Справа № 126/2327/24
Провадження №1-кп/148/53/25
26 лютого 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря ОСОБА_4 ,
за участю сторін кримінального провадження-
з боку обвинувачення - прокурора ОСОБА_5 ,
з боку захисту: обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
за участю потерпілих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
ОСОБА_12 ,
представників потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
розглянувши у відкритому судовому засідання у залі суду м. Тульчина матеріали кримінального провадження №12024020000000357, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 9, ч. 2 ст. 115, п. 9, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ст. 348, ч. 4 ст. 408, ч. 4 ст. 410 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 408 КК України, -
встановив:
В судовому засіданні захисник обвинувачених, адвокат ОСОБА_10 , зробив заяву про те, що головуючий суддя ОСОБА_1 через упередженість повинна взяти самовідвід.
Свої доводи мотивував тим, що про упередженість судді свідчить те, що Тульчинський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , не вивчивши матеріали кримінального провадження №12024020000000357, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.04.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 9, ч. 2 ст. 115, п. 9, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ст. 348, ч. 4 ст. 408, ч. 4 ст. 410 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 408 КК України, не дотримавшись правила КПК України, і не перевіривши відповідність обвинувального акта вимогам КПК України, 23.10.2024 хибно встановив, що підстав для відмови у призначенні підготовчого судового засідання не встановлено, і постановив ухвалу про призначення підготовчого судового засідання. Все це свідчить про упередженість суддів до обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та їхніх захисників.
Крім того, в підготовчому судовому засіданні 29.01.2025, при розгляді його клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, зокрема, з причини того, що йому як захиснику під розписку не було вручено копії обвинувального акту, суддя ОСОБА_2 примушував його, як він вважає, отримати копію обвинувального акту, яку намагався вручити йому прокурор. Вважає, що це свідчить про тиск на нього, як захисника, оскільки копія обвинувального акту повинна була йому вручена на досудовому розслідуванні, а не в суді.
Вважає, що головуюча у справі суддя ОСОБА_1 та суддя ОСОБА_2 постійно незаконно чинили на нього тиск, вимагаючи від нього надання доказів його процесуальних повноважень у цьому провадженні. На його думку, в процесі незаконного вилучення у нього документів судді Тульчинського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 застосували до нього силу та залякували його. Такі дії судді ОСОБА_1 розцінює як упередженість та необ'єктивність в даному кримінальному провадженні, в зв'язку з чим вона повинна заявити собі самовідвід.
З цих же підстав адвокат ОСОБА_10 заявив відвід головуючому судді ОСОБА_1 посилаючись на те, що останньою самовідводу не заявлено.
Обвинувачені, захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , у судовому засіданні підтримали заяву адвоката ОСОБА_10 про відвід судді ОСОБА_1 просили її задовольнити.
Потерпілі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_12 , представники потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 заперечили проти задоволення заяви адвоката ОСОБА_10 . Вважають, що всі доводи адвоката ОСОБА_10 про упередженість головуючого судді ОСОБА_1 безпідставні, а всі викладені ним обставини в обгрунтування заяви про відвід перекручені та не відповідають тим, які мали місце в підготовчому судовому засіданні. Такі дії захисника обвинувачених свідчать про зловживанням правом на відвід та затягування судового розгляду.
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення заявленого клопотання про відвід судді ОСОБА_1 як необґрунтованого та безпідставного. Крім того, зазначив, що підстави, з яких адвокатом ОСОБА_10 заявлено відвід судді ОСОБА_1 , є аналогічними тим, з яких він 05.02.2025 заявляв відвід члену колегії, судді ОСОБА_2 , що є свідчинням зловживання правом на відвід.
Заслухавши думку учасників судового провадження з приводу заявленого відводу, колегія суддів доходить наступних висновків.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Згідно п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року) суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
За цими ж обставинами відвід судді може бути заявлений учасниками справи.
Положеннями ст. 75 КПК України передбачено підстави для відводу судді. За змістом п. 4 ч.1 даної статті слідує, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених, зокрема ст.ст. 75, 76 цього Кодексу судді може бути заявлений відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, тобто учасниками кримінального провадження.
Частинами 4, 5 статті 80 КПК України встановлено, що заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Разом із цим, згідно частини четвертої статті 81 КПК України, якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.
Колегія суддів вважає, що підстави, на які посилається адвокат ОСОБА_10 , не є такими, які свідчать про упередженість головуючого судді ОСОБА_1 та викликають сумніви щодо її неупередженості у стороннього спостерігача з огляду на таке.
Згідно ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
В ході судового розгляду даного кримінального провадження, 05.02.2025, захисник обвинувачених, адвокат ОСОБА_10 , заявив відвід члену колегії суддів, судді ОСОБА_2 з тих самих підстав, з яких 25.02.2025 заявлено відвід головуючому судді ОСОБА_1 .
При цьому, як було встановлено під час розгляду заяви про відвід судді ОСОБА_2 , і ці обставини не змінилися на даний час, до підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_10 надіслав суду письмове клопотання про повернення прокурору обвинувального, яке було мотивоване невідповідністю викладених в ньому обставин, фактичним обставинам, а також неправильною кваліфікацією дій обвинувачених за ст. 408 КК України. І лише в підготовчому судовому засіданні, як на одну із підстав для повернення обвинувального акту прокурору, він усно зазначив про невручення йому обвинувального акту під час досудового розслідування та відсутність про це в матеріалах його розписки.
В зв'язку з цим колегією суду з'ясовувалось питання про час, коли ОСОБА_16 з ним, як захисником, в інтересах обвинувачених уклала договір про надання правової допомоги та з якого часу він почав брати участь у кримінальному провадженні.
При цьому, було встановлено, що договір про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_10 ОСОБА_17 в інтересах обвинувачених, уклала лише 26.08.2024, за два тижні до закінчення досудового розслідування. Прокурор послався на те, що на досудовому розслідуванні обвинувальний акт захиснику ОСОБА_10 вручався, однак розписка про вручення йому обвинувального акту в матеріалах провадження дійсно відсутня. З метою усунення цього недоліку він просив надати йому можливість вручити копію обвинувального акту адвокату ОСОБА_10 в підготовчому судовому засіданні.
З огляду на викладене, з метою усунення виявленого недоліку досудового розслідування щодо вручення обвинувального акту захиснику, враховуючи, що він може бути усунутий в підготовчому судовому засіданні, колегія суддів, в тому числі головуючий суддя ОСОБА_1 , надала можливість прокурору вручити захиснику ОСОБА_10 копію обвинувального акту. З приводу цього останній категорично заперечив, відмовився отримати обвинувальний акт та зазначив, що додаткового часу для ознайомлення з обвинувальним актом не потребує.
Надаючи можливість прокурору вручити обвинувальний акт захиснику в підготовчому судовому засіданні, суд зокрема виходив із позиції Верховного суду, висловленій у постанові від 17.06.2024 у справі № 183/1682/22 про те, що у разі вчинення стороною захисту дій, які ускладнюють вручення копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування до моменту звернення сторони обвинувачення з обвинувальним актом до суду, сторона обвинувачення може здійснити таке вручення вказаних документів обвинуваченим та їхнім захисникам у підготовчому судовому засіданні. У такому разі стороні захисту повинен бути наданий час для належної підготовки для відстоювання своєї правової позиції у суді.
Тому колегія суддів доходить висновку, що підставою для відводу головуючого судді ОСОБА_1 є фактично незгода захисника ОСОБА_10 з процесуальним рішенням суду надати можливість прокурору в підготовчому судовому засіданні вручити йому копію обвинувального акту та відмова у поверненні обвинувального акту прокурору. Однак такі процесуальні рішення суду не свідчить про упередженість суду, в тому числі головуючого судді ОСОБА_1 .
Сама по собі незгода учасника провадження з процесуальними рішеннями і діями судді під час розгляду кримінального провадження не може бути підставою для відводу, а всі зазначені обставини можуть бути предметом розгляду судом апеляційної інстанції у разі оскарження прийнятого суддею рішення за результатами розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції.
Інших обставин, які б свідчили про упередженість або необ'єктивність головуючого судді ОСОБА_1 , порушення прав особи на захист чи справедливий суд, або тих, які б унеможливлювали ухвалення нею об'єктивного рішення у кримінальному провадженні, не встановлено.
Крім того, суд звертає увагу, що заява захисника ОСОБА_10 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 подана після початку судового розгляду, що допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Разом з тим, підстави, на які посилається захисник ОСОБА_10 були відомими станом на 05.02.2025, однак головуючому судді відвід з цих підстав заявлено не було.
Такі дії захисника ОСОБА_10 , на переконання суду, свідчать про зловживання правом на відвід та спрямовані на затягування судового розгляду.
З огляду на те, що захисником ОСОБА_10 об'єктивних підстав, визначених законом для відводу судді, не наведено, суд доходить висновку про необґрунтованість його заяви та не вбачає підстав для її задоволення.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 75 - 81 КПК України, суд -
постановив:
Заяву захисника ОСОБА_10 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 від участі в розгляді кримінального провадження, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024020000000357 від 20.04.2024, - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повна ухвала складена 03.03.2025.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3