24 березня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/11294/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву адвоката Паламарчука Олега Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
22.04.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) щодо не виключення з ІКП, на якій обліковуються розрахунки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) з бюджетом за податком на доходи фізичних осіб, інформації про безнадійний податковий борг у розмірі 183577,45 грн;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) відкоригувати облікові показники інтегрованої картки платника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) з податку на доходи фізичних осіб шляхом списання безнадійного податкового боргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 183577,45 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 прийнято до провадження справу № 640/11294/21 та продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
12 березня 2025 року до суду від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі через самостійне списання відповідачем безнадійного податкового боргу з ПДФО у розмірі 183577,45 грн. Також представник позивача просив повернути сплачений судовий збір.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 провадження в адміністративній справі № 640/11294/21 закрито на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідач виправив стверджуване позивачем порушення.
19.03.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява адвоката Паламарчука Олега Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі, в обґрунтування якої зазначено, що між АО «Яр.Вал» та ФОП ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) укладено договір про надання правової допомоги. В рамках вказаного договору адвокатами АО «Яр.Вал» надавалася юридична допомога ФОП ОСОБА_1 щодо коригування недостовірної інформації облікових показників в ІКП з податку на доходи фізичних осіб шляхом списання податкового боргу ФОП ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 183577,45 грн. За період з 11.06.2020 по 12.03.2025 адвокатами АО «ЯР.ВАЛ» за Договором про надання правової допомоги №11-06-20/ф було витрачено 21,0 годину, що відповідно до умов Додатку № 1 до Договору коштує 21000,00 грн. = 21 год. х 1000,00 грн. На виконання умов договору № 11-06-20/ф 20.04.2021 ФОП ОСОБА_1 сплачено на рахунок АО «ЯР.ВАЛ» аванс за надання правової допомоги у розмірі 10 000 грн, та 18.03.2025 ФОП ОСОБА_1 виставлено рахунок на оплату № 64 від 18.03.2025 на суму 11000 грн. Тому представник позивача просив прийняти додаткове судове рішення про стягнення з Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) на користь ФОП ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21000 грн.
Ухвалою суду від 21.03.2025 заяву адвоката Паламарчука Олега Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі прийнято до розгляду, вирішено розглянути заяву в порядку письмового провадження протягом десяти днів з дня надходження заяви.
Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 КАС України).
Оскільки судове рішення ухвалене без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з огляду на дію на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, судовий розгляд у справі щодо означеного питання здійснюється без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Перевіряючи доводи про наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення, суд виходить з такого.
Згідно з частинами першою, третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Правила розподілу судових витрат унормовані статтями 139-141 КАС України.
Відповідно до частин першої, третьої, восьмої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до статті 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Згідно зі статтею 141 КАС України якщо спір вирішується шляхом примирення і сторони не дійшли згоди щодо розподілу судових витрат, то кожна сторона у справі несе половину судових витрат.
Відтак, за правилами Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право на присудження на його користь понесених ним витрат у справі з відповідача - суб'єкта владних повноважень - у разі задоволення (часткового задоволення) позову, або у разі відмови позивача від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви.
У цій справі позивач та його представник не подавали заяву про відмову від позову в порядку статті 189 КАС України, а суд не приймав рішення про задоволення (часткове задоволення) позову або про закриття провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 238 КАС України, натомість закрив провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
Зі змісту статті 139 КАС України не вбачається визначення порядку розподілу судових витрат у випадку закриття провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
Разом з тим, частина восьма статті 139 КАС України дозволяє суду у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Фактів зловживання відповідачем процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача в контексті частини 8 статті 139 КАС України, як підстав для повного або часткового покладення на таку сторону судових витрат, суд не встановив. Навпаки у ході судового розгляду справи відповідач визнав помилку й виправив її, а права позивача поновлені до завершення судового процесу.
Тому суд вважає, що понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу слід залишити за ним, не покладаючи обов'язок їх відшкодування на відповідача.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09.12.2020 у справі №1.380.2019.001303, від 27.04.2023 у справі № 260/3162/22.
З огляду на зазначене підстави для ухвалення додаткового судового рішення у справі відсутні, тому в задоволенні заяви адвоката Паламарчука Олега Володимировича про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 640/11294/21 слід відмовити.
Згідно з частиною четвертою статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви адвоката Паламарчука Олега Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун