Справа № 127/7311/25
Провадження №11-сс/801/238/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
19 березня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
захисника -адвоката ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за клопотанням старшого слідчого четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянин України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.03.2025 про обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
встановив:
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_8 28.07.2024 призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 12.12.2024 № 386-РС солдата ОСОБА_8 зараховано на посаду солдата резерву першого запасного взводу 97 запасної роти військової частини НОМЕР_2 .
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15.12.2024 № 350 солдата ОСОБА_8 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією проти України в Україні уведено воєнний стан із 05:30 24.02.2022, строк дії якого продовжено по теперішній час.
Солдат ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно й чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки й додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов'язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), а також у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Згідно до ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог Статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України солдат резерву першого запасного взводу 97 запасної роти військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 15.12.2024 о 21.00 год. солдат ОСОБА_8 , будучи військовослужбовцем військової служби призваним по мобілізації, діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без поважних причин, в умовах воєнного стану, самовільно залишив розташування пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 - АДРЕСА_2 , та до 06.03.2025 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків військової служби.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_2 солдат ОСОБА_8 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також учинене ним нез'явлення до військової частини, не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
06.03.2025 ОСОБА_8 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та цього ж дня ОСОБА_8 було затримано в порядку ст. 615 КПК України.
Старший слідчий четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Вінниця) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_9 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.03.2025 застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 18 годин 20 хвилин 04 травня 2025 року.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя вказав, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.03.2025 та постановити нову ухвалу, якою відмовити в обранні підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку сторони захисту, застосування до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України ОСОБА_8 запобіжного заходу є недопустимим, оскільки в матеріалах клопотання не наведено жодного доказу неможливості забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні, також не наведено жодного доказу, що підтверджує наявність ризиків зазначених у клопотанні.
Сторона захисту вважає, що вказана ухвала постановлена з істотними порушеннями процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Захисник - адвокат ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги сторони захисту з підстав викладених в ній та просили задовольнити її в повному об'ємі.
Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.
Заслухавши суддю-доповідача, виступи учасників провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження № 62025240040000600 внесеного до ЄРДР 14.02.2025, матеріали судового провадження, та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника підозрюваного - не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг
Висновки слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
При розгляді в суді першої інстанції клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий та прокурор довели обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та про існування ризиків, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України, а застосований до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена слідчим та не викликає сумнівів.
Суд вказав про відсутність підстав для визначення підозрюваному розміру застави з огляду на ч. 4 ст. 183 КПК України, у якій вказано, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Також слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема, підозрюваний ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому суд першої інстанції врахував особу підозрюваного ОСОБА_8 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання, зі слів перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні четверо дітей, військовослужбовець, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, а також відсутність у підозрюваного соціально стримуючих факторів.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, дані про особу, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та прийняв відповідне судове рішення, яке не суперечить вимогам закону та загальним засадам кримінального провадження.
Інші більш м'які запобіжні заходи, на переконання апеляційного суду, не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного щодо запобігання встановленим ризикам.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 422 КПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.03.2025 про обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 18 години 20 хвилин 04 травня 2025 року, в межах строку досудового розслідування, - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4