21 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/238/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач), з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови виплатити позивачу як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», суми пенсії та доплати, що підлягали виплаті відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 у справі №140/13036/21 та рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 у справі №140/13611/23 та залишились недоотриманими ним у зв'язку з його смертю; зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області виплатити ОСОБА_1 як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 , відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», суми пенсії та доплати, що підлягали виплаті ОСОБА_2 відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 у справі №140/13036/21 в сумі 177 748,64 грн та рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 у справі №140/13611/23 в сумі 17 483,87 грн та залишились недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , є дружиною військового пенсіонера ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), який перебував на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 23.04.2024 видано довідку №2571 про те, що позивач є вдовою ветерана військової служби ОСОБА_2 .
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.01.2022 у справі №140/13036/21 за позовом ОСОБА_2 визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо не проведення з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.08.2021 №ХА16695 про розмір грошового забезпечення та зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_2 з 01.04.2019 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії за вислугу років відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.08.2021 №ХА16695 про розмір грошового забезпечення, із обов'язковим врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Також, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 у справі №140/13611/23, за позовом ОСОБА_2 визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови ОСОБА_2 у нарахуванні та виплаті з 09.03.2023 щомісячної доплати в сумі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 та зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_2 з 09.03.2023 нарахування та виплату щомісячної доплат в сумі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713.
Вказує, що на підставі статті 61 Закону №2262-ХІІ, позивач, як дружина військового пенсіонера, 11.07.2024 звернусь з заявою до ГУ ПФУ у Волинській області про виплату пенсії та щомісячної доплати до неї, належних до виплати ОСОБА_2 та недоотриманих ним у зв'язку з його смертю.
Однак, 21.08.2024 ГУ ПФУ у Волинській області відмовлено у виплаті, оскільки для включення нарахованих доплат до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, необхідно надати рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження. Також відмовив у наданні інформації щодо розміру заборгованості з виплати пенсії та доплати, належних ОСОБА_2 , що залишились недоотриманими ним у зв'язку зі смертю.
Враховуючи такі дії протиправними позивач просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 7).
У відзиві на позовну заяву від 30.01.2025 №0300-0802-7/6493, який надійшов на адресу суду 05.02.2025 ГУ ПФУ у Волинській області позов не визнає та зазначає, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.01.2022 у справі №140/13036/21 проведено перерахунок пенсії за вислугу років та нараховано доплату за період з 01.04.2019 по 31.03.2022 в сумі 177 748,64 грн та на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 у справі №140/13611/23 проведено перерахунок пенсії за вислугу років та нараховано доплату за період з 01.03.2023 по 30.11.2023 в сумі 17 483,87 грн.
У зв'язку з недостатнім фінансуванням з Державного бюджету України на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів кошти, нараховані за рішеннями суду у наведених справах залишаються невиплаченими за життя ОСОБА_2 (арк. спр. 30-31).
У відповіді на відзив, який надійшов на адресу суду 07.02.2025 позивач підтримала позицію, викладену у позовній заяві та додала, що відсутність виконавчих проваджень про стягнення сум заборгованості з боржника не є підставою для відмови у виконання наявних судових рішень (арк. спр. 36-46).
Щодо заявленого позивачем 10.01.2025 клопотання про витребування доказів (арк спр. 18-19) суд виходить з такого.
Перевіривши зазначене клопотання, суд дійшов висновку, що останнє не підлягає розгляду, оскільки не відповідає вимогам статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою встановлено загальні вимоги до письмових заяв, клопотань та заперечень.
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Крім того, за приписами частини десятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Дослідивши подане клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, суд встановив, що таке клопотання не підписано заявником.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду цього клопотання, оскільки воно не відповідає вимогам статті 167 КАС України.
Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини п'ятої, сьомої статті 262 КАС України (арк. спр. 26).
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , є вдовою військового пенсіонера ОСОБА_2 , який перебував на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших», що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 та довідкою, виданою ІНФОРМАЦІЯ_2 23.04.2024 №2571 (арк. спр. 9-11).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.01.2022 у справі №140/13036/21 позов ОСОБА_2 задоволено, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо не проведення з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.08.2021 №ХА16695 про розмір грошового забезпечення та зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_2 з 01.04.2019 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії за вислугу років відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.08.2021 №ХА16695 про розмір грошового забезпечення, із обов'язковим врахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.10.2023 у справі №140/13611/23 позов ОСОБА_2 задоволено визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови ОСОБА_2 у нарахуванні та виплаті з 09.03.2023 щомісячної доплати в сумі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713 та зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_2 з 09.03.2023 нарахування та виплату щомісячної доплат в сумі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713.
Позивач 10.07.2024 звернулась до ГУ ПФУ у Волинській області із проханням виплатити, як дружині померлого військового пенсіонера ОСОБА_2 відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших» суми пенсії, а також доплати до пенсії, яка є її складовою, що підлягали виплаті та залишилися недодержавними у зв'язку із його смертю (арк. спр. 12-14).
Листом ГУ ПФУ у Волинській області від 08.08.2024 №9901-9011/А-02/8-0300/24 повідомлено, що для включення нарахованих доплат до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, позивачу необхідно надати до ГУ ПФУ у Волинській області рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження (арк. спр. 15-16).
Уважаючи дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у виплаті суми пенсії та доплати, що підлягали виплаті ОСОБА_2 протиправними, позивач звернулася до суду із цим позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами частини першої статті 1-1 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII) законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-ІV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Згідно із частинами першою-третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
З наведеного слідує, що недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Отже, Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 16.05.2023 у справі №420/288/21).
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а сформульовано висновок про те, що фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-ІV та частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання (зазначену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 06.04.2022 у справі №200/10136/20-а, від 09.06.2022 у справі №200/12094/18-а).
Аналогічний підхід до правозастосування знайшов відображення в постановах Верховного Суду від 16.05.2023 у справі №420/288/21, від 27.09.2023 у справі №420/16546/21, від 22.11.2023 у справі №420/1966/19, від 15.12.2023 у справі №805/2628/18-а.
Згідно частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402; далі - Порядок № 3-1, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 №10-1).
За змістом пункту 3 розділу І Порядку №3-1 заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Відповідно до пунктів 9, 12 розділу ІІ Порядку №3-1 разом із заявою про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи: 1) свідоцтво про смерть пенсіонера; 2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника; 3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника). За документи про родинні відносини приймаються: 1) паспорт громадянина України; 2) свідоцтво про народження; 3) свідоцтво про шлюб; 4) рішення суду.
При вирішенні спору суд враховує, що позивач у порядку частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ звернулася до відповідача із заявою про виплату сум пенсії, що підлягали виплаті її чоловіку та залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, з дотриманням строку, визначеного частиною третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ (так ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тоді як із заявою позивач звернулася 10.07.2024, тобто не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера).
ОСОБА_1 до заяви долучила документи, перелік яких наведено у пунктах 9, 12 розділу ІІ Порядку №3-1, у тому числі: свідоцтво про укладення шлюбу від 27.11.2015 серії НОМЕР_1 ; свідоцтво про смерть від 10.04.2024 серії НОМЕР_2 ; довідка Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку про спільне проживання; довідка, видана ІНФОРМАЦІЯ_5 від 23.04.2024 №2571 про визнання ОСОБА_1 вдовою ветерана військової служби.
Факт постійного спільного проживання однією сім'єю у шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 27.11.2015 по 09.04.2024, підтверджується і рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.12.2024 у справі №161/20286/24 (арк. спр. 47-48).
Отже, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 відповідно до положень статті 61 Закону №2262-XII має право на одержання суми пенсії, що підлягали виплаті її чоловікові ОСОБА_2 , і які залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Розмір заборгованості у загальній сумі 195 232,51 грн (177 748,64 грн та 17 483,87 грн) підтверджено розрахунками суми, що підлягає виплаті згідно рішень суду у справі №140/13036/24 (арк. спр. 32) та у справі №140/13611/23 (арк. спр. 33).
Суд відхиляє доводи відповідача про необхідність подання позивачем ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження у справах №140/13036/24 та №140/13611/23 для отримання недоодержаних у зв'язку із смертю чоловіка сум пенсій, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва, що підтверджується і повідомленням приватного нотаріуса від 16.10.2024 №275/02-14 (арк. спр. 49).
До того ж відмова пенсійного органу у виплаті ОСОБА_1 таких сум може бути підставою для звернення останньої до суду із позовом за захистом своїх прав, що підтверджується сформованою правовою позицією Верховного Суду, зокрема, у постановах від 16.05.2023 у справі № 420/288/21, від 01.05.2023 у справі № 520/926/21, від 27.09.2023 у справі № 420/16546/21, від 21.11.2023 у справ № 420/25799/21, від 30.01.2024 у справі № 420/8604/21, від 15.02.2024 у справі № 560/14067/21, від 17.07.2024 у справі № 420/24770/21 та від 20.08.2024 у справі № 280/10447/21 та від 27.01.2025 у справі №420/16276/21.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, ГУ ПФУ у Волинській області як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів, які б свідчили, що дії щодо відмови у виплаті недоодержаної суми пенсії ОСОБА_2 його дружині ОСОБА_1 вчинені відповідно до норм законодавства, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для їх вчинення.
З огляду на встановлені обставини справи та коментовані норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у виплаті позивачу неодержаної пенсії чоловіка ОСОБА_2 після його смерті в сумі 195 232,51 грн та зобов'язання відповідача виплатити позивачу недоодержану пенсію чоловіка ОСОБА_2 після його смерті в сумі 195 232,51 грн., яка нарахована на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 у справі №140/13036/21 та від 17.10.2023 у справі №140/13611/23.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1211,20 грн, сплачений квитанцією від 10.01.2025 №2678-0341-5806-2140 (арк. спр. 7а).
Керуючись статтями 139, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії чоловіка ОСОБА_2 після його смерті в сумі 195 232,51 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану пенсію чоловіка ОСОБА_2 після його смерті в сумі 195 232,51 (сто дев'яносто п'ять тисяч двісті тридцять дві гривні п'ятдесят одна копійка) грн, яка нарахована на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі №140/13036/21 та від 17 жовтня 2023 року у справі №140/13611/23.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович