24 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/274/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вінницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, -
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Іванова Олексія Вікторовича, звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000387/1 від 27.12.2024 року.
В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що позивач придбав автомобіль у Німеччині за 1500 євро після ДТП, який був ввезений на митну територію України та заявлений 26.12.2024 року по митній декларації №24UA401020063272U9 в режимі імпорту. Зазначає, що визначення ціни у розмірі 1500 євро за автомобіль марки FORD модель TRANSIT CONNECT, 2020 року виготовлення, кузов № НОМЕР_1 , було обумовлено його аварійним та непридатним для експлуатації стані після дорожньо - транспортної пригоди станом. Згідно звіту про визначення вартості ТЗ, що ввозиться на митну територію України від 26.12.2024 року №15540/24, експертом була визначена вартість автомобіля в розмірі 3023 євро, яку і було визначено митним брокером у митній декларації. Проте митним органом винесене рішення про коригування митної вартості №UA401000/2024/000387/1, яким визначено митну вартість автомобіля за 6 методом визначення митної вартості, яке представник позивача вважає протиправним.
Ухвалою судді від 22.01.2025 року відкрито провадження у даній справі та вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам встановлено процесуальні строки на подання заяв по суті справи.
Представником Вінницької митниці (далі відповідач) до суду подано відзив на позовну заяву, в якому вказує, що прийняття оскаржуваного рішення здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Митним кодексом України. До митної декларації, на підтвердження митної вартості товару подана довідка про транспортні витрати б/н від 26.12.2024 у якій зазначено, що ''Страхування вантажу не проводилось'', хоча страхування на території ЄС є обов'язковим для ТЗ, що пересуваються своїм ходом по шляхах загального користування, у зв'язку з чим, митним органом було визначено джерелом числового значення митної вартості за МД від 27.02.2024 № UA206020/2024/003186 за якою оформлено подібний товар: « 1.АВТОМОБІЛЬ ЛЕГКОВИЙ ПІСЛЯ ДТП, МАРКА FORD, МОДЕЛЬ Transit 2020 року виробництва….» з рівнем митної вартості - 6500 євро.
Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій вказав на безпідставність доводів митного органу щодо необхідності надання доказів страхування автомобіля, оскільки автомобіль, що задекларований до митного оформлення не пересувався до території ЄС своїм ходом, а перевозився на автомобілі перевізника. Зазначено про те, що розмитнення автомобіля за МД від 27.02.2024 № UA206020/2024/003186 мало місце більш ніж 90 дні до розмитнення автомобіля, придбаного позивачем, а відтак, не могла бути джерелом числового значення митної вартості.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд,-
Позивачем, 20.12.2024 року, у Німеччині згідно рахунку №4889 був придбаний легковий автомобіль марки FORD модель TRANSIT CONNECT, 2020 року виготовлення, кузов № НОМЕР_1 , вартість автомобіля складала 1500 євро, що підтверджується та квитанції від 20.12.2024 року про оплату рахунку №4889. Автомобіль після ДТП, в аварійному стані та не не придатному до використання (а.с.7-10).
Даний автомобіль перевозився на спеціалізованому автомобілі (евакуаторі) державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ФО-П ОСОБА_2 .
На автомобіль Позивача, митними органами Німеччини була оформлена митна декларація № 24DE750449928509В0, в графі [14-05] ''Валюта рахунку'' та [14-06] ''Загальна сума виставленого рахунку'' якої, зазначена вартість автомобіля в розмірі 1500 Євро. Крім цього, в даній митній декларації, навскоси зазначена відмітка митних органів країни відправлення, що підтверджує вивіз товару - Ausgangsvermerk.
Згідно звіту про визначення вартості автомобіля, що ввозиться на митну територію України від 26.12.2024 року №15540/24, експертом визначена вартість автомобіля в розмірі 3023 Євро (а.с.17-21).
Витрати по доставці товару з м. Ландау (Німеччина) до місця ввезення на митну територію України, згідно довідки перевізника про транспортно - експедиційні витрати від 26.12.2024 року склали 250 Євро (ас.16).
Митним брокером подано до Вінницької митниці 26.12.2024 року митну декларацію 24№UA401020063272U9, якою визначена митна вартість товару за 6 методом. У графі 42 визначена ціна товару - 1500 євро, а у 45 графі визначена скоригована митна вартість 3273 євро/142427,54 грн (а.с.43).
Для підтвердження митної вартості товару митному органу були подані: 1101 - 24№UA401020063272U9 від 26.12.2024; 1503 - 24№UA40100000049-КТ; 2800 - FY01733 від 10.11.2020; 3007 - довідка б.н. від 26.12.2024; 3015 - 15540/24 від 26.12.2024; 3016 - 15540/24 від 26.12.2024; 4207 - 92/1124/ГР; 9000 - фото ТЗ б.н. від 26.12.2024.
Вінницькою митницею, за результатами розгляду поданої позивачем митної декларації 24№UA401020063272U9 від 26.12.2024 та доданих до неї документів, відмовлено у митному оформленні товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000387/1 від 27.12.2024, яким визначено митну вартість 6500 євро за 6 методом (надалі - спірне рішення, а.с.6).
Обґрунтовуючи збільшення митної вартості, відповідачем використані відомості з МД від 27.02.2024 № UA206020/2024/003186.
Не погоджуючись із висновками щодо коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування прийнятих відповідачем рішень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі - МК України).
За приписами частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст. 257 МК України).
Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).
За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).
Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Як встановлено судом, митну вартість імпортованого позивачем товару, що вказана позивачем у МД №24UA401020063272U9, визначено за 6 методом, а до самої митної декларації декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 МК України).
Згідно частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
У частини 3 статті 53 МК України зазначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Разом з тим, частиною 7 статті 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Отже, вказаними нормами права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов'язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності через відсутність інформації про витрати на страхування автомобіля.
Визначивши повноваження митного органу, підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд виходить з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
З'ясувавши обставини, з якими відповідач пов'язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, суд дійшов висновку, що за наведених митним органом обставин не можливо стверджувати про правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.
Відповідачем зазначено, що у наданій довідці про транспортні витрати б/н від 26.12.2024 міститься фраза «Страхування вантажу не проводилось», хоча страхування на території ЄС є обов'язковим для ТЗ, що пересуваються своїм ходом по шляхах загального користування (статтею 3 Директиви 2009/103/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16 вересня 2009 року визначено, що відповідно до статті 5, кожна держава - член вживає всіх заходів необхідних для забезпечення покриття страховкою цивільної відповідальності відносно використання автотранспортних засобів).
При цьому, не заперечуючи вказаного обов'язку, суд зазначає, що придбаний позивачем автомобіль не пересувався своїм ходом через технічну несправність, тобто, транспортування придбаного автомобіля здійснювалось іншим автомобілем на лафеті. Про вказаний факт було достеменно відомо митному органу, а відтак, вказані посилання відповідача не ґрунтуються на нормах законом. У зв'язку з чим, суд доходить висновку про відсутність обставин, які б зумовлювали відповідача збільшувати митну вартість, придбаного позивачем автомобіля.
Враховуючи зазначене, суд зазначає про помилковість зроблених відповідачем висновків про заниження митної вартості. На переконання суду, позивач подав митному органу документи при розмитнені товару, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.
З'ясувавши обставини, з якими відповідач пов'язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості товару, суд доходить висновку про те, що за наведених митним органом обставин не можливо стверджувати про правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідача та картки відмови.
Так, митна вартість придбаного автомобіля самостійно була скоригована до визначеної експертом вартості автомобіля та з урахуванням витрат на транспортування.
У спірному рішенні вказано, що джерелом числового значення митної вратості взятом митну декларацію від 27.02.2024 року № UA206020/2024/003186.
Згідно вимог частини 3 статті 62 МК України у разі якщо ні оцінювані, ні ідентичні чи подібні (аналогічні) товари не продаються в Україні одночасно або в час, максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів в Україну, митна вартість таких товарів визначається на основі ціни одиниці товару, за якою відповідно оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) з оцінюваними товари продаються в Україні в кількості, достатній для встановлення ціни за одиницю такого товару, у такому ж стані, в якому вони були ввезені, на найбільш ранню дату після ввезення товарів, які оцінюються, але до сплину 90-денного строку.
Спірне рішення датоване 27.12.2024 року, а тому, відповідач мав використовувати інформацію про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів до сплину 90 днів, які передували оцінюванню, а саме - не раніше 27.09.2024 року. Отже, використання відповідачем, як джерела числового значення митну декларацію від 27.02.2024 року № UA206020/2024/003186, знаходиться поза межами правового поля, оскільки вказана митна декларація датована після спливу 90 днів (305 днів).
Представник позивача зазначає, що у графі 31 даної митної декларації митну декларацію від 27.02.2024 року № UA206020/2024/003186, яку було використано відповідачем, зазначено, що в оформленому по цій митній декларації транспортному засобі пошкоджене тільки переднє ліве крило, двері водія та колісні арки. Натомість, у транспортному засобі позивача, по якому відповідачем оскаржуване рішення, з доданих фототаблиць вбачаються значні пошкодження транспортного засобу та фактично відсутність його передньої частини разом з двигуном.
Відповідач не заперечив, наведені представником позивача, доводи.
Суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 МК України.
До того ж, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення позивачем митної вартості товару.
Відповідачем ні під час декларування автомобіля, ні під час судового розгляду справи не надано документів, вказаних у частині 2 статті 53 МК України, і які подані позивачем як декларантом при митному оформленні товару, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар.
Судом відхилені доводи відповідача, які були покладені в основу оскаржуваного рішення, як таких, що не ґрунтуються на нормах митного законодавства.
З урахуванням наведеного, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності усі документи для визначення митної вартості автомобіля. Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.
Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття відповідачем спірного рішення, суд дійшов висновку про те, що зазначені відповідачем обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.
Враховуючи викладене, з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, позов належить задовольнити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 969,00 грн. (а.с.26-27) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Вінницької митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034; ЄДРПОУ 43997544) про визнання протиправними та скасування рішення задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA401000/2024/000387/1 від 27.12.2024 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 969,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Винницької митниці.
Рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК