(про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду,
зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення)
24 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/1039/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Шуляк Л.А.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського військового інститут ім. С.П.Корольова про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського військового інститут ім. С.П.Корольова про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 21.05.2024 адміністративний позов задоволено частково, зокрема, зобов'язано Житомирський військовий інститут ім. С.П.Корольова здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 29.01.2020 по 20.05.2023 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 № 1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №1928-ІХ на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03 листопада 2022 року №2710-IX станом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язано Житомирський військовий інститут ім. С.П.Корольова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення у повному розмірі за весь час затримки виплати - за період з 29.01.2020 по день фактичної виплати індексації та з урахуванням виплачених сум.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 вказане рішення залишено без змін.
Через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до суду 06.03.2025 (вх. №16951/25 від 04.03.2025) надійшла заява представника Житомирського військового інститут ім. С.П.Корольова в добровільному порядку було здійснено виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2024, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 в частині нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення, однак відсутнє фінансове забезпечення для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження.
Керуючись приписами частини третьої статті 194, частини дев'ятої статті 205, частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суд вважає за можливе провести розгляд заяви у порядку письмового провадження.
Дослідивши доводи заяви, суд зазначає про таке.
Так, приписами ч.1 ст.370 КАС України закріплено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно вимог ч.1ст.378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378 КАС України).
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд, у відповідності до положень частини четвертої статті 378 цього Кодексу, також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Із системного аналізу даної норми вбачається, що підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення суду є звернення до такого суду сторони із заявою про відстрочення/розстрочення з обґрунтуванням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим, зокрема, відсутність коштів.
Вказана норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.
Суд зауважує, що при розгляді заяви про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу).
Окрім того, при наданні правової оцінки наданих заявником доказів суд повинен дослідити питання про те, чи достатньо наведених заявником обставин для прийняття рішення про розстрочення виконання судового рішення.
Варто зауважити, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.
Відповідно до правової позиція Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.01.2020 у справі №819/150/17, оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Судом, при розгляді заяви встановлено, що Житомирський військовий інститут ім. С.П.Корольова є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, тоді як розпорядником бюджетних асигнувань вищого рівня є Міністерство оборони України.
З доданого до заяви розрахунку встановлено, що Житомирський військовий інститут ім. С.П.Корольова на виконання рішення суду від 21.05.2024 у справі №240/1039/24, що набрало законної сили, було здійснено нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення в сумі 428 450,86 грн. і компенсацію втрати частини доходів в сумі 87 639,64 грн.
Тобто, матеріалами заяви підтверджено, що станом на дату звернення до суду із заявою, останній позбавлений можливості виконати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення.
Отже, відповідно до наданих суду доказів, Житомирським військовим інститутом ім. С.П.Корольова після набрання законної сили рішення суду, вживались заходи щодо добровільного виконання рішення суду.
Беручи до уваги те, що виплата коштів залежить від їх надходження від розпорядника бюджетних коштів вищого рівня, суд, враховуючи обставини справи та вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, вважає що заява про відстрочення виконання рішення суду є обґрунтованою.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 378 КАС України, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Оскільки датою ухвалення рішення суду у даній справі є 23 вересня 2024 року (постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду), то, враховуючи приписи ч. 5 ст. 378 КАС України, крайньою датою відстрочення виконання такого рішення є 24 вересня 2025 року.
А тому, як наслідок, заява представника відповідача щодо відстрочення виконання рішення суду підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву Житомирського військового інститут ім. С.П.Корольова про відстрочення виконання рішення суду - задовольнити частково.
Відстрочити Житомирському військовому інституту ім. С.П.Корольова виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі №240/1039/24 до 24 вересня 2025 року.
В задоволенні решти заяви відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали: 24.03.2025
Суддя Л.А.Шуляк