20 березня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/388/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Ангел" (54029, м. Миколаїв, пр. Центральний, 32/7, код ЄДРПОУ 31192711) про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх. № 4106/25 від 18.03.2025 р.) за участю інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинка Плюс" (54029, м. Миколаїв, пр. Центральний, 32/7; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3; код ЄДРПОУ 40186001), -
ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий ангел" звернулась до Господарського суду Миколаївської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову до пред'явлення позову, а саме:
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Малинка плюс" вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу у власність або у користування (у тому числі відчуження, перереєстрація, реєстрація, визнання права власності тощо) щодо об'єкта нерухомого майна: нежитлових приміщень кафе-закусочної загальною площею 296 кв.м. за адресою: пр-т Центральний (Леніна), 32/7, м. Миколаїв , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 807731748101.
- заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна: нежитлових приміщень кафе-закусочної загальною площею 296 кв.м. за адресою: пр-т Центральний (Леніна), 32/7, м. Миколаїв , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 807731748101.
В обґрунтування вказаної заяви про забезпечення позову заявник вказує, що підставами звернення до суду є порушення прав ТОВ "Золотий Ангел" внаслідок відчуження належного йому нерухомого майна за відсутності волевиявлення товариства з огляду на:
1) обставини, встановлені в рішенні Господарського суду Миколаївської області від 03.05.2024 у справі № 915/1490/23, яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2024, щодо незаконного відчуження корпоративних прав ОСОБА_1 , а саме права власності на 50 % статутного капіталу ТОВ "Золотий Ангел", відомості про яке були виключені з ЄДРЮОФОП на підставі рішення суду, яке у подальшому скасоване;
2) те, що з моменту протиправного внесення до ЄДРЮОФОП запису, яким було виключено ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Золотий Ангел", і до моменту відновлення корпоративних прав ОСОБА_1 (13.03.2025) іншою учасницею товариства, ОСОБА_2 , яка також є директором ТОВ "Золотий Ангел", здійснювалося одноособове управління товариством, зокрема, за відсутності кворуму та без повідомлення іншої учасниці товариства ОСОБА_1 та всупереч п.п. м), н) п. 10.4, п.п. 10.7, 10.8, 13.4 статуту товариства було недобросовісно відчужено нерухоме майно товариства, а у подальшому прийнято рішення про припинення ТОВ "Золотий Ангел".
Заявник зазначає, що громадянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено установчий договір, у відповідності до якого вирішено створити ТОВ "Золотий Ангел". Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, датою державної реєстрації юридичної особи ТОВ "Золотий Ангел" (ідентифікаційний код 31192711) є 30.10.2000. Згідно Витягу з ЄДРЮОФОП за № 13617269, станом на 19.04.2012 статутний капітал відповідача-1 складав 11800 грн.; засновниками ТОВ "Золотий Ангел" значилися: ОСОБА_1 , з розміром внеску до статутного фонду - 5900 грн.; ОСОБА_2 , з розміром внеску до статутного фонду - 5900 грн.
Як вказує заявник, у відповідності до п. 2.1 статуту ТОВ "Золотий Ангел", зареєстрованого реєстраційно-ліцензійною палатою Миколаївського міськвиконкому 30.10.2000 за №14101, для забезпечення діяльності товариства було створено статутний фонд за рахунок внесків учасників, розмір якого склав 11800 грн. Статутний фонд поділений на 100 часток, по 118 грн. кожна частка. Внесок учасників у статутний фонд складає: ОСОБА_2 - 5900 грн., що складає 50 часток у статутному фонді; ОСОБА_1 - 5900 грн., що складає 50 часток у статутному фонді.
За ствердженням заявника, пунктом 5.8 статуту ТОВ "Золотий Ангел", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства (протокол від 16.08.2006) та зареєстрованим виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 21.08.2006 за реєстраційним № 15221050002001731 передбачено, що звернення стягнення на частку учасника в товаристві по його власних зобов'язаннях не допускається. Кредитори учасника мають право вимагати виділення частки учасника для наступного звернення на неї своїх стягнень.
Наразі заявник вказує, що не зважаючи на прямо визначену пунктом 5.8 статуту заборону звернення стягнення на частку учасника в товаристві по його власних зобов'язаннях, в січні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою, уточнивши яку, просила виділити в натурі частку в ТОВ "Золотий Ангел", пропорційну частці ОСОБА_1 у статутному фонді цього товариства в розмірі 5900 грн., а саме 1/2 частини комплекту офісної меблі та 1/2 частини комп'ютерного комплексу; звернути стягнення на виділене майно та припинити участь ОСОБА_1 у ТОВ "Золотий Ангел". Заочним рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08.12.2015 у справі №488/89/15-ц вимоги ОСОБА_2 задоволені та вирішено виділити в натурі частку майна ТОВ "Золотий Ангел", пропорційну частці його учасника ОСОБА_1 у статутному фонді ТОВ "Золотий Ангел", а саме 1/2 частину комплекту офісної меблі та 1/2 частину комп'ютерного комплексу загальною вартістю 5900,00 грн.; звернути стягнення на 1/2 частину комплекту офісної меблі та 1/2 частину комп'ютерного комплексу загальною вартістю 5900,00 грн. на користь ОСОБА_2 в обсязі, необхідному для погашення кредиторської заборгованості ОСОБА_1 , що становить 100302,46 грн.; припинити участь ОСОБА_1 у ТОВ "Золотий Ангел". На підставі зазначеного рішення суду ОСОБА_2 звернулася до державного реєстратора і 24.12.2015 до ЄДРЮОФОП внесено запис за № 15221050012001731 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; … зміна складу або інформації про засновників". Як зазначає заявник, в подальшому, ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 04.12.2019 у справі № 488/89/15-ц задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в указаній справі, заочне рішення від 08.12.2015 скасовано, а справу № 488/89/15-ц призначено до розгляду в загальному порядку. Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30.03.2021 у справі № 488/89/15-ц відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частки майна товариства та звернення стягнення на неї. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 03.08.2021 у справі № 488/89/15-ц скасовано рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30.03.2021 та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Корабельний відділ державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про виділ частки майна товариства та звернення стягнення на неї - відмовлено. Зазначена постанова набрала законної сили в порядку, визначеному законодавством, з дня її прийняття та не оскаржувалася учасниками справи.
Заявник зауважує, що для відновлення свого порушеного права на участь у діяльності ТОВ "Золотий Ангел", ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про визнання розміру статутного капіталу ТОВ "Золотий Ангел" у розмірі 11800,00 грн., визнавши, що: - розмір частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "Золотий Ангел" складає 5900,00 грн., що становить 50% статутного фонду (капіталу) ТОВ "Золотий Ангел"; - розмір частки ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "Золотий Ангел" складає 5900,00 грн., що становить 50% статутного фонду (капіталу) ТОВ "Золотий Ангел"; відновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань становище, що існувало до порушення прав позивача, шляхом скасування реєстраційного запису від 24.12.2015 за № 15221050012001731 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; … зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) юридичної особи"; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.12.2015 № 1104, укладений ТОВ "Золотий Ангел" з ТОВ "Малинка Плюс"; відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності ТОВ "Золотий Ангел" на нерухоме майно (нежитлові приміщення кафе-закусочної загальною площею 296 кв.м за адресою: пр-т Центральний (Леніна), 32/7, м. Миколаїв , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 807731748101).
Як вказує заявник, позов був спрямованим на безпосереднє відновлення становища, що існувало до порушення прав позивачки, а саме до виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Золотий Ангел". Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 03.05.2024 у справі № 915/1490/23 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі. У подальшому постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 у справі № 915/1490/23 пункти 4-5 зазначеного рішення (щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.12.2015 № 1104, укладеного ТОВ "Золотий Ангел" з ТОВ "Малинка Плюс" та відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності ТОВ "Золотий Ангел" на нерухоме майно) - скасовано, а в іншій частині рішення залишене без змін. За ствердженням заявника, на даний час на підставі зазначеного вище рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.05.2024 у справі № 915/1490/23 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відновлене становище, що існувало до порушення прав ОСОБА_1 , реєстраційний запис від 24.12.2015 за № 15221050012001731 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; … зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) юридичної особи" - скасовано.
Разом із тим, заявник вказує, що одного відновлення в Реєстрі відомостей щодо наявності у ОСОБА_1 права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Золотий Ангел" в розмірі 50% статутного фонду (капіталу) Товариства - недостатньо для належного захисту прав Товариства, грубо порушених під час перебування його під одноособовим контролем іншої засновниці - ОСОБА_2 .
За ствердженням заявника, з моменту протиправного внесення до ЄДРЮОФОП запису від 24.12.2015 за №15221050012001731, яким було виключено ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Золотий Ангел", і до моменту відновлення корпоративних прав ОСОБА_1 та внесення до Реєстру запису про право власності останньої на 50 % статутного капіталу ТОВ "Золотий Ангел", іншою засновницею позивача, ОСОБА_2 , яка також є керівником Товариства, одноособово приймалися рішення щодо управління справами товариства, розподіл та виплати прибутків, відчуження майна товариства. Так, згідно відомостей з ЄДРЮОФОП, 27.11.2019 до реєстру внесено запис від 27.11.2019 № 15221100013001731 "внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації". Також заявник стверджує, що на момент протиправного вилучення з ЄДРЮОФОП відомостей про частку засновника (учасника) ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "Золотий Ангел" товариство володіло об'єктом нерухомості - нежитловими приміщеннями кафе-закусочної загальною площею 296 кв.м за адресою: пр-т Центральний (Леніна), 32/7, м. Миколаїв , про що йому було видано свідоцтво про право власності від 05.06.2006 за № ЯЯЯ975320 . Разом із тим, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованих станом на 29.08.2023 по реєстраційному номеру об'єкта нерухомого майна: 807731748101, указаний вище об'єкт нерухомості ТОВ "Золотий Ангел" відчужено на користь ТОВ "Малинка Плюс" згідно договору купівлі-продажу від 23.12.2015, серія та номер: 1104, видавник: Помазан Я.В., приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу. На думку заявника, викладене свідчить про одноособове (за відсутності кворуму та без повідомлення другого учасника товариства - ОСОБА_1 ) та всупереч п.п. м), н) п. 10.4, п.п. 10.7, 10.8, 13.4 статуту товариства прийняття ОСОБА_2 рішень щодо відчуження майна ТОВ "Золотий Ангел" та припинення діяльності товариства.
Заявник вважає, що в даному випадку договір купівлі-продажу від 23.12.2015 № 1104, у відповідності до якого відчужене нерухоме майно позивача, укладено ТОВ "Золотий Ангел" з ТОВ "Малинка Плюс" у період, коли з ЄДРЮОФОП були протиправно виключені відомості щодо частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "Золотий Ангел". Відтак, на думку заявника, договір купівлі-продажу від 23.12.2015 № 1104 не може бути визнаним таким, що вчинений ТОВ "Золотий Ангел" за наявності необхідного обсягу цивільної дієздатності та вільного волевиявлення, оскільки в даному випадку законна власниця 50 % статутного капіталу ТОВ "Золотий Ангел" ОСОБА_1 не приймала участь у загальних зборах, на яких могли б бути прийнятими рішення щодо відчуження майна товариства; більше того, відомості про проведення відповідних загальних зборів, повідомлення про них учасників товариства, зокрема, ОСОБА_1 , а також про наявність на таких зборах кворуму - відсутні. Викладене, на думку заявника, прямо суперечить положенням п. 10.4, 10.7-10.8 статуту ТОВ "Золотий Ангел" і, у відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, є підставою для визнання договору купівлі-продажу від 23.12.2015 № 1104 недійсним.
Відтак, заявник вважає, що з урахуванням наведених положень законодавства та правових висновків, ураховуючи те, що під час встановленого судовими рішеннями триваючого порушення корпоративних прав засновниці ОСОБА_1 (відсутності в ЄДРЮОФОП відомостей щодо частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "Золотий Ангел") товариством на підставі договору купівлі-продажу від 23.12.2015 № 1104, укладеного з ТОВ "Малинка Плюс", було відчужено належне йому нерухоме майно за відсутності на це волі товариства в обсязі, передбаченому його статутними документами, і позивачем доведені підстави для визнання зазначеного договору купівлі-продажу недійсним - в даному випадку також наявні підстави для витребування цього нерухомого майна у його набувача - ТОВ "Малинка Плюс".
Щодо правових підстав звернення ОСОБА_1 до суду в інтересах ТОВ "Золотий Ангел" заявник, із посиланням на правові висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, вказує, що допускається проникнення за "корпоративну завісу" та звернення учасників товариства з позовом в інтересах самого товариства, але за виняткових обставин. Якщо екстраполювати наведені висновки ЄСПЛ на національне законодавство, то Велика Палата Верховного Суду вважає, що такими винятковими обставинами можуть бути, наприклад, відкриття ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом, наслідком чого є припинення повноважень органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також припинення повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута, або запровадження тимчасової адміністрації чи оголошення про ліквідацію банку, в результаті чого припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (внутрішнього аудиту). В даному випадку, на думку заявника, у зв'язку з незаконним відчуженням корпоративних прав ОСОБА_1 на 50% статутного капіталу ТОВ "Золотий Ангел" та тим, що іншою учасницею Товариства ОСОБА_2 , яка також є директором Товариства, тривалий час протиправно здійснювалося одноосібне управління Товариством (під час якого було незаконно відчужене нерухоме майно Товариства), при цьому ОСОБА_2 також одноосібно прийнято рішення про припинення юридичної особи (і вона ж є головою комісії з припинення), на даний час внаслідок очевидного конфлікту інтересів захист прав ТОВ "Золотий Ангел" через його ліквідатора є неможливим.
Як вказує заявник, товариство не має реальної можливості звернутись за захистом своїх прав через свої уповноважені органи (голову комісії з припинення ОСОБА_2 ), оскільки саме ця особа призвела до незаконного відчуження нерухомого майна Товариства на користь пов'язаної особи. Отже, на думку заявника, в даному випадку наявні виключні обставини, за яких є можливим проникнення за "корпоративну завісу" та є виправданим звернення ОСОБА_1 , як учасниці товариства, з позовом в інтересах ТОВ "Золотий Ангел", спрямованим на відновлення прав Товариства.
Щодо обґрунтування необхідності вжиття в даному випадку заходів забезпечення позову, заявник вказує, що на даний час власником спірного об'єкта нерухомості - нежитлових приміщень кафе-закусочної загальною площею 296 кв.м за адресою: пр-т Центральний (Леніна), 32/7, м. Миколаїв , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 807731748101, значиться ТОВ "Малинка Плюс". Наявність у ТОВ "Малинка Плюс" правомочностей власника спірного нерухомого майна вказує на можливість у будь-який момент, у т.ч. під час розгляду справи судом, розпорядитись цим майном на користь третіх осіб, що ускладнить або навіть унеможливить повернення цього майна та відновлення порушених прав ТОВ "Золотий Ангел".
За ствердженням заявника, ним з'ясовано, що на момент звернення ОСОБА_1 до Господарського суду Миколаївської області з позовом у справі № 915/1490/23 в мережі Інтернет на загальнодоступному ресурсі для онлайн-оголошень olx.ua за посиланням: https://www.olx.ua/d/uk/obyavlenie/prodazha-dobrotnogo-pomescheniya-pr-tsentralnyy-ryumino-307m-100000-IDSub9P.html було розміщене оголошення про реалізацію спірного об'єкта нерухомості під заголовком: "Продажа добротного помещения Пр. Центральный/Рюмино 307 м 100000$". Зазначене оголошення було опубліковане на веб-сайті 08.09.2023. Відтак, на думку заявника, відповідачем вчинялися дії з метою реалізації спірного нерухомого майна. Викладені обставини також встановлені ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.09.2023 у справі № 915/1490/23, якою було задоволено заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову. У подальшому, одразу після скасування ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.03.2025 у справі № 915/1490/23 заходів забезпечення позову в частині заборони ТОВ "Малинка Плюс" вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу у власність або у користування (у тому числі відчуження, перереєстрація, реєстрація, визнання права власності тощо) щодо спірного об'єкта нерухомого майна, а також заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цього об'єкта, в мережі Інтернет на загальнодоступному ресурсі для онлайн-оголошень olx.ua за посиланням: https://www.olx.ua/d/uk/obyavlenie/prodazha-pomescheniya-pod-lyubuyu-deyatelnost-ochen-boykoe-mesto-IDXzCr2.html 10.03.2025 розміщене оголошення про реалізацію спірного об'єкта нерухомості під заголовком: "Продажа помещения под. любую деятельность. Очень бойкое место. 4 097 085 грн.". Таке ж оголошення розміщене в соціальній мережі Instagram.
Наведене, на думку заявника, свідчить про необхідність у даному випадку якнайшвидшого вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом: заборони ТОВ "Малинка Плюс" вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу у власність або у користування (у тому числі відчуження, перереєстрація, реєстрація, визнання права власності тощо) щодо об'єкта нерухомого майна: нежитлових приміщень кафе-закусочної загальною площею 296 кв.м за адресою: пр-т Центральний (Леніна), 32/7, м. Миколаїв, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 807731748101; заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна: нежитлових приміщень кафе-закусочної загальною площею 296 кв.м за адресою: пр-т Центральний (Леніна), 32/7, м. Миколаїв, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 807731748101.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову наведені в ст. 139 ГПК України, згідно ч. 1, 2 якої заява про забезпечення позову подається в письмові формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, що не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.
Розглянувши вказану заяву ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий ангел" про вжиття заходів забезпечення позову до його подання в порядку ст. 136-140 ГПК України, господарський суд дійшов наступних висновків.
Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Виходячи зі змісту положень ст. 138, 136 ГПК України, останні передбачають право особи у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову подати до суду заяву про забезпечення позову, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.
Отже, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Як вбачається зі змісту заяви, остання подана в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий ангел", яке вважається в даному випадку заявником, адже інші відомості про ОСОБА_1 як заявника подана заява не містить.
Щодо прав ОСОБА_1 звертатись до суду в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий ангел" із заявою про забезпечення позову до його подачі з метою захисту порушених прав або інтересів Товариства суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України гарантується право на звернення до господарського суду саме в установленому цим Кодексом порядку.
За ч. 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3 ст. 4 ГПК України).
Так, за змістом положень статей 2, 4 ГПК України вирішення судом відповідних спорів, віднесених до юрисдикції господарського суду, здійснюється з метою ефективного захисту порушених (невизнаних, оспорюваних) прав (законних інтересів) фізичних та юридичних осіб, держави, у зв'язку з цим відповідні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених (невизнаних, оспорюваних) прав (законних інтересів).
В ст. 41 ГПК України міститься визначення учасників справи у справах позовного провадження, якими є сторони та треті особи. При цьому в ч.3 цієї статті передбачено, що у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до положень ч. 5, 6 ст. 44 ГПК України юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника. Юридична особа може набувати процесуальних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників у випадках, коли відповідно до закону чи установчого документа така юридична особа набуває та здійснює права, а також несе обов'язки через своїх учасників.
За ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Водночас з аналізу наведених правових норм та положень статей 41, 45, 53 ГПК України суд вбачає, що право осіб на звернення до суду в інтересах інших осіб обмежено тими випадками, коли таке право надано їм законом, за наявності підстав для такого звернення.
Також частиною 1 та 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Як свідчать матеріали заяви, остання подана учасником ТОВ "Золотий Ангел" ОСОБА_1 з метою забезпечення майбутнього позову на захист порушених прав Товариства про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.12.2015 № 1104.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернуто увагу на те, що майновий стан товариства не є байдужим для його учасників. Так, від такого стану може залежати як вартість частки учасника товариства, так і можливість прийняття товариством рішення про виплату учасникам дивідендів у тому чи іншому розмірі. Таким чином, хоча порушення прав товариства не є порушенням прав чи прямого (безпосереднього) інтересу учасника, але учасник може мати похідний інтерес у захисті прав товариства. Похідний інтерес задовольняється через різні правові інститути. Зокрема, до них належить інститут так званого похідного позову, про який вказано в ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин другої, третьої статті 54 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов'язки без згоди власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів), який (які) подав (подали) позов. Посадова особа, до якої пред'явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі. До закінчення підготовчого засідання у справі інший співвласник (співвласники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) цієї юридичної особи має (мають) право приєднатися до поданого позову шляхом подання до суду відповідної заяви, після чого він (вони) набуває (набувають) таких самих процесуальних прав та обов'язків, як і власник (учасник, акціонер), який подав позов.
Отже, за похідним позовом учасник, член, акціонер набуває статусу процесуального представника юридичної особи, якій завдано збитків, але не має власного права на позов (у матеріальному значенні) до порушника. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи. Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункти 73-76).
Наразі слід зазначити, що стаття 54 ГПК України не містить зазначення, що учасник (акціонер) може подати позов в інтересах юридичної особи виключно про відшкодування збитків.
Водночас суд звертає увагу, що правове регулювання статті 54 ГПК України поширюється саме на випадки подання позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою. Тобто на підставі наведеної процесуальної норми власник (учасник, акціонер) може звернутися до суду в інтересах юридичної особи саме із зазначеним позовом. З іншими позовами в інтересах юридичної особи власник (учасник, акціонер) може звернутися лише в разі наявності підстав, прямо передбачених відповідними законодавчими нормами. Така правова позиція міститься в постанові КГС ВС від 28.02.2019 у справі № 904/4669/18 зі спору за позовом Компанії як учасника ТОВ в інтересах останнього про скасування державної реєстрації, витребування майна із чужого незаконного володіння.
Отже, положеннями чинного законодавства не передбачено звернення учасника (засновника, акціонера, члена) юридичної особи до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва, окрім позовів про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою. До того ж суд зауважує, що подана заява не містить посилань на відповідні законодавчі норми, які б передбачали право ОСОБА_1 як учасника ТОВ "Золотий Ангел" на звернення до суду з таким позовом про визнання недійсним договору в інтересах вказаного Товариства.
Стосовно доводів заявника про існування правових підстав звернення ОСОБА_1 до суду в інтересах ТОВ "Золотий Ангел" з огляду на правові висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, якими визначено про допущення проникнення за "корпоративну завісу" та звернення учасників товариства з позовом в інтересах самого товариства, суд вважає за необхідне зазначити таке.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2024 року у справі № 916/379/23 зазначено, що існує два підходи до застосування концепції «проникнення за корпоративну завісу». У традиційному розумінні концепція «проникнення за корпоративну завісу» стосується випадків, коли кінцевий бенефіціарний власник у виняткових випадках несе особисту відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи перед її кредиторами.
Водночас концепція «проникнення за корпоративну завісу» може застосовуватись також у разі звернення учасників товариства з позовом в інтересах самого товариства. Застосування концепції у цьому контексті Велика Палата Верховного Суду розглядала у постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, у пунктах 75-77, 90 якої зазначила таке. Сучасний підхід до використання теорії «проникнення за корпоративну завісу» сформувався в Європейському суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) починаючи з рішення 1995 року у справі Agrotexim and Others v. Greece. Застосовуючи зазначений підхід, ЄСПЛ відтворив правову позицію Міжнародного суду ООН, що була висловлена ним у рішенні у справі Barcelona Traction, Light and Power Company Limited від 05.02.1970. У пункті 56 вказаного вище рішення відзначено, що незалежність юридичної особи не можна вважати абсолютною. У цьому контексті «проникнення за корпоративну завісу» або «ігнорування статусу юридичної особи» визнається адекватним та справедливим у певних обставинах або для досягнення певної мети.
Отже, допускається «проникнення за корпоративну завісу» та звернення учасників товариства з позовом в інтересах самого товариства, але за виняткових обставин.
В постанові КГС ВС від 24.09.2024 у справі № 924/981/22 вказано, що такими винятковими обставинами можуть бути, наприклад, відкриття ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом, наслідком чого є припинення повноважень органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також припинення повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута, або запровадження тимчасової адміністрації чи оголошення про ліквідацію банку, в результаті чого припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (внутрішнього аудиту).
У даному випадку, незважаючи на те, що в заяві зазначається про прийняття іншим учасником Товариства рішення про припинення юридичної особи ТОВ "Золотий Ангел", судом встановлено, що органом управління Товариства є загальні збори, учасником Товариства є дві особи - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Водночас суд вважає безпідставним посилання заявника на рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2017 у справі "Фельдман і Банк "Слов'янський" проти України", оскільки правовідносини у зазначеній справи не є подібними до спірних правовідносин. Так, у даному випадку суд не вбачає наявність виключних обставин, які б виправдовували звернення ОСОБА_1 як учасника Товариства до суду в його інтересах, зокрема, позбавлення Товариства можливості самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав.
Отже, суд доходить висновку, що в даному випадку з огляду на положення ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову до його подачі в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Ангел" подана особою, наявність підстав для такого звернення у якої судом не встановлено.
Згідно з ч. 7 ст. 140 ГПК України cуд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
В свою чергу з огляду на вказане, суд вважає, що в даному випадку наявні підстави для повернення заяви ОСОБА_1, поданої в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Ангел", про забезпечення позову до його подання.
Суд наразі враховує висновки в постанові КГС ВС від 28.02.2019 у справі № 904/4669/18 з подібних правовідносин, в якій судом касаційної інстанції визнано обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанції про повернення позовної заяви Компанії, поданої в інтересах Товариства, заяви про забезпечення позову та заяви про забезпечення доказів на підставі пункту 4 частини 5 статті 174 ГПК України, оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для звернення заявника в інтересах ТОВ з позовом про скасування державної реєстрації, витребування майна із чужого незаконного володіння.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне повернути заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 в інтересах ТОВ "Золотий Ангел".
Керуючись ст. 2, 4, 41, 44, 45, 53, 54, 139, 140, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути заяву ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий ангел" про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх. № 4106/25 від 18.03.2025 р.).
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 21.03.2025 року.
Суддя Л.М. Ільєва