24 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1187/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Есті Корп» про стягнення коштів,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Есті Корп» (далі - ТзОВ “Есті Корп») про стягнення коштів у зв'язку із несплатою пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 18819954,29 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за ТзОВ “Есті Корп» обліковується заборгованість перед бюджетом у сумі 18819954,29 грн.
Позивач зазначив, що ним вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги від 04 грудня 2024 року №0016540-1302-0320, однак вони не спричинили погашення боргу відповідачем.
З наведених підстав позивач просив стягнути з відповідача кошти на погашення податкового боргу (як з рахунків платника у банках, так і за рахунок готівки).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 07 лютого 2025 року судом надіслано відповідачу рекомендованим листом за офіційною адресою місцезнаходження, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.18); поштове відправлення повернулося до суду з відміткою відділення поштового зв'язку про відсутність адресата за адресою місцезнаходження (а.с.22-25). З урахуванням положень частини шостої статті 251 КАС України вважається, що відповідач повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд встановив такі обставини.
ТзОВ “Есті Корп» зареєстроване як юридична особа 15 лютого 2022 року; підприємство перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Волинській області, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.18).
Як видно з даних про юридичну особу (а.с.12-13), відповідач має відриті рахунки у банківських установах.
Податковим повідомленням-рішенням від 21 жовтня 2024 року №0292260707 відповідачу визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у сумі 18819954,29 грн (а.с.8).
Відповідно до довідки ГУ ДПС у Волинській області станом на 10 січня 2025 року за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом у сумі 18819954,29 грн, що також підтверджується розрахунком сум податкового боргу та витягом з Інформаційно-комунікаційної системи “Податковий блок» (а.с.4, 14).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
За приписами підпунктів 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України обумовлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України установлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
У цій справі встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2024 року №0292260707 надіслане ГУ ДПС у Волинській області на податкову адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Як обумовлено пунктом 42.5 статті 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2024 року №0292260707 із довідкою оператора поштового зв'язку про причини невручення “за закінченням терміну зберігання» з урахуванням приписів пункту 42.5 статті 42 ПК України вважається врученими відповідачу (а.с.11).
Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення, його скасування ТзОВ “Есті Корп» суду не надало.
Отже, грошові зобов'язання, що визначені таким податковим повідомленням-рішенням, є узгодженими.
Несплачені грошові зобов'язання у встановлений пунктом 57.3 статті 57 ПК України строк набули статусу податкового боргу.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України обумовлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
04 грудня 2024 року позивач сформував та надіслав відповідачу податкову вимогу №0016540-1302-0320 (а.с.5), яка відповідно до встановлених пунктом 42.5 статті 42 ПК України правил також вважається врученою платнику.
Доказів сплати грошового зобов'язання (пені) у сумі 18819954,29 грн відповідач не надав.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 ПК України обумовлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Пунктом 95.4 статті 95 ПК України також передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення (пункт 95.5 статті 95 ПК України).
Таким чином, нормами статті 95 ПК України надано повноваження податковому органу обирати шляхи погашення податкового боргу, визначаючи, які частини (суми) від загального розміру податкового боргу слід стягнути як з рахунків платника податків у банках, так і за рахунок готівки, що належить платнику податків.
Однак позивачем заявлено до стягнення суму податкового боргу одночасно як з рахунків платника податків у банках, так і за рахунок готівкових коштів, що належать платнику.
Наведене, на думку суду, може призвести до подвійного стягнення однієї і тієї ж суми як шляхом стягнення податкового боргу з рахунків платника податків у банках, так і шляхом стягнення такого боргу за рахунок готівки, що належить відповідачу.
Аналогічна правова позиція була наведена Верховним Судом у постанові від 01 червня 2021 року у справі №802/1176/17-а.
Виходячи із системного аналізу положень ПК України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що грошові зобов'язання у сумі 18819954,29 грн є узгодженими та не сплачені відповідачем у встановлений строк, щодо їх розміру не подано відзиву на позов, як і не надано доказів погашення боргу, суд дійшов висновку про задоволення позову частково у спосіб саме стягнення в дохід бюджету коштів з рахунків платника податків ТзОВ “Есті Корп» у банках, що його обслуговують, у сумі податкового боргу, тобто 18819954,29 грн, та про відмову в решті позовних вимог (в частині стягнення готівкових коштів).
Керуючись статтями 9, 72-77, 162, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Есті Корп» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Східна, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 44792617) про стягнення коштів задовольнити частково.
Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю “Есті Корп» в банках, що обслуговують такого платника податків, в дохід бюджету кошти у сумі 18819954,29 грн (вісімнадцять мільйонів вісімсот дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири грн 29 коп.) для погашення податкового боргу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк