Справа № 461/10061/23 Головуючий у 1 інстанції: Кітов О.В.
Провадження № 22-ц/811/2968/24 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.
18 березня 2025 року м. Львів
Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,
секретаря - Гаврилюк Я.Ю.,
з участю: представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_7 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Яремко Ростислав Євгенійович, ОСОБА_1 , про витребування майна з чужого незаконного володіння,
встановив:
У провадженні Галицького районного суду м. Львова на розгляді знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_7 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Яремко Р.Є., ОСОБА_1 , про витребування майна з чужого незаконного володіння.
21 серпня 2024 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Юнко М.В. подала до суду заяву про забезпечення доказів, в якій просила:
І. Звернутись із запитом про надання правової допомоги відповідно до Договору між Україною та Чеською Республікою в цивільних справах від 28 травня 2001 року до уповноваженого Центрального органу Чеської Республіки MinistryofJusticeoftheCzechRepublicInternationalDepartmentforCivilMatters, який знаходиться за адресою: CzechRepublic, Vysehradskб 16, 128 00 PRAHA 2,
- з судовим дорученням про призначення почеркознавчої експертизи компетентною експертною установою (експертом) на території Чеської Республіки в м. Прага, поставити експерту наступні питання:
1) Чи виконано рукописний текст (рукописні записи) та підпис від імені ОСОБА_3 у документі - оригіналі довіреності від 12 листопада 2018 року, зареєстрованої в реєстрі за №941, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б., ОСОБА_3 чи іншою особою?
2) Чи виконаний підпис та рукописний запис біля нього на довіреності від 12 листопада 2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б., зареєстрованої в реєстрі за №941, в графі «підпис» однією особою?
3) Чи є ознаки штучного змінювання підпису та розшифровки підпису від імені ОСОБА_3 на довіреності від 12 листопада 2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б., зареєстрованої в реєстрі за №941, в розділі «підпис»?
4) Особою якої статі виконано рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_3 у довіреності від 12 листопада 2018 року, зареєстрованої в реєстрі за №941, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б.?
5) До якої групи за віком належить виконавець рукописного тексту у графі «підпис» у довіреності від 12 листопада 2018 року, зареєстрованої в реєстрі за №941, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О.Б.?
ІІ. Звернутись із запитом про надання правової допомоги відповідно до Договору між Україною та Чеською Республікою в цивільних справах від 28 травня 2001 року до уповноваженого Центрального органу Чеської Республіки MinistryofJusticeoftheCzechRepublicInternationalDepartmentforCivilMatters, який знаходиться за адресою: CzechRepublic, Vysehradskб 16, 128 00 PRAHA 2,
- з судовим дорученням про відібрання зразків підпису, написаних від руки в кількості по 10 (десять) підписів на 10 (десяти) аркушах та об'єктів, зразків для порівняльного дослідження взірців документів, для чого викликати в суд/компетентний орган Республіки Чехія громадянку України ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Франківським РВ ЛМУ ГУМВС України, у Львівській області від 19.08.2011 року, адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_3 ставиться під сумнів видача нею довіреності щодо розпорядження належним їй на праві власності майном, внаслідок використання якої було реалізовано без її відома три квартири, про витребування яких із чужого незаконного володіння вона просить у своєму позові.
Додає, що для вирішення питання про належність підпису ОСОБА_3 в цьому документі, що має істотне значення для вирішення справи, необхідні спеціальні знання у сфері почеркознавства, в силу положень ч.1 ст.103 ЦПК України позивачем заявлено клопотання про призначення судової експертизи, виконання якої доручити судовим експертам Львівського НДЕКЦ МВС України.
Таким чином, у зв'язку з вирішенням клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи необхідні відповідні матеріали для проведення експертизи (об'єкти, зразки для порівняльного дослідження).
Враховуючи те, що позивач ОСОБА_3 на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на території України запроваджено воєнний стан, на її утриманні перебуває малолітній син ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Відні та є громадянином Чеської Республіки, позивачка працює у м. Прага, просила клопотання задовольнити. Окрім цього, позивачкою повідомлено, що на даний час її колишній чоловік намагається відібрати дитину, про що також є низка судових тяжб.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 23 серпня 2024 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Юнко М.В. про забезпечення доказів - відмовлено.
Ухвалу суду оскаржила позивач ОСОБА_3 , просить її скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення доказів.
Зазначає, що в обґрунтування заяви про забезпечення доказів покликалась на те, що правочин щодо відчуження належного їй майна здійснено на підставі довіреності, яку вона не підписувала, тому нею було заявлено клопотання про призначення судової експертизи.
Вважає безпідставними покликання суду на те, що вона не зазначила про відсутність у неї такого доказу, як висновок почеркознавчої експертизи, із вказівкою про неможливість подання цього доказу, і лише 06.03.2024 року було подане клопотання про призначення в справі судової почеркознавчої експертизи.
Звертає увагу, що у неї відсутній оригінал довіреності, про існування та підписання якої вона ставить під сумнів.
Окрім того, наголошує, що вона не має зареєстрованого місця проживання в Україні, а проживає в Чеській Республіці, натомість, має в Україні нерухоме майно, відтак, у розумінні Закону України «Про міжнародне право», є іноземним елементом.
Зазначає, що за приписами ч.1 ст.498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Додає, що порядок передачі та виконання такого роду судових доручень врегульовано Конвенцією про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах 1970 року, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України №2051-ІІІ від 19.10.2000 року. Доручення про отримання доказів на підставі Конвенції, відповідно до статті 3 Конвенції, складається судом України за формою запиту, згідно з додатком 11 до Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 року №1092/54.
Вказує, що інститут забезпечення доказів є спеціальним механізмом, який використовується для їх збереження та покликаний створити можливості реалізації своїх прав особами, які беруть участь у справі, щодо подання до суду необхідних доказів за наявності обставин, які свідчать, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим в майбутньому.
Зазначає, що з огляду на предмет позову, процесуальні дії щодо подання і витребування доказів можуть і повинні вчинятися сторонами, а за наявності в них труднощів з отриманням доказів - судом.
Вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо відмови в задоволенні клопотання про отримання за кордоном доказів.
В судове засідання апеляційного суду учасники справи, окрім представника третьої особи Кульчицького І.М., не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи всі були повідомлені належним чином, представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Юнко М.В. подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою, однак, у задоволенні такого клопотання апеляційним судом відмовлено, з урахуванням того, що клопотання цією стороною заявлене повторно і явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою, інші учасники справи клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом у їхній відсутності.
Заслухавши представника третьої особи ОСОБА_1 - адвоката Гелемея Ю.М. в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Підстави та порядок забезпечення доказів визначений статтею 116 ЦПК України.
Так, зокрема, частиною першою статті 116 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Згідно з ч.2 ст.116 ЦПК України, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви (ч.3 ст.116 ЦПК України).
Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу (ч.4 ст.116 ЦПК України).
Підстави і порядок звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави визначені у статті 498 ЦПК України.
Згідно з ч.1 ст.498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.2 ст.502 ЦПК України, доручення суду про виконання певних процесуальних дій стосовно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У разі вчинення певних процесуальних дій складається протокол, що підписується особою, стосовно якої вчинені процесуальні дії, та особою, яка вчинила процесуальні дії, і скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України. У протоколі зазначаються день, час і місце виконання доручення.
Статтею 80 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України. Доручення судів України про вручення документів громадянам України, які постійно проживають за кордоном, або отримання від них доказів на території іноземної держави можуть бути виконані консульською посадовою особою України відповідно до міжнародних договорів України або в іншому порядку, що не суперечить законодавству держави перебування.
Згідно з п.2 ст.1 Закону України «Про міжнародне приватне право», іноземний елемент - це ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
Встановлено, що 06 березня 2024 року представником позивача подано до суду клопотання про призначення в даній справі судової почеркознавчої експертизи, виконання якої представник позивача просила доручити судовим експертам Львівського НДЕКЦ МВС України (у м. Львові).
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 01 серпня 2024 року визнано обов'язковою явку в судове засідання позивача ОСОБА_3 для відібрання експериментальних зразків у межах заявленого нею клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
При цьому, жодних застережень щодо неможливості проведення експертизи на території України не вказувалось, як і не заявлялось про неможливість позивача прибути на територію України для відібрання зразків підпису.
Натомість, 21 серпня 2024 року стороною позивача подано до суду заяву про забезпечення доказів у даній справі, шляхом направлення судового доручення у порядку статті 498 ЦПК України про призначення почеркознавчої експертизи компетентною експертною установою (експертом) на території Чеської Республіки, тобто за місцем проживання позивачки.
Однак, як того вимагає норма статті 116 ЦПК України, підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, стороною позивача не доведено.
Суд першої інстанції правильно зауважив, що на даний час питання про призначення почеркознавчої експертизи за клопотанням позивача від 06 березня 2024 року є невирішеним і перешкод у проведенні такої експертизи на території України не встановлено, а відтак, визначених процесуальним законом підстав для звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави для проведення цієї процесуальної дії на території іншої держави в порядку забезпечення доказів - немає.
Зважаючи на те, що позивач є ініціатором судового процесу, сам факт проживання її на території Чеської Республіки, при наявності збереженого нею громадянства України, не може бути достатньою підставою для задоволення клопотання про забезпечення доказів шляхом звернення до іноземного суду або іншого компетентного органу щодо призначення почеркознавчої експертизи на території Чеської Республіки та відібрання зразків підпису.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для задоволення такого клопотання, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного питання, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.
Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складений 24 березня 2025 року.
Головуючий С.М. Бойко
Судді: С.М. Копняк
А.В. Ніткевич