Рішення від 24.03.2025 по справі 380/19755/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 рокусправа № 380/19755/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп'як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ) (далі - Позивач) звернувся в суд з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) (далі - Відповідач) з вимогами:

Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у невключені до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2022 роки та підйомної допомоги за 2016, 2020 роки.

Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2014- 2022 роках та підйомної допомоги виплаченої у 2016 та 2020 році з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з січня 2015 року до березня 2023 року він проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у НОМЕР_1 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ). Під час проходження військової служби та звільнення із неї нарахування та виплата його грошової допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги здійснювалося відповідачем без врахування у складі грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС. На переконання позивача, оскільки він отримував додаткову грошову винагороду за участь в АТО/ООС щомісячно і вона входила до складу його грошового забезпечення, що свідчить про її системний характер, відповідно, вказана складова повинна включатися до розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги. З огляду на вказане позивач просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги позивача заперечив та зазначив, що військова частина НОМЕР_2 діяла на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України. Дії відповідача відповідають і нормам ст. 2 КАС України, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, а також підстави визнання неправомірними діянь суб'єкта владних повноважень. Тому, вважає вимоги позивача до військової частини НОМЕР_2 безпідставними і такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 25.09.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_1 проходив військову службу в Державній прикордонній службі України.

Наказом начальника НОМЕР_5 прикордонного загону від 01 липня 2024 року № 850-ОС припинено контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «д» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в запас капітана ОСОБА_1 .

Наказом начальника НОМЕР_5 прикордонного загону від 02 липня 2024 року № 862-ОС виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення капітана ОСОБА_1 .

Згідно витягу з послужного списку, позивач у період з січня 2015 по березень 2023 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія УБД від 07.05.2015.

Відповідно до даних особистих карток грошового забезпечення за 2014-2022 роки відповідачем здійснено нарахування та виплату в користь позивача грошової допомоги на оздоровлення у серпні 2014 року у розмірі 3 461,65 грн, у серпні 2015 року у розмірі 5 251,50 грн, у вересні 2016 року у розмірі 6 581,60 грн, у липні 2017 року у розмірі 6 605,25 грн, у березні 2018 року у розмірі 6 619,50 грн, у серпні 2019 року у розмірі 14 461,40 грн, у грудні 2020 року у розмірі 17 638,10 грн, у вересні 2021 року у розмірі 18 594,00 грн, у січні 2022 року у розмірі 18 687,00 грн та підйомної допомоги у серпні 2016 року у розмірі 3 145,65 грн, у листопаді 2020 року у розмірі 17 638,10 грн.

Також особисті картки грошового забезпечення позивача за 2014 - 2022 роки містять дані про виплату позивачу включно щомісячно винагороди за участь в АТО/ООС.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо невключення до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті підйомної допомоги у 2016, 2020 році, грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2022 роки, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII.

Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст. 6 Закону України від 03.04.2003 року N 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Статтею 25 Закону № 661-IV передбачено, що держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства. Військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", інших актів законодавства.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ).

Відповідно до статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Пунктом 3 статті 9-1 Закону №2011-ХІІ (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що При переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.

Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-XII (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

З системного аналізу наведених вище положень законодавства слідує, що розміри підйомної допомоги та грошової допомоги на оздоровлення розраховуються виходячи із розміру місячного грошового забезпечення військовослужбовця.

Вказаного висновку відповідач не заперечує.

Разом з тим, статтею 16 Закону № 661-IV встановлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою КМУ №18 від 20.01.2016 "Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських" постановлено, що за час участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, у воєнних конфліктах, інших заходах в умовах особливого періоду військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується винагорода в порядку, визначеному керівниками відповідних державних органів.

Порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції (далі АТО), інших заходах в умовах особливого періоду визначає Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 №188.

Відповідно до пункту 3 розділу І "Загальні положення" вказаної Інструкції винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем проходження служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів начальників вищого рівня.

Як встановлено судом та випливає із даних особистих карток заробітної плати позивача за 2014-2022 роки позивач протягом періоду проходження служби у військовій частині НОМЕР_2 (з липня 2014 року по березень 2022 року) отримував винагороду за участь в АТО/ООС.

Спірним в межах даної справи є питання включення винагороди за участь в АТО/ООС до складу грошового забезпечення, як бази для розрахунку підйомної допомоги та грошової допомоги на оздоровлення.

При вирішенні даного спору суд враховує, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. Приймаючи постанову від 06.02.2019 у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Аналогічні правові висновки, що до складу місячного грошового забезпечення входить винагороди, які носять постійний, щомісячний характер ухвалено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 825/997/17.

В постанові від 26.04.2024 у справі №380/1169/20 Верховний Суд дійшов висновку, що надбавка за участь АТО виплачується щомісяця до дня звільнення з військової служби та має постійний (систематичний) характер, а тому відсутні підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення. Враховуючи наведене, винагорода за участь АТО входить до складу грошового забезпечення.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що надбавка за участь АТО/ООС включається до складу місячного грошового забезпечення військовослужбовців, а тому і повинна враховуватися при обчислені та виплаті підйомної допомоги та грошової допомоги на оздоровлення.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду доказів про те, що нарахування та виплата позивачу підйомної допомоги у 2016 та 2020 році та грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2022 роки здійснено із врахуванням у складі грошового забезпечення надбавки за участь АТО/ООС.

Враховуючи визначену та сталу позицію суду касаційної інстанції з даного питання, суд вважає за належне визнати протиправними дії відповідача, які полягають у невключені до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті позивачу підйомної допомоги у 2016 та 2020 році та грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2022 роки.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд ураховує принцип верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також принцип ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

З метою ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся з цим позовом до суду, відповідача належить зобов'язати здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2022 роки та підйомної допомоги у 2016 та 2020 році з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у зазначений вище спосіб.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнена від сплати судового збору. Відтак підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ), які полягають у невключені до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2022 роки та підйомної допомоги у 2016 та 2020 році.

Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2014-2022 роки та підйомної допомоги у 2016 та 2020 році з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

СуддяКарп'як Оксана Орестівна

Попередній документ
126064925
Наступний документ
126064927
Інформація про рішення:
№ рішення: 126064926
№ справи: 380/19755/24
Дата рішення: 24.03.2025
Дата публікації: 26.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (02.06.2025)
Дата надходження: 23.04.2025