Іменем України
20 березня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/1156/24
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., за участю секретаря судового засідання Заєць І.М., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (код ЄДРПОУ 22630473), майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під"їзд, 1 поверх, кімната 35, м. Харків, 61022;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БАХМУТ - АГРО" (код 36834945), вул. Молодіжна, 29, с. Сиволож, Ніжинський район, Чернігівська область, 16452
про стягнення 272 000,00 грн штрафних санкцій
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явивися
Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.
До Господарського суду Чернігівської області 19.12.2024 року через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАХМУТ - АГРО", у якій позивач просить суд стягнути з відповідача 136 000,00 грн штрафу та 136 000,00 грн пені до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби.
Свої вимоги позивач з посиланням на положення статей 50, 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» обґрунтовує невиконанням відповідачем рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 55/16-р/к від 18.05.2020 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.01.2025, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.
Сторони належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи в суді, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про отримання ухвали в електронному кабінеті позивачем та відповідачем.
Отже, в розумінні статті 242 ГПК України сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді та обізнані про встановлені судом строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень.
20.01.2025 відповідачем подана заява про застосування строків позовної давності, в якій останній зазначає, що ТОВ «Бахмут-Агро» не може бути притягнене до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки минув строк давності притягнення до такої відповідальності.
21.01.2025 відповідачем подана аналогічна заява.
Суд прийняв заяви до розгляду та долучив до матеріалів справи.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.
У підготовчому засіданні 21.01.2025 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 05.02.2025.
03.02.2025 позивачем подані заперечення на заяву відповідача про застосування строків позовної давності.
У своїх запереченнях позивач зазначає про те, що чинне законодавство не містить такої підстави відмови в позові органів Антимонопольного комітету України, як сплив строку давності на момент прийняття судом рішення у справі. З урахуванням положень ч. 1 ст. 35, ст. 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції», абз. 4 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3295-ІХ від 09.08.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України», під час розгляду справи було дотримано строк давності притягнення відповідача до відповідальності, який було зупинено на час розгляду відділенням справи.
Суд прийняв заперечення до розгляду та долучив до матеріалів справи.
З огляду на вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 статті 182 ГПК України питань, що підлягали з'ясуванню судом, у підготовчому засіданні 05.02.2025, враховуючи думку представників сторін у справі, суд постановив протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті у судовому засіданні на 04.03.2025.
У судовому засіданні 04.03.2025 судом оголошено перерву до 20.03.2025.
За загальними принципами здійснення судочинства, що, зокрема, відображені у статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, зважаючи на забезпечену судом можливість реалізації сторонами своїх процесуальних прав та обов'язків сторони у господарському процесі, у тому числі права на судовий захист, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
20.03.2025 на підставі статті 240 ГПК України судом підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Рішенням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення від 18.05.2020 № 55/16-р/к у справі 55/12-2019 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення № 55/16-р/к) визнано, що ТОВ «БАХМУТ-АГРО» та ФГ «БАХМУТ-ВЕСТ» вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та визначене пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі відкритих торгів на закупівлю «код ДК 021:2015- 77110000-4 - Послуг, пов'язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції», проведеної у травні-червні 2018 року тендерним комітетом державного навчального закладу «Бахмутський професійний аграрний ліцей» [оголошення про проведення процедури закупівлі опубліковане на офіційному порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України Prozorro (prozorro.gov.ua), ідентифікатор доступу UA-2018-05-05-001019-а] (пункт 1 резолютивної частини рішення№55/16-р/к) та за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення №55/16-р/к, накладено на Товариство штраф у сумі 68 000 грн. (підпункт 2.1. пункту 2 резолютивної частини рішення №55/16-р/к);
Вказаним рішенням також визнано, що ТОВ «БАХМУТ- АГРО» та ФГ «БАХМУТ-ВЕСТ» вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та визначене пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у процедурі відкритих торгів на закупівлю «Послуг, пов'язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції», проведеної у червні-липні 2018 року (пункт 3 резолютивної частини рішення №55/16-р/к) та за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане у пункті 3 резолютивної частини рішення №55/16-р/к, накладено на Товариство штраф у сумі 68 000 грн. (підпункт 4.1. пункту 4 резолютивної частини рішення №55/16-р/к).
Загальна сума штрафу склала 136000 грн.
У зазначеному рішення вказано, що останнє може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з його одержання.
Донецьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України листом № 55-02/657 від 20.05.2020 направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Бахмут -Агро» копію рішення № 55/16-р/к від 18.05.2020.
Копію Рішення № 55/16-р/к, направленого до ТОВ «БАХМУТ-АГРО» рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу ф. 119 № 84313 0580093 7, було повернуто до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з позначкою на конверті повертається - причина повернення (досилання): «за закінченням встановленого строку зберігання».
Інформацію про Рішення № 55/16-р/к відносно ТОВ «БАХМУТ-АГРО» було опубліковано в друкованому виданні Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» № 82 (7742) від 23.04.2024.
Штраф у розмірі 136000 грн у встановлені законодавством строки відповідач не оплатив.
Як стверджує позивач, Рішення № 55/16-р/к від 18.05.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Агро» до господарського суду не оскаржувалось.
У зв'язку з простроченням виконання зобов'язання по оплаті штрафу позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 136000 грн пені за період прострочення з 04.07.2024 по 19.12.2024 з урахуванням приписів ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 розпорядження голови Антимонопольного комітету України від 28.11.2019 № 23-рп «Про реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету України» зі змінами (далі - Розпорядження № 23-рп) 01.06.2020 Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код юридичної особи - 21956116) припинено шляхом приєднання до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код юридичної особи - 22630473), яке в свою чергу, відповідно до підпункту 7.6 пункту 7 Розпорядження № 23-рп змінило своє найменування на Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.
Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, в тому числі, адміністративно-господарський штраф (ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України).
У частині 1 статті 241 Господарського кодексу України вказано, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Згідно зі статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі, про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначено Законом України "Про захист економічної конкуренції".
Означений нормативно-правовий акт спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
За змістом п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, антиконкурентні узгоджені дії.
Частиною 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.
Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб'єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб'єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 1 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, передбачені, зокрема, пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.
За приписами ст. 56 вказаного нормативно-правового акту рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи фактичних даних, рішення від 18.05.2020 № 55/16-р/к у справі № 55/12-2019 надіслано відповідачу поштовим відправленням з повідомленням № 8431305800937.
Останнє було повернуто до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з позначкою на конверті повертається - причина повернення (досилання): «за закінченням встановленого строку зберігання».
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача)
Інформацію про Рішення № 55/16-р/к відносно ТОВ «БАХМУТ-АГРО» було опубліковано в друкованому виданні Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» № 82 (7742) від 23.04.2024.
Отже, рішення вважається таким, що вручене з 03.05.2024.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» відповідач повинен був оплатити штраф у строк до 03.07.2024.
Відповідач не скористався своїм правом на оскарження рішення до господарського суду, а отже дане рішення є таким, що у визначеному законом порядку набрало чинності та підлягає виконанню відповідачем.
Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
При цьому, відповідно до положень абз. 2 ч. 1 ст. 42 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.
Судом встановлено, що строк давності притягнення відповідача до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції в розумінні ст. 42 зазначеного Закону не сплинув, оскільки прийняття рішення відбулось в межах п'ятирічного строку з моменту вчинення відповідачем порушення конкурентного законодавства.
Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Доказів сплати штрафу відповідач до суду не надав.
Отже, зважаючи на те, що Рішення № 55/16-р/к від 08.05.2020 є чинним і відповідач не виконав рішення у добровільному порядку, штраф в сумі 136000 грн підлягає стягненню в примусовому порядку.
Звертаючись до суду з вимогою про стягнення з відповідача 136000,00 грн пені, позивач визначив період її нарахування з 04.07.2024 по 19.12.2024 включно з урахуванням положень ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 2040 грн.
За 169 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить 344760 грн.
За приписами ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу (136000,00), накладеного на відповідача Рішенням № 55/16-р/к у зв'язку з чим, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 136000 грн пені.
Частиною 9 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
Отже, викладені обставини у їх сукупності свідчать про законність і обґрунтованість позовних вимог позивача до відповідача про стягнення пені в розмірі 136000,00 грн.
Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності.
Згідно зі ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, законами України "Про валюту і валютні операції", "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на податкові та митні органи. Дія цієї статті не поширюється на адміністративно-господарські санкції, передбачені законами України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п'ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов'язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій в розумінні статей 238, 239, 249 ГК України, які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу. Тому під час нарахування та стягнення таких не застосовуються строки, про які йдеться у статті 250 названого Кодексу. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі №914/607/17).
Крім цього, згідно з ч. 1 ст. 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб'єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 13-16 статті 50 цього Закону, становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - дня закінчення вчинення порушення.
Так, стаття 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлює строки притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції органами Антимонопольного комітету України, а не судом у вирішенні спору про стягнення у судовому порядку накладеного за рішенням органу АМК штрафу та нарахованої за його несплату пені. Крім того, зазначена стаття Закону №2210 встановлює строки притягнення саме до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, тоді як Закон №2210 відносить до заходів відповідальності штраф і не визначає пеню як міру (захід) відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відносячи її сплату до порядку виконання рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України (розділ ІХ Закону). Чинне законодавство не містить такої підстави для відмови в позові органів АМК, як сплив строку давності на момент прийняття судом рішення зі справи (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №922/4706/16, від 19 березня 2019 року у справі №923/175/18, від 11 листопада 2019 року у справі №911/9/19 та від 08 жовтня 2020 року у справі №909/759/19).
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що заява відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах “Трофимчук проти України», “Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
Відтак, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги позивача є правомірними, такими, що підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням того, що позовні вимоги задоволені судом повністю, судовий збір в сумі 3264 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Агро» (код 36834945, вул. Молодіжна, 29, с. Сиволож, Ніжинський район, Чернігівська область, 16452) до Державного бюджету України штраф в сумі 136000 грн, пеню в сумі 136000 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмут-Агро» (код 36834945, вул. Молодіжна, 29, с. Сиволож, Ніжинський район, Чернігівська область, 16452) на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (код ЄДРПОУ 22630473, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, кімната 35, м. Харків, 61022; р/р UA 708201720343160001000011358, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ) судовий збір в сумі 3264 грн.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 24.03.2025.
Суддя Т.О.Кузьменко