про залишення позовної заяви без руху
24 березня 2025 року м. Київ Справа № 320/9961/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., ознайомившись з матеріалами справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:
- визнати відповідача винним у порушенні ним Конституції України і Законів України при призначенні ОСОБА_1 пенсії за Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність» та при її перерахунку за зарплатою за два роки перед зверненням;
- зобов'язати відповідача компенсувати позивачеві завдані протиправними діями і бюрократичними знущанням моралі страждання шляхом сплати і зарахування за ОСОБА_1 доплати страхових пенсійних внесків, необхідних для зарахування періоду 2005 і 2006 років його науково-технічної діяльності до наукового стажу і перерахунку розміру пенсії за середньомісячною зарплатою, обчисленою за ці два роки за фактично сплаченими страховими пенсійними внесками (близько 3,0 тис. гривень);
- зобов'язати відповідача привести свої рішення щодо пенсії ОСОБА_1 і саму пенсійну справу у відповідності до чинного законодавства;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачеві належну йому за Законом України “Про наукову та науково-технічну діяльність» № 1316-ІV, але фактично недоплачену відповідачем внаслідок порушення ним же Закону, суму пенсій з 01.05.2002 по 31.07.2015.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам КАС з огляду на наступне.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2024 у справі № 990/150/23, зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Проте усі заявлені позовні вимоги є неконкретизованими, а саме:
- у вимозі визнати відповідача винним у порушенні законодавства не зазначено суть порушення та/або покликання на конкретні норми нормативно-правових актів, а також не зрозуміло про який саме перерахунок пенсії йде мова;
- у вимозі про компенсацію моральних страждань шляхом зарахування доплати страхових внесків не зазначено чіткої суми моральної шкоди, яку слід компенсувати в обраний позивачем спосіб;
- у вимозі приведення рішень відповідача та пенсійної справи до вимог законодавства, не зазначено про які саме рішення йде мова та які недоліки пенсійної справи слід усунути;
- у вимозі виплатити недоплачену внаслідок порушення закону суму пенсії не зазначено яке саме порушення спричинило недоплату.
При цьому, суд звертає увагу, що уточненні позовні вимоги мають узгоджуватись з приписами ст. 5 КАС, якою встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Також, відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, позовна заява зазначеної інформації не містить.
Водночас з'ясовано, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває низка справ позивача до того самого відповідача з подібними вимогами, а саме: № 320/700/24, № 320/3569/24 та № 320/3569/24, що вимагає з'ясування їх можливої тотожності, оскільки це необхідно для втановлення можливості відкриття провадження у справі.
Також суд відзначає, що відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду позовної заяви з приведенням її до вимог процесуального законодавства:
- уточнити позовні вимоги з урахуванням вищезазначених висновків суду і положень ст. 5 КАС;
- надати копії позовних заяв позивача у справах № 320/700/24, № 320/3569/24 та № 320/3569/24;
- у разі пропуску строку на звернення з адміністративним позовом зазначити поважні причини такого пропуску в заяві про поновлення пропущеного строку звернення, а також надати докази, що їх підтверджують.
Керуючись ст. 160-162, ч. ч. 1, 2 ст. 169, ст. ст. 241-243, 248 КАС, суддя, -
1. Позовну заяву - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС.
4. Роз'яснити позивачу, що у випадках передбачених Законом України «Про безоплатну правову допомогу» може надаватися безоплатна правнича допомога у формі складання документів процесуального характеру через центри з надання безоплатної правничої допомоги.
5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Сас Є.В.