Справа № 127/19011/21
Провадження №11-кп/801/426/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
19 березня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06.02.2025, якою відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 31.03.2023,
Оскаржуваною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 31.03.2023 за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі.
Своє рішення суд мотивував тим, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення.
Засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити його клопотання про умовно-дострокове звільнення. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що він відбув 2/3 строку покарання, працевлаштований, позитивно характеризується, має три заохочення від адміністрації установи, а також просить врахувати, що у нього хворі батьки, які потребують його допомоги.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_7 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачається з роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму ВСУ від 26.04.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.
З наведеного слідує, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 відбуває покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі у Державній установі «Вінницька виправна колонія (№86)» на виконання вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 31.03.2023.
На даний час засуджений відбув більш ніж 2/3 строку покарання, що надає йому формальне юридичне право на застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, відповідно до ст. 81 КК України.
З матеріалів провадження ґрунтовних даних про поведінку засудженого ОСОБА_7 , його ставлення до праці та його особу, які б свідчили, що процес виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним і свідчить про можливість звільнення від подальшого відбування покарання умовно-достроково, судом не встановлено.
Як встановлено судом, ОСОБА_7 , який неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності та звільнявся від відбування покарання з випробувальним терміном, а також умовно-достроково, за час відбування покарання в установі характеризується посередньо, тричі заохочувався адміністрацією установи та п'ять разів притягувався до дисциплінарної відповідальності.
ОСОБА_7 працевлаштований у виробничій майстерні у цеху по переробці вторинної сировини та до праці ставиться задовільно, однак на зазначеній ділянці засуджений працює протягом нетривалого часу.
Надаючи оцінку наведеним обставинам в сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування ст. 81 КК України.
Також колегія суддів наголошує, що згідно з п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
Виконання призначеного покарання має своєю метою не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також попередження нових злочинів і основною підставою умовно-дострокового звільнення є досягнення однієї з цілей покарання, зокрема виправлення засудженого, що підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці, проте матеріали даного судового провадження не містять відомостей, які б вказували, що ОСОБА_7 своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга засудженого задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою й належним чином вмотивованою та підстав для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06.02.2025, якою відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 31.03.2023, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4