Справа № 461/5896/24 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В. Є.
Провадження № 33/811/214/25 Доповідач: Партика І. В.
17 березня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника Львівської митниці Кирчея Юрія Ярославовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу адвоката Ліпатова Івана Андрійовича на постанову Галицького районного суду м. Львова від 1 серпня 2024 року, щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 70% вартості товару, що був предметом порушення митних правил, а саме - 124412,40 грн без конфіскації товарів.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605,60 гривень судового збору.
Судом першої інстанції встановлено, що 08 грудня 2023 року о 21:30 через пункт пропуску «Краківець-Корчова» митного поста «Краковець» Львівської митниці під керуванням ОСОБА_1 ввезено транспортний засіб марки «FIAT», модель «DUCATO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 з наданням митному органу як підставу для його ввезення наступних документів: закордонний паспорт НОМЕР_3 виданий 22 липня 2017 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , лист звернення НОМЕР_5 прикордонного заводу Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_6 ), декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, в яких зазначено одержувачем військова частина НОМЕР_6 . Листом НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 22 березня 2024 року №06.2.2/2286-24-Вих «Про надання інформації» Львівську митницю повідомлено про не підтвердження факту надходження та поставлення на облік транспортного засобу «FIAT DUCATO», VIN: НОМЕР_2 , а також зазначено, що заявки на отримання вказаного транспортного засобу НОМЕР_7 прикордонним загоном громадським організаціям, фізичним особам, органам митної служби та обласним цивільно-військовим адміністраціям не надавались. Отже, громадянином ОСОБА_1 було ввезено транспортний засіб «FIAT DUCATO» VIN: НОМЕР_2 на митну територію України в якості гуманітарної допомоги для потреб військової частини НОМЕР_6 , який в подальшому не передано та подано документи, що містять неправдиві відомості щодо одержувача гуманітарної допомоги.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Ліпатов І.А.., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі, окрім того просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Галицького районного суду м. Львова від 1 серпня 2024 року, оскільки з текстом постанови він ознайомився 5 лютого 2025 року, участі в розгляді справи не приймав.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що постанова місцевого суду є безпідставно.
Наголошує, що судом першої інстанції ОСОБА_1 не було повідомлено про час та місце розгляду справи.
Повідомляє, що автомобіль «FIAT», модель «DUCATO» був переданий представникам НОМЕР_5 прикордонного загону наприкінці липня 2024 року, після проведення технічного обслуговування транспортного засобу та переобладнання (передано на баланс НОМЕР_8 , 25 липня 2024 року)
Зазначає, що на момент винесення рішення транспортний засіб був повністю переданий на баланс ВЧ НОМЕР_6 . В діях ОСОБА_1 відсутній склад порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги, пояснення представника Львівської митниці Кирчея Ю.Я. на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суду вважає, що така апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 489 МК та ст. 280 КУпАП посадова особа (суддя) при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Склад правопорушення передбачений ч. 1 ст. 483 МК України характеризується наступними нижченаведеними ознаками.
Об'єктом правопорушення є встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Переміщення товарів з приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон: з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом або необережністю.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» передбачено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою визначеною вказаною постановою Кабінету Міністрів України, без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частинами 6 та 8 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за явленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо). З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 як підставу для оформлення транспортного засобу подав наступні документи: декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою (а.с. 5-6), лист НОМЕР_5 прикордонного загону ДПС України (а.с.7-8), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу видане компетентними органами республіки Італія (а.с.11).
Згідно поданих до митного оформлення документів, ОСОБА_1 переміщує на митну територію України транспортний засіб марки «FIAT», модель «DUCATO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , як гуманітарну допомогу для НОМЕР_5 прикордонного загону ДПС України.
Окрім того, матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 заявив неправдиві відомості щодо товару, які б свідчили про умисне надання неправдивих відомостей митному органу, які не відповідають дійсності.
Таким чином, як митним органом, так і апеляційним судом наявності умислу в діях ОСОБА_1 на підроблення документів чи подачу неправдивих відомостей щодо товару, які б свідчили про умисне надання неправдивих відомостей митному органу, тобто приховування товару від митного контролю встановлено не було.
Висновок митного органу про наявність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ґрунтується лише з отриманої інформації на підставі листа відповіді начальника НОМЕР_5 прикордонного загону полковника ОСОБА_2 від 26 березня 2024 року № 30341/8.8 «Про надання інформації», про не підтвердження факту надходження та поставлення на облік транспортного засобу «FIAT», модель «DUCATO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Разом із тим, з листа начальника НОМЕР_5 прикордонного загону полковника ОСОБА_2 від 13 березня 2025 року №06.2/3257-25-вих., який було долучено до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції, встановлено, що спеціальний санітарний автомобіль марки «FIAT», модель «DUCATO», номер кузова НОМЕР_2 , поставлений на облік у НОМЕР_5 прикордонний загін з 29 липня 2024 року та використовується по даний час.
Зазначена інформація підтверджується актом прийняття-передачі від 25 липня 2024 року №23007/1, з якого встановлено, що автомобіль «FIAT», модель «DUCATO», номер кузова НОМЕР_2 було прийнято представниками НОМЕР_8 25 липня 2024 року.
Окрім того, з акту виконаних робіт №ФОПФ-00052 від 18 березня 2024 року встановлено, що автомобілю «FIAT», модель «DUCATO», номер кузова НОМЕР_2 було проведено технічне обслуговування.
За даних обставин, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 при здійсненні митного оформлення було дотримано вищевказаних вимог законодавства та подано до митного органу документи, які містять достовірні відомості про вартість переміщуваного товару.
Досліджені вищенаведені докази є належними та допустимими, свідчать, що ОСОБА_1 жодних дій, спрямованих на приховування від митного контролю даних про товар не вчиняв.
На переконання апеляційного суду, вищенаведене свідчить про те, що, розглядаючи справу щодо ОСОБА_3 суд першої інстанції у порушення вимог, передбачених ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП та ст. 489 МК України, не з'ясував усі обставини справи та не надав оцінки всім наявним доказам у їх сукупності.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп / 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідна позиція Конституційного Суду України узгоджується з правовим позиціям Європейського Суду з прав людини, практика якого при розгляді справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ». Зокрема, у рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», Європейський Суд зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинуватості обов'язкове не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Практика Європейського Суду вказує на те, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Аналізуючи досліджені під час апеляційного розгляду наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про те, що доводи суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, не підтверджуються зібраними у справі доказами.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищенаведені обставини, апеляційний суд вважає, що постанова місцевого суду підлягає скасуванню, апеляційна скарга задоволенню, а провадження в справі - закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя
постановив:
апеляційну скаргу адвоката Ліпатова Івана Андрійовича - задоволити.
Постанову Галицького районного суду м. Львова від 1 серпня 2024 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України скасувати
Провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у його діях складу та події адміністративного правопорушення..
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя (Підпис) Партика І.В.
Згідно з оригіналом.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Постанова набрала законної сили 17.03.2025
Помічник судді Стойко Р.З
Дата засвідчення 24.03.2025