Ухвала від 20.03.2025 по справі 920/1061/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.03.2025м. СумиСправа № 920/1061/23(920/40/25)

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Балицького В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі № 920/1061/23(920/40/25)

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Каденюка Леоніда,1, код 34113412)

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про стягнення 17623 грн 54 коп.

за зустрічним позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Каденюка Леоніда,1, код 34113412)

про зобов'язання вчинити дії,

за участі представників:

представники сторін:

відповідача: ОСОБА_1 - Кондратенко Ю.М.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача 17623 грн 54 коп. заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 30.06.2024 та 2422,40 грн судового збору.

Ухвалою від 23.01.2025 суд постановив: прийняти позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № 920/1061/23 банкрутство ТОВ "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"; справа № 920/1061/23(920/40/25) підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

10.02.2025 до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 , в якій вона просить суд зобов'язати ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" здійснити перерахунок заборгованості по особовому рахунку ОСОБА_1 за опалювальні періоди 2019-2024.

Ухвалою від 13.02.2025 суд прийняв зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" про захист прав споживачів до спільного розгляду з первісним позовом; вимоги за зустрічним позовом об'єднав в одне провадження з первісним позовом; визначив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 11.03.2025.

У судовому засіданні 11.03.2025 оголошено перерву до 20.03.2025.

20.03.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Яковенка В.В. від участі у розгляді справи № 920/1061/23(920/40/25).

Згідно з частинами 1-3 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки заява про відвід судді у справі надійшла в день судового засідання 20.03.2025, питання про відвід судді вирішується суддею Яковенком В.В.

В обгрунтування заяви ОСОБА_1 вказує, що суддя Яковенко В.В., діючи упереджено в інтересах позивача, безпідставно не задовольнив клопотання про витребування доказів на стадіїї відкриття провадження у справі, надавши перевагу ТОВ «ШП «Харківенергоремонт», яке в свою чергу не надало суду необхідних доказів і обгрунтовує свою позицію припущеннями, хоча питання щодо фактичного користування нею послугою з постачання теплової енергії до неопалювальних приміщень та забезпечення дотримання позивачем якісних нормативних параметрів входять до предмета доказування у цій справі і мають істотне значення для її правильного вирішення.

Крім того заявниця зазначає, що не має довіри до судді Яковенка В.В., який не дотримується Бангалорських принципів поведінки судді, та відчуває завідомо нерівне ставлення до неї у порівнянні з ТОВ «ШП «Харківенергоремонт»; ухвалення несправедливих "шаблонних" рішень на користь позивача також викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.

У судовому засіданні суд проголосив вступну й резолютивну частини ухвали про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді.

Суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про відвід судді Яковенка В.В. від розгляду справи № 920/1061/23(920/40/25) та відмову у її задоволенні з наступних підстав.

Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

У цьому випадку заявницею жодними належними і допустимими доказами не доведено наявність обставин, з якими закон пов'язує наявність підстав для відводу судді.

Крім того викладені у заяві обґрунтування є безпідставними, оскільки фактично зводяться до незгоди сторони спору з процесуальними рішеннями судді Яковенка В.В. під час розгляду справи (призначення до розгляду в судовому засіданні клопотання про витребування доказів, заслуховування додаткових пояснень, обгрунтувань представника щодо заявленого клопотання, оголошення перерви в судовому засіданні тощо).

Приписами ч. 4 ст. 35 ГПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.

Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Відтак сама по собі незгода учасника справи із процесуальними рішеннями судді не свідчить про його упередженість, необ'єктивність чи заінтересованість та не є підставою для відводу останнього відповідно до наведених норм ГПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (статті 126, 129 Конституції України).

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» зазначено наступне: «Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається».

Суд звертає увагу заявника, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді, а відтак не є підставою для відводу судді в розумінні ст. 35 ГПК України.

Крім того, посилання ОСОБА_1 у заяві про відвід судді на існування підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 35 ГПК України, слід визнати необґрунтованими, оскільки сама по собі незгода заявника з рішенням судді не свідчить про упередженість, необ'єктивність чи заінтересованість судді та не є підставою для його відводу відповідно до наведених норм ГПК від розгляду цієї справи.

З аналогічних міркувань спростовуються судом доводи заявника, викладені в заяві про відвід щодо необ'єктивності та упередженості вказаного судді по відношенню до ОСОБА_1 через процесуальні рішення зазначеного судді. Вказана процесуальна поведінка заявника відводу свідчить лише про незгоду учасника спору з процесуальними рішеннями судді, що підпадає під ознаки частини четвертої статті 35 ГПК України, за якою незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що у випадку незгоди сторони з процесуальними рішеннями, прийнятими в процесі вирішення спору, остання не позбавлена можливості звернутися з апеляційною скаргою, в якій викласти свої заперечення та доводи.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Яковенка В.В. не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повну ухвалу складено 24.03.2025.

Суддя В.В. Яковенко