24 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5981/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
судді - Казанчук Г.П., за участі секретаря судового засідання - Бакшеєвої М.В.
представника позивача - Федорова З.Ф.
представника відповідача - Шамшур А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницький за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ''ВАТ ОЛІМП'' (вул. Заводська, буд.4д, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27507; код ЄДРПОУ 36983800) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; код ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправними ти скасування податкових повідомлень-рішень, -
ТОВ ''ВАТ ОЛІМП'', в інтересах якого діє представник, адвокат Федоров З.Ф., звернулось до суду з позовною заявою, в подальшому уточненій, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00120900707 від 12.08.2024, яким визначено грошове зобов'язання ТОВ ''ВАТ ОЛІМП'' на суму 7608193,00 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств (6695923,00 грн. податок та 912270,00 грн. штрафні санкції);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00120910707 від 12.08.2024, яким визначено грошове зобов'язання ТОВ «ВАТ ОЛІМП» на суму 4686825,00 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (3749460,00 грн податок та 937365,00 грн штрафні санкції).
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що за результатом проведеної планової податкової перевірки податковий орган дійшов висновку, що ТОВ ''ВАТ ОЛІМП'' завищено витрати та податковий кредит за рахунок віднесення витрат за господарськими операціями з ТОВ ''Телекомунікаційний дім ''Прожектор'', вважаючи, що господарські операції з ТОВ ''Телекомунікаційний дім ''Прожектор'' мали безтоварний та нереальний характер. Такі висновки представник позивача вважає хибними, оскільки господарські операції з ТОВ ''Телекомунікаційний дім ''Прожектор'' мали реальний характер, придбане обладнання було використане як складові частини власної продукції і реалізоване іншим контрагентам. Вказані господарські операції оформленні усіма належними бухгалтерськими та податковими документами.
Представник позивача вважає безпідставними висновку податкового органу про те, що до складу реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) позивачем віднесені витрати на поліпшення (переобладнання, реконструкцію) орендованих основних засобів (договір оренди вiд 01.07.№ ДГ 1/2020 укладений з ТОВ ''Техно-Інвест-Д'' (код 417З7925), якi пiдлягають амортизації у складi iнших необоротних активiв, оскільки наказами № 45 від 22.07.2020 ''Про проведення поточного ремонту орендованих будівель'' № 21 від 20.03.2023 ''Про проведення відновлювального ремонту орендованих будівель'' визначено, що проведені господарським способом ремонти, спрямовані на підтримання будівель в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, а не поліпшення чи модернізацію.
Також безпідставним є висновок податкового органу про завищення витрат у зв'язку із включенням до собівартості реалізованої продукції витрати по орендній платі по постачальнику ПрАТ ''Завод напіввиробників'' на суму 3645162 грн, оскільки такі витрати були понесені у період визнання ПрАТ ''Завод напіввиробників'' банкрутом. Між ПрАТ ''Завод напівпровідників'' в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Кириченко Є.О. та ТОВ ''ВАТ ОЛІМП'' укладено договір оренди № 60, при цьому, сам факт визнання юридичної особи банкрутом не є тотожним припиненню діяльності такої особи.
Згідно акту № 9996/11-28-07-07/36983800 від 15.07.2024 Відповідач вважає, що фактично користування Позивачем орендованими приміщеннями не здійснювалось. При цьому, Відповідач зазначає, що факт відсутності за місцезнаходженням ПрАТ «Завод напіввиробників» засвідчено службовим листом оперативного управління ГУ ДПС у Запорізькій області направлено запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків від 21.07.2021 року № 316/08-01-07-04).
ГУ ДПС в Кіровоградській області (надалі - відповідач) подало до суду відзив на позов, у якому не визнає позовні вимогам ТОВ ''ВАТ ОЛІМП'' та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що за під час податкової перевірки встановлена нереальність здійснення господарських операцій з постачальниками, в зв'язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, що свідчить про відсутність у ТОВ ''Телекомунікаційний дім ''Прожектор'' можливості виконання взятих на себе зобов'язань з реалізації активу для ТОВ ''ВАТ ОЛІМП'', нереальність придбання ТОВ ''ВАТ ОЛІМП'' товарно-матеріальних цінностей, а саме з вищенаведеним постачальником, та неправомірність документального оформлення взаємовідносин, що фактично не здійснювалися, що засвідчує факт безоплатного отримання активу ТОВ ''ВАТ ОЛІМП''. Аналізом наданих до перевірки документів встановлено, що вони не є первинними бухгалтерськими документами для цілей бухгалтерського обліку, оскільки документи, в тому числі акти виконаних робіт є первинними документами лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Позивачем завищено витрати та податковий кредит, оскільки до складу собівартості реалізованої продукції позивачем віднесено витрати по орендній платі за оренду ПрАТ '' Завод Напівпровідників'' на суму 3645162грн, у зв'язку із відсутністю декларування ПрАТ ''Завод Напівпровідників'' власних або орендованих основних фондів, не дає можливості встановити, яке саме майно було надано в оренду ТОВ ''ВАТ ОЛІМП'', що свідчить про лише документальне оформлення господарських операцій.
Також позивачем завищений показник собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на 3456282 грн, на суму поліпшення (переобладнання, реконструкцію) орендованих виробничих основних засобів.
Наведені порушення стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень, які винесені у межах повноважень.
Рух справи:
Ухвалою від 17.09.2024 суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду прийняла до розгляду позовну заяву та відкрила провадження у справі. Цією ухвалою суддя вирішила здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.10.2024.
У зв'язку з перебуванням 11.10.2024 судді Казанчук Г.П. у відпустці розгляд справи відкладено на 11.11.2024 об 09 год. 30 хв.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 року закрито підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 26.11.2024 року.
26.11.2024 року судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Казанчук Г.П. у відпустці. Розгляд справи відкладено на 17.01.2025 року.
17.01.2025 року оголошено перерву в судовому засіданні на 31.01.2025 року.
31.0.2025 року оголошено перерву в судовому засіданні до 05.02.2025 року.
05.02.2024 року оголошено перерву в судовому засіданні до 28.02.2025 року.
В судовому засіданні 28.02.2025 року суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та визначив дату оголошення судового рішення 10.03.2025 року.
10.03.2025 проголошена ухвала про повернення до судового розгляду в частині дослідження відповідними доказами про оплату отриманого товару від ТОВ ''Телекомунікаційний дім ''Прожектор'' та оголошена перерву до 17.03.2025 року.
В судовому засіданні 17.03.2025 року суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та визначив дату оголошення судового рішення 24.03.2025 року.
24.03.2025 року у зв'язку з неявкою сторін на оголошення судового рішення, на підставі ч.4 ст.160 КАС України, судом підписано судове рішення.
Представник позивача у судовому засіданні зазначив про те, що ТОВ ''ВАТ ОЛІМП'' було укладено оборонний контракт із Міністерством оборони України на виготовлення спеціального обладнання, в якому чітко було визначено складові такого обладнання. На виконання оборонного контракту і закуповувались у ТОВ «Телекомунікаційний дім ''Прожектор'' спеціальне обладнання визначеної модифікації. Вказав, що копія вказаного контракту була знищена у зв'язку із введенням в дію воєнного стану, а сама модифікацій оборонного замовлення мала гриф ''Таємно''. Усі господарські операції мали реальний характер, що підтверджується первинними документами. Просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про не спростування представником позивача, висновків податкової перевірки.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд, -
ТОВ ''ВАТ ОЛІМП'' зареєстроване як юридична особа 17.03.2010, номер запису в реєстрі: 14461020000001102.
Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (надалі ПК України), пп.69.352 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ''Перехідні положення'' Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2024 рік та на підставі наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 21.05.2024 №389-п, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ ''ВАТ ОЛІМП''.
За результатом проведеної перевірки складений акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 5.07.2024 №9996/11-28-07-07/36983800 (надалі - акт перевірки, а.с.38-115 т.1). Предметом перевірки було дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.03.2024 року, з 01.01.2017 по 31.03.2024 року, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2016 по 31.03.2024 року, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.03.2024 року.
Висновками перевірки є:
- порушення вимог п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, п.5, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 ''Дохід'', затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за № 860/4153, п.5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 11 ''Зобов'язання'', затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 року за № 85/4306, Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 ''Витрати'' затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318(зі змінами та доповненнями) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за № 27/4248, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 ''Оренда'' затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 181 від 28.07.2000 року (зі змінами та доповненнями) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2000 за № 487/4708, в результаті чого донараховано податок на прибуток у сумі 6695923грн.
ГУ ДПС в Кіровоградській області на підставі акту перевірки складені податкові повідомлення - рішення від 12.08.2024 року:
- №00120900707, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежом: податок на прибуток приватних підприємств сім мільйонів шістсот вісім тисяч сто дев'яносто три гривні, у тому числі за податковим зобов'язанням 6695923 та штрафними фінансовими санкціями 912270 (надалі спірне рішення-1, а.с.33-34 т.1);
- №00120910707, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежом: податок на додану вартість чотири мільйона шістсот вісімдесят шість тисяч вісімсот двадцять п'ять гривні, у тому числі за податковим зобов'язанням 3749460 та штрафними фінансовими санкціями 937365 (надалі спірне рішення-2, а.с.35-36 т.1).
Отже, правомірність та законність спірних рішень є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Стосовно спірно спірного рішення №00120900707, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток.
Спірним рішенням-1 визначене податкове зобов'язання (основне) в сумі 6695923 грн, за встановленими порушенням:
- заниження доходів на 29685306 грн;
- завищення собівартості реалізованої продукції на 7101444 грн;
- завищення адміністративних витрат на 414823 грн.
1. Щодо заниження доходів на 29685306 грн за господарськими операціями з ТОВ ''Телекомунікаційний дім ''Прожектор''.
Згідно акту перевірки, при перевірці повноти визначення задекларованих ТОВ ''ВАТ Олімп'' показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2017 по 31.03.2024 року встановлено заниження відображених суб'єктом господарювання показників на загальну суму 29685306 грн, у тому числі за: 2017 рік - 6882624 грн; 2018 рік - 8 641 392 грн; 2019 рік - 879899 4грн; 2020 рік - 5362296 грн за рахунок не включення доходу від вартості безоплатно одержаних активів невідомого походження по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником: ТОВ ''Телекомунікаційний дім ''Прожектор'' (код ЄДРПОУ 36177106). Такі висновки податкового органу пов'язані із нереальністю здійснення господарських операцій з постачальниками, в зв'язку із відсутністю факту (джерела) його законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, що свідчить про відсутність можливості виконання взятих на себе зобов'язань з реалізації активу для ТОВ ''ВАТ Олімп'', нереальність придбання ТОВ ''ВАТ Олімп'' товарно-матеріальних цінностей (напівмуфти для кабелю П-296,напівмуфти для кабелю ПТРК 10х2,оптичний модем SKS16-E1-GE-M8,тестер 2-х Мегабітного потоку ПИТ-Е1, модем СПМ-14ЛТ-МС-104-2РАМ.bis2-1Eth, тощо), а саме з вищенаведеним постачальником, та неправомірність документального оформлення взаємовідносин, що фактично не здійснювалися, що засвідчує факт безоплатного отримання активу ТОВ ''ВАТ Оліп''.
Наведені доводи відповідача суд відхиляє, з огляду на таке.
Позивач, у перевіряєм період, здійснював господарську діяльність, у тому числі, із виготовлення спеціального обладнання для потреб Збройних Сил України, на виконання оборонного контракту. Представник позивача зазначав, що основним документом для розробку є Технічне завдання (має гриф ''Таємно''), в якому Замовник визначає склад Радіорелейної станції Р-414МУ, до складу якої включено багато різного обладнання, модель, серія, фірма та інші ознаки, визначалось саме Замовником (а.с.71-69 т.3).
У судовому засіданні представник позивача наголошував, що позивач одноособово не визначав складові Технічного завдання, саме Замовник визначав обов'язкові складові (фірма виробника, потужність тощо), які позивач може використати під час виконання замовлення.
ТОВ ''Телекомунікаційний дім ''Прожектор'' (постачальник) укладені договори з ВАТ ''Олімп'' № 2108/1 від 21.08.2017 зі специфікацією (а.с.116-119 т.1), № 2108/2 від 21.08.2017 зі специфікацією (а.с.120-123 т.1), № 2108/3 від 21.08.2017 зі специфікацією (а.с.124-127 т.1), № 2108/4 від 21.08.2017 зі специфікацією (а.с.128-131 т.1), № 2108/5 від 21.08.2017 зі специфікацією (а.с.132-135 т.1), № 1212/1 від 12.12.2017 зі специфікацією (а.с.136-138 т.1), № 2510/1 від 25.10.2018 зі специфікацією (а.с.160а-171 т.1), № 3001 від 30.01.2020 зі специфікацією (а.с.7-11 т.2).
Товаром поставки, визначених у специфікаціям до наведених договорів є модеми СПМ-14ЛТ-МС-104-2РАМ.bis2-1Eth, оптичні модеми SKS16-E1-GE-M8, тестера 2-х Мегабітного потоку ПИТ-Е1, напівмуфти для кабелю П-296, напівмуфти для кабелю ПТРК 10х2, плати потокові Е1, передні панелі до модему СПМ-14ЛТ-МС-104-2РАМ.bis2-1Eth.
За фактом відправки/поставки ТОВ ''Телекомунікаційний дім ''Прожектор'' виписані видаткові накладні (а.с.129-154 т.1, а.с.172-172-201 т.1, а.с.214-238 т.1, а.с.4-6 т.2, а.с.12-18 т.2).
Факт оплати товару підтверджується платіжними дорученнями (а.с.158-160, 208-213, 239-247 т.1, а.с.19-21 т.2, а.с.134-143, 145 т.4) всього на 29683306 грн.
Частина товару була поставлена транспортною компанією Нова пошта, що підтверджується накладними (а.с.155-157, 202-207, 248-250 т.1, а.с.1-3, 22-23 т.2), товарно-транспортною накладною (а.с.24 т.2). Отримання іншої частини товару здійснювалось особисто позивачем, що підтверджується подорожніми листами службового легкового автомобіля (а.с.85-119 т.4). При цьому, представник позивача, наголосив на тому, що наведені подорожні листи були перевірені податковим органом під час перевірки, оскільки на підставі них списувались паливно-мастильні матеріали і адміністративні кошти на відрядження.
За фактом відвантаження товарів ТОВ ''Телекомунікаційний дім ''Прожектор'' складені податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.212-216, 221-224, 229-232, 237-238, 243-246 т.2, а.с.1-2, 7-13, 19-37, 45-70 т.3) на загальну суму 29685306, у тому числі ПДВ - 4947551.
Рух товарів відображений по бухгалтерському рахунку 202 (а.с.191- 196 т.2).
До суду надана частини проектної частини виконуваної роботи ''Радіорелейна станція Р-414МУ'' на замовлення Міністерства оборони України, яку виготовляв позивач (а.с.73-168 т.3). Крім того, представник позивача зазначав, що до початку війни в у відкритому реєстрі виробників техніки для МОУ, і з ВАТ постійно зв'язували різні постачальників із пропозиціями придбання товарів. Позивач має дуже багато постачальників. При розробленні та укладання контрактів на розроблення техніки, МОУ виставляло умови не лише до візуалізаціє замовлення, а й конкретизувало усі складові із визначенням моделей, серій та виробників складових елементів.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
У пункті 44.2 статті 44 ПК України визначено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Базова (основна) ставка податку на прибуток визначена у пункті 136.1 статті 136 ПК України, на рівні 18 відсотків.
Досліджуючи наведені первинні документи, суд зазначає, під час розгляду справи, позивачем було доведено використання придбаного товару у ТОВ ''Телекомунікаційний дім ''Прожектор''.
Суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв'язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними. За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.
Порушення ТОВ ''Телекомунікаційний дім ''Прожектор'' як постачальника товару чи іншими суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.
Вказана позиція суду узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 12.08.2024 у справі №640/36803/21 та від 11.12.2024 в справі №826/8465/17.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність висновків податкового органу щодо висновків про заниження інших доходів в сумі 29685306 грн за господарськими операціями з ТОВ ''Телекомунікаційний дім ''Прожектор'', у тому числі за 2017 рік - 6882624 грн, 2018 - 8641392, 2019 - 8798994, 2020 - 5362296. У зв'язку із вказаним, спірне рішення-1 в частині донарахування податку на прибуток 5343355,08 грн слід скасувати, як протиправне.
2. Щодо висновків про заниження доходів на 7101444 грн, що складається із порушень:
- завищення собівартості на 3456282 грн у зв'язку з поліпшення орендованих приміщень;
- завищення собівартості в наслідок віднесення до витрат 3645162 грн за договором оренди з ПрАТ ''Завод Напівпровідників''.
2.1. В акті перевірки вказано, що складу собівартості реалізованої продукції позивачем віднесено витрати на поліпшення (переобладнання, реконструкцію) орендованих основних засобів (договір оренди від 01.07.2020 №ДГ 1/2020 укладений з ТОВ ''Техно-Інвест''), які підлягають амортизації в складі інших необоротних активів згідно п.2 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 ''Оренда''.
Були проведені ремонти дахів (часткове поновлення та заміна покриття, щоб не було протікань, часткова заміна, ремонт елементів пошкоджених вологою), ремонти підлоги, штукатурка стін, захист від вологи для утримання в придатному до експлуатації стану та відновлення пошкоджень від промислової експлуатації. Площі орендованих приміщень перевищують 40 тис.кв.м.
Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону України '' Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні'' метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Відповідно до пункту 15 Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 7 «Основні засоби», витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу витрат.
Згідно пунктів 30-32 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів ''6. Облік ремонту та поліпшення основних засобів'', затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003 р. № 561:
Рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об'єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо) може бути відображена як заміна об'єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями у придбання нового об'єкта основних засобів і списанням заміненого об'єкта. Витрати на поліпшення основних засобів для відновлення майбутніх економічних вигод, очікуваних від їх використання, визнаються капітальними інвестиціями за умови, що балансова вартість активу не перевищує суми його очікуваного відшкодування.
Сумою очікуваного відшкодування вважається найбільша з двох оцінок: чиста вартість реалізації або теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від використання основних засобів, включаючи його ліквідаційну вартість.
Витрати на капітальний ремонт об'єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основних засобів. Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов'язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання. Наприклад, у разі придбання будівлі, яка потребує ремонту, витрати на ремонт приймаються на збільшення первісної вартості цієї будівлі до суми, яка може бути відшкодована від використання будівлі в майбутньому.
Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об'єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом.
Зміст наведених положень П(С)БО 7 ''Основні засоби'', а також рекомендацій (методичної допомоги) щодо порядку відображення операцій в бухгалтерському обліку, дає підстави для висновку про те, що роботи, пов'язані з поліпшенням основних засобів, приводять до збільшення первісно очікуваних вигод від використання об'єкта (ів). Такими роботами можуть бути модернізація, модифікація, добудування, дообладнання, реконструкція, у результаті яких відбувається збільшення очікуваного строку корисного використання об'єкта, кількості й/або якості продукції (робіт, послуг), виробленої (надаваної) цим об'єктом. Роботами ж, пов'язаними з підтримкою основних засобів у робочому стані, є поточні ремонти, техогляд, обслуговування тощо. Видатки на проведення таких робіт включаються у видатки поточного періоду відповідного напрямку.
В бухгалтерському обліку заходи на поліпшення та ремонт основних засобів можуть відображатися по-різному. Насамперед враховується характер проведення останніх та вплив на первісну вартість та первісно очікувані майбутні економічні вигоди від використання цього об'єкта. Витрати, які здійснюються для підтримки об'єкта в робочому стані й отримання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання включаються до складу витрат поточного періоду на підставі акта виконаних робіт. В той же час, у разі якщо за наслідками понесених витрат на ремонтні роботи відбулось поліпшення основного засобу, внаслідок чого, зокрема, зростає очікуваний термін корисного використання такого об'єкта, такі витрати слід відносити до капітальних інвестицій. Аналогічними є наслідки і у разі, якщо відбувається заміна окремого важливого компонента (частини) основного засобу, термін корисного використання якого відрізняється від терміну корисного використання такого основного засобу.
У постанові від 10 квітня 2020 року по справі №1440/1967/18 Верховний Суд вказав, що саме керівник підприємства, з урахуванням результатів аналізу поточної ситуації і їх істотності, вирішує як класифікувати видатки. Тобто, керівництво підприємства визначає, які роботи вважаються поліпшенням об'єкта основних засобів, а які пов'язані з підтримкою їх в робочому стані. Залежно від цього видатки відображаються або як капітальні інвестиції з наступним збільшенням первісної вартості об'єкта основних засобів, або як видатки поточного періоду. Саме вид фактично здійсненого поліпшення визначає порядок обліку витрат підприємства на проведення такого. З наведеного випливає, що проведення поліпшення об'єкта передбачає вдосконалення конструкції, що забезпечує підвищення продуктивності об'єкта, який модернізується, сприяє розширенню його технологічних можливостей, досягненню економії ресурсів, покращення умов праці тощо. Здійснення ж ремонту полягає у частковому відновленні окремих об'єктів для підтримання їх в робочому стані.
Представник позивача наголошував, що вартість орендної плати орендованих приміщень була визначена саме з урахуванням придатності для використання цих приміщень.
У наказах № 45 від 22.07.2020 та № 21 від 20.03.2023 визначено, що ремонти є відновлювальними і проведені господарським способом такими, що спрямовані на підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод для його використання (а.с.26 т.2).
За даними первинних бухгалтерських документів: накладних (внутрішнє) переміщення (дільниця 23) від 30.10.2020 року 00000001655 від 30.10.2020 року на суму 315860 грн, від 31.12.2020 року № 00000001654 на суму 2046540 грн, від 29.09.2023 року № 00000000775 на суму 1087856 грн, акту на списання матеріалів від 29.09.2023 року на суму 6026 грн, аналізу бухгалтерського рахунку 91 ''Загальновиробничі витрати'', аналітичного обліку бухгалтерського запису Дт 91 Кт201,205, Дт 901 Кт 91 за звітні періоди 2020 та 2023 року встановлено, що позивачем здійснено господарським способом поліпшення та переобладнання орендованих будівель виробничого призначення (заміна покрівлі виробничих будівель (цех №21), підлоги та інше переобладнання будівель) та використано наступні будівельні матеріали: цемент, арматура, бетон, Грунт GEOFIP -GB, дошки, пісок річковий, стяжка для підлоги, суміш цементна, щебінь, матеріал покрівельний «БІКРОЕЛАТ» (530 рулонів), профнастіл та інші матеріали на суму 3456282 грн, у тому числі: за 2020 рік на суму 2362400грн (4 квартал -2362400грн), за 2023 рік на суму 1093882 грн (4 квартал - 1093882 грн).
Таким чином, відповідачем не доведено, що проведення позивачем ремонту приміщень для підтримки їх у робочому є саме капітальними інвестиціями, а відтак, безпідставно вказано про завищення показника собiвартостi реалiзованої продукцiї (товарів, робiт, послуг) платником на 3456282 грн. При цьому, суд зауважує, що ремонтні роботи проводились саме в орендованих приміщенням, орендна плата була занижена через технічний стан цих приміщень, а відтак, як на переконання суду, витрати на ремонтні роботи правомірно були віднесені до витрат позивача.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність висновків податкового органу щодо висновків про завищення доходів в сумі 3456282 грн, у зв'язку чим, спірне рішення-1 в частині донарахування податку на прибуток 622130,79 грн (3456282 х 18%) слід скасувати, як протиправне.
2.2. В акті перевірки вказано, що до складу собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) платником віднесено витрати по орендній платі (бухгалтерський запис Дт 91 Кт 631, Дт 901 Кт 91) по постачальнику послуг оренди ПрАТ ''Завод напівпровідників'' (код ЄДРПОУ 31792555) на суму 3645162 грн, у зв'язку з відсутністю декларування ПрАТ ''Завод напівпровідників'' власних або орендованих основних фондів, не дає можливості встановити, яке саме майно було надано в оренду позивачу, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність фактичного руху послуг (оренди) від ПрАТ ''Завод напівпровідників'' до ТОВ ''ВАТ ОЛІМП''.
Крім того, в акті перевірки вказано про відсутність ПрАТ ''Завод напівпровідників'' за місцем реєстрації, а також те, що це товариство визнано банкрутом.
Вказані доводи відповідача суд відхиляє, як безпідставні.
04.09.2017 року між ПрАТ ''Завод напівпровідників'' (Орендодавець) в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Кириченко Є.О. та ТОВ ''ВАТ ОЛІМП'' (Орендар) в особі генерального директора Когана Г.І. укладено договір оренди № 60 (а.с.27-29 т.2).
Відповідно до умов даного договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове користування за плату майно, що тимчасово не використовується з метою захисту майна Банкрута та забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані з правом користуватися даним майном у відповідності до умов даного договору.
04.09.2017 року між ПрАТ ''Завод напівпровідників'' (Орендодавець) та ТОВ ''ВАТ ОЛІМП'' (Орендар) був підписаний акт приймання-передачі об'єкта оренди за договором, що є підтвердженням передачі майна в оренду ТОВ «ВАТ ОЛІМП» і підставою для сплати орендної плати.
Згідно з приписами п. 4.1. договору оренди, за користування об'єктом оренди (пункт 1.1. договору) Орендар щомісяця, починаючи з моменту передачі об'єкту оренди по акту прийому-передачі, самостійно, не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця, сплачує Орендодавцеві орендну плату за місяць, на підставі рахунку фактури Орендодавця.
Відповідно до п. 4.2. договору розмір орендної плати за один місяць становить 300 000 грн. (триста грн. 00 коп.) у т.ч. ПДВ 50 000 грн. і оплачується Орендарем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця.
Орендар ТОВ «ВАТ ОЛІМП» за період з 05.09.2017 року по 10.10.2018 року в повному обсязі виконав прийняті за договором оренди зобов'язання, щодо сплати орендної
Згідно з приписами п.п. 5.4.3. п.5.4. договору. Орендар має право достроково розірвати даний договір, письмо попередивши Орендодавця за 30 (тридцять) календарних дні до дати дострокового розірвання договору.
19.11.2018 року на адресу ПрАТ ''Завод напівпровідників'' надійшло повідомлення від ТОВ ''ВАТ ''ОЛІМП'' вих. № 2246 від 16.11.2018 року, про дострокове розірвання договору оренди № 60 від 04.09.2017 року в односторонньому порядку.
Таким чином, з 20.12.2018 року договір оренди № 60 від 04.09.2017 року вважається розірваним в односторонньому порядку.
В подальшому, у зв'язку з виникненням спору щодо суми орендної плати за листопад 2018 року та з 01.12.2018 по 19.12.2018 (фактичний строк користування об'єктом оренди), ПрАТ ''Завод напівпровідників'' було подано позов про стягнення заборгованості за договором оренди №60 від 04.09.2017 за вказаний період до Господарського суду Кіровоградської області.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2019 року позовні вимоги ПрАТ ''Завод напівпровідників'' задоволено частково; стягнуто з ТОВ ''ВАТ "Олімп'' на користь ПрАТ ''Завод напівпровідників'' суму заборгованості з орендної плати та інші втрати (а.с.41-45 т.2).
Отже, був укладеним договір оренди майна, по якому сплачувалась орендна плата, між сторонами був спір щодо орендної плати за останні півтора місяці дії договору, рішенням суду підтверджено реальність оренди і необхідність повної сплати орендної плати у період, коли орендодавець втратив статус платника ПДВ. При цьому, визнання особи банкрутом не є тотожним одночасній її ліквідації. Саме з дати визнання особи банкрутом, призначається арбітражний керуючий, який є законним представником такої особи.
Рішенням Господарським судом Запорізької області від 24.11.2016 у справі №908/6036/14 ПрАТ ''Завод напівпровідників'' визнано банкрутом.
Службова записка, на яку посилається відповідач була складена у 2021 році, майже через 3 роки після розірвання договору оренди 2018 році, а тому жодним чином не може свідчити про реальність чи нереальній господарської операції з оренди. Натомість, інформація, надана арбітражним керуючим ліквідатором ПрАТ ''Завод напівпровідників'' підтверджує вказані вище обставини.
Будь-яких зауважень щодо правильності оформлення первинних бухгалтерських документів у акті перевірки не міститься.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність висновків податкового органу щодо висновків про завищення доходів в сумі 3645162 грн, у зв'язку чим, спірне рішення-1 в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 656129,16 грн (3645162 х 18%) слід скасувати, як протиправне.
3. Щодо завищення адміністративних витрат на 412823 грн.
В акті перевірки зазначено, що перевіркою відображених у рядку 2130 Звіту про фінансові результати ''Адміністративні витрати'' показників за період з 01.01.2017 по 31.03.2024 року у загальній сумі 136378000 грн встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 2130 Звіту про фінансові результати ''Адміністративні витрати'' на загальну суму 412823 грн у тому числі: за 2023 рік на суму 412 823грн (4 квартал - 412823грн). До складу адміністративних витрат віднесено суму у розмірі 412823грн згідно бухгалтерської довідки за грудень 2023 року, при підрахунку суми коригування резерву відпусток за даними бухгалтерського рахунку 47 ''Забезпечення майбутніх витрат і платежів'' субрахунку 471 ''Забезпечення виплат відпусток'' (бухгалтерський запис Дт 92 ''Адміністративні витрати'' Кт471 ''Забезпечення виплат відпусток'') платником допущено арифметичну помилку в частині визначення від'ємного значення резерву відпусток (коригування запису 00000000263 від 31.12.2023 року та 00000000264 від 31.12.2023 року) на суму 412823 грн.
Позов не містить доводів щодо протиправності вказаних висновків податкового органу.
В судовому засіданні представник позивача зазначав, що не оскаржує вказані висновки. Водночас, у прохальній частині позову міститься позовна вимога про скасування спірного рішення-1 на повну суму донарахованого податкового зобов'язаня.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність висновків податкового органу щодо висновків про завищення адміністративних витрат в сумі 412823 грн, у зв'язку чим, спірне рішення-1 в частині донарахування податку на прибуток 74308,14 грн (412823 х 18%) є правомірним, а у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
При обрахунку суми штрафних санкцій, відповідачем вірно обраховані штрафні санкції за періоди, з урахуванням підпункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (а.с.6-7 т.4).
Сума штрафних санкцій у зв'язку із донарахуванням позивачу податку на прибуток в розмірі 74308,14 (за завищенням адміністративних витрат на суму 412823) становить 18577 грн (74308,14 х 25%).
Отже, податкове повідомлення - рішення від 12.08.2024 року №00120900707 в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 6621615,03 грн (5343355,08 + 622130,79 +656129,16) та за штрафними фінансовими санкціями в розмірі 893693 (912270 - 18577) слід скасувати як протиправне. В частині визначення податкового зобов'язання в сумі 74308,4 та штрафної санкції 18577, вказане податкове повідомлення-рішення є законним.
Спірне рішення №00120910707, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість.
Спірним рішенням-2 визначене податкове зобов'язання (основне) в сумі 3749460 грн.
В акті перевірки вказано, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2017 по 31.03.2024 року встановлено завищення всього в розмірі 5676583 грн за господарськими операціями з ризиковими суб'єктами господарювання:
- з ТОВ ''Телекомунікаційний дім ''Прожектор'' в сумі 4947551 грн;
- з ПрАТ ''Завод напівпровідників'' в сумі 729032 грн.
Позивачем сформований податковий кредит за господарським операціями з ТОВ ''Телекомунікаційний дім ''Прожектор'' на загальну суму 4947551 грн та з ПрАТ ''Завод напівпровідників'' в сумі 729032 грн. Вказана сума відображена позивачем у податкових деклараціях з ПДВ на підставі податкових накладних, складених ТОВ ''Телекомунікаційний дім ''Прожектор'' та ПрАТ ''Завод напівпровідників'' в сумі 729032 грн , які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За спірним рішенням-2 відповідачем визначено суму основного зобов'язання з ПДВ, з урахуванням строків, визначених у статті 102 ПК України, за березень 2018 - 398608, за грудень 2018 - 1225078, за вересень 2020 - 928068, за жовтень 2020 - 1197706. Всього на суму 2749460.
Протиправність висновків податкового органу про ризиковість господарських операцій із зазначеними контрагентами описаний судом вище, а відтак, донарахування сум ПДВ за цими ж операціями є також протиправним.
Отже, податкове повідомлення - рішення від 12.08.2024 року №00120910707, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 3749460 грн та за штрафними фінансовими санкціями в розмірі 937365 слід скасувати як протиправне.
Позов слід задовольнити частково.
Згідно частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Ціна позову складає 12295018 грн, позовні вимоги задоволені судом на суму 12202133,03 (99,24%).
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 24224 грн (а.с.30 т.1), а тому на його користь слід стягнути 24039,89 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 142, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ''ВАТ ОЛІМП'' (вул. Заводська, буд.4д, м. Світловодськ, Кіровоградська область, 27507; код ЄДРПОУ 36983800) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006; ЄДРПОУ 43995486) задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Кіровоградській області від 12.08.2024 року №00120900707 за платежом податок на прибуток приватний підприємств, в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 6621615,03 грн та за штрафними фінансовими санкціями в розмірі 893693.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Кіровоградській області від 12.08.2024 року №00120910707.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''ВАТ ОЛІМП'' судовий збір у розмірі 24039,89 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК