Номер провадження: 22-ц/813/3535/25
Справа № 509/1143/18
Головуючий у першій інстанції Гандзій Д.М.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
13.03.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Губара Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»,
на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 грудня 2024 року,
за скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії, за участю заінтересованих осіб боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , суб'єкт оскарження: начальник Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенко Роман Васильович
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду зі скаргою на постанову державного виконавця від 11.09.2024 року про закінчення виконавчого провадження № 67124656 щодо примусового виконання виконавчого листа № 509/1143/18 від 27.08.2019 виданого Овідіопольським районним судом Одеської області.
Скарга мотивована тим, що 24.07.2019 Овідіопольським районним судом Одеської області у справі № 509/1143/18 ухвалено рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № ODOVAN12155074 від 03.09.2008 року у розмірі 1901,87 доларів США, за офіційним курсом НБУ станом на 13.05.2019 складає 49828,99 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн в рівних частках з кожного.
Посилається, що на момент ухвалення судом рішення 24.07.2019 курс долара США до гривні становив 26,20 грн за 1 долар США, в той час, як станом на дату закриття виконавчого провадження 11.09.2024 - 41,16 грн за 1 долар США (курсова різниця: 14,96 грн за кожен недоотриманий банком долар США).
Зазначає, що державним виконавцем стягнення боргу було здійснено у гривнях, виходячи є еквіваленту боргу у гривнях, який було зазначено у рішенні суду та виконавчому у листі, а саме 49828,99 грн, що порушує право стягувачів на отримання боргу саме у валюті 1901,87 доларів США, в якій було укладено кредитний договір.
АТ КБ «ПриватБанк» просило суд визнати постанову старшого державного виконавця Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шершенецької Катерини Михайлівни від 11.09.2023 року про закінчення виконавчого провадження № 67124656 незаконною; скасувати постанову старшого державного виконавця Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шершенецької Катерини Михайлівни від 11.09.2023 року, у виконавчому провадженні № 67124656 про закриття виконавчого провадження; направити виконавчий лист № 509/1143/18 (справа 509/1143/18) про солідарне стягнення з громадян України ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № ODOVAN12155074 від 03.09.2008 року, укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 у розмірі 1901,87 доларів США, за офіційним курсом НБУ станом на 13.05.2019 складає 49828,99 грн до Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для подальшого стягнення боргу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Овідіопольський районний суд Одеської області ухвалою від 05 грудня 2024 року в задоволенні скарги заявників (стягувачів) АТ КБ «ПриватБанк», за участю заінтересованих осіб боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , суб'єкт оскарження: начальник Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця та зобов'язнання вчинити певні дії відмовив.
Суд першої виходив з того, що згідно матеріалів виконавчого провадження у період з 2021 року по 2024 рік боржником ОСОБА_1 періодично, частково погашалась заборгованість через депозитний рахунок відділу, яка перераховувалась стягувачам АТ КБ «ПриватБанк» на відповідний рахунок. 10.09.2024 року боржником ОСОБА_1 на депозитний рахунок надійшла остання сплата заборгованості по примусовому виконанню виконавчого листа № 509/1143/18 виданого 27.08.2019 року Овідіопольським райсудом Одеської області, що загалом склало - 49828,99 грн, як зазначено в резолютивній частині виконавчого документу. Суд першої інстанції посилався, що як в рішенні суду, так і у виконавчому документі чітко прописано курс та сума стягнення, станом на 13.05.2019 року. Проте, в резолютивній частині не зазначено, що державний виконавець повинен змінювати еквівалент курсу НБУ на момент стягнення коштів з огляду на те, що державний виконавець ненаділений повноваженнями щодо самостійної зміни резолютивної частини рішення, яке набрало законної сили і на виконання якого видано виконавчий лист, отже, 11.09.2024 року, на підставі п.9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Суд вважав, що вищевказані оскаржувані постанови державного виконавця - винесені державним виконавцем правомірно, доводи скарги безпідставні та необґрунтовані, з урахуванням того, що державним виконавцем відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» було відкрито виконавче провадження за виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню та строк пред'явлення якого відповідає та узгоджується з вимогами ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», і відповідно, державним виконавцем здійснено усі можливі передбачені чинним законодавством дії щодо неупередженого, своєчасного та фактичного виконання судового рішення, що відповідає вимогам ст. 19 Конституції України, а також, всі оскаржувані рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають законний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 05.12.2024 року про відмову в задоволенні скарги АТ КБ «ПриватБанк», за участю заінтересованих осіб боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суб?єкт оскарження: начальник Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця, та зобов?язнання вчинити певні дії та прийняти нове судове рішення про задоволення скарги АТ КБ «ПриватБанк», стягнути з виконавчої служби судові витрати, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» вмотивована тим, що з виконавчого листа вбачається, що рішенням суду сума заборгованості визначена в іноземній валюті, а еквівалент у гривні лише зазначений. Тому зважаючи на те, що судом ухвалено рішення про стягнення боргу в іноземній валюті, стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а сплата боргу у розмірі гривневого еквіваленту не вважається належним виконанням. Перерахування стягувачеві суми у національній валюті України чи іншій валюті, аніж валюта, зазначена у резолютивній частині судового рішення, не вважається належним виконанням судового рішення, враховуючи, що на день ухвалення рішення курс був 26,20 грн за 1 долар США, а станом на 2024 рік 40,00 грн за 1 долар США.
Зазначає, що погашення суми, яка підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу, тобто, виконуючи зобов?язання за виконавчим документом у національній валюті, боржник повинен брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу.
Враховуючи вищевказане, державний виконавець приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження діяв помилково, оскільки не в повній мірі перевірив факт повного фактичного виконання рішення суду, у тому числі й з урахуванням того факту, що борг боржником перераховано не в іноземній валюті і не по курсу на час його виконання, а у еквіваленті гривні, що не відповідає курсу національної валюти до долара США, як зобов'язання, на час його фактичного виконання.
(2) Позиція інших учасників справи
Одеський апеляційний суд ухвалою від 26.12.2024 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк», роз'яснив ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , начальнику Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Костенко Р.В., право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.
АТ КБ «ПриватБанк» та його представник Демарчук Н.О. копію ухвали про відкриття провадження від 26.12.2024 року отримали 28.12.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження від 26.12.2024 року та копію апеляційної скарги отримав 28.12.2024 року та 27.12.2024 року відповідно, в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
Овідіопольський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію ухвали про відкриття провадження від 26.12.2024 року та копію апеляційної скарги отримав 21.01.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
ОСОБА_2 копія ухвали про відкриття провадження від 26.12.2024 року та копія апеляційної скарги надсилались засобами поштового зв'язку, конверт повернувся до суду із зазначенням про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
В судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
АТ КБ «ПриватБанк» та його представник Демарчук Н.О. судові повістки отримали 17.01.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
ОСОБА_1 судову повістку отримав 17.01.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.
Овідіопольський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судову повістку отримав 14.02.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
З огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, та зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає можливим розгляд справи проводити за відсутності учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані постанови державного виконавця - винесені державним виконавцем правомірно, доводи скарги безпідставні та необґрунтовані, з урахуванням того, що державним виконавцем відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» було відкрито виконавче провадження за виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню та строк пред'явлення якого відповідає та узгоджується з вимогами ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», і відповідно, державним виконавцем здійснено усі можливі передбачені чинним законодавством дії щодо неупередженого, своєчасного та фактичного виконання судового рішення, що відповідає вимогам ст. 19 Конституції України, а також, всі оскаржувані рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають законний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
При виконанні судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України, в редакції на час звернення зі скаргою, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають, зокрема виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 липня 2019 року, по справі № 509/1143/18 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 1901,87 (долар США), що за курсом 26,20 відповідно до службового розпорядження НБУ від 13.05.2019 року складає 49828,99 грн станом на 13.05.2019 року за кредитним договором № ODOVAN12155074 від 03.09.2008 року, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 гривень в рівних частках з кожного, а саме, по 881,00 грн.
Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти є грошима в національній або іноземній валюті. У статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Такі кредитні операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.
Згідно зі статтею 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов'язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Загальні положення про виконання грошового зобов'язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
При цьому правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов'язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті.
Особливості звернення стягнення на кошти боржника та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, відповідно до частин першої-третьої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо кошти боржника в іноземній валюті розміщені на рахунках, внесках або на зберіганні у банку чи іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, які мають право на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку, виконавець зобов'язує їх продати протягом семи робочих днів іноземну валюту в сумі, необхідній для погашення боргу. У разі якщо такі кошти розміщені в банку або іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, які не мають права на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку, виконавець зобов'язує їх перерахувати протягом семи робочих днів такі кошти до банку або іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг за вибором виконавця, що має таке право, для їх реалізації відповідно до частини першої цієї статті. У разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.
На підставі рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.07.2019 року по справі № 509/1143/18 видано виконавчі листи № 509/1143/18 від 27.08.2019 року, виконавчий лист відносно боржника ОСОБА_1 пред'явлено до виконання до Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
12.10.2021 року постановою державного виконавця Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гайдученко В.О. відкрито виконавче провадження № 67124656 з примусового виконання виконавчого листа № 509/1143/18, виданого 27.08.2019 року Овідіопольським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 1901,87 (долар США), що за курсом 26,20 відповідно до службового розпорядження НБУ від 13.05.2019 року складає 49828,99 грн станом на 13.05.2019 року за кредитним договором № ODOVAN12155074 від 03.09.2008 року, стягувач АТ КБ «Приватбанк», боржник ОСОБА_1
11.09.2024 року постановою державного виконавця Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шершенецькою К.М. закінчено виконавче провадження № 67124656 з примусового виконання виконавчого листа № 509/1143/18, виданого 27.08.2019 року Овідіопольським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 1901,87 (долар США), що за курсом 26,20 відповідно до службового розпорядження НБУ від 13.05.2019 року складає 49828,99 грн станом на 13.05.2019 року за кредитним договором № ODOVAN12155074 від 03.09.2008 року, стягувач АТ КБ «Приватбанк», боржник ОСОБА_1 .
Оскільки рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.07.2019 року з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 грошовий борг стягнуто в іноземній валюті, то виконання за виконавчим листом № 509/1143/18 від 24.07.2019 року повинно було здійснюватися в іноземній валюті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18) зазначила, що у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням судового рішення.
АТ КБ «Приватбанк», звертаючись до суду зі скаргою просило визнати постанову старшого державного виконавця Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шершенецької Катерини Михайлівни від 11.09.2023 року про закінчення виконавчого провадження № 67124656 незаконною; скасувати постанову старшого державного виконавця Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шершенецької Катерини Михайлівни від 11.09.2023 року, у виконавчому провадженні № 67124656 про закриття виконавчого провадження; направити виконавчий лист № 509/1143/18 (справа 509/1143/18) про солідарне стягнення з громадян України ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № ODOVAN12155074 від 03.09.2008 року, укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 у розмірі 1 901,87 доларів США, за офіційним курсом НБУ станом на 13.05.2019 складає 49828,99 грн до Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для подальшого стягнення боргу.
Колегія суддів зазначає, що погашення суми, що підлягає стягненню за судовим рішенням, обчислюється в іноземній валюті, яка повинна бути конвертована в національну валюту на день здійснення платежу. Це означає, що виконуючи зобов'язання за виконавчим документом у національній валюті, боржник повинен брати до уваги офіційний валютний курс НБУ, встановлений для відповідної валюти на день платежу.
Апеляційний суд, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що сума стягнення боргу складає 49828,99 грн, посилаючись на рішенні суду та виконавчий документ, не врахувавши, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.07.2019 року по справі № 509/1143/18 заборгованість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визначена у іноземній валюті - долар США.
У відзиві на скаргу Овідіопольський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зазначив, що згідно матеріалів виконавчого провадження у період з 2021 року по 2024 рік боржником періодично частково погашалась заборгованість через депозитний рахунок відділу, яка перераховувалась стягувачу на відповідний рахунок.
19.11.2021 року перераховано на користь стягувача - 867,95 грн; 13.12.2021 року - 1112,50 грн.; 17.01.2022 року - 910,12 грн; 10.02.2022 року - 951,36 грн; 14.03.2022 року - 951,36 грн; 26.10.2022 року - 1014,49 грн; 11.05.2023 року - 9000 грн; 21.06.2023 року - 2700 грн; 21.07.2023 року - 2700 грн; 23.08.2023 року - 1818,18 грн; 02.10.2023 року 1800 грн; 01.11.2023 року - 1800 грн; 11.12.2023 року - 1350 грн; 25.01.2024 року - 900 грн; 26.02.2024 року - 1454,55 грн; 21.03.2024 року - 1820 грн; 25.04.2024 року - 1818,19 грн; 29.05.2024 року - 2272,73 грн; 28.06.20224 року - 1800 грн; 29.07.2024 року - 1800 грн; 23.08.2024 року 1818,18 грн; 10.09.2024 року - 3600 грн; 10.09.2024 року - 5569,38 грн.
10.09.2024 року боржником на депозитний рахунок надійшла остання сплата заборгованості по примусовому виконанню виконавчого листа № 509/1143/18 виданий 27.08.2019 року Овідіопольським районним судом Одеської області, що загалом склало 498828,99 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що курс долара США до гривні, встановлений НБУ станом на час перерахування боржником коштів у період з листопада 2021 року по вересень 2024 року змінювався, наприклад на 19.11.2021 року складав 26,4427 грн; курс долара США до гривні, встановлений НБУ станом на 17.01.2022 року складав 27,9514грн; курс долара США до гривні, встановлений НБУ станом на 11.05.2023 року складав 36,5686грн, курс долара США до гривні, встановлений НБУ станом на 10.09.2024 року складав 41,0948грн,
Зазначені обставини свідчать про те, що належним виконанням рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.07.2019 року є стягнення суми в іноземній валюті за курсом валюти на дату платежу у розмірі 1901,87 доларів США, а у випадку виконання рішення частинами - за курсом валюти на дату кожного з платежів.
Статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що у державного виконавця Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) були відсутні підстави для закінчення ВП 67124656 з примусового виконання виконавчого листа № 509/1143/18, виданого 27.08.2019 року Овідіопольським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 1901,87 (долар США), що за курсом 26,20 відповідно до службового розпорядження НБУ від 13.05.2019 року складає 49828,99 грн станом на 13.05.2019 року за кредитним договором № ODOVAN12155074 від 03.09.2008 року, стягувач АТ КБ «Приватбанк», оскільки боржником ОСОБА_1 рішення суду у повному обсязі не виконано.
Колегія суддів вважає, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні скарги АТ КБ «ПриватБанк» про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 67124656.
Згідно з частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Аналогічні положення закріплені у статті 447 ЦПК України.
З урахуванням викладеного, постанова державного виконавця Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шершенецькою К.М. від 11.09.2024 року про закінчення виконавчого провадження № 67124656 з примусового виконання виконавчого листа № 509/1143/18, виданого 27.08.2019 року Овідіопольським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 1901,87 (долар США), що за курсом 26,20 відповідно до службового розпорядження НБУ від 13.05.2019 року складає 49828,99 грн станом на 13.05.2019 року за кредитним договором № ODOVAN12155074 від 03.09.2008 року, стягувач АТ КБ «Приватбанк», боржник ОСОБА_1 є незаконною та підлягає скасуванню.
Разом з тим, вимога про направлення виконавчого листа № 509/1143/18 (справа 509/1143/18) про солідарне стягнення з громадян України ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № ODOVAN12155074 від 03.09.2008 року, укладений між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 у розмірі 1 901,87 доларів США, за офіційним курсом НБУ станом на 13.05.2019 складає 49828,99 грн до Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для подальшого стягнення боргу не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Колегія суддів звертає увагу на те, що скаржник заявляючи вимогу про направлення виконавчого листа не врахував, що звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.
Згідно зі ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-18, 19-1 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
У постанові державного виконавця Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шершенецькою К.М. від 11.09.2024 року про закінчення виконавчого провадження № 67124656 з примусового виконання виконавчого листа № 509/1143/18, виданого 27.08.2019 року Овідіопольським районним судом Одеської області не зазначено кому стягувачу або суду направляється виконавчий лист.
Скаржником до скарги не надано доказів направлення державним виконавцем Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчого листа № 509/1143/18, виданого 27.08.2019 року до Овідіопольського районного суду Одеської області, та надходження вказаного виконавчого листа до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 грудня 2024 року слід скасувати та постановити нове судове рішення, яким скаргу АТ КБ «ПриватБанк» про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково, постанову старшого державного виконавця Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шершенецької К.М. від 11.09.2024 року про закінчення виконавчого провадження 67124656 визнати незаконною та скасувати. В іншій скарги частині відмовити.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання апеляційної скарги Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» сплачено судовий збір в сумі 3028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 16.12.2024 року.
У зв'язку з тим, що апеляційна скарга щодо визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця підлягає задоволенню, то з Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн.
Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384, 444 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.
Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 05 грудня 2024 року скасувати та постановити нове судове рішення.
Скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Постанову старшого державного виконавця Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Шершенецької К.М. від 11.09.2024 року про закінчення виконавчого провадження 67124656 визнати незаконною та скасувати.
В іншій частині скарги відмовити.
Стягнути з Овідіопольського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3028 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 18 березня 2025 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
Ю.П. Лозко