24 березня 2025 року справа №320/29923/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Імперіал Медіка» до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про скасування рішення,
Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Імперіал Медіка» (далі - позивач, ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка») до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - відповідач, Держпродспоживслужба), в якому позивач просить суд скасувати рішення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №0005 від 10.08.2023.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що розмір штрафу, зазначений в рішенні №0005 від 10.08.2023 є завищеним, окрім того в рішенні не наведено розрахунок суми штрафу, а тому позивач вважає таке рішення незаконним та протиправним.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2023 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами. Витребувано докази від сторін.
11.10.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з долученням доказів, витребуваних ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2023. У наданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач вказував на правомірність прийнятого рішення та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
03.11.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій позивач зазначив, що наведені у відзиві твердження не спростовують факт протиправності прийнятого рішення та доводи, наведені в позовній заяві.
09.11.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Приймаючи до уваги відсутність таких клопотань з боку учасників справи, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка» (код ЄДРПОУ: 40812655, місцезнаходження: 08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Молодіжна, буд 11-А) є юридичною особою приватного права, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06.09.2016, номер запису 13391020000013743, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка», станом на дату виникнення спірних правовідносин, є: 86.10 діяльність лікарняних закладів.
Фахівцем Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області відповідно до повноважень, визначених статтею 26 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996 №270/96-ВР (далі - Закон №270/96-ВР), було проведено контроль за дотриманням законодавства у сфері реклами на території Київської області.
В рамках проведення вказаного контролю фахівцем Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області виявлено розповсюдження зовнішньої реклами за адресою: Київська область, с. Тарасівка, на розі вулиць Київської та Шевченка з ознаками порушення вимог частини п'ятої статті 8 та частини сьомої статті 21 Закону №270/96-ВР, а саме: реклама знижки цін не містить відомостей про дату початку і дату закінчення знижки цін та у рекламі методу діагностики залучено до участі осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів.
Відповідно до вимог пунктів 9 та 10 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (далі - Порядок №693), Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області складено протокол порушення законодавства про рекламу від 10.03.2023 відносно ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка».
Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області направлено рекламодавцю ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка» вимоги від 10.03.2023 №Вих-10-05.5/1354-23 та від 12.04.2023 №Вих-10-05.5/1982-23 про необхідність надання документів, пояснень, а також іншої інформації, необхідної для здійснення повноважень щодо контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу.
Відповідно до вимог пункту 11 Порядку №693 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від 10.04.2023.
У відповідь на вимоги Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області директором ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка» листами-відповідями від 26.04.2023 вих. №04/04 та від 11.05.2023 вих. №06/05 надано інформацію, що має значення для прийняття Головним управлінням рішення, зокрема пояснення, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, платіжні інструкції, Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з січня 2023 року по квітень 2023 року та договір №02/01/23.
В поясненнях ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка» зазначалося, що дизайнерський відділ не відповідає за знання законів про рекламу медичних закладів, водночас з ним було проведено роз'яснювальну роботу, матеріали з порушення були усунуті, макети перероблені.
Листом від 04.05.2023 №10-05.5/2396-23 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області надіслано ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка» повідомлення про час та місце розгляду справи про порушення законодавства про рекламу стосовно ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка», розгляд справи призначено на 30.05.2023 о 10 год. 30 хв, у приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Паркова, 34а, 2-й поверх, 23 каб.
Відповідно до Протоколу засідання Головного управління від 30.05.2023 стосовно справи про порушення законодавства про рекламу директор або уповноважений представник ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка» на розгляд справи не з'явились.
В зв'язку з тим, що при розгляді справи було з'ясовано, що сума очікуваних штрафних санкцій перевищує 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області листом від 30.05.2023 № 10-05.5/3005-23 надіслало матеріали справи відносно ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка» для прийняття рішення про накладення штрафу до Держпродспоживслужби відповідно до частини восьмої статті 27 Закону №270/96-ВР та пункт 8 Порядку №693.
Проте, в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідно до яких здійснювався розрахунок очікуваних штрафних санкцій, зазначалося, що розміщення зовнішньої реклами ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка» відбувалося в м. Боярка, а тому, ці акти не можуть бути враховані для розрахунку штрафу, у зв'язку з чим матеріали справи було повернуто на доопрацювання.
Листом-вимогою від 04.07.2023 № 10-05.5/3815-23 Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області зобов'язало суб'єкта господарювання надати адресну програму, зазначену в договорі № 02/01/23 про проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях для уточнення місця розміщення реклами зазначеної в актах.
Листами від 10.07.2023 вх. № 08/07 та від 14.07.2023 вх. № 09/07 ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка» надано необхідну інформацію, яка підтверджує розміщення рекламних конструкцій за адресою: Київська область, с. Тарасівка, на розі вулиць Київської та Шевченка.
За результатами розгляду матеріалів справи та протоколів засідання Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 30.05.2023, надісланих листами від 14.07.2023 №Вих-10-05.5/4054-23 та № Вих-10-05.5/4057-23 Держпродспоживслужба 10.08.2023 прийняла Рішення №0005 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка» у розмірі 40 000, 00 грн (сорок тисяч грн. 00 коп.).
Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням від 10.08.2023 №0005 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з абзацу 1 частини першої статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №877-V виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою КМУ №667 від 02.09.2015 (далі - Положення) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику (окрім іншого), у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.
Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення, одним і основних завдань Держпродспоживслужби є здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, та прийняття рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, а також про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.
Отже, Держпродспоживслужба є уповноваженим органом, який здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами.
Згідно підпункту 10 пункту 6 Положення Держпродспоживслужба для виконання покладених на неї завдань має право: вживати у межах повноважень, передбачених законом, заходів до усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності відповідно до закону.
Таким чином, Держпродспоживслужба як суб'єкт владних повноважень:
- має право здійснювати контроль за дотриманням законодавства України про рекламу;
- такий контроль здійснюється у межах повноважень лише щодо захисту прав споживачів реклами;
- здійснюється вказаний контроль при забезпечені Держпродспоживслужбою реалізації державної політики саме у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів.
При цьому, під час здійснення заходів контролю суб'єкт владних повноважень, діє відповідно до Закону №877-V та спеціальних нормативно - правових актів, в тому числі і підзаконних.
Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є Закон №270/96-ВР.
Відповідно до статті 1 Закону №270/96-ВР у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;
реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;
розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.
Отже, реклама це інформація про товар, розповсюджена в будь-який спосіб з метою стимулювання інтересу споживача до такого товару.
Статтею 8 Закону №270/96-ВР встановлено загальні вимоги до реклами.
Так, частиною п'ятою статті 8 Закону №270/96-ВР передбачено, що реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
Також, статтею 21 Закону №270/96-ВР врегульовано поширення реклами лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації. Зокрема, частина сьома вказаної статті регламентує, що у рекламі лікарських засобів, медичних виробів та методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації забороняється участь лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів.
Крім цього, частиною першою статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ передбачені вимоги щодо інформації про продукцію (маркування), яка має містити наступні складові:
- назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;
- дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об'єм тощо), умови використання;
- відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно- правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;
- позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів:
- дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;
- дату виготовлення;
- відомості про умови зберігання;
- гарантійні зобов'язання виробника (виконавця):
- правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;
- строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
- найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Частиною четвертою статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що вживання понять «знижка» або «зменшена ціна» або будь-яких інших, аналогічних за значенням, дозволяється лише з додержанням таких умов: 1) якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб'єкт господарювання; 2) якщо такого роду знижка або зменшення ціни застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу; 3) якщо ціна продукції є нижчою від її звичайної ціни.
Після публічного повідомлення про початок проведення розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни до споживачів повинна доводитися інформація про ціну продукції, що була встановлена до початку проведення відповідного розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни, а також ціну цієї ж продукції, встановлену після їх початку (частина шоста статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Частиною другою статті 26 Закону №270/96-ВР визначено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
При цьому, частиною третьою статті 26 Закону №270/96-ВР передбачено, що рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.
Згідно абзацу 1 частини першої, частин п'ятої, сьомої статті 27 Закону №270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:
рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами;
виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами;
розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.
Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі (частина четверта статті 27 Закону №270/96-ВР).
Вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України (частина п'ята статті 27 Закону №270/96-ВР).
Відповідно до частини восьмої статті 27 Закону №270/96-ВР рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Положеннями пунктів 9, 11, 12, 16 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 передбачено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.
Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.
За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Як встановлено судом, первинна вимога Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області від 10.03.2023 №Вих.-10-5.5/1354-23 була отримана представником ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка» 22.03.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.
Листом ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка» від 26.04.2023 року вих. №04/04 позивач визнав факт порушення та зауважив, що дизайнерський відділ не відповідає за знання законів про рекламу медичних закладів, водночас з ним було проведено роз'яснювальну роботу, матеріали з порушення були усунуті, макети перероблені.
В подальшому, 12.04.2023 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Київській області направлено на адресу ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка» повторну вимогу №Вих.-10-5.5/1982-23 зі змістом та вимогами, які були аналогічні тим, що зазначені у вимозі від 10.03.2023 №Вих.-10-5.5/1354-23.
Листом ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка» від 11.05.2023 року вих. №06/05 позивач вкотре наголосив на усуненні недоліків розміщеної зовнішньої реклами та просив не застосовувати штрафні санкції.
Протоколом засідання Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області від 30.05.2023 вирішено надіслати матеріали справи відносно ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка» для прийняття рішення про накладення штрафу до Держпродспоживслужби відповідно до частини восьмої статті 27 Закону №270/96-ВР та пункту 8 Порядку №693.
На підставі матеріалів справи та протоколів засідання Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 30.05.2023, надісланих листами від 14.07.2023 №Вих-10-05.5/4054-23 та № Вих-10-05.5/4057-23 Держпродспоживслужба 10.08.2023 прийняла Рішення №0005 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка» у розмірі 40 000, 00 грн (сорок тисяч грн. 00 коп.).
Суд зауважує, що зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 є підзаконним нормативно-правовим актом, отже нею не може встановлюватись порядок, спосіб та форма здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю), санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
У той же час, Закон №270/96-ВР не містить правових норм, що встановлюють спосіб, порядок та форми здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу. Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, регулює порядок накладення штрафів, однак не є законом і не стосується відносини у сфері державного нагляду (контролю).
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 2 Закону № 877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Також у цій статті визначаються сфери, на які дія цього Закону не поширюється. Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу не входить до сфер, на які не поширюється дія Закону №877-V. Отже, дія цього Закону поширюється на здійснення заходів контролю за дотриманням законодавства про рекламу.
Таким чином, контроль за дотриманням законодавства про рекламу є видом державного нагляду (контролю), і при проведенні заходів контролю за дотриманням законодавства України про рекламу контролюючі органи мають дотримуватись вимог Закону №877-V, дія яких поширюється на проведення таких заходів.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.09.2021 у справі №826/24133/15, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.06.2022 у справі №810/3148/17, постанові Верховного Суду у складі колеги суддів Касаційного адміністративного суду від 17.01.2023 у справі №826/9936/17, на правовідносини у сфері контролю реклами та накладення штрафу за порушення вимог Закону №270/96-ВР поширюється, зокрема, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V. Верховний Суд звертає увагу, що норми вказаного Закону не містять обмежень щодо поширення його дії на перевірки у сфері контролю за додержанням законодавства про рекламу. Водночас, Закон №270/96-ВР не містить правових норм, що встановлюють спосіб, порядок та форми здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу. Ці правовідносини можуть бути врегульовані виключно законом (пункт четвертий статті 1 Закону №877-V). Верховний Суд також погоджується із доводами про те, що діяльність з контролю за додержанням законодавства про рекламу є видом державного нагляду (контролю), а отже відповідач зобов'язаний дотримуватися вимог Закону №877-V.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що при проведенні заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу, Держпродспоживслужба зобов'язана дотримуватись вимог до проведення таких заходів і порядку, встановлених Законом №877-V, а саме:
- видати наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (частина перша статті 7 Закону №877-V);
- на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформити посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке має бути підписане керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчене печаткою. Посвідчення (направлення) повинно містити передбачену Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» інформацію, в тому числі, підстави для здійснення заходу (частина друга, третя статті 7 Закону №877-V). Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу (частина перша статті 6 Закону № 877-V);
- перед початком здійснення заходу пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (частина п'ята статті 7 Закону № 877-V).
Відповідно до вимог частини одинадцятої статті 4 Закону №877-V як плановий, так і позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.
Частиною шостою статті 7 Закону України від 05.04.2007 №877-V, за результатами здійснення заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
При цьому, у відповідності до частини п'ятнадцятої статті 4 Закону №877-V при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів; підписати акт в останній день перевірки у двох примірниках та вручити один примірник акта керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання (частина шоста статті 7 Закону №877-V); якщо в ході проведення заходу було виявлено порушення вимог законодавства про рекламу - скласти припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина сьома статті 7 Закону № 877-V).
Суд звертає увагу на те, що у постанові від 04.10.2022 у справі №420/1842/21 Верховним Судом зроблено наступний висновок щодо застосування норм статей 4, 7 та 10 Закону №887-V.
Так, положення частини одинадцятої статті 4 Закону №887-V визначено, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або уповноваженої особи суб'єкта господарювання слід розуміти так, що посадові особи контролюючого органу повинні вжити усі можливі заходи для встановлення особи керівника суб'єкта господарювання або його уповноваженої особи, повідомлення його про проведення перевірки будь-яким доступним способом, зокрема, письмово, телефонограмою, через електронну пошту тощо, та вжити інших заходів, необхідних для забезпечення присутності керівника або іншої уповноваженої особи суб'єкта господарювання під час проведення перевірки та їх поінформованості про час та місце проведення перевірки, коло питань, що виносяться на перевірку.
При цьому, посадові особи контролюючого органу можуть у межах, визначених законодавством, здійснювати фіксацію вчинених власних дій, що спрямовані на забезпечення безумовного виконання, зокрема, положень статей 4, 7 та 10 Закону №887-V щодо вручення направлення на проведення перевірки, службового посвідчення суб'єкта перевірки, вчинення інших дій, спрямованих на забезпечення присутності керівника або уповноваженої особи суб'єкта господарювання під час проведення перевірки, а перешкоджання з боку посадових осіб суб'єкта господарювання у реалізації цих обов'язків, які унеможливлюють проведення планового або позапланового заходу із дотриманням встановленого порядку, можуть кваліфікуватися як недопуск до проведення перевірки.
У будь-якому випадку рішення, що приймаються суб'єктом владних повноважень, або дії, які вживаються у процесі реалізації своєї компетенції, можуть вважатися правомірним лише за умови, що вони відповідають всім критеріям, які визначені частиною другою статті 2 КАС України. Це, зокрема, означає, що контролюючий суб'єкт може довести в адміністративному суді те, що його рішення (дії) прийнято (вчинено) добросовісно та розсудливо, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У свою чергу, суди не повинні допускати надмірного формалізму при наданні правової оцінки правомірності прийнятих рішень або вчинених дій (бездіяльності) суб'єктів владних повноважень під час проведення планових чи позапланових заходів, та враховувати явно недобросовісну поведінки суб'єкта господарювання, яка унеможливила дотримання встановленого порядку здійснення перевірки.
Так, в даному випадку спірне рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на підставі Закону України «Про рекламу», Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693, прийняте без дотримання вимог, встановлених Законом №877-V, що Держпродспоживслужбою не спростовано. Зокрема, за відсутності наказу (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. Посадові особи Держпродспоживслужби не пред'явили ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка» (уповноваженій ним особі) перед початком здійснення заходу посвідчення (направлення), яке повинно містити передбачену законом інформацію, в тому числі, підстави для здійснення заходу, та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу. Такий захід проведений за відсутності уповноваженої особи ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка». За результатами заходу не складено акта з використанням уніфікованої форми акта.
Крім того, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні».
Пункт 2 зазначеної Постанови передбачає, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Пунктом 5 цієї Постанови врегульовано припинити проведення планових та позапланових заходів державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», крім здійснення заходів державного ринкового нагляду щодо побутових ламп неспрямованого випромінення в частині їх відповідності вимогам Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №734 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 66, ст. 2294), і Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 804 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 80, ст. 2678).
Таким чином, Держпродспоживслужба упродовж періоду дії в Україні воєнного стану може проводити позапланові заходи державного нагляду/контролю за дотриманням законодавства України про рекламу лише за умови наявності та на підставі відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.
Суду не надано доказів на підтвердження наявності відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, про дозвіл на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).
Вищенаведене у сукупності свідчить про те, що Держпродспоживслужба допустила процедурні порушення під час здійснення заходу державного контролю щодо дотримання суб'єктом господарювання ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка» вимог законодавства про рекламу, які не можна вважати формальним порушенням встановленої процедури.
Законодавчо закріплена процедура прийняття рішень суб'єктами публічного права має на меті створення гарантій для суб'єкта приватного права та встановлення меж реалізації повноважень органами публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких рішень (дій) особою, чиї інтереси вони зачіпають. Установлена законом процедура є важливою гарантією недопущення зловживань з боку суб'єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, яка повинна забезпечувати, передусім, справедливе ставлення до особи, а також дотримання загального принципу юридичної визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань.
Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.10.2018 у справі №826/14749/16, від 25.03.2020 у справі №805/4508/16-а, від 19.05.2021 у справі №210/5129/17, від 20.05.2022 у справі №340/370/21 та від 05.07.2022 у справі №522/3740/20.
Суд вважає, що кумулятивний ефект допущених відповідачем порушень за встановлених судом фактичних обставин справи дозволяє стверджувати, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень містить ознаки неправомірного рішення.
З огляду на встановлення протиправності дій контролюючого органу щодо проведення заходу державного контролю щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства про рекламу, які є самостійною підставою для скасування рішення, прийнятого за наслідками такого заходу, у суду немає підстав для аналізу протиправності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень.
Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №0005 від 10.08.2023 як такого, що не відповідає критеріям правомірності та обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень в контексті частини другої статті 2 КАС України.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані статтею 139 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №8003 від 30.08.2023, яка наявна в матеріалах справи. Доказів понесення позивачем інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, а також з огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 2684,00 грн підлягають відшкодуванню шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №0005 від 10.08.2023.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «МЦ «Імперіал Медіка» (код ЄДРПОУ: 40812655, місцезнаходження: 08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Молодіжна, буд 11-А) судовий збір у розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (код ЄДРПОУ: 39924774, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд.1).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.