24.03.2025 Справа № 914/837/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон-Трейд» (79005, Львівська обл., місто Львів, вулиця Туган-Барановського, будинок 24, ідентифікаційний код 35968493)
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованості за договором поставки товару №2552765 від 02.07.2024 року в сумі 1238,40грн.
На розгляд Господарського суду Львівської області 19.03.2025р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон-Трейд» поступила заява про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором поставки товару №2552765 від 02.07.2024 року в сумі 1238,40грн.
Подана заява обґрунтована тим, що 02.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Легіон-Трейд» (Заявник, Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Боржник, Покупець) укладено Договір поставки товару №2552765 (Договір).
Заявник зазначає, що на виконання умов договору поставки, ним було поставлено, а боржником прийнято товар, що підтверджується видатковою накладною № ЛТЛ-333234 від 07.11.2024р. на суму 1238,40 грн.
Заявник стверджує, що в порушення умов договору, боржник не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати грошових коштів за поставлений товар, внаслідок чого у останнього існує заборгованість у розмірі 1238,40 грн.
Ознайомившись зі змістом заяви та долучених до неї матеріалів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Істотною особливістю розгляду справ у порядку наказного провадження є відсутність спору та можливість стягнення лише за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором. Наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви.
Безспірність передбачає не лише те, що боржник не оспорює вимог заявника, оскільки боржник має право подати заяву про скасування судового наказу, а й те, що у суду не повинно виникати сумніву у відсутності спору про право та належності стягувачу права вимоги. Вимоги заявника повинні бути документально підтвердженими та безспірними, тобто не може викликати сумнів ні момент настання права вимоги, ні сума грошових коштів, ні те, що вимоги пред'явлені відповідно до умов договору.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Отже, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. З цією метою, насамперед, необхідно встановити факт настання строку виконання боржником зобов'язання, перевірити його розмір тощо.
З поданих доказів вбачається, що грошові вимоги заявника стосуються стягнення заборгованості за поставку товару за договором поставки товару №2552765 від 02.07.2024 року. В підтвердження факту поставки товару позивачем долучено копію видаткової накладної № ЛТЛ-333234 від 07.11.2024р. на суму 1238,40 грн., скріпленої печаткою заявника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон-Трейд», натомість зі сторони боржника накладна не підписана. Також, до матеріалів заяви не додано доказів вручення чи надіслання боржнику засобами поштового зв'язку вказаної видаткової накладної та не представлено жодних інших доказів (товарно - транспортних накладних, податкових накладних тощо) в підтвердження здійснення господарської операції з поставки товару за договором.
Відтак із матеріалів заяви та долучених до неї доказів не вбачається виникнення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон-Трейд» про видачу судового наказу необхідно відмовити.
Приписами ч. 2 ст. 152 ГПК України передбачено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
За змістом ч. 1 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. 12, ст. 150, п. 3 ч. 1 ст. 152, ст. ст. 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Легіон-Трейд» у видачі судового наказу в порядку наказного провадження про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором поставки товару №2552765 від 02.07.2024 року в сумі 1238,40грн.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 ГПК України і може бути оскаржена до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Суддя Іванчук С.В.