ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.03.2025Справа № 910/11369/24
За позовом Херсонської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів
до Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1
про визнання недійсними постанови, протоколу, визнання припиненими повноважень, встановлення факту та виключення відомостей
Суддя Карабань Я.А.
Секретар судових засідань Севериненко К.Р.
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Семенов О.В.;
від третьої особи: не з'явився;
Херсонська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів (надалі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» (надалі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати недійсною постанову організаційного пленуму відповідача №1 від 14.08.2020;
- визнати недійсним протокол пленуму центральної ради відповідача від 14.08.2020;
- визнати припиненими повноваження голови відповідача ОСОБА_1 з 17.03.2014;
- встановити факт перебування ОСОБА_1 на посаді голови відповідача в період з 17.03.2014 по 03.09.2024 без належних на те правових підстав;
- виключити відомості про ОСОБА_1 , як керівника відповідача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позовні вимоги, з посиланням на ст.9, 11 Закону України «Про громадські об'єднання», мотивовані тим, що строк повноважень керівника відповідача закінчився та останній займає посаду на підставі незаконної постанови організаційного пленуму відповідача №1 від 14.08.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
08.10.2024 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 910/11369/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання в справі на 13.11.2024.
30.10.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість. Зокрема, вказує, що позивачем не доведено порушення його прав, а також обрано неефективний спосіб захисту. Крім цього, просить суд застосувати строки позовної давності.
У підготовче засідання 13.11.2024 з'явились представники сторін. Суд протокольною ухвалою в порядку ст.74 ГПК України витребував у Відділу державної реєстрації громадських формувань у м. Києві Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) копію реєстраційної справи відповідача. Крім цього, суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 відкладено підготовче засідання на 10.12.2024.
21.11.2024 від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні призначеному на 10.12.2024 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 задоволено клопотання представника позивача адвоката Рудометкіної М.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та постановлено забезпечити участь останньої в підготовчому призначеному на 10.12.2024 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
04.12.2024 від представника позивача надійшли письмові заперечення.
05.12.2024 від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на виконання вимог ухвали суду, надійшла копія реєстраційної справи відповідача.
Також 05.12.2024 від представника позивача надійшла заява про допущену описку у письмових запереченнях.
10.12.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про залишення без розгляду письмових заперечень позивача.
У підготовче засідання 10.12.2024 з'явились представники сторін. У підготовчому засіданні представник позивача заявила усне клопотання про поновлення строку на подання письмових заперечень від 04.12.2024, у задоволенні якого суд, з урахуванням думки представника відповідача, протокольною ухвалою відмовив, з огляду на його необґрунтованість. Також суд протокольною ухвалою залишив без розгляду письмові заперечення позивача від 04.12.2024 щодо відзиву на позов, які за своєю суттю є відповіддю на відзив та подані з пропуском встановленого судом строку. Крім цього, суд протокольною ухвалою в порядку ст. 74 ГПК України витребував у сторін докази та письмові пояснення. Також суд протокольною ухвалою залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (надалі - третя особа).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2024 відкладено підготовче засідання на 15.01.2025.
16.12.2024 від представника відповідача, на виконання вимог ухвали суду, надійшли документи.
17.12.2024 від представника позивача, на виконання вимог ухвали суду, надійшли документи.
23.12.2024 від представника відповідача, на виконання вимог ухвали суду, надійшли документи.
23.12.2024 від представника позивача надійшли письмові пояснення.
24.12.2024 від представника позивача надійшли докази.
03.01.2025 від третьої особи надійшли пояснення.
10.01.2025 від представника позивача надійшли письмові пояснення.
У підготовче засідання 15.01.2025 з'явились представники сторін, третя особа в засідання не з'явилась, про дату, час та місце проведення засідання повідомлялась належним чином. Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, сторонами було заявлено про надання суду всіх наявних у них доказів і пояснень по справі, у підготовчому засіданні ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.02.2025.
11.02.2025 від представника позивача, адвоката Рудометкіної М.О., надійшла заява про припинення повноважень представника позивача.
У судове засідання 11.02.2025 з'явився представник відповідача, представники позивача та третьої особи в засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення засідання повідомлялись належним чином. У судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про відкладення судового засідання, яке суд задовольнив та ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 відкладено судове засідання на 11.03.2025.
У судовому засіданні 11.03.2025 представник відповідача заперечував проти задоволення позову, представники позивача та третьої особи в засідання не з'явилися про день та час розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.
Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд зауважує, що він надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглядати спір за наявними матеріалами.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення в справі.
Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
У судовому засіданні 11.03.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
Спілка автомобілістів (відповідач) була заснована на установчому з'їзді 30.01.1974 як Українське республіканське добровільне товариство автомотолюбителів, Статут якого був затверджений постановою Ради Міністрів УРСР від 16.04.1974 №193.
08.12.1989 на IV з'їзді Українського республіканського товариства автомотолюбителів було прийнято рішення про перейменування Товариства на Українську республіканську спілку автомобілістів, Статут якої був зареєстрований постановою Ради Міністрів УРСР від 26.09.1990 №290.
На підставі постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про об'єднання громадян" від 16.06.1992 Українська республіканська спілка автомобілістів відповідно до статті 9 цього Закону перереєструвалася в Міністерстві юстиції України 26.11.1992 (свідоцтво № 331) як "Всеукраїнська спілка автомобілістів".
31.05.2007 IX з'їздом Всеукраїнської спілки автомобілістів затверджено Статут у новій редакції (Статут в редакції 2007 року).
Відповідно до вимог Закону України "Про громадські об'єднання" від 22.03.2012, Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, ХІІІ позачерговим з'їздом Всеукраїнській спілки автомобілістів 20.05.2016 внесені зміни і доповнення до Статуту Всеукраїнської спілки автомобілістів, і Спілка одержала найменування: Громадська організація "Всеукраїнська спілка автомобілістів".
20.05.2016 ХІІІ позачерговим з'їздом Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» затверджено Статут у новій редакції (Статут в редакції 2016 року).
Відповідно до пункту 1.1. Статуту в редакції 2016 року 1.1. Громадська організація "Всеукраїнська спілка автомобілістів" (далі за текстом Статуту - Спілка) - це добровільне об'єднання фізичних осіб - власників автомобілів і мотоциклів, інших громадян - учасників дорожнього руху та любителів автомототехніки - для захисту їх прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних та інших інтересів.
Згідно з абзацом 1 пункту 3.1. Статуту в редакції 2016 року Спілка діє на основі індивідуального членства. Членство в організаціях є фіксованим, воно засвідчується членським квитком, який видається особі на підставі її письмової заяви про вступ до громадської організації, і яка одночасно, є згодою особи на обробку її персональних даних відповідно до статутних завдань і чинного законодавства.
Абзацами 2, 5 пункту 3.5. Статуту в редакції 2016 року встановлено, що члени Спілки мають право брати участь у статутній діяльності, заходах та програмах, що проводяться організаціями Спілки; мати вільний доступ до інформації про діяльність Спілки, прийняті рішення та здійснені заходи.
Положеннями пункту 4.1. Статуту в редакції 2016 року передбачено, що вищими керівними колегіальними органами Громадської організації є: З'їзд, Центральна рада, президія Центральної ради.
Згідно з абзацами 1, 2 пункту 4.3. Статуту в редакції 2016 року черговий з'їзд скликається Центральною радою один раз на п'ять років.
Позачергові з'їзди можуть бути скликані за ініціативи пленуму Центральної ради Спілки або за рішенням рад Кримської республіканської, обласних, Київської та Севастопольської міських організацій, не меншим ніж 10 відсотків від їх загальної кількості шляхом використання засобів зв'язку.
Абзацом 3 пункту 4.3. Статуту в редакції 2016 року визначено, що час і місце скликання, а також норми представництва і порядок денний з'їзду оголошуються постановою пленуму Центральної ради Спілки не пізніше, ніж за два місяці до дня проведення з'їзду. Делегати на з'їзд обираються на конференціях Кримської республіканської, обласних, Київської та Севастопольської міських організацій, первинної організації виконавчого підрозділу Спілки. Вони є правомочними делегатами у разі скликання позачергового з'їзду. Про час і місце скликання, порядок денний з'їзду делегати повідомляються із використанням засобів зв'язку.
За рішенням конференції можливе відкликання окремих делегатів у разі виключення їх зі Спілки або втрати зв'язку з нею, смерті та дообрання відповідної кількості делегатів. Рішення конференції надсилається Центральній раді в місячний термін після її проведення (абзац 4 пункту 4.3. Статуту в редакції 2016 року).
Відповідно до абзацу 5 пункту 4.3. Статуту в редакції 2016 року у роботі з'їзду з правом дорадчого голосу можуть брати участь члени Ревізійної комісії Спілки, працівники її виконавчого підрозділу, організацій та відомств, органів державної та виконавчої влади, місцевого самоврядування, члени Центральної ради, які не є делегатами з'їзду.
Пунктом 4.4. Статуту в редакції 2016 року встановлено, що З'їзд Спілки:
затверджує Статут Спілки, вносить до нього зміни та доповнення рішенням не менш ніж 3/4 голосів делегатів, що беруть участь у голосуванні;
заслуховує і затверджує звіти Центральної ради і Ревізійної комісії;
визначає завдання та напрями роботи Спілки;
обирає Центральну раду і Ревізійну комісію Спілки строком на п'ять років. Представництво в Центральній раді для всіх організацій Спілки є рівним. До складу Центральної ради можуть бути обрані особи, які не є членами Спілки. Кількість членів Центральної ради і Ревізійної комісії визначається з'їздом;
реалізує право власності ВСА;
приймає рішення про делегування президії Центральної ради, президіям Кримської республіканської, обласних, Київської та Севастопольської міських рад повноважень щодо розпорядження окремими видами майна Спілки;
приймає рішення про припинення діяльності ВСА;
розглядає інші питання, винесені на розгляд з'їзду.
Вищим керівним органом Спілки у період між з'їздами є Центральна рада. У період між з'їздами вибулі з різних причин члени Центральної ради можуть замінюватися новими, що обираються на пленумі ради Спілки за пропозицією президії Центральної ради Спілки. У подальшому їх повноваження затверджується рішенням з'їзду у разі його скликання протягом звітного періоду. Центральна рада Спілки проводить щонайменше одне пленарне засідання на рік (пункт 4.5. Статуту в редакції 2016 року).
За умовами пункту 4.6. Статуту в редакції 2016 року Центральна рада Спілки:
розробляє і затверджує перспективні плани і програми, спрямовані на поліпшення діяльності Спілки;
обирає зі свого складу строком на п'ять років голову Громадської організації та президію її Центральної ради. Кількісний склад президії визначається Центральною радою, до складу президії Центральної ради входить голова Спілки за посадою;
за пропозицією голови ВСА обирає зі свого складу строком на п'ять років заступників (заступника) голови ВСА;
розглядає подання президії Центральної ради про припинення діяльності Кримської республіканської, обласних, Київської і Севастопольської міських організацій, а також повноважень голів цих організацій у випадках грубих порушень ними норм чинного законодавства, Статуту ВСА, невиконання рішень вищих керівних та контрольних органів Спілки. Приймає рішення про розгляд цих питань відповідними конференціями чи з'їздом Спілки, які скликаються згідно встановленого порядку.
скликає з'їзд Спілки, визначає норми представництва;
керує діяльністю Спілки відповідно до цього Статуту;
звітує про свою роботу на з'їздах;
узагальнює пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Статуту ВСА, представляє їх для затвердження з'їзду;
розглядає інші питання, внесені президією Центральної ради і Ревізійною комісією Спілки.
У період між пленумами Центральної ради управління діяльністю Спілки здійснює президія Центральної ради, яка скликається на засідання щонайменше один раз на квартал. Засідання президії, в окремих випадках, можуть проводитися шляхом використання засобів зв'язку (пункт 4.7. Статуту в редакції 2016 року).
Повноваження Президії Центральної ради Спілки визначені в пункту 4.8. Статуту в редакції 2016 року.
За умовами пункту 4.10. Статуту в редакції 2016 року Голова Громадської організації, зокрема:
є найвищою посадовою особою у Спілці;
здійснює загальне керівництво діяльністю Спілки;
представляє Спілку у взаємовідносинах з органами держави, місцевого самоврядування, підприємствами і організаціями, громадянами України;
організовує роботу Центральної ради та її президії, головує на засіданнях цих органів;
підписує документи, прийняті Центральною радою та її президією;
ініціює скликання президії, пленуму ради, а також конференції відповідної обласної (міської) організації Спілки у разі порушень її посадовими особами чи виборними органами чинного законодавства, Статуту ВСА, невиконання ними рішень вищих чи контрольних органів Спілки;
офіційно представляє Спілку без довіреності в органах державної влади та управління, органах місцевого самоврядування, в судах, правоохоронних органах, а також у відносинах з іншими особами в Україні та в інших державах.
Відповідно до пункту 4.12. Статуту в редакції 2016 року З'їзд, пленум Центральної ради і засідання президії Центральної ради вважаються правомочними, якщо на них відповідно присутні більше половини обраних делегатів з'їзду, членів Центральної ради або президії Центральної ради. Їх рішення приймаються, якщо за них проголосувало відповідно більше половини присутніх делегатів з'їзду, членів Центральної ради або президії Центральної ради, якщо інше не передбачено цим Статутом.
Спілка функціонує за територіальним принципом (пункт 5.1. Статуту в редакції 2016 року).
Пунктом 5.2. Статуту в редакції 2016 року передбачено, що Кримська республіканська, обласні, Київська, Севастопольська, Бердянська, Мелітопольська міські організації є відокремленими підрозділами (місцевими осередками) Спілки. Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про громадські об'єднання" місцеві осередки (відокремлені підрозділи) Всеукраїнської спілки автомобілістів, які діяли зі статусом юридичної особи на день введення цього Закону в дію, за рішенням вищого органу управління (з'їзду) Спілки, зберігають за собою статус юридичної особи після введення цього Закону в дію. Відокремлені підрозділи (місцеві осередки) Всеукраїнської спілки автомобілістів, які є юридичними особами, керуються Конституцією України, чинним законодавством, власними статутними документами, які приймаються відповідними конференціями, не суперечать Статуту Спілки, затверджуються президією Центральної ради та реєструються у встановленому порядку.
Нижчі керівні органи відокремлених підрозділів підпорядковані й підзвітні вищим керівним органам Всеукраїнської спілки автомобілістів, у своїй діяльності керуються їх рішеннями, Статутом ВСА та своїми статутними документами (пункт 5.3. Статуту в редакції 2016 року).
Кримська республіканська, обласні, Київська, Севастопольська, Бердянська, Мелітопольська міські організації мають статус юридичної особи, самостійний баланс, рахунки у банківських установах, свої печатки і штампи, зразки яких затверджуються президією Центральної ради Спілки. Вони користуються символікою Всеукраїнської спілки автомобілістів, зареєстрованою Міністерством юстиції України (пункт 5.4. Статуту в редакції 2016 року).
Згідно з абзацом 1 пунктом 5.10. Статуту в редакції 2016 року вищим керівним органом Кримської республіканської, обласних, Київської та Севастопольської міських і районних організацій є конференції відповідних організацій.
Пунктом 5.11. Статуту в редакції 2016 року передбачені повноваження конференцій відповідних організацій, зокрема обирає делегатів на з'їзд ВСА відповідно до норм представництва, встановлених президією Центральної ради Спілки.
Конференція, пленум Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської міських рад і засідання президії відповідної ради вважаються правомочними, якщо на них присутні більше половини обраних делегатів або членів цих органів. Їх рішення приймаються, якщо за них проголосувало більше половини присутніх делегатів або членів цих органів, за виключенням рішень конференцій про затвердження статутних документів чи внесених до них змін і доповнень (пункт 5.16. Статуту в редакції 2016 року).
Відповідно до розділу 9 Статуту в редакції 2016 року зміни і доповнення до цього Статуту вносяться з'їздом, якщо за них проголосувало відповідно більше 3/4 присутніх делегатів з'їзду. Зміни до цього Статут підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Також, постановою президії Центральної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів від 25.01.2005 №2 затверджено Інструкцію про проведення виборів керівних органів в організаціях Всеукраїнської спілки автомобілістів (далі - Інструкція).
Пунктом 1.7. Інструкції встановлено, що вибори керівних органів здійснюються у суворій послідовності від загальних зборів первинних організацій до з'їзду у терміни, встановлені Статутом Всеукраїнської спілки автомобілістів - один раз на п'ять років.
Згідно з пунктом 1.9. Інструкції Збори, конференція, з'їзд вважаються правомочними, якщо на них присутні більше половини членів організації або обраних делегатів. Їх рішення приймаються, якщо за них проголосувало більше половини делегатів конференції, з'їзду.
За умовами пункту 2.1. Інструкції дата і місце скликання, а також норми представництва і порядок денний з'їзду оголошуються Центральною радою не пізніше як за два місяці до його відкриття. Виходячи із цього, ради місцевих організацій Спілки приймають аналогічні конкретні рішення щодо проведення своїх конференцій і загальних зборів.
Загальні збори (або конференції) первинної організації, конференція районної, міської, обласної, Кримської республіканської організацій визначають кількісний склад ради відповідної організації і обирають її, а з'їзд - Центральну раду (пункт 2.2. Інструкції).
Відповідно до пункту 2.7. Інструкції після закриття конференції, з'їзду відбувається організаційний пленум новообраної ради організації, який відкривається представником вищестоящої організації. За погодженням із членами ради він може проводитися в присутності делегатів. У його роботі можуть брати участь представники місцевих органів державної влади.
Рада обирає за пропозицією представника вищестоящої організації голову організації.
Після обрання голови подальше ведення пленуму переходить до нього.
Далі голосуванням обирається президія, заступник (-и) голови, якщо вони передбачені штатним розписом апарату ради, та відповідальний секретар президії.
За умовами пункту 3.3. Інструкції делегати на з'їзд Всеукраїнської спілки автомобілістів обираються на конференціях Кримської республіканської, обласних, Київської та Севастопольської міських організацій.
Повноваження делегатів дійсні у разі скликання позачергової конференції, з'їзду (пункт 3.5. Інструкції).
Згідно з пунктом 4.1. Інструкції для керівництва загальними зборами, конференцією, з'їздом, пленумом обираються:
на звітно-виборних загальних зборах (або конференціях) первинних організацій - президія (або голова та секретар зборів);
на конференціях, з'їзді, пленумі - робоча президія та інші керівні органи (секретаріат, мандатна і редакційна комісії).
У відповідності до пунктів 6.1. та 6.2. Інструкції голосування з виборів керівних органів усіх ступенів за рішенням зборів, конференції, з'їзду проводиться персонально або списком, відкрито або таємно. Підрахунок голосів, поданих "за" і "проти" попередньої кандидатури, а також тих, хто утримався, доручаються здійснювати голові, президії або секретаріату. Обраними вважаються кандидатури, за які проголосувало більше половини присутніх членів загальних зборів, делегатів конференції, з'їзду, членів ради. Результати голосування заносяться до протоколу зборів. конференції, з'їзд, пленуму.
Члени ревізійної комісії, а також запрошені учасники зборів, конференцій, з'їзду, пленумів беруть участь в їхній роботі тільки з правом дорадчого голосу (пункт 6.3. Інструкції).
Розділом 8 Інструкції передбачено приблизний порядок проведення організаційного пленуму ради:
Пленум відкриває представник вищестоящої організації ВСА.
На пленумі вирішуються питання:
1) вибори голови організації.
2) вибори президії ради.
3) вибори заступника (-ів) голови.
4) вибори відповідального секретаря президії.
5) представник вищестоящої організації пропонує кандидатуру голови організації.
Якщо є інші кандидатури, відбувається їх обговорення. Потім проводиться голосування в порядку надходження кандидатур. Більшістю голосів обирається голова організації. Подальше ведення пленуму переходить до нього. Голова організації пропонує спочатку кількісний склад президії, який затверджується голосуванням. Потім головою поіменно пропонується склад президії, обрання якої здійснюється голосуванням по кожній кандидатурі окремо. Далі він пропонує кандидатуру (-и) для обрання заступника (-ів), якщо вони передбачені штатним розписом апарату ради. За пропозицією голови шляхом голосування обирається також відповідальний секретар президії. На цьому організаційний пленум закінчує свою роботу.
17.03.2009 головою ГО «ВСА» ОСОБА_1 (третя особа) був обраний пленумом Центральної ради ГО «ВСА» (постанови №1 і №2 від 17.03.2009). Відомості стосовно ОСОБА_1 , як новообраного голови ГО «ВСА», були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» на підставі постанови пленуму Центральної ради ВСА №2 від 17.03.2009.
20.05.2010 відбувся черговий XI з'їзд ГО «ВСА», який обрав новий склад Центральної ради ГО «ВСА». На пленумі Центральної ради 20.05.2010 головою Спілки було обрано ОСОБА_1
15.05.2015 на черговому XII з'їзді ГО «ВСА» було обрано новий склад Центральної ради ВСА, яка на своєму пленарному засіданні 15.05.2015 переобрала ОСОБА_1 головою Спілки на новий термін.
Постановою пленуму Центральної ради громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» № 16 від 26.03.2020 було прийнято рішення про скликання 15.05.2020 XIV з'їзду ВСА.
Разом з тим, оскільки Урядом України було запроваджено у державі низку карантинних заходів через пандемію короно вірусної інфекції COVID-19 постановою пленуму Центральної ради № 18 від 05.05.2020 було продовжено повноваження керівних та контролюючих органів Всеукраїнської спілки автомобілістів. Питання щодо конкретної дати скликання з'їзду та місця його проведення покладалось на президію Центральної ради.
Постановою президії Центральної ради № 29 від 23.07.2020 було визначено 14.08.2020 датою проведення XIV з'їзду ВСА.
Проведення XIV з'їзду ГО «ВСА» 14.08.2020 було зафіксовано списком зареєстрованих та присутніх 37 делегатів із 46 обраних і складеним протоколом перебігу з'їзду.
Згідно з постановою організаційного пленуму Громадської організації №3 від 14.08.2020 обрано президію Центральної ради Громадської організації у складі 10 осіб.
Відповідно до постанови ХІV з'їзду Громадської організації №3 від 14.08.2020 та протоколу ХІV з'їзду Громадської організації від 14.08.2020 обрано Центральну раду Громадської організації у складі 25 осіб.
Також згідно з протоколом ХІV з'їзду Громадської організації від 14.08.2020 затверджено легітимність обрання 46 делегатів з'їзду, 37 з яких беруть участь в роботі з'їзду і підтверджені їх повноваження щодо голосування в ході прийняття з'їздом відповідних рішень.
14.08.2020 згідно з постановою організаційного пленуму Громадської організації №1 від 14.08.2020 (оскаржувана постанова) та протоколу пленуму Центральної ради Громадської організації від 14.08.2020 (оскаржуваний протокол) ОСОБА_1 обрано головою Громадської організації.
Предметом даного позову є вимоги позивача до відповідача про:
- визнання недійсною постанови організаційного пленуму відповідача №1 від 14.08.2020;
- визнання недійсними протоколу пленуму центральної ради відповідача від 14.08.2020;
- визнати припиненими повноваження голови відповідача ОСОБА_1 з 17.03.2014;
- встановлення факту перебування ОСОБА_1 на посаді голови відповідача в період з 17.03.2014 по 03.09.2024 без належних на те правових підстав;
- виключення відомостей про ОСОБА_1 , як керівника відповідача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Підставами позову є те, що строк повноважень керівника відповідача ( ОСОБА_1 ) закінчився ще 17.03.2014 та останній займає посаду на підставі незаконної постанови.
Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань визначені Законом України "Про громадські об'єднання".
Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону України "Про громадські об'єднання" громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.
Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (частина 3 статті 1 Закону України "Про громадські об'єднання").
Громадська спілка - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи (частина 4 статті 1 Закону України "Про громадські об'єднання").
Частиною 5 статті зазначеного Закону встановлено, що громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
З огляду на зазначене вище та враховуючи положення Статуту 2016 в редакції року, суд дійшов до висновку про те, що Спілка є громадською організацією із статусом юридичної особи і отримання прибутку не є основною метою її діяльності.
Перелік основних відомостей, які має містити статут громадського об'єднання, визначені частиною 1 статті 11 Закону України "Про громадські об'єднання", зокрема: повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи) (пункт 4); періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку (пункт 5); порядок внесення змін до статуту (пункт 10).
У статуті громадського об'єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об'єднання, що не суперечать закону (частина 2 статті 11 Закону України "Про громадські об'єднання").
Отже, статут громадського об'єднання - це установчий документ, що використовується для створення та провадження діяльності, містить правила, що регулюють права та обов'язки членів, визначає порядок управління та здійснення діяльності громадського об'єднання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2025 у cправі №911/1744/23.
Так, фактично всі доводи позивача зводяться до його незгоди перебування ОСОБА_1 (третьої особи) на посаді керівника відповідача, відносно чого суд зазначає таке.
Суд звертає увагу, що позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки алгоритму розгляду спорів викладено у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17 та від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).
У пунктах 8.15- 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено таке: "8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Так, згідно п.5.7 Статуту в редакції 2007 року та п.4.6 Статуту в редакції 2016 року Центральна рада обирає зі свого складу строком на п'ять років голову Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» та президію її Центральної ради. Кількісний склад президії визначається Центральною радою, до складу президії Центральної ради входить голова Спілки за посадою.
Вперше головою ВСА ОСОБА_1 був обраний пленумом Центральної ради ВСА 17.03.2009 у відповідності до п.5.7 Статуту в редакції 2007 року. Рішення пленуму Центральної ради про обрання нового голови було прийнято у зв'язку із смертю попереднього голови Спілки ОСОБА_2 , який був обраний пленумом Центральної ради, сформованої у травні 2005 року на черговому VIII з'їзді, на п'ятирічний термін, тобто до наступної звітно-виборчої кампанії, яка повинна уже відбутись у 2010 році.
Відомості стосовно ОСОБА_1 , як новообраного голови Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів», були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» на підставі постанови пленуму Центральної ради ВСА №2 від 17.03.2009.
У постанові пленуму від 17.03.2009 не зазначався п'ятирічний термін обрання, як зазначив відповідач це пов'язано з тим, що оскільки в наступному 2010 році повинна відбутися звітно-виборча кампанія у Спілці, яка передбачала визначену Статутом процедуру обрання на з'їзді нові керівні органи, а також і голову Спілки, на наступний саме п'ятирічний термін.
За Статутами Спілки черговий з'їзд скликаються Центральною радою один раз на п'ять років (п.5.4 Статуту в редакції 2007 року).
Згідно п.5.5 Статуту в редакції 2007 року з'їзд обирає Центральну раду і Ревізійну комісію строком на п'ять років.
Серед повноважень з'їзду щодо кадрових питань є формування (обрання) складу Центральної ради та Ревізійної комісії (п. 5.5 Статуту в редакції 2007 року, п.4.4 Статуту в редакції 2016 року). Подальше формування керівного складу Спілки Статутом покладається на обрану з'їздом Центральну раду, яка зі свого складу строком на п'ять років обирає голову Всеукраїнської спілки автомобілістів та президію Центральної ради, до складу якої за посадою входить і голова Спілки (п. 5.7 Статуту в редакції 2007 року, п. 4.6 Статуту в редакції 2016 року).
Порядок проведення виборів керівних органів усіх ступенів, у тому числі і вищих, регламентований Інструкцією про проведення виборів керівних органів в організаціях Всеукраїнської спілки автомобілістів, яка затверджена постановою президії Центральної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів від 25.01.2005 № 2 (надалі - Інструкція).
Інструкцією передбачено, що після закриття з'їзду відбувається організаційний пленум, на якому обирається голова та президія. Прописаний у Інструкції порядок обрання голови свідчить, що він обирається як і всі інші члени керівних органів Спілки на п'ятирічний строк, який обумовлений періодом від однієї звітно - виборчої кампанії (з'їзду) до наступної чергової (п.1.7, п. 2.7 розділу 1, розділ 8 Інструкції).
20.05.2010 відбувся черговий XI з'їзд Всеукраїнської спілки автомобілістів, який обрав новий склад Центральної ради ВСА. Після чергового цього з'їзду, який обрав нову Центральну раду, на її пленумі 20.05.2010 ОСОБА_1 було обрано головою Спілки (постанова № 1 від 20.05.2010).
15.05.2015 відбувся черговий XII з'їзд ВСА, на якому було обрано новий склад Центральної ради, яка на своєму пленарному засіданні 15.05.2015 обрала ОСОБА_1 головою Спілки на новий п'ятирічний термін (постанова №1 від 15.05.2015).
Наступна звітно-виборча компанія припадала на 2020 рік. Постановою пленуму Центральної ради Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» № 16 від 26.03.2020 було прийнято рішення про скликання 15.05.2020 XIV з'їзду ВСА.
Разом з тим, оскільки Урядом України було запроваджено у державі низку карантинних заходів через пандемію короно вірусної інфекції COVID-19 постановою пленуму Центральної ради № 18 від 05.05.2020 було продовжено повноваження керівних та контролюючих органів Всеукраїнської спілки автомобілістів, у тому числі і голови Спілки. Питання щодо конкретної дати скликання з'їзду та місця його проведення покладалось на президію Центральної ради.
Постановою президії Центральної ради № 29 від 23.07.2020 було визначено 14.08.2020 датою проведення XIV з'їзду ВСА.
Проведення XIV з'їзду ВСА 14.08.2020 було зафіксовано списком зареєстрованих та присутніх 37 делегатів із 46 обраних і складеним протоколом перебігу з'їзду.
Мандатна комісія, обрана на XIV з'їзді, підтвердила легітимність обраних 46-ти делегатів, з яких 37 були присутні на з'їзді та їх правомочність голосувати по всім питанням з'їзду.
Одним з питань порядку денного з'їзду були вибори членів Центральної ради Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів», одного із вищих керівних органів ВСА, за Статутом який формується з'їздом (п. 4.4. Статуту в редакції 2016 року).
Після проведеного обговорення був сформований список кандидатів до Центральної ради ВСА у кількості 25 осіб, який оголосив головуючий на з'їзді і запропонував проголосувати. За проголосувало 36 делегатів, один утримався. До Центральної ради ВСА було обрано 25 осіб. Результати формування та обрання Центральної ради ВСА відображені у протоколі XIV з'їзду від 14.08.2020.
Отже, XIV з'їздом ВСА 14.08.2020 було сформовано вищий керівний орган - Центральну раду ВСА.
Після проведеного XIV з'їзду і обрання Центральної ради, на пленумі вирішувалось питання щодо обрання голови ВСА, за пропозицією члена Центральної ради ВСА ОСОБА_3 , відкрити засідання було доручено голові Хмельницької обласної організації ВСА - ОСОБА_4.
Під головуванням ОСОБА_4 на пленумі Центральної ради відбулись вибори голови ВСА - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 і була підписана постанова №1 від 14.08.2020 (оскаржувана постанова) про обрання голови Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів».
Після того, як ОСОБА_1 обрано Головою громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів», у відповідності до п. 4.10 Статуту в редакції 2016 року, в подальшому на засіданні пленуму ОСОБА_1 і головував та ним було підписано протокол від 14.08.2020 (оскаржуваний протокол).
При цьому суд звертає увагу на те, що згідно матеріалів справи ОСОБА_5 , який є головою Херсонської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (позивача), в 2010, 2015, 2020 роках особисто був делегатом з'їздів, брав участь у їх роботі, був обраний до керівних органів ГО «ВСА» (Центральної ради і президії), голосував при прийнятті рішень, які позивач оспорює в даній справі.
Окрім того, суд наголошує, що з наданих документів не вбачається, що ОСОБА_5 голосував проти кандидатури ОСОБА_1 , а також починаючи з 17.03.2014 (дата яку позивач вважає датою припинення повноважень ОСОБА_1 ), тобто більш ніж 10 років, позивач чи його керівник зверталися, в тому числі до відповідача, з заявами чи повідомленнями про відсутність підстав для перебування ОСОБА_1 на посаді керівника спілки.
Відносно посилань позивача на те, що оскаржуваний протокол та постанова від 14.08.2020 є підробленими, так як не подавались на державну реєстрацію змін, суд зазначає, що оскільки після першого обрання ОСОБА_1 на посаду голови ВАС у 2009 році всі дані щодо нього, як нового керівника Спілки були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а в подальшому він неодноразово переобирався на посаду голови Спілки, тобто змін щодо голови Спілки фактично не відбувалося і відповідно до п.5 ч.4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» внесення до зазначеного вище державного реєстру не потребувало, а тому факт ненадання таких документів для реєстрації, як і ненадання їх раніше позивачу не може свідчити про їх підробку.
Отже, враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що з 17.03.2009 по дату ухвалення рішення, ОСОБА_1 займає посаду голови ГО «ВСА» згідно вимог чинного законодавства України та Статуту ГО «ВСА», оскільки докази наявні в матеріалах справи на підтвердження даних обставин є більш вірогідними, ніж докази надані позивачем на їх спростування.
Підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що позивачем, у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, не доведено наявності підстав для визнання недійсними постанови організаційного пленуму відповідача №1 від 14.08.2020, протоколу пленуму центральної ради відповідача від 14.08.2020, визнання припиненими повноваження голови відповідача ОСОБА_1 з 17.03.2014 та встановлення факту перебування ОСОБА_1 на посаді голови відповідача в період з 17.03.2014 по 03.09.2024 без належних на те правових підстав, що є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині, а оскільки позовна вимога про виключення відомостей про ОСОБА_1 , як керівника відповідача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є похідною то остання також задоволенню не підлягає.
Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно з п.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» № 10 від 29.05.2013, частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
За змістом ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Оскільки, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог заява відповідача про застосування строку позовної давності судом не розглядається.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.
Підсумовуючи наведене, суд у повному обсязі відмовляє в задоволенні позову Херсонської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів.
Судові витрати відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 24.03.2025.
Суддя Я.А.Карабань