Справа № 138/122/25
Провадження №:2/138/331/25
Іменем України
24 березня 2025 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Холодової Т.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,-
11.01.2025 ОСОБА_1 звернулась до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах. Під час спільного проживання у сторін народжився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя між сторонами не склалось і на даний час сторони проживають окремо. Син сторін проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. На даний час позивач не має змоги працювати, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років і отримує допомогу в розмірі 860,00 грн. Інших джерел доходу в позивача не має. Разом з тим, відповідач є фізичною особою-підприємцем, має стабільний дохід, проте у добровільному порядку надавати допомогу на утримання позивача не бажає, тому позивач звернулась до суду з даним позовом та просить суд стягувати з відповідача аліменти на своє утримання в розмірі 1/6 частини доходу відповідача, починаючи із дня звернення до суду і до досягнення дитиною трьох років.
Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15.01.2025 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз'яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами та надано строк для подання відзиву.
Позивач, належним чином повідомлена про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавала.
Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав.
17.02.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов визнав частково та не заперечував щодо стягнення з нього аліментів на утримання дружини в розмірі 1/12 частини його доходу.
Відзив мотивований тим, що відповідач сплачує аліменти на утримання їх з позивачем сина та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 1/4 частини від його заробітку (доходу) на кожну дитину. Також відповідач в силу закону утримує свою хвору матір, яка є пенсіонером за віком та вдовою. Крім того відповідач також має захворювання, яке потребує лікування та оперативного втручання. Звертає увагу суду на те, що у власності позивача перебуває ряд об'єктів нерухомості в м. Києві, за які вона отримує орендну плату та має стабільний дохід. В той же час його дохід за 2023 рік становив 162625,94 грн. Відтак фінансово можливими для відповідача на утримання позивача є аліменти у розмірі 1/12 частини з усіх видів його заробітку щомісячно.
24.02.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує на те, що місячний дохід відповідача у 2023 році становив 54208 грн., оскільки він здійснював підприємницьку діяльність лише три місяці, про що свідчить виписка з ЄДРПОУ. Одночасно відповідач не надає докази свого доходу за 2024 рік, навмисно приховуючи свій дохід за цей рік. Також позивач вказує на відсутність доказів того, що відповідач несе витрати на утримання своєї матері та сам потребує лікування, оскільки до відзиву додав лише результати ультразвукового дослідження, де вказано на необхідність звернутись до лікуючого лікаря для отримання консультації. Крім того звертає увагу, що розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання його дітей та наявність у неї майна не свідчать про неможливість відповідача сплачувати аліменти на її утримання у розмірі, про який вона просить, та не впливають на її право отримувати аліменти на своє утримання. Вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами те, що він не має можливості сплачувати аліменти на утримання позивача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до такого висновку.
Суд встановив, що сторони є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Правовідносини, що виникли між сторонами щодо стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, регулюються ст. 84 СК України.
Право на аліменти у дружини - матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині - матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред'явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу (постанова Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 712/4702/19).
Відповідно до ч. 2 ст. 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Особливим видом права жінки на утримання є її право на утримання чоловіком у разі проживання з нею їхньої дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу жінки та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно зі ст. 84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.
В постанові Верховного Суду по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право матері дитини на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить матері незалежно від цієї обставини.
Вказане свідчить, що позивач має право на своє утримання від відповідача, незалежно від наявності доходу у неї, проте за наявності можливості надавати таку допомогу відповідачем.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Предметом доказування у справах про стягнення аліментів на утримання дружини є, зокрема, можливість відповідача надавати позивачу матеріальну допомогу.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Cпільна дитина позивача та відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день звернення позивача з позовом до суду, не досягла трьох років та проживає разом з позивачем, перебуває на її утриманні, що не заперечується відповідачем у відзиві.
Як вбачається з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач ОСОБА_2 , зареєстрований як фізична особа-підприємець з 21.09.2023.
З поданої суду податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця суд встановив, що сукупний дохід відповідача за 2023 рік становив 162625,94 грн. Тобто, зважаючи на початок здійснення відповідачем підприємницької діяльності з 21.09.2023, щомісячний дохід відповідача у 2023 році становив орієнтовно 54208 грн.
Докази розміру доходу відповідача у 2024 році суду надані не були.
За таких підстав суд приходить до висновку про матеріальну спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання позивача до досягнення дитиною сторін трьох років.
При визначенні розміру аліментів суд виходить з такого.
Відповідач, заперечуючи щодо стягнення з нього аліментів на утримання позивача у вказаному нею розмірі, зазначив, що з нього на утримання дітей стягуються аліменти в розмірі по 1/4 частині від його доходу на кожну дитину, крім того він хворіє, у зв'язку з чим потребує лікування, а також здійснює утримання своєї хворої матері.
На підтвердження своїх заперечень відповідач надав суду зокрема копію судового наказу від 30.01.2025, виданого Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 заробітку (доходу) відповідача, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття; копію судового наказу від 15.01.2025, виданого Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання їх сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 11.01.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Як вже зазначалось вище, з поданої суду податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця суд встановив, що щомісячний дохід відповідача у 2023 році становив орієнтовно 54208 грн., 1/6 частина якого становитиме 9034 грн.
Також суд встановив, що згідно з інформацією сформованою за допомогою додатку «Реєстр нерухомості», позивач є власником квартири площею 51,1 кв.м в м. Києві, власником 1/2 частини квартири площею 44,5 кв.м в м. Києві, власником гаража в м. Києві, а також власником квартири площею 64,3 кв.м в м. Києві.
Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження здійснення відповідачем витрат на утримання своєї матері, яка є пенсіонером та хворіє на ряд захворювань, про що свідчать додані до відзиву копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , копія довідки лікаря ОСОБА_6 № 15 від 18.01.2025 та копія виписки-епікриз із медичної картки стаціонарного хворого № 3012 від 12.04.2024 відповідачем до відзиву не додано. Так само як і не надано суду належні та допустимі докази на підтвердження тверджень відповідача, що він потребує лікування та оперативного втручання через наявну у нього хворобу. Копія результатів ультразвукового дослідження від 01.02.2025 таким доказом не є, оскільки не є висновком лікаря та не містить його рекомендацій щодо лікування відповідача та необхідності здійснення оперативного втручання через хворобу останнього.
Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання дружини керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
Відтак при вирішенні питання про спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання позивача у зазначеному нею розмірі, суд виходить з того, що позивач здійснює догляд дитини, яка не досягла трьох років, має у власності ряд об'єктів нерухомого майна в м. Києві. Відповідач є особою працездатного віку, зареєстрований як фізична особа-підприємець, отримує доходи, однак має на утриманні двох малолітніх дітей, а також частково визнав позовні вимоги в розмірі 1/12 частини від його доходу.
З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості й розумності, та з урахуванням потреб позивача, розміру доходу відповідача та часткового визнання ним позову, суд вважає, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на її утримання в розмірі 1/8 частини доходу (заробітку) відповідача щомісячно до досягнення дитиною сторін трьох років.
За змістом ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір у сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь Державної судової адміністрації України.
Керуючись ст.ст. 79, 80, 84, 86, 88 СК України, ст.ст. 12, 76-81, 141, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5, 430 ч. 1 п. 1 ЦПК України суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини доходу (заробітку) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи стягнення з 11 січня 2025 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя Т.Ю. Холодова