24 березня 2025 року м. Харків Справа №917/1620/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Шутенко І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (вх.№3054П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.12.2024 року у справі №917/1620/24,
за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», вул. Козака, 2А, м.Полтава, 36000,
до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», провулок, Несторівський, буд. 3-Б, м.Київ, 04053,
про стягнення 16584,37 грн,-
У вересні 2024 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», в якому просило суд стягнути 6366,11 грн - вартість втраченого природного газу при аварійній ситуації через пошкодження газопроводу високого тиску, 10218,26 грн - вартість виконаних робіт по заміні ділянки пошкодженого газопроводу, що виникла внаслідок проведення робіт працівниками Гоголівської дільниці НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта».
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.12.2024 року у справі №917/1620/24 (повний текст складено 02.12.2024 року, суддя Ківшик О.В.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (провулок, Несторівський, буд. 3-Б, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 00135390) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» (вул. Козака, 2А, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 03351912) - 6366,11 грн - вартість втраченого природного газу при аварійній ситуації через пошкодження газопроводу високого тиску, 10218,26 грн - вартість виконаних робіт по заміні ділянки пошкодженого газопроводу та 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Господарського суду Полтавської області від 02.12.2024 року скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити; судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на позивача.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що надані позивачем документи на підтвердження об'єму витоку газу, вартості робіт, витрачених позивачем на ліквідацію аварії, а також вини відповідача у даній аварії не можуть бути, належними та допустимими доказами у розумінні статей 73, 77 Господарського процесуального кодексу України.
На думку позивача факт пошкодження газопроводу за адресою по вулиці Поповича в селищі Гоголеве Миргородського (Великобагачанського) району Полтавської області працівниками Гоголівської дільниці НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» підтверджується довідкою про результати розгляду повідомлення гр. ОСОБА_1 №3211 від 17.12.2020 року ДОП СП Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУПП в Полтавській області лейтенанта поліції Залізької Я. погодженої начальником Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області майора поліції Сліпченком Є., згідно якої 17.12.2020 року до Великобагачанського ВП Миргордського ВП ГУ НП Полтавської області надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_1 про те, що в смт. Гоголеве, вулиця Поповича працівниками Гоголівської дільниці НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» пошкоджено газопровід.
Проте, як зазначає апелянт у своїй апеляційній скарзі, дані матеріали поліції не містять пояснень працівників відповідача про дані обставини. Відомості про відмову у підписанні та дачі пояснень працівниками НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» по даному факту зазначені без участі свідків, тому довідка про результати розгляду повідомлення гр. ОСОБА_1 не є доказом пошкодження газопроводу позивача з вини відповідача.
Крім того, відповідач вважає заявлену позивачем суму збитків 10218,26 грн необґрунтованою, в зв'язку з тим, що останнім не надано до суду первинних документів (відомостей списання, накладних, рахунків, актів виконаних робіт, актів списання, товарно-транспортних накладних, тощо).
Апелянт, між іншого, зазначає про те, що акт про ліквідацію на газопроводі низького тиску, який затверджений керуючим УЕГС 17.12.2020 року, не містить підпису представника відповідача та складений з порушенням п. 6.5 Методики, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики від 30.05.2003 року №264 «Про затвердження методики визначення питомих втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами», без зазначення часу його складання, температури газу, тривалості витоку газу, що в свою чергу не може слугувати належним та допустимим доказом вини відповідача у пошкодженні газопроводу.
20.12.2024 року до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга відповідача - Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (вх.№3054П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.12.2024 року у справі №917/1620/24.
Згідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2024 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 року відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача. Встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 20 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, а також встановлено учасникам справи строк на протязі якого вони мають право подати до суду клопотання, заяви та документи в обґрунтування своїх вимог і заперечень по справі. При цьому, судом роз'яснено про можливість надання та звернення до суду засобами електронного зв'язку і порядок такого звернення. Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1620/24.
Згідно з ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ч.2 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження була направлена учасникам справи через підсистему Електронний суд до кабінету користувача і доставлена 24.12.2024 року.
Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження у даній справі і її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.
За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.
30.12.2024 року матеріали справи №917/1620/24 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
06.01.2025 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому, він заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим та законним.
Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що всі доводи викладенні в апеляційній скарзі не підтверджуються належними доказами та складаються виключно з припущень відповідача у справі.
На думку позивача, відповідачем не надано належних доказів відсутності вини (умислу чи необережності) у його діях, зокрема, не доведено, що ним вчинялись усі передбачені й необхідні заходи для уникнення завдання шкоди.
Так, крім іншого, факт пошкодження газопроводу за адресою по вулиці Поповича в селищі Гоголове Миргородського (Великобагачанського) району працівниками Гоголівської дільниці НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» підтверджується:
- рапортом від 17.12.2020 року старшого інспектора Великобагачанського відділення поліції Миргородського ВП ГУ НП в Полтавській області Кошкалди О.В.;
- поясненнями старшого майстра Бабенко В.М. від 17.12.2020 року наданими старшому слідчому Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУ НП в Полтавській області Цикалу М.Н.;
- поясненнями начальника Великобагачанського ДЕГС Маковецьким Є.О. від 17.12.2020 року наданими старшому слідчому Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУ НП в Полтавській області Цикалу М.Н.
Дійсно, 17.12.2020 року працівники Гоголівської дільниці НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» відмовились ставити свої підписи в акті про ліквідацію аварії на газопроводі низького тиску, однак цей факт не може бути доказом відсутності вини відповідача.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно до розпорядження від 24.02.2025 року щодо повторного автоматизованого розподілу справи та відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу Східного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №917/1620/24, у зв'язку з відпусткою судді Плахова О.В., який входить до складу колегії суддів.
24.02.2025 року згідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.12.2024 року, головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Шутенко І.А.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм права при винесенні оскаржуваного рішення, а також проаналізувавши докази, котрі стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.
17.12.2020 року при проведенні земляних робіт в охоронній зоні об'єктів газорозподільної системи по вулиці Поповича в селищі Гоголеве Миргородського (Великобагачанського) району Полтавської області працівниками Гоголівської дільниці НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» пошкоджено газопровід низького тиску, що підтверджується актом про ліквідацію аварії на газопроводі низького тиску від 17.12.2020 року.
Згідно з актом про ліквідацію аварії на газопроводі низького тиску від 17.12.2020 року, підписаного начальником Великобагачанської ДЕГС Маковецьким Є.О., старшим майстром Бабенком В.М. та вуличним депутатом Снігур А.А., складено акт про те, що працівниками Гоголівської дільниці НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» пошкоджено газопровід низького тиску ПЕ63 (розірваний повністю).
Комісією в зазначеному акті встановлено:
- газопровід - низького тиску;
- тиск газу в газопроводі - 0,00240 (кгс/см2);
- з якого матеріалу виконано газопровід - ПЕ;
- внутрішній діаметр газопроводу - 63 (мм);
- характер пошкодження - розірваний;
- витік газу тривав - 130 хв;
- дата останнього обходу газопроводу - 04.12.2020 року:
- для локалізації і ліквідації аварійної ситуації було проведено такі заходи: розрите місце аварії, встановлено пережим.
Висновки комісії - виток газу усунуто.
До акту про ліквідацію аварії на газопроводі низького тиску від 17.12.2020 року додано схему місця розташування аварії та фотографії пошкодженого газопроводу низького тиску.
Позивач вказує на те, що факт пошкодження газопроводу за адресою по вулиці Поповича в селищі Гоголеве Миргородського (Великобагачанського) району Полтавської області працівниками Гоголівської дільниці НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» підтверджується довідкою про результати розгляду повідомлення гр. ОСОБА_1 №3211 від 17.12.2020 року ДОП СП Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУПП в Полтавській області лейтенанта поліції Заліської Я. погодженої начальником Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області майора поліції Сліпченком Є., згідно якої 17.12.2020 року до Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУ НП Полтавській області надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_1 про те, що в смт Гоголеве, вулиця Поповича працівниками Гоголівської дільниці НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» пошкоджено газопровід.
При виїзді на місце події встановлено, що 17.12.2020 року близько 11:00 год, під час проведення земляних робіт працівниками Гоголівської дільниці НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» було пошкоджено газопровід, виток газу ліквідовано.
Роботи по локалізації і ліквідації аварії, спричинені проведенням земельних робіт по вул. Поповича в смт Гоголеве, здійснювались аварійною службою АТ «Полтавагаз».
Аварійною бригадою перед пошкодженою ділянкою газопроводу було припинено подачу газу шляхом перекриття задвижки (вимикаючого пристрою) у відповідності з підпунктом 8 пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, внаслідок чого припинилася подача газу жителям вул. Поповича в смт Гоголеве.
17.12.2020 року АТ «Полтавагаз» поновлено подачу природного газу в домоволодіння та проведено пуск газових приладів жителям вищезазначеної вулиці, дана обставина підтверджена копіями актів на відновлення газопостачання.
Задля ліквідації аварійної ситуації, згідно акту №41005/20 від 18.12.2020 року були задіяні автомобілі, які належать АТ «Полтавагаз», зокрема, здійснено виїзд із селища Велика Багачка, де знаходиться Великобагачанська ДЕГС, до селища Гоголеве Миргородського (Великобагачанського) району Полтавської області, а саме:
- ГАЗ-33023, державний номер НОМЕР_1 , подорожній лист №289388 вантажного автомобіля від 17.12.2020 року;
- ВАЗ-2121, НОМЕР_2 , подорожній лист №289383 службового легкового автомобіля від 17.12.2020 року;
- FIAN DOBLO, НОМЕР_3 , подорожній лист № 289408 службового легкового автомобіля від 17.12.2020 року;
- УАЗ-3909, НОМЕР_4 , подорожній лист №289391 вантажного автомобіля від 17.12.2020 року;
- УАЗ-3909, НОМЕР_4 , подорожній лист №289527 вантажного автомобіля від 18.12.2020 року.
При ліквідації аварійної ситуації Оператором ГРМ понесені збитки, відшкодування яких покладено на особу, яка її завдала. Так, АТ «Полтавагаз» проведено нарахування об'ємів витоку (втрат) природного газу при аварійній ситуації загальний обсяг 691 м.куб. на загальну суму 6366,11 грн, відповідно до порядку визначення необлікованих об'ємів природного газу, що підтверджується розрахунком проведеним у відповідності до Кодексу ГРМ (392 куб.м.) та розрахунком проведеним у відповідності до Методики визначення розмірів нормативних та виробничо-технологічних втрат/втрат природного газу при здійсненні розподілу природного газу, затвердженої постановою НКРЕКП від 06.11.2020 року №2033 (5454 м.куб), які наявні у матеріалах справи.
Позивач листом від 16.03.2021 року №06/3292 на адресу відповідача направив для підписання та оплати наступні документи:
- копію рахунку №У00000000269 від 18.12.2020 року (докази направлення наявні у матеріалах справи);
- копію акту виконаних робіт від 18.11.2020 року №41005/50;
- копію рахунку №41005 від 18.12.2020 року.
Відповідачем не було повернуто позивачу другий примірник договору та акту, оплата відповідачем проведена не була.
Позивач в своєму позові та відзиві на апеляційну скаргу повідомляє, що при виконанні робіт з ліквідації аварійної ситуації, нарахуванні об'ємів витоку (втрат) природного газу при аварійній ситуації, складанні рахунків та актів-розрахунків позивач діяв у спосіб та порядок, встановлені Законом України «Про ринок природного газу», Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494 «Про затвердження Кодексу газорозподільних систем».
На адресу відповідача позивачем направлялись вимоги від 29.11.2021 року №06.2/22298 та від 21.02.2022 року №06.2/4001 з повідомленням про те, що проведено нарахування об'ємів витоку (втрат) природного газу при аварійній ситуації у розмірі 6366,11 грн, відповідно до порядку визначення необлікованих об'ємів природного газу споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим та 10218,26 грн вартості виконаних робіт по усуненню витоку газу на газопроводі низького тиску, загальний розмір збитків 16584,37 грн.
31.12.2021 року №01/01/11/06/02/01-02-011137 відповідачем надана відповідь, що він не визнає висунуті до нього вимоги щодо відшкодування збитків.
В обґрунтування позовних вимог в матеріалах справи містяться наступні докази: копія акту про ліквідацію на газопроводі низького тиску від 17.12.2020 року з додатками; копії актів на відновлення газопостачання (розподілу природного газу) від 17.12.2020 року; копія розрахунку об'ємів витоку (витрат) природного газу при аварійній ситуації через пошкоджений газопровід від 17.12.2020 року; копія розрахунку відшкодування витрат природного газу на усунення наслідків аварійної ситуації через пошкоджений газопроводу згідно акту від 17.12.2020 року; копія розрахунку обсягу нормативних витрат газу QB 41 для забезпечення продування та заповнення сталевих газопроводів від 17.12.2020 року; копія розрахунку обсягу нормативних втрат QB 42 для забезпечення продування та заповнення поліетиленових газопроводів; копія вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України АТ «Полтавагаз» від 16.03.2021 року №06/3292 з доказами направлення; копія вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України АТ «Полтавагаз» від 29.11.2021 року №06/22298; копія рахунку на оплату №41005 від 18.12.2020 року; копія акту №41005/50 приймання виконаних підрядних робіт від 18.12.2020 року; копія рахунку № У0000000269 від 18.12.2020 року з доказами направлення; копія вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України АТ «Полтавагаз» від 21.02.2022 року №06/4001 з доказами направлення; копію листа №15.02.2022 №656/115/112/01-2022 підполковника поліції Є. Сліпченка; копія довідки від 21.12.2020 року про результати розгляду повідомлення гр. ОСОБА_1 №3211 від 17.12.2020 року ДОП СП Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУПП в Полтавській області лейтенанта поліції Заліської Я.; копія рапорту від 17.12.2020 року старшого інспектора Великобагачанського відділення поліції Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області Кошкалди О.В.; копія пояснень старшого майстра Бабенка В.М. від 17.12.2020 року, які були надані старшому слідчому Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУ НП в Полтавській області Цикалу М.Н.; копію пояснень начальника Великобагачанської ДЕГС Маковецьким Є.О. від 17.12.2020 року, які були надані старшому слідчому Великобагачанського ВП Миргородського ВП ГУ НП в Полтавській області Цикалу М.Н.; копія листа від 17.12.2020 року т.в.о. начальника СВ Великобагачанського ВП миргородського ВП ГУНП в Полтавській області ст. лейтенанта поліції Лобач Є., копія пояснень слюсаря; копія листа від 21.12.2020 року №9130/115/112/01-2020 начальника Сліпченка Є.; копія листа від 04.02.2021 року № 01/01/06/01-02/01/92 ПАТ «Укрнафта»; копія листа від 31.12.2021 року №01/01/11/06/01-02/01/1137 ПАТ «Укрнафта».
Надаючи оцінку вище зазначеним обставинам колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає про наступне.
АТ «Полтавагаз» є оператором газорозподільної системи (оператор ГРМ) - суб'єктом господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Відповідно, спірні правовідносини регулюються, зокрема, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494 (надалі по тексту - Кодекс ГРМ).
За змістом пункту 17 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
Відповідно до п. 1, 4 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГРМ експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно оператори газорозподільних систем. У разі виникнення аварійної ситуації оператор газорозподільної системи зобов'язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 38 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи зобов'язаний вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи.
Отже, відповідно до вимог Закону України «Про ринок природного газу» АТ «Полтавагаз», як Оператор ГРМ, зобов'язаний вживати заходів з безпеки постачання природного газу, безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи у межах Полтавської області, в зоні ліцензійної діяльності.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ охоронна зона об'єктів газорозподільної системи - територія, обмежена умовними лініями, уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільних газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.
Згідно з пунктом 7 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРМ проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ.
Пунктом 9 глави 4 розділу ІІI Кодексу газорозподільних систем визначено, юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці для отримання погодження Оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати Оператору ГРМ для узгодження проект плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження.
Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, які отримали письмове погодження Оператора ГРМ, зобов'язані керуватися порядком проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт і дотримуватись умов їх виконання з урахуванням вимог письмового погодження Оператора ГРМ (пункт 10 глави 4 розділу ІІI Кодексу газорозподільних систем).
Наведені вище положення діючого законодавства свідчать про те, що виконання ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні можливе за умов: повідомлення представника Оператора ГРМ не пізніше ніж за добу до початку робіт, отримання письмового погодженням Оператора ГРМ, отримання дозволу на порушення об'єктів благоустрою, виявлення фактичного місця розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.
Пунктом 10 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем визначено, об'єм витоку (витрати) природного газу при аварійних ситуаціях через пошкоджений газопровід третіми особами, що є юридичними особами чи фізичними особами - підприємцями, визначається відповідно до пункту 6 цієї глави.
Відповідно до пункту 6 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем визначення об'єму природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об'єм необлікованого природного газу, пропускної спроможності площі отвору, сопла, пальника або газопроводу за формулою визначеною в цьому пункті.
Згідно з пунктом 1.12 глави 1 розділу 5 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №285 від 15.05.2015 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.06.2015 року за №674/27119 (надалі - Правила БСГ) з метою забезпечення безпечних умов експлуатації та виключення можливості пошкодження газорозподільної системи вздовж її траси в межах охоронної зони шириною 2 м з обох боків від зовнішньої стінки газопроводу в плані не допускаються: обмеження доступу обслуговуючого персоналу у світлу пору доби, а при аварійній ситуації - цілодобово; складування матеріалів і устаткування; ведення земляних та будівельно-монтажних робіт; садіння дерев; улаштування стоянок автотранспорту, гаражів та інших споруд, у тому числі тимчасових.
Технічні смуги для ГРП, ШГРП дорівнюють не менше ніж 10м по периметру цих споруд.
Пунктом 8.1. Правил БСГ передбачено, що контроль і оперативно-диспетчерське керівництво планово-профілактичними та аварійно-відновлювальними роботами на об'єктах Єдиної газотранспортної системи України з урахуванням вимог охорони праці здійснюються газорозподільними підприємствами відповідно до вимог чинного законодавства України. Локалізація і ліквідація аварійних ситуацій здійснюються аварійно-диспетчерською службою (аварійна газова служба) “104», її філіями і постами, що працюють цілодобово і без вихідних.
Відповідно до статті 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з угод або внаслідок заподіяння шкоди, що передбачено статтею 11 Цивільного кодексу України.
За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.
У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків (шкоди).
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (стаття 22 Цивільного кодексу України).
Аналогічну правову позицію викладено Великою палатою Верховного Суду (постанова від 30.05.2018 року у справі №750/8676/15-ц), що відшкодування збитків однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 Цивільного кодексу України, оскільки частиною 1 визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
При цьому, відповідно до частини другої статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.
Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина 2 статті 1166 ЦК України. Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди. Причому в деліктних правовідносинах на позивача покладається обов'язок з доведення наявності шкоди, протиправності поведінки заподіювача шкоди, а також причинного зв'язку між такою протиправною поведінкою та шкодою. Водночас на заподіювача шкоди покладається обов'язок щодо доведення відсутності його вини у заподіянні цієї шкоди (аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 року у справі №25/207).
Законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 Цивільного кодексу України покладено на відповідача. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року у справі №753/7281/15.
Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) немає вини у заподіянні шкоди.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (правова позиція у постановах Верховного Суду №902/320/17 від 10.12.2018 року та №904/5489/18 від 16.04.2020 року).
Частиною першою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно із частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 Цивільного кодексу України).
Відповідно до приписів статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Згідно із частиною першою статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
У цій справі, вирішуючи питання щодо задоволення позовних вимог, суд першої інстанції з висновком якого погоджується суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено факт пошкодження працівниками Гоголівської дільниці НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» газопроводу за адресою по вулиці Поповича в селищі Гоголеве Миргородського (Великобагачанського) району Полтавської області. Протилежного відповідачем не доведено та посилання позивача не спростовано.
Так, роботи провадились на території де необхідно отримати дозвіл та погодження, однак матеріали справи таких відомостей не містять. Надані на обґрунтування докази у підтвердження аварійної ситуації є належними та допустимими. Відсутність підписів в акті не свідчить про відсутність аварійної ситуації та не може бути доказом відсутності вини відповідача. Розрахунки проведені відповідно до Методики та приписів Кодексу ГРМ. З наданих позивачем доказів на обґрунтування вимог прямо прослідковується причинно-наслідковий зв'язок.
Обставини справи та наявні в матеріалах справи докази свідчать про доведеність позивачем усіх обов'язкових умов та складових, наявність та сукупність яких дає право на відшкодування збитків, які складаються з вартості втраченого природного газу при аварійній ситуації через пошкодження газопроводу високого тиску 6366,11 грн та вартості виконаних робіт по заміні ділянки пошкодженого газопроводу 10218,26 грн, підтверджені документально та нормами матеріального права.
Таким чином, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, дійшов обґрунтованого та правомірного висновку, що позовні вимоги про стягнення вартості втраченого природного газу при аварійній ситуації через пошкодження газопроводу високого тиску 6366,11 грн та вартості виконаних робіт по заміні ділянки пошкодженого газопроводу 10218,26 грн підлягають задоволенню.
Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Колегія суддів зазначає, що апелянтом по даній справі всупереч приписів ст. 73, 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження своєї позиції по справі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Колегія суддів зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області від 02.12.2024 року у справі №917/1620/24, яке відповідає вимогам ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, має бути залишене без змін.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 02.12.2024 року у справі №917/1620/24 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.С. Хачатрян
Суддя В.В. Россолов
Суддя І.А. Шутенко