пп.3 п.299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Приписами п.299.11 ст.299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Судом встановлено, що рішення №14004/6/13-01-24-11 від 10.05.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку другої групи ФОП ОСОБА_1 прийнято на підставі акту камеральної перевірки від 29.03.2024 № 13479/13-01-24-11/ НОМЕР_1 щодо порушення платником єдиного податку другої групи умов перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, в ході якої використано інформацію, яка зберігається в базах даних інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем Головного управління ДПС у Львівській області.
Тобто, в даному випадку відповідачем проведена камеральна перевірка ФОП ОСОБА_1 .
У той же час суд зауважує, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення цього виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.
Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Законодавчо установлені обмеження щодо повноважень контролюючого органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.
Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування, оскільки останні перебувають поза межами цієї перевірки.
Відповідно до акту від 29.03.2024 № 13479/13-01-24-11/ НОМЕР_1 контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки ФОП ОСОБА_1 надана оцінка питанню правомірності перебування платника єдиного податку другої групи на спрощеній системі оподаткування. Наведена обставина дає підстави вважати, що перевірку проведено з підстав, не передбачених ст.75 ПК України, а саме, щодо правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування.
Отже, контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт від 29.03.2024 № 13479/13-01-24-11/3243809458, з'ясував питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення такого виду податкової перевірки.
Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19, від 06.05.2020 у справі № 812/1137/16, від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 у справі № 813/4266/17).
Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Таким чином, інформація, яка зібрана контролюючим органом відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку.
У справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року, пункти 70, 71) Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п.74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п.119).
Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n.73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п.58).
Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п.74).
Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n.58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п.40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п.67, від 11 червня 2009 року).
Отже, враховуючи що контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, суд вважає, що прийняте відповідачем рішення на підставі висновків камеральної перевірки порушує встановлену процедуру та права платника податків, а тому не може вважатися правомірним.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Головним управління ДПС у Львівській області рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку другої групи ФОП ОСОБА_1 від №14004/6/13-01-24-11 від 10.05.2024 прийнято з порушенням процедури його прийняття, що є самостійною підставою для скасування.
Оскільки судом встановлено незаконність рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, відповідно протиправним є і спірне ППР про нарахування зобов'язань у зв'язку із таким анулюванням.
Щодо способу поновлення порушених прав позивача, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно п.19-3.1 ст.19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.
Відповідно до п.299.1 ст.299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
За приписами пп.299.13 ст.299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку.
Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб'єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.
Платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.
При цьому, нормами Податкового кодексу України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.
Таким чином, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача поновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку другої групи з 31.12.2023, а не з 01.01.2024 як просить позивач, оскільки позивачу анульовано реєстрацію платника єдиного податку другої групи згідно оскаржуваного рішення з 31.12.2023.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №20894/13-01-24-11 від 10.05.2024 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області №14004/6/13-01-24-11 від 10.05.2024 про анулювання реєстрації платника єдиного податку другої групи ФОП ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ ВП 43968090) поновити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) в Реєстрі платників єдиного податку з 31.12.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна