Справа № 127/3035/25
Провадження № 3/127/653/25
14 березня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іванченко Я.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №668613 від 26.01.2025 вбачається, що 26.01.2025 о 13 год 29 хв у АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , що виражалось у штовханині, чим спричинив пригнічений стан здоров'я, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснив, що він з колишньою дружиною проживає окремо. 24.01.2025 до нього зателефонувала колишня дружина і попросила, щоб він відвіз дитину в село, що він і зробив. Наступного дня коли він завозив дружину додому, було домовлено, що він має через тиждень забрати дитину назад. 26.05.2025 до нього знову зателефонувала дружина і повідомила, що вона загубила сережку в нього в машині та зазначила, що вже перебуває біля автомобіля. Після чого він вийшов у двір, відкрив автомобіль та дружина почала шукати сережку, далі вона закрила машину та почала кричати, що він її б'є, хоча він навіть не стояв поруч, а перебував за 2-3 метри від неї. Був день та вона викликала працівників поліції. Після приїзду працівників поліції він все їм пояснив, сказав, що нічого не робив, просив допитати свідків, взяти відео з камер, але йому було відмовлено та складено протокол.
В судовому засіданні ОСОБА_2 , яка є колишньою дружиною ОСОБА_1 , суду повідомила, що приїхала до колишнього чоловіка взяти авто, яке зареєстроване на ній, щоб забрати дитину з села. ОСОБА_1 перебував в нетверезому стані і відмовлявся дати їй ключі, також вона попросила подивитись чи не загубила вона сережку в автомобілі. Після чого він почав крутити їй руки та кидав на переднє сидіння автомобіля, тому вона викликала працівників поліції. Також зазначила, що транспортний засіб був у неї, але текло масло і колишній чоловік забрав, щоб відремонтувати.
Захисник Шикунова А.О. просила суд закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи, на підтвердження вини ОСОБА_1 працівниками поліції складено протокол серії ВАД №668613 від 26.01.2025, а також надано в якості доказів копію заяви, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, письмові пояснення та інші матеріали справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Нормами зазначеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З аналізу наведених норм Закону слідує, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією статті173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи фактичне настання фізичної або психологічної шкоди.
Вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
З урахуванням вищезазначеного, судом встановлено, що викладені в протоколі обставини фактично ґрунтуються виключно на заяві ОСОБА_2 . Будь-яких належних та допустимих доказів, як це визначено нормами чинного законодавства, на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено.
Крім того, до протоколу не долучено жодних пояснень свідків, які б підтвердили факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Натомість, захисником було долучено протоколом опитуваної особи від 29.01.2025, а саме ОСОБА_3 , який був свідком обставин викладених у протоколі. Однак згідно його пояснень ОСОБА_1 не вчиняв жодного насильства стосовно колишньої дружини, а знаходився за декілька метрів від неї, коли вона раптово почала кричати та казати, що її б'ють.
Також, судом було досліджено наданий захисником відеозапис, який також спростовує обставини викладені в протоколі та підтверджує пояснення ОСОБА_1 та письмові пояснення свідка.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням вимог статей 245, 251, 252 КУпАП, ст. 62 Конституції України поза розумним сумнівом не доведена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо недоведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в діях останнього, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 173-2, 247, 251, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 закрити в зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: