Справа № 947/8963/25
Провадження № 1-кс/947/3637/25
20.03.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025160000000209від 26.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-
І. КОРОТКИЙ ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025160000000209, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що26.02.2025 надійшла інформація про те, що в Подільському районі група осіб, діючи за вказівками невстановленої особи, за грошову винагороду, намагалась незаконно перетнути державний кордон України поза межами офіційних пунктів пропуску.
Під час подальшого здійснення досудового розслідування, 26.02.2025 проведено огляд місця події, за адресою: Одеська область, Подільський район, ОСОБА_5 вулиця Прикордонна, буд.23, а саме у відділі прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за участю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у ході огляду було вилучено:
- мобільний телефон марки «іPhone 12 mini» червоного кольору;
- мобільний телефон марки «іPhone 15 Pro» чорного кольору;
- мобільний телефон марки «іPhone 11 ProMax» сірого кольору;
- мобільний телефон марки «іPhone 15Pro» чорного кольору;
- мобільний телефон марки «Xiaomiredmi» чорного кольору;
- мобільний телефон марки «Xiaomiredmi10c», синього кольору;
- мобільний телефон марки «Xiaomiredmi13Pro», чорного кольору;
- мобільний телефон марки «Xiaomiredmi 7c», чорного кольору;
- мобільний телефон марки «іPhone 11 Pro» сірого кольору.
27.02.2025 на підставі слідчого вищевказане майно визнано речовими доказами в рамках означеного кримінального провадження.
ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:
В обґрунтування поданого клопотання сторона обвинувачення зазначає, що у вилучених мобільних телефонах знаходиться інформація, яка може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, накладення арешту на вилучені мобільні телефони, надасть змогу органу досудового розслідування належним чином дослідити останні, провести необхідні експертні дослідження, з метою підтвердження або спростування причетності до вчинення кримінального правопорушення конкретних осіб.
З урахуванням викладеного у своїй сукупності, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:
Прокурор та слідчий у судове засідання не з'явилися, проте від прокурора до суду надійшла заява про розгляд клопотання за її відсутності.
Між тим, слідчий у своїй заяві повідомив, що після допиту власників таких мобільних телефонів було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_10 , де на теперішній ас перебувають означені особи не відомо. Клопотання про накладення арешту на майно, а саме семи мобільних телефонів підтримую повністю, просить розглядати без його участі.
IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, заяви представників сторони обвинувачення, слідчий суддя приходить до наступних висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.
(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
(2). Правова підстава та мета арешту майна:
Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудове розслідування кримінального провадження наразі триває, встановлюються усі фактичні обставини, які можуть мати значення для доведення предмету доказування у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя враховує доводи сторони обвинувачення та зазначає, що вилучені технічні пристрої ймовірно можуть містити інформацію, яка може бути використана на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-караних дій, зв'язків власників таких технічних пристроїв з іншими, ймовірно причетними до вчинення кримінального правопорушення, особами.
У зв'язку з чим, таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 27.02.2025, а отже, вилучене майно потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження та у тому числі проведення відповідних експертних досліджень.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170КПК України).
(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.
Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.
(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 - задовольнити.
Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, яке було вилучено в ході проведеного 26.02.2025 огляду місця події,за адресою: АДРЕСА_1 ,а саме на:
- мобільний телефон марки «іPhone 12 mini» червоного кольору;
- мобільний телефон марки «іPhone 15 Pro» чорного кольору;
- мобільний телефон марки «іPhone 11 ProMax» сірого кольору;
- мобільний телефон марки «іPhone 15Pro» чорного кольору;
- мобільний телефон марки «Xiaomiredmi» чорного кольору;
- мобільний телефон марки «Xiaomiredmi10c», синього кольору;
- мобільний телефон марки «Xiaomiredmi 13Pro», чорного кольору;
- мобільний телефон марки «Xiaomiredmi 7c», чорного кольору;
- мобільний телефон марки «іPhone 11 Pro» сірого кольору.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1