65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"18" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5543/24
За позовом: Управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради (73003, м. Херсон, пр. Незалежності (Ушакова), буд. 37, код ЄДРПОУ 44326699, електронна пошта: up_marketur@kherson-rada.gov.ua)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОН-ЕНЕРГО СЕРВІС" (73000, м. Херсон, вул. Студентська (Московська), буд. 3-А, код ЄДРПОУ 32125075, електронна пошта: elvin.office@gmail.com)
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Корчевський М.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: Миронюк В.О. - в порядку самопредставництва;
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ХЕРСОН-ЕНЕРГО СЕРВІС" про стягнення заборгованості згідно договорів про тимчасове користування місцем для розташування рекламного засобу у розмірі 419 055 грн 42 коп., пені у розмірі 73 248 грн 59 коп., штрафу у розмірі 20 952 грн 77 коп., 3% річних у розмірі 33 587 грн 57 коп., інфляційних втрат в розмірі 167 998 грн 56 коп. та збитків у вигляді витрат на демонтаж рекламного засобу в розмірі 3 474 грн.
Ухвалою суду від 25.12.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5543/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.01.2025р. Ухвалою суду від 16.01.2025р. відкладено підготовче засідання на 07.02.2025р. Ухвалою суду від 07.02.2025р. закрито підготовче провадження у справі №916/5543/24 та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 27.02.2025р. Ухвалою суду від 27.02.2025р. судове засідання відкладено на 18.03.2025р.
Позивач - Управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради, підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Відповідач - ТОВ "ХЕРСОН-ЕНЕРГО СЕРВІС», не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву не надав.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі №916/5543/24 від 25.12.2024р., направлена на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду не врученою з приміткою пошти: «адресат відсутній за вказаною адресою».
За приписами п. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідач не звертався до суду з повідомленням про зміну адреси місцезнаходження.
В ухвалі від 16.01.2023р. у справі №916/3670/21 Верховний Суд зазначив, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18).
Крім того, судом направлялись ухвали по справі №916/5543/24 на електронну адресу відповідача: elvin.office@gmail.com, яка вказана позивачем в позовній заяві та на яку між сторонами велась переписка.
Зокрема, у рішенні від 09.07.2024р. у справі Hyett Perger Cvitanoviж v. Croatia (справа № 57743/19) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Оскільки під час слухань 23 травня і 17 вересня 2014 року позивач надав суду два документи, в яких чітко була зазначена електронна адреса заявниці, яку вона використовувала для зв'язку з Хорватською асоціацією адвокатів (Croatian Bar Association), враховуючи важливість принципу змагальності судового розгляду, належна старанність вимагала від суду першої інстанції використати цю електронну адресу для повідомлення заявниці про провадження щодо неї (навіть якщо за хорватським законодавством такий метод повідомлення не був офіційним способом вручення судових повісток), або отримати поштову адресу заявниці через електронну пошту для вручення їй позовної заяви чи принаймні запропонувати представнику ad litem це зробити».
Враховуючи зазначене, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідачки про розгляд даної справи.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач по справі - Управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради, зазначає, що між ним та ТОВ «ХЕРСОН-ЕНЕРГО СЕРВІС» (Організація) існують договірні зобов'язання за договорами про тимчасове користування місцем для розташування рекламного засобу: № 01-16-15/16 від 09.02.2016р., № 02-20-141/17 від 13.09.2017р., № 01-16-180/16 від 13.12.2016р., № 01-16- 23/16 від 16.02.2016р., № 01-16-120/16 від 16.08.2016р., № 02-20-02/17 від 17.01.2017р., № 01-16-92/16 від 17.06.2016р. із додатками до них (Договори).
Спірні правовідносини між сторонами, окрім укладених Договорів, регулюються Законом України "Про рекламу", Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. № 2067 ( Типові правила), Правилами розміщення та експлуатації об'єктів зовнішньої реклами та інформації в місті Херсоні, затвердженими рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20.10.2015р. № 369 ( Правила), рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 18.01.2011р. № 15 (зі змінами) «Про затвердження типової форми договору про тимчасове користування місцем для розміщення рекламного засобу», рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 18.05.2021р. № 203 «Про затвердження Тарифів та Коефіцієнтів на території Херсонської міської територіальної громади», розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації від 19.06.2024р. № 512р «Про врегулювання оплати за тимчасове користування місцями для розміщення (розташування) рекламних засобів в умовах воєнного стану на території Херсонської міської територіальної громади» (зі змінами) та іншими актами законодавства.
Згідно із п. 5 Типових правил для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління.
Пунктом 2.1 Правил унормовано, що Робочий орган це виконавчий орган міської ради, уповноважений Херсонською міською радою укладати договори про право тимчасового користування місцями (для розміщення рекламних засобів), що перебувають у комунальній власності Херсонської міської територіальної громади, здійснювати контроль за надходженням плати за договорами, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів та виконувати інші повноваження, передбачені даними Правилами та установчими документами.
Позивач зазначає, що на момент укладення Договорів функції робочого органу із регулювання діяльності у галузі розміщення об'єктів зовнішньої реклами на території міста Херсона здійснювалися Управлінням естетики та зовнішньої реклами Херсонської міської ради.
Однак, відповідно до п. 6 рішення Херсонської міської ради від 26.02.2021р. № 73 «Про затвердження структури виконавчих органів Херсонської міської ради, їхніх положень та загальної чисельності апарату міської ради та її виконавчих органів» ліквідовано Управління естетики та зовнішньої реклами Херсонської міської ради, правонаступником якого, відповідно до п. 8 даного рішення, в частині забезпечення безперервності виконання функцій місцевого самоврядування щодо прав та зобов'язань виконавчих органів Херсонської міської ради є Управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради.
Положенням про Управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради, затвердженим рішенням Херсонської міської ради від 26.02.2021р. № 73, закріплено, що управління уповноважено здійснювати функції робочого органу із регулювання діяльності у галузі розміщення об'єктів зовнішньої реклами на території Херсонської міської територіальної громади, відповідно до чинного законодавства
На твердження позивача, у зв'язку з припиненням на підставі рішення Херсонської міської ради від 26.02.2021р. № 73 Управління естетики та зовнішньої реклами Херсонської міської ради та з метою забезпечення нерозривності виконання повноважень з питань зовнішньої реклами, 02.08.2021р. на підставі Акта приймання-передачі матеріальних цінностей Управлінням естетики та зовнішньої реклами Херсонської міської ради здійснено передачу Управлінню маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради договорів згідно з переліком.
Відповідно до пунктів 403-409 зазначеного Акта, Управлінням естетики та зовнішньої реклами Херсонської міської ради передано Управлінню маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради Зокрема, договори: № 01-16-15/16 від 09.02.2016р., № 02-20-141/17 від 13.09.2017р., № 01-16-180/16 від 13.12.2016р., № 01-16-23/16 від 16.02.2016р., № 01-16- 120/16 від 16.08.2016р., № 02-20-02/17 від 17.01.2017р., № 01-16-92/16 від 17.06.2016р., укладені з ТОВ «ХЕРСОН-ЕНЕРГО СЕРВІС».
Таким чином, на думку Управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради, воно є правонаступником Управління естетики та зовнішньої реклами Херсонської міської ради, що надає йому право вимагати відшкодування заборгованості за договорами від ТОВ «ХЕРСОН-ЕНЕРГО СЕРВІС».
Як зазначає позивач, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за вимогами пунктів 2.2, 2.3.3, 2.4, 4.2.4 Договорів, а по Договору № 02-20-141/17 від 13.09.2017р. також порушення пунктів 4.2.13, 4.2.17, 6.9, за ТОВ «ХЕРСОН-ЕНЕРГО СЕРВІС утворилась заборгованість до бюджету Херсонської міської територіальної громади у розмірі основного боргу 419 055 грн 42 коп., пені у розмірі 73 248 грн 59 коп., 5% штрафу у розмірі 20 952 грн 77 коп., 3% річних 33 587 грн 57 коп., інфляційних втрат у розмірі 167 998 грн 56 коп., та збитків у вигляді витрат, понесених позивачем у зв'язку із проведенням демонтажу рекламного засобу належного відповідачу у розмірі 3 474 грн.
Предметом, укладених між позивачем та відповідачем Договорів згідно з їх пунктом 1.1 є те, що позивач, як уповноважений Херсонською міською радою орган, на умовах та в порядку, передбаченому Договором, надає, а відповідач приймає в тимчасове платне користування місце, з метою розташування на ньому рекламного засобу, котрий використовується для розміщення зовнішньої реклами.
Пунктами 1.2, 1.3 Договорів передбачено, що договір визначає відносини сторін щодо тимчасового платного користування відповідачем місцем, а адреса, площа кількість місць, що надаються в користування за Договором, визначаються згідно з додатком 1 до Договору.
Позивач заявляє, що у зв'язку із необхідністю внесення змін до умов договорів щодо переліку місць, переданих у користування, та розміру щомісячної плати за таке користування, Договори доповнювалися додатками та уточненнями, які є їх невід'ємними частинами та якими визначено перелік рекламних засобів, дозвіл на розміщення яких надано відповідачу за рішенням виконавчого комітету, що є підставою для нарахування плати за право користування місцем для їхнього розміщення.
Протягом періоду, за який позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості, відповідач був зобов'язаний щомісячно сплачувати за право користування місцями комунальної власності для розміщення рекламних засобів, точний перелік яких визначено відповідними уточненнями та додатками до Договорів.
Зокрема, за Договором № 01-16-15/16 від 09.02.2016р. у період з 01.01.2021р. по 18.07.2021р. року відповідач мав зобов'язання з оплати за право користування, переданими йому Робочим органом місцями для розміщення рекламних засобів, перелік яких визначений уточненнями до цього Договору від 19.07.2016р., від 08.08.2016р. та від 01.06.2021р.
За Договором № 02-20-141/17 від 13.09.2017р. у період з 01.01.2021р. по 28.02.2022 року відповідач мав зобов'язання з оплати за право користування, переданими йому Робочим органом місцями для розміщення рекламних засобів, перелік яких визначений уточненнями до цього Договору від 12.03.2018р., від 01.06.2021р. та додатками 3, 4 до Договору.
За Договором № 01-16-180/16 від 13.12.2016р. у період з 01.01.2021р. по 28.02.2022 року відповідач мав зобов'язання з оплати за право користування, переданими йому Робочим органом місцями для розміщення рекламних засобів, перелік яких визначений уточненнями до цього Договору від 12.06.2017р., від 01.06.2021р. та додатками 3, 4 до Договору.
За Договором № 01-16-23/16 від 16.02.2016р. у період з 01.01.2021р. по 18.07.2021 року відповідач мав зобов'язання з оплати за право користування, переданими йому Робочим органом місцями для розміщення рекламних засобів, перелік яких визначений уточненнями до цього Договору від 15.08.2016р. та від 01.06.2021р. та додатками 3, 4 до Договору.
За Договором № 01-16-120/16 від 16.08.2016р. у період з 01.01.2021р. по 14.11.2021 року відповідач мав зобов'язання з оплати за право користування, переданими йому Робочим органом місцями для розміщення рекламних засобів, перелік яких визначений уточненнями до цього Договору від 15.02.2016р. та від 01.06.2021р. та додатками 3, 4 до Договору.
За Договором № 02-20-02/17 від 17.01.2017р. у період з 01.01.2021р. по 28.02.2022 року відповідач мав зобов'язання з оплати за право користування, переданими йому Робочим органом місцями для розміщення рекламних засобів, перелік яких визначений уточненнями до цього Договору від 16.07.2017р. та від 01.06.2021р. та додатками 3, 4 до Договору.
За Договором № 01-16-92/16 від 17.06.2016р. у період з 01.01.2021р. по 14.11.2021 року, відповідач мав зобов'язання з оплати за право користування, переданими йому Робочим органом місцями для розміщення рекламних засобів, перелік яких визначений уточненнями до цього Договору від 16.12.2016р., від 01.06.2021р. (додатки 3, 4 до Договору), та від 02.08.2021р..
Позивач зазначає, що п. 8.1. Договорів визначено, що Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє до закінчення строку дії Дозволу.
Відповідно до пункту 8.2. Договору - дія Договору продовжується при продовженні строку дії відповідного Дозволу, на визначений у ньому строк.
Позивач відмітив, що строк дії Договорів № 01-16-15/16 від 09.02.2016р., № 01-16-23/16 від 16.02.2016р., № 01- 16-120/16 від 16.08.2016р., № 01-16-92/16 від 17.06.2016р. закінчився, у зв'язку із закінченням строку дії дозволів.
А Договори № 02-20-141/17 від 13.09.2017р., № 01-16-180/16 від 13.12.2016р. та № 02-20- 02/17 від 17.01.2017р. на момент подання позовної заяви залишаються чинними, враховуючи відсутність звернень відповідача із заявами про припинення дії дозволів, а також пролонгацію строку їх дії на період воєнного стану та на 3 місяці з дня його припинення чи скасування згідно з підпунктом 5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022р. №314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану».
Як зазначає позивач, на території Херсонської міської територіальної громади порядок розрахунку плати встановлено Правилами розміщення та експлуатації об'єктів зовнішньої реклами та інформації в місті Херсоні, які затверджені Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20.10.2015р. № 369.
Умовами Договорів порядок здійснення оплати визначається їх розділом 2, відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.3 якого, сторони домовились щодо ціни Договору та відповідно визначили, що, за користування місцем Організація щомісячно сплачує плату, розрахунок якої здійснюється у відповідності до тарифів, установлених відповідним рішенням міської ради; підставою для нарахування та внесення Організацією на поточний рахунок Управління плати є цей Договір та відповідні додатки до нього; плата за користування місцем сплачується Організацією з дати прийняття Позивачем рішення про встановлення пріоритету.
На твердження позивача, нарахування плати за розміщення рекламних засобів на підставі дозволів здійснювалося відповідно до п. 2.3.3 договорів - у розмірі 100% плати за тимчасове користування місцем із дати прийняття виконавчим комітетом міської ради рішення про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, розрахунок якої визначається згідно із додатком 2 до Договору.
Разом з тим, позивач зазначає, що додатками та уточненнями до Договорів сторонами узгоджено розрахунок розміру щомісячної плати за право розміщення кожного рекламного засобу, із врахуванням переліку рекламних засобів, їхнього розміру, та місця розташування.
Відтак, у відповідача існувало зобов'язання зі здійснення щомісячної плати за договорами: 1. Договір № 01-16-15/16 від 09.02.2016р. - у період: з 01.01.2021р. по 01.06.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 599 грн 04 коп. з 01.06.2021р. по 18.07.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 1730 грн 71 коп. 2. Договір № 02-20-141/17 від 13.09.2017р. - у період: з 01.01.2021р. по 01.06.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 3753 грн 15 коп.; з 01.06.2021р. по 28.02.2022р. щомісячний платіж складав у розмірі 8055 грн 79 коп. 3. Договір № 01-16-180/16 від 13.12.2016р. - у період: з 01.01.2021р. по 01.06.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 3366 грн 25 коп. з 01.06.2021р. по 28.02.2022р. щомісячний платіж складав у розмірі 6570 грн 67 коп. 4. Договір № 01-16-23/16 від 16.02.2016р. - у період: з 01.01.2021р. по 01.06.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 7141 грн 05 коп. з 01.06.2021р. по 18.07.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 13592 грн 89 коп 5. Договір № 01-16-120/16 від 16.08.2016р. - у період: з 01.01.2021р. по 01.06.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 321 грн 48 коп. з 01.06.2021р. по 14.11.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 796 грн 12 коп. 6. Договір № 02-20-02/17 від 17.01.2017р. - у період: з 01.01.2021р. по 01.06.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 3224 грн 40 коп. з 01.06.2021р. по 28.02.2022р. щомісячний платіж складав у розмірі 5600 грн 89 коп. 7. Договір № 01-16-92/16 від 17.06.2016р. - у період: з 01.01.2021р. по 01.06.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 12501 грн 34 коп. з 01.06.2021р. по 18.07.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 23843 грн 74 коп. з 18.07.2021р. по 02.08.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 9288 грн 68 коп. з 02.08.2021р. по 14.11.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 8539 грн 95 коп.
Також, позивач звернув увагу суду, що підвищення розміру щомісячної плати з 01.06.2021р. за Договорами, зумовлено прийняттям 18.05.2021р. виконавчим комітетом Херсонської міської ради рішенням № 203 «Про затвердження Тарифів та Коефіцієнтів на території Херсонської міської територіальної громади», у зв'язку із чим робочим органом було здійснено перерахунок по Договорам та сторонами підписано відповідні уточнення до договорів.
Згідно з п. 2.4 Договорів плата за користування місцем для розташування рекламного засобу сплачується Організацією щомісяця, за 10 днів до кінця поточного місяця, за розрахунками, згідно з додатками до Договору, у безготівковій формі, на поточний рахунок робочого органу, відкритий в управлінні Державної казначейської служби України у місті Херсоні, незалежно від наслідків господарської діяльності організації, наявності або відсутності підписаних сторонами актів наданих послуг; невнесення плати є підставою для нарахування Управлінням штрафних санкцій, передбачених договором та чинним законодавством.
Як зазначає позивач, відповідачем в порушення умов Договорів не здійснено оплату за право користування місцями для розташування рекламних засобів в строки та розмірах обумовлених Договорами, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, загальний розмір якої, станом на 01.03.2022р. становить 419 055 грн 42 коп.
Згідно з пунктами 6.3, 6.4 Договорів Управління застосовує до Організації штрафні санкції у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочених платежів за увесь час прострочення та за прострочення внесення платежів за користування місцем (-ями), що складає більше 1 місяця, організація додатково сплачує штраф у розмірі 5 (п'яти) відсотків простроченої суми.
З огляду на зазначене вище, позивач просить стягнути з відповідача пеню відповідно до п. 6.3. Договорів, загальний розмір якої становить 73 248 грн 59 коп.; 5% штрафу відповідно до пункту 6.4 Договорів загальний розмір якого становить 20 952 грн 77 коп..
Також, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України вважає правомірним заявлення вимоги про стягнення з відповідача 167 998 грн 56 коп. інфляційних втрат та 33 587 грн 57 коп. 3% річних.
Крім того, як зазначає позивач, відповідач порушив умови пунктів 4.2.13, 4.2.17, 6.9 Договору № 02-20- 141/17 від 13.09.2017р., які зобов'язують його відшкодовувати витрати, пов'язані з примусовим демонтажем рекламного засобу, що призвело до завдання збитків Управлінню у розмірі 3 474 грн.
Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору направив відповідачу претензію від 23.05.2024р. за вих. № 01-32-330/24, яка надсилалася 24.05.2024р. разом з рахунком на оплату № 7д від 10.05.2024р. на електронну адресу відповідача elvin.office@gmail.com, що підтверджується скріншотами з електронної пошти.
Окрім того, претензія від 23.05.2024р. за вих. № 01-32-330/24 надсилалася на поштову адресу за місцезнаходженням відповідача, та до неї було додано акти звірки взаємних розрахунків та рахунок на оплату боргу, однак лист повернуто поштовою установою з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується конвертом зі зворотнім повідомленням про повернення листа.
В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на положення ст.ст. 530, 549, 551, 599, 610, 611, 625-629 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 213, 216-218, 230, 232 Господарського кодексу України, Закону України "Про рекламу".
Таким чином, позивач вважає, що наявні підстави для стягнення з ТОВ "ХЕРСОН-ЕНЕРГО СЕРВІС" заборгованості згідно договорів про тимчасове користування місцем для розташування рекламного засобу у розмірі 419 055 грн 42 коп., пені у розмірі 73 248 грн 59 коп., штрафу у розмірі 20 952 грн 77 коп., 3% річних у розмірі 33 587 грн 57 коп., інфляційних втрат в розмірі 167 998 грн 56 коп. та збитків у вигляді витрат на демонтаж рекламного засобу в розмірі 3 474 грн.
Відповідач - ТОВ «ХЕРСОН-ЕНЕРГО СЕРВІС», не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву не надав.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд встановив, що між Управлінням естетики та зовнішньої реклами Херсонської міської ради (Управління) та ТОВ «ХЕРСОН-ЕНЕРГО СЕРВІС» (Організація) укладено договори про тимчасове користування місцем для розташування рекламного засобу: № 01-16-15/16 від 09.02.2016р., № 02-20-141/17 від 13.09.2017р., № 01-16-180/16 від 13.12.2016р., № 01-16- 23/16 від 16.02.2016р., № 01-16-120/16 від 16.08.2016р., № 02-20-02/17 від 17.01.2017р., № 01-16-92/16 від 17.06.2016р. із додатками до них (далі - Договори), відповідно до п. 1.1 яких Управління, як уповноважений Херсонською міською радою орган, на умовах та в порядку, передбаченому договором, надає, а Організація приймає в тимчасове платне користування місце з метою розташування на ньому рекламного засобу (далі - РЗ), котрий використовується для розміщення зовнішньої реклами (далі - місце).
Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення Договорів функції робочого органу із регулювання діяльності у галузі розміщення об'єктів зовнішньої реклами на території міста Херсона здійснювалися Управлінням естетики та зовнішньої реклами Херсонської міської ради.
Однак, відповідно до п. 6 рішення Херсонської міської ради від 26.02.2021р. № 73 «Про затвердження структури виконавчих органів Херсонської міської ради, їхніх положень та загальної чисельності апарату міської ради та її виконавчих органів» ліквідовано Управління естетики та зовнішньої реклами Херсонської міської ради, правонаступником якого, відповідно до пункту 8 даного рішення, в частині забезпечення безперервності виконання функцій місцевого самоврядування щодо прав та зобов'язань виконавчих органів Херсонської міської ради є Управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради.
Положенням про Управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради, затвердженим рішенням Херсонської міської ради від 26.02.2021р. № 73, закріплено, що Управління уповноважено здійснювати функції робочого органу із регулювання діяльності у галузі розміщення об'єктів зовнішньої реклами на території Херсонської міської територіальної громади, відповідно до чинного законодавства
У зв'язку з припиненням на підставі рішення Херсонської міської ради від 26.02.2021р. № 73 Управління естетики та зовнішньої реклами Херсонської міської ради та з метою забезпечення нерозривності виконання повноважень з питань зовнішньої реклами, 02.08.2021р. на підставі Акта приймання-передачі матеріальних цінностей Управлінням естетики та зовнішньої реклами Херсонської міської ради здійснено передачу Управлінню маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради договорів згідно з переліком.
Відповідно до пунктів 403-409 зазначеного Акта, Управлінням естетики та зовнішньої реклами Херсонської міської ради передано Управлінню маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради, зокрема, Договори: № 01-16-15/16 від 09.02.2016р., № 02-20-141/17 від 13.09.2017р., № 01-16-180/16 від 13.12.2016р., № 01-16-23/16 від 16.02.2016р., № 01-16- 120/16 від 16.08.2016р., № 02-20-02/17 від 17.01.2017р., № 01-16-92/16 від 17.06.2016р., укладені з ТОВ «ХЕРСОН-ЕНЕРГО СЕРВІС».
З огляду на зазначене вище, господарський суд погоджується з доводами Управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради, що саме він є позивачем по справі.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України законодавець також встановив, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 1.2 Договорів останні визначають відносини сторін щодо тимчасового платного користування Організацією місцем.
В п. 1.3 Договорів визначено, що адреса, площа, кількість місць, що надаються в користування за договором, визначаються згідно з додатком 1 до Договору.
Як вбачається із матеріалів справи, Договори доповнювалися додатками та уточненням, які є їх невід'ємними частинами, та якими визначено перелік рекламних засобів, дозвіл на розміщення яких надано відповідачу за рішенням виконавчого комітету, що є підставою для нарахування плати за право користування місцем для їхнього розміщення.
Пунктом 2.1 Договорів передбачено, що за користування місцем Організація щомісячно сплачує плату, розрахунок якої здійснюється у відповідності до тарифів, установлених відповідним рішенням міської ради.
Підставою для нарахування та внесення Організацією на поточний рахунок Управління плати є цей договір та відповідні додатки до нього (п. 2.2 Договорів).
У зв'язку зі встановленням відповідачу пріоритетів на місця розташування рекламних засобів й було укладено Договори про тимчасове користування місцем для розташування рекламного засобу № 01-16-15/16 від 09.02.2016р., № 02-20-141/17 від 13.09.2017р., № 01-16-180/16 від 13.12.2016р., № 01-16-23/16 від 16.02.2016р., № 01-16- 120/16 від 16.08.2016р., № 02-20-02/17 від 17.01.2017р., № 01-16-92/16 від 17.06.2016р., дія яких згодом була продовжена у зв'язку із видачею відповідачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами.
Положеннями п.п. 2.3.1 п. 2.3 Договорів сторони визначили, що плата за користування місцем сплачується Організацією з дати прийняття Управлінням рішення про встановлення пріоритету та становить 25% плати за тимчасове користування місцем (рекламний засіб не встановлений / не розташований) у перші три місяці дії встановленого пріоритету, розрахунок якої визначається згідно з додатком 2 до договору.
Згідно з п. 2.3.2 Договорів у наступні три місяці дії встановленого пріоритету становить:- 25% плати за користуванням місцем з дати прийняття рішення позивачем про продовження дії пріоритету, якщо строк його дії продовжується у зв'язку з потребою виконання архітектурно-планувальних робіт та розроблення проектно-технічної документації, розрахунок якої визначається згідно із додатком 2 до договору; - 100% плати за користування місцем з дати прийняття рішення позивачем про продовження дії пріоритету, якщо строк його дії продовжується на підставі письмового звернення заявника, розрахунок якої визначається згідно з додатком 2 до договорів.
За умовами п. 2.4 Договорів плата за користування місцем для розташування рекламним засобом сплачується Організацією щомісяця, за 10 днів до кінця поточного місяця, за розрахунками, згідно з додатками до Договору, у безготівковій формі, на поточний рахунок робочого органу, відкритого в управлінні Державної казначейської служби України у місті Херсоні, незалежно від наслідків господарської діяльності організації, наявності або відсутності підписаних сторонами актів наданих послуг; невнесення плати є підставою для нарахування позивачем штрафних санкцій, передбачених договором та чинним законодавством.
Відповідно до п. 2.5. Договорів розмір плати за користування місцем може змінюватися у порядку, передбаченому договором.
Відповідно до п. 2.7 договорів у разі прийняття уповноваженим органом місцевого самоврядування рішення про збільшення плати за користування місцем, Управління письмово повідомляє Організацію про такі зміни та надає копію відповідного рішення уповноваженого органу місцевого самоврядування.
Пунктом 2.8 Договорів передбачено, що умови договору щодо розміру плати за користування місцем змінюються у відповідності до прийнятого рішення з моменту набрання ним чинності.
Як вбачається із матеріалів справи, у відповідача існувало зобов'язання зі здійснення щомісячної плати за договорами:
1. Договір № 01-16-15/16 від 09.02.2016р. - у період: з 01.01.2021р. по 01.06.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 599 грн 04 коп. з 01.06.2021р. по 18.07.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 1730 грн 71 коп.
2. Договір № 02-20-141/17 від 13.09.2017р. - у період: з 01.01.2021р. по 01.06.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 3753 грн 15 коп.; з 01.06.2021р. по 28.02.2022р. щомісячний платіж складав у розмірі 8055 грн 79 коп.
3. Договір № 01-16-180/16 від 13.12.2016р. - у період: з 01.01.2021р. по 01.06.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 3366 грн 25 коп. з 01.06.2021р. по 28.02.2022р. щомісячний платіж складав у розмірі 6570 грн 67 коп.
4. Договір № 01-16-23/16 від 16.02.2016р. - у період: з 01.01.2021р. по 01.06.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 7141 грн 05 коп. з 01.06.2021р. по 18.07.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 13592 грн 89 коп
5. Договір № 01-16-120/16 від 16.08.2016р. - у період: з 01.01.2021р. по 01.06.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 321 грн 48 коп. з 01.06.2021р. по 14.11.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 796 грн 12 коп.
6. Договір № 02-20-02/17 від 17.01.2017р. - у період: з 01.01.2021р. по 01.06.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 3224 грн 40 коп. з 01.06.2021р. по 28.02.2022р. щомісячний платіж складав у розмірі 5600 грн 89 коп.
7. Договір № 01-16-92/16 від 17.06.2016р. - у період: з 01.01.2021р. по 01.06.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 12501 грн 34 коп. з 01.06.2021р. по 18.07.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 23843 грн 74 коп. з 18.07.2021р. по 02.08.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 9288 грн 68 коп. з 02.08.2021р. по 14.11.2021р. щомісячний платіж складав у розмірі 8539 грн 95 коп.
При цьому, підвищення розміру щомісячної плати з 01.06.2021р. за Договорами, зумовлено прийняттям 18.05.2021р. виконавчим комітетом Херсонської міської ради рішення № 203 «Про затвердження Тарифів та Коефіцієнтів на території Херсонської міської територіальної громади», у зв'язку із чим робочим органом було здійснено перерахунок по договорам та сторонами підписано відповідні уточнення до договорів.
Як вбачається з п. 4.2 Договорів, Організація зобов'язана, зокрема: використовувати надані місця відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України з питань реклами, рішень Херсонської міської ради та її виконавчого комітету (п.п. 4.2.3); своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування місцями в розмірі, передбаченому договором (п.п. 4.2.4).
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 8.1. Договорів визначено, що Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до закінчення строку дії Дозволу.
Відповідно до п. 8.2. Договорів дія Договору продовжується при продовженні строку дії відповідного Дозволу, на визначений у ньому строк.
Строк дії Договорів № 01-16-15/16 від 09.02.2016р., № 01-16-23/16 від 16.02.2016р., № 01- 16-120/16 від 16.08.2016р., № 01-16-92/16 від 17.06.2016р. закінчився, у зв'язку із закінченням строку дії дозволів.
Разом з тим, Договори № 02-20-141/17 від 13.09.2017р., № 01-16-180/16 від 13.12.2016р. та № 02-20- 02/17 від 17.01.2017р. залишаються чинними, враховуючи відсутність звернень відповідача із заявами про припинення дії дозволів, а також пролонгацію строку їх дії на період воєнного стану та на 3 місяці з дня його припинення чи скасування згідно з підпунктом 5 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022р. №314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану».
Таким чином, виходячи з умов Договорів у ТОВ «ХЕРСОН-ЕНЕРГО СЕРВІС» виникло зобов'язання щодо щомісячної, за 10 днів до кінця поточного місяця, сплати грошових коштів за розрахунками, згідно з додатками до Договору, у безготівковій формі, на поточний рахунок робочого органу, відкритого в управлінні Державної казначейської служби України у місті Херсоні, незалежно від наслідків господарської діяльності організації, наявності або відсутності підписаних сторонами актів наданих послуг.
Перевірив надані позивачем до матеріалів справи розрахунки, судом встановлено, що розмір заборгованості відповідача за Договорами становить 419 055 грн 42 коп., у зв'язку із чим позовна заява у частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Положеннями п. 6.1 Договорів сторони передбачили, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність за цим договором та у відповідності з діючим законодавством України.
Пунктом 6.4 Договорів встановлено, що за прострочення внесення платежів за користування місцем (-ями), що складає більше 1 місяця, Організація додатково сплачує штраф у розмірі 5 (п'яти) відсотків від простроченої суми.
Відповідно до вимог п. 6.3 Договорів за несвоєчасну оплату платежів за користування місцем Організація сплачує на користь Управління пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочених платежів за весь час прострочення.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання.
Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Умови ст. 217 Господарського кодексу України передбачають, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.
Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписами ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За приписами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Так, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за Договорами щодо здійснення оплати за користування місцями розміщення рекламних засобів на об'єктах комунальної власності, перевірив наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок пені, судом встановлено, що він є правильним, у зв'язку із чим підлягає задоволенню вимога позивача щодо стягнення з ТОВ «ХЕРСОН-ЕНЕРГО СЕРВІС» пені у розмірі 73 248 грн 59 коп. та штрафу 5% у розмірі 20 952 грн 77 коп.
Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, наданий позивачем, суд встановив, що він є правильним, у зв'язку із чим підлягає задоволенню вимога позивача щодо стягнення з ТОВ «ХЕРСОН-ЕНЕРГО СЕРВІС» інфляційних втрат у розмірі 167 998 грн 56 коп. та 3%річних у розмірі 33 587 грн 57 коп.
Щодо відшкодування збитків у вигляді витрат на демонтаж рекламного засобу в розмірі 3 474 грн, господарський суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог ст. 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та у порядку, встановленому цими органами на підставі Типових правил, що затверджені Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. № 2067, виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 19.10.2017р. № 335 «Про видачу дозволів на розміщення зовнішньої реклами» видано дозвіл № 01-26-329 від 26.10.2017р. на розміщення рекламного засобу типу біг борд односторонній розміром 3,14х6,14м по вул. Стрітенській (Рози Люксембург) (в районі будинку № 16) у м. Херсоні.
Правовідносини щодо здійснення плати за тимчасове користування місцем для розташування вказаного рекламного засобу врегульовано Договором № 02-20-141/17 від 13.09.2017р., укладеним між Управлінням естетики та зовнішньої реклами Херсонської міської ради, правонаступником якого є Управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради, та ТОВ «ХЕРСОН-ЕНЕРГО СЕРВІС».
Умовами пунктів 4.2.7, 4.2.8, 4.2.14 даного Договору визначено обов'язок власника рекламного засобу дотримуватися Правил благоустрою міста, вимог техніки безпеки, містобудування та сантехнічних норм, виконувати рішення Херсонської міської ради та її виконавчого комітету; підтримувати прилеглу територію, визначену Правилами благоустрою міста в належному стані; використовувати місце за його цільовим призначенням, утримувати його та рекламний засіб в належному естетичному та технічному стані, не допускати дій, котрі призводять або можуть призвести до погіршення якісних характеристик місця. У разі необхідності провадити за свій рахунок поточний ремонт рекламного засобу і комунікацій, пов'язаних із функціонуванням рекламного засобу.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно акту від 05.04.2023р. № 03-10-06/2305.04.2023р., під час обстеження належного відповідачу рекламного засобу типу біг борд односторонній розміром 3,14х6,14м по вул. Стрітенській (Рози Люксембург) (в районі будинку № 16) у м. Херсоні, посадовими особами Управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради спільно з начальником районного управління Головного управління ДСНС України у Херсонській області Петренко А., було встановлено, що рекламний засіб перебуває в аварійному стані.
Приписом №03-13-29/2, зобов'язано ТОВ «ХЕРСОН-ЕНЕРГО СЕРВІС» до 09:00 14.04.2023р. обстежити рекламний засіб по вул. Стрітенській (Рози Люксембург) (в районі будинку № 16) у м. Херсоні, привести його до належного естетичного, технічного та санітарного стану та забезпечити його маркування відповідно до рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 16.03.2021р. № 79, копія якого направлена на електронну адресу відповідача elvin.office@gmail.com.
Матеріали справи не містять доказів виконання ТОВ «ХЕРСОН-ЕНЕРГО СЕРВІС» вимог Припису від 05.04.2023 № 03-13-29/23 у визначені у ньому строки, чим порушено умови пунктів 4.2.7, 4.2.8, 4.2.14 Договору №02-20-141/17 від 13.09.2017р.
Пунктами 8.2.2.2. (г,д) та 8.2.2.3 Правил передбачено, що демонтажу підлягають рекламні засоби, щодо яких їхніми власниками не виконано вимоги припису Робочого органу про усунення неналежного естетичного, санітарного стану прилеглої території та технічного стану РЗ, недотримання принципів (вимог), передбачених розділом 5 Правил.
Підпунктом 4.7.1.3 пункту 4.7 Правил передбачено, що до закінчення строку дії Дозвіл анулюється у разі невиконання зобов'язань передбачених договором про тимчасове користування місцем для розташування рекламного засобу.
28 квітня 2023р. начальником Херсонської міської військової адміністрації видано розпорядження № 181р «Про анулювання дозволів на розміщення зовнішньої реклами та демонтаж аварійних рекламних засобів» та, зокрема, анульовано дозвіл № 01-26-329 від 26.10.2017, виданий ТОВ «ХЕРСОН-ЕНЕРГО СЕРВІС».
Відповідно до пункту 1 розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації № 181р від 28.04.2023р., ТОВ «ХЕРСОН-ЕНЕРГО СЕРВІС» було зобов'язано самостійно провести демонтаж рекламного засобу до 05.05.2023р..
Також, розпорядження начальника Херсонської міської військової адміністрації № 181р від 28.04.2023р. було направлено відповідачу та оприлюднено на офіційному сайті Херсонської міської ради та її виконавчих органів https://miskrada-ks.gov.ua/ та відповідно було доступне відповідачу для ознайомлення із ним, однак виконано не було.
Пунктом 3.1.17 Правил передбачено, що робочий орган організовує, провадить власними силами та/або на замовлення з відповідною організацією демонтаж самовільно розміщених рекламних засобів, із подальшим стягненням затрачених коштів за виконані роботи. Визначення поняття самовільно розміщеного РЗ унормовано пунктом 2.1 Правил, згідно з яким це - рекламний засіб, розміщений без виданого в установленому порядку Дозволу або не демонтований власником після прийняття виконавчим комітетом міської ради рішення про відмову в продовженні Дозволу або його анулювання.
Пунктом 8.2. Розділу 8 Правил передбачається процедура демонтажу самовільно (без наявності дозволу) встановлених (розташованих) рекламних об'єктів. Пунктом 8.2.4. унормовано, що демонтаж РЗ повинен бути проведений власниками (законними користувачами) РЗ самостійно за власний рахунок. У разі невиконання самостійного демонтажу, Робочий орган, за наявності рішення виконкому, має право провести демонтаж та/або відповідна організація на замовлення Робочого органу за договором, із подальшим стягненням затрачених коштів за виконані роботи з власника РЗ.
Як вбачається з матеріалів справи, для виконання демонтажу рекламного засобу позивачем було залучено Міське комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона», з яким укладено договір №14 про проведення демонтажних робіт від 12.07.2023р..
17 липня 2023р. було складено та підписано акт № 11 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за травень 2023 року на суму 3 474 грн.
Як вбачається з п. 4.2.13 Договору № 02-20-141/17 від 13.09.2017р. відповідач зобов'язався відшкодовувати Управлінню витрати із демонтажу та зберігання демонтованого РЗ, а також сплачувати пеню за затримку платежів за тимчасове користування місцем у порядку та за умов, передбачених Договором.
Також, п. 4.2.17 Договору № 02-20-141/17 від 13.09.2017р. встановлено, що після закінчення терміну дії Дозволу в тижневий термін самостійно демонтувати РЗ та відновити попередній стан місця.
Згідно з п. 6.9. Договору № 02-20-141/17 від 13.09.2017р. у разі примусового демонтажу РЗ в порядку, передбаченому Договором, Організація в повному обсязі відшкодовує Управлінню витрати, пов'язані з демонтажем та зберіганням РЗ.
Беручи до уваги все зазначене вище, господарський суд приходить до висновку щодо правомірності стягнення з ТОВ «ХЕРСОН-ЕНЕРГО СЕРВІС» збитків у вигляді витрат на демонтаж рекламного засобу в розмірі 3 474 грн.
Таким чином, суд зазначає про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч. 1 ст. 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст. 129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОН-ЕНЕРГО СЕРВІС" про стягнення заборгованості згідно договорів про тимчасове користування місцем для розташування рекламного засобу у розмірі 419 055 грн 42 коп., пені у розмірі 73 248 грн 59 коп., штрафу 5% у розмірі 20 952 грн 77 коп., 3% річних у розмірі 33 587 грн 57 коп., інфляційних втрат в розмірі 167 998 грн 56 коп. та збитків у вигляді витрат на демонтаж рекламного засобу в розмірі 3 474 грн. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОН-ЕНЕРГО СЕРВІС" (73000, м. Херсон, вул. Студентська (Московська), буд. 3-А, код ЄДРПОУ 32125075) на користь Управління маркетингу міста і туризму Херсонської міської ради (73003, м. Херсон, пр. Незалежності (Ушакова), буд. 37, код ЄДРПОУ 44326699) заборгованість згідно договорів про тимчасове користування місцем для розташування рекламного засобу у розмірі 419 055 грн 42 коп., пеню у розмірі 73 248 грн 59 коп., штраф 5% у розмірі 20 952 грн 77 коп., 3% річних у розмірі 33 587 грн 57 коп., інфляційні втрати в розмірі 167 998 грн 56 коп., збитки у вигляді витрат на демонтаж рекламного засобу в розмірі 3 474 грн. та судовий збір у розмірі 8 619 грн 80 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 24 березня 2025 р.
Суддя Н.В. Рога