Справа № 144/1002/24
Провадження №11-кп/801/112/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
18 березня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження № 42024022120000145 від 06.06.2024, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Теплицького районного суду Вінницької області від 12.09.2024 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Соболівка, Теплицького району, Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 100 КПК України вирішено питання про речові докази.
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», являючись військовозобов'язаним, будучи визнаним придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, що підтверджується довідкою військово - лікарської комісії № 110/1270 від 12.10.2023, на виконання Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022 підлягав призову на військову службу за мобілізацією.
05.03.2024 у встановленому законом порядку ОСОБА_7 повідомлений про час, дату та місце прибуття для відправки до військової частини, що підтверджується розпискою про отримання повістки, діючи всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого протиправного діяння, маючи для цього можливість та не маючи права на відстрочку від призову за мобілізацією, з метою ухилення від проходження військової служби під час мобілізації без поважних на те причин умисно не прибув об 11 годині 00 хвилин 22.04.2024 до збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 , внаслідок чого порушив процес комплектування Збройних сил України під час мобілізації, чим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Таким чином ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
До початку апеляційного розгляду адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подала до апеляційного суду клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України на підставі ст.48 КК України.
Адвокат ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_7 у судове засідання, будучи повідомленні належним чином про дату та час судового засідання, не з'явилися до суду стороною захисту подано клопотання про розгляд без їх участі, обвинувачений ОСОБА_7 на даний час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , у зв'язку з чим, у відповідності до ч.4 ст.405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе провести судове засідання без їх участі.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту, дослідивши основні доводи клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 на підставі ст.48 КК України, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Згідно ч.1 ст.285 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Інститут звільнення від кримінальної відповідальності дозволяє не застосовувати жодну із форм реалізації кримінальної відповідальності до особи (осуд, покарання чи судимість).
Звільнення від кримінальної відповідальності згідно ст.48 КК України це право, а не обов'язок суду.
А застосування ст.48 КК України є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку, що виправлення особи яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії.
Відповідно до положень ст.48 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Зі змісту вказаної норми Закону вбачається, що необхідною підставою звільнення від кримінальної відповідальності є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, змінилась таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину.
При цьому, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, за якої особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен навести у судовому рішенні дані, які би свідчили про таку зміну обстановки та втрату суспільної небезпечності особою. Висновок про те, що особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен зробити на підставі комплексного вивчення обстановки життєдіяльності суб'єкта та її впливу на його поведінку.
Відповідно до Постанови Пленум Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», судам необхідно розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто у об'єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності. Для застосування ст.48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
Як убачається з листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 14.12.2024 призваний на військову службу у ЗСУ по загальній мобілізації на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 та направлений для проходження військової служби у частині НОМЕР_1 .
Отже, з моменту прийняття на військову службу, а саме з 14.12.2024 ОСОБА_7 набув статусу військовослужбовця особи, яка проходить військову службу та розпочав виконання військового обов'язку проходження військової служби.
Відтак, з огляду на вищенаведене, з врахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, характеризується позитивно, у лікаря -психіатра на обліку не перебуває, знаходиться на обліку у лікаря-нарколога, колегія суддів приходить до висновку, що після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України - ухилення від призову за мобілізацією на особливий період, та на момент апеляційного розгляду справи, змінилася обстановка, так як військовозобов'язаний ОСОБА_7 з 14.12.2024 року по даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , а тому вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність.
Вказані обставини, на переконання апеляційного суду, свідчать про те, що обстановка, яка оточувала обвинуваченого на момент вчинення кримінального правопорушення, змінилася таким чином, що позитивно впливає на нього і робить маловірогідним вчинення ним нового тотожного або однорідного кримінального правопорушення. У результаті таких змін в житті обвинуваченого ОСОБА_7 істотно змінилась морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим, на думку суду, втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
Згідно вимог ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частинами 1, 4 ст.286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає обґрунтованим клопотання сторони захисту і приходить до висновку про те, що наявні усі необхідні підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, на підставі ст.48 КК України, відтак, вирок суду підлягає скасуванню, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 закриттю.
Керуючись ст.ст.284, 286, 288, 376, 404, 405, 407, 409 КПК України, суд,
Клопотання адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , - задовольнити.
Вирок Теплицького районного суду Вінницької області від 12.09.2024 року відносно ОСОБА_7 , - скасувати.
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ст.336 КК України, на підставі ст.48 КК України, у зв'язку зі зміною обстановки.
Кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 3-х (трьох) місяців з моменту її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4