про залишення позовної заяви без руху
21 березня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1737/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП, вул. Бутусова,22, м. Кропивницький,25006
про визнання протиправним та скасування наказу, -
Позивач, в інтересах якого діє представник, звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ ДПП від 06.02.2025 за №67 "Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП дисциплінарних стягнень" в частині застосування до капрала поліції поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
Приписами частини третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу норм частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У постанові від 08.02.2023 у справі № 120/7567/22 Верховний Суд зазначив, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут Національної поліції України.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Беручи до уваги вищенаведене, у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України, і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
Відповідно до частини 2 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Таким чином, законодавець пов'язав виникнення права на оскарження застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення та обчислення строку на таке оскарження - з моменту ознайомлення з наказом.
До матеріалів позову долучено клопотання про поновлення строку на звернення до суду.
В обґрунтування клопотання вказано, що з оскаржуваним наказом позивач не був ознайомлений, дізнавшись про нього від іншої особи. Також вказано, що 18.02.2025 позивачем укладено договір про надання правничої допомоги з адвокатом. В межах укладеного договору, представником позивача направлено адвокатський запит від 21.02.2025, відповідь на який станом на 06.03.2025 не надано. В зв'язку з викладеним, позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з метою оскарження наказу від 06.02.2025 за №67. Однак, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 вказаний позов повернуто. Також, представник позивача вказує, що пропущення строку звернення до суду обумовлено введеним військовим станом.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 вказала:
"...правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду".
Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Законом України «Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, доповнено Дисциплінарний статут Національної поліції України, розділом V такого змісту: «Розділ V Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», яким визначено п'ятнадцятиденний термін оскарження застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби поліції.
Суд звертає увагу на те, що Дисциплінарний статут Національної поліції України визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Зважаючи на те, що позивач проходить службу в управлінні патрульної поліції, то Дисциплінарний статут Національної поліції України поширювався на позивача як поліцейського. Так, позивач, в силу своїх посадових обов'язків, був зобов'язаний неухильно додержуватися вимог такого Дисциплінарного статуту, тобто володіти інформацією про норми, які містяться в Дисциплінарному статуті Національної поліції України.
При цьому, дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Законом України «Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX набрав чинності 01.05.2022.
Слід звернути увагу на те, що зміна норм щодо строку оскарження застосування дисциплінарного стягнення у вигляді накладення дисциплінарних стягнень під час проходження служби в поліції, не порушує принцип правової визначеності, оскільки ключове значення має встановлення початку перебігу строку звернення до адміністративного суду, коли позивач дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав.
Необхідно зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Установлений законодавцем строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлено, що позивач скористався правом на оскарження наказу від 06.02.2025 року, шляхом пред'явлення позову до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Так, первісна позовна заява була подана позивачем також з пропущенням процесуальних строків, у зв'язку з чим було постановлено ухвалу про залишення без руху в межах справи №340/1507/25. В зв'язку з не усуненням недоліків, позовну заяву в справі №340/1507/25 повернуто позивачу.
Також необхідно зазначити, що 18.02.2025 позивачем укладено договір про надання правничої допомоги з адвокатом, тобто на вищевказану дату позивачу було відомо про оскаржуваний наказ. До суду первісна позовна заява (340/1507/25) була подана 06.02.2025 року, тобто з пропуском строку звернення (15 днів) до адміністративного суду.
За таких обставин, суд вважає необґрунтованими доводи, викладені представником позивача у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Тому, позивач має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169,256 КАС України, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання ухвали подати до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку та докази поважності причин його пропуску.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО