Справа № 750/3367/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/4823/158/25
Категорія - тримання під вартою. Доповідач ОСОБА_2
24 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участі сторін кримінального провадження
підозрюваного ОСОБА_6
його захисника - адвоката ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
слідчої ОСОБА_9
Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 березня 2025 року,
Цією ухвалою підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 186 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Чернігів, громадянину України, із загальною середньою освітою, неодруженому, непрацюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимому, останній раз 26 квітня 2021 року вироком Деснянського районного суду м. Чернігова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 4 років 5 місяців позбавлення волі; 11 лютого 2025 року звільненому з ДУ “Житомирська виправна колонія №71» по відбуттю строку покарання, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці в межах строку досудового розслідування, а саме до 08 травня 2025 року, з визначенням застави в сумі 151 400 грн.
Задовольняючи подання слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри, наявність та доведеність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та з урахуванням особи підозрюваного та його репутації дійшов висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою здатен запобігти встановленим ризикам.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, як незаконну, необґрунтовану, постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, та негайно звільнити останнього з-під варти.
Апелянт звертає увагу на необхідність оцінки сукупності всіх обставин, з якими процесуальний кодекс пов'язує застосування запобіжного заходу, зокрема, вагомості доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Вважає, що слідчим суддею не дотримані вимоги ст. 194 КПК України щодо встановлення обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України. Переконаний, що органом досудового розслідування не встановлені фактичні обставини та причетність підзахисного до вчинення цього правопорушення, яке пояснює виключно непорозумінням між потерпілим та підозрюваним. При цьому сторона захисту не заперечує скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Просить врахувати, що підозрюваний має постійне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше судимий, неодружений, із середньою освітою.
За вказаних обставин, на думку адвоката, слідчий суддя мав відмовити у застосуванні запобіжного заходу, оскільки прокурор не довів наявності усіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України.
Заслухавши доповідача, захисника та підозрюваного, які підтримали доводи апеляційної скарги та просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав недоведеності прокурором підозри та ризиків, прокурора та слідчу, які заперечували проти доводів сторони захисту, вказували про наявність реальних ризиків, що і обумовлюють необхідність застосування саме такого запобіжного заходу, звертали увагу на обставини пограбування, наявність ряду судимостей у підозрюваного, дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділом Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025270340000801 від 09.03.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1ст. 125, ч. 4 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, 09.03.2025, близько «19» години, ОСОБА_6 неподалік будинку по вул. Тероборони, 149 у м. Чернігові, з мотивів особистих неприязних відносин до малолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підійшов до нього та, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у виді заподіяння шкоди здоров'ю і бажаючи їх настання, маючи умисел на спричинення потерпілому ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому один удар правою ногою в ділянку правої сторони обличчя, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді забою правої щоки та губ.
Після чого, маючи злочинний умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, діючи повторно, шляхом вільного доступу, відкрито викрав з ґрунтового покриття дороги мобільний телефон марки “POCO C65 6 GB RAM 128 GB ROM» вартістю 4325 грн. 64 коп., що належав неповнолітньому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який випав у потерпілого з кишені куртки, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
10 березня 2025 ОСОБА_6 було затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 186 КК України та повідомлено про підозру.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України, перевіряє вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей та інші обставини, які забезпечать належну процесуальну поведінку особи під час досудового розслідування та судового розгляду.
Поняття «обґрунтованість підозри» включає існування фактів чи інформації, які надають підстави суду вважати, що підозрювана особа ймовірно вчинила правопорушення, та оголошення підозри у вчиненні кримінального правопорушення. На початковій стадії досудового розслідування кримінально-процесуальний закон не вимагає від сторони обвинувачення доведення усіх елементів кримінального правопорушення, як помилково вважає сторона захисту. Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для засудження особи та ухвалення обвинувального вироку.
Слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні слідчого доводи та долучені копії матеріалів свідчать про обґрунтованість пред'явленої підозри та підтверджуються доказами, достатніми, на етапі досудового розслідування, для застосування запобіжного заходу.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Ризик - це ймовірність того, що підозрюваний може ухилитися від кримінальної відповідальності та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку підозрюваного, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що якась ймовірність того, що підозрюваний зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.
Як установлено слідчим суддею, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбаченого ч.1 ст. 125, ч.4 ст. 186 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які були надані слідчому судді в додатку до клопотання та які на даному етапі досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості пред'явленої підозри.
Колегія суддів вважає, що, всупереч твердженням захисника, прокурором було доведено існування ризиків, які й стали підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу.
Сукупність відомостей, які були встановлені під час розгляду клопотання, давали підстави слідчому судді дійти висновку, що в даному випадку мають місце ризики здійснити підозрюваним дії, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний має: можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що обумовлене тяжкістю та невідворотністю покарання, яке йому загрожує у разі доведеності вини, що може свідчити про реальну можливість вживати відповідні заходи з метою уникнення кримінальної відповідальності. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення також доведено, оскільки підозрюваний офіційно не працює, не має постійного законного джерела доходу, неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, та після відбування покарання за вчинення майнового злочину, через незначний проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі повторно підозрюється у вчиненні тяжкого майнового злочину відносно неповнолітньої особи.
Отже, на переконання суддів апеляційного суду, висновок про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею зроблено в результаті аналізу сукупності даних про подію кримінальних правопорушень, відомостей про особу підозрюваного, а також оцінки доводів прокурора.
За встановлених обставин доводи захисника про невідповідність висновків суду фактичним обставинам колегія суддів вважає безпідставними. При цьому слідчий суддя визначив можливість застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, що в разі її внесення покликаний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування кримінального провадження та встановлення усіх фактичних обставин з якими на даний час не погоджується сторона захисту та що буде предметом детальної перевірки, зокрема і при розгляді справи по суті.
При цьому колегія суддів враховує доводи апелянта про те, що підозрюваний має постійне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше судимий, неодружений, із середньою освітою, але вважає, що ті обставини, які вказують на реальність встановлених ризиків є досить вагомими та на ряду з даними про особу свідчать про нездатність запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 422, 424 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 березня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , без змін.
Ухвала набуває законної сили після її проголошення й касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14