(про забезпечення позову)
24 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/8116/25
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токаревої М.С., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до про вжити заходів забезпечення позову,
встановив:
ОСОБА_1 подав до Житомирського окружного адміністративного суду заяву про забезпечення позову до пред'явлення позову, відповідно до змісту якої заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти будь-які дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу, до набрання законної сили судовим рішення по справі щодо визнання протиправної відмови ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації, викладеної у повідомленні від 13.12.2024 року №3953.
В обґрунтування поданої заяви вказує, що він, на його думку, має право на відстрочку від мобілізації. З метою отримання відстрочки від призову за мобілізацією відповідно до статті 23 Закону України №3543-XII, так як він є здобувачем вищої освіти за ступенем «фаховий молодший бакалавр» та проходить навчання в ВСП «Новокаховський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного» на денній формі навчання, заявник звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про оформлення відстрочки від призову. Проте, йому було відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Заявник стверджує, що не вжиття заходів забезпечення позову, може призвести до вчинення дій по мобілізації, і як наслідок змінить статус ОСОБА_1 з військовозобов'язаного на військовослужбовця і це унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також виконання рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про забезпечення позову до подачі позову та додані до неї матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Забезпечення адміністративного позову це вжиття судом до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.
Положеннями частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Частина 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. При цьому, заявник обов'язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі.
Пунктом 1 частини 3 статті 23 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" регламентовано, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 стверджує, що є здобувачем вищої освіти за ступенем «фаховий молодший бакалавр» та проходить навчання в ВСП «Новокаховський фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного» на денній формі навчання. Та надає в підтвердження вказаних обставин довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про отримання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Проте, повідомленням від 13.12.2024 року №3953 ОСОБА_2 було повідомлено про відмову у наданні відстрочки від призову під час мобілізації, оскільки у довідці ЄДЕБО №541812 від 09.12.2024 року вказано, що ОСОБА_1 порушує послідовність здобуття освіти, визначеної ч. 2 с. 10 ЗУ «Про освіту».
Вважаючи дії Міносвіти протиправними, ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міносвіти.
Третьою особою в позовній заяві було зазначено ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки повідомленням від 13.12.2024 року №3953 було повідомлено про відмову у наданні відстрочки від призову під час мобілізації, оскільки у довідці ЄДЕБО №541812 від 09.12.2024 року вказано, що ОСОБА_1 порушує послідовність здобуття освіти, визначеної ч. 2 с. 10 ЗУ «Про освіту».
21.03.2025 ОСОБА_2 вручено повістку для уточнення військово- облікових даних на 24.03.2025 року на 09:00 год
Отже, в даному випадку, без вжиття заходів забезпечення позову мобілізаційні заходи щодо ОСОБА_2 будуть завершені, та будь-яке рішення у справі не поновить порушені права, про які ним наголошено, без постановлення ухвали про забезпечення позову.
За наведених обставин, проаналізувавши викладені у заяві доводи та долучені до заяви документи, суд вважає, що реалізація рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 про відмову від надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не можлива до надання судом оцінки на предмет його правомірності, оскільки в іншому разі навіть при задоволенні позову, поновити порушенні права та інтереси ОСОБА_1 буде неможливо.
Забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у даному випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.
Заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти будь-які дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу, до набрання законної сили судовим рішення по справі щодо визнання протиправної відмови ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації, викладеної у повідомленні від 13.12.2024 року №3953.
На думку суду, обрання такого способу забезпечення позову є логічним, оскільки без вжиття таких заходів мобілізація ОСОБА_1 може спричинити порушення його прав.
Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення цього позову. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів, а також виходячи із принципів справедливості та гуманізму, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_4 вчиняти будь-які дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу, до набрання законної сили судовим рішення по справі щодо визнання протиправної відмови ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації, викладеної у повідомленні від 13.12.2024 року №3953.
Негайно надіслати примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвалу суду складено у повному обсязі: 24 березня 2025 року.
Суддя М.С. Токарева