вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" березня 2025 р. Справа№ 910/12817/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
без участі представників сторін, у спрощеному провадження у відповідності до вимог ст. 247 Господарського процесуального кодексу України розглянувши апеляційну скаргу Головного управління національної поліції в Київській області
на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2024
у справі №910/12817/24 (суддя Чинчин О.В.)
за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України
до Головного управління національної поліції в Київській області
про відшкодування шкоди у розмірі 49 990 грн 65 коп.,
У жовтні 2024 року позивач (Моторне (транспортне) страхове бюро України) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача (Головного управління національної поліції в Київській області) про відшкодування шкоди у розмірі 49 990 грн. 65 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для стягнення шкоди, завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу марки "БМВ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , завданого відповідачем, як власником транспортного засобу марки "ЗАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.12.2024 позов Моторного (транспортного) страхового бюро України задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Головного управління національної поліції в Київській області на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України страхове відшкодування у розмірі 48 450 (сорок вісім тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 65 коп., витрати для встановлення розміру заподіяної шкоди в розмірі 1 450 (одна тисяча чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи належним чином доведено страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 48 450,65 грн., відповідальність за шкоду, заподіяну транспортному засобу "БМВ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , має нести відповідач, як юридична особа, з винних неправомірних дій працівника якого сталася дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки "БМВ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Також доведеною є вартість послуг особи, залученої для встановлення розміру заподіяної шкоди, яка є складовою розміру страхового відшкодування, а тому вимога МТСБУ в частині стягнення витрат для встановлення розміру заподіяної шкоди в розмірі 1 450,00 грн також підлягає задоволенню.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Головне управління Національної поліції в Київській області звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2024 і винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було взято, що ГУНП в Київській області є державною установою, яка фінансується за рахунок державного бюджету, а тому шкода, завдана позивачу відшкодовується за рахунок держави шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України. Отже, позивачем визначено неналежного відповідача у даній справі.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 апеляційну скаргу Головного управління національної поліції в Київській області на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2024 у справі №910/12817/24 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів про сплату судового збору у розмірі 3633, 60 грн, подання до суду відповідної заяви про усунення недоліків. Роз'яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту. Витребувано у господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12817/24.
20.01.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/12817/24.
20.01.2025 через канцелярію суду скаржником на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху було подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 23.11.2022 року по вул. Михайла Бойчука, 41 у м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "БМВ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу "ЗАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить Головному управлінню національної поліції в Київській області, під керуванням ОСОБА_2 , що підтверджується відповіддю НПУ. (а.с.7-9)
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль марки "БМВ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2023 року у справі №757/35458/22-п ОСОБА_2 , водія транспортного засобу "ЗАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень. (а.с.10)
Згідно зі звітом про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на замінні складники пошкодженого колісного транспортного засобу №16/02/23 від 08.02.2023 року, складеного фізичною особою - підприємцем Семенченком П.О., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "БМВ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 48 450 грн. 65 коп. (а.с.16-28)
Згідно з актом виконаних робіт №16-02-23 від 16.02.2023 року фізична особа - підприємець Семенченко П.О. виконав роботи з оцінки вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на замінні складники пошкодженого колісного транспортного засобу №16/02/23 від 08.02.2023 року на суму в розмірі 1 450 грн. 00 коп. (а.с.28 зворот)
Оскільки на дату ДТП транспортний засіб "ЗАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить Головному управлінню національної поліції в Київській області, під керуванням ОСОБА_2 не був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виплати здійснювало Моторне (транспортне) страхове бюро України.
Так, Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало на користь фізичної особи - підприємця Семенченка П.О. грошові кошти у розмірі 1 450 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №823283 від 21.02.2023 року. (а.с.30)
Відповідно до довідки №1 від 23.03.2023 року, Наказу №3/5402 від 24.03.2023 року Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало на користь власника транспортного засобу "БМВ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 48 450 грн. 65 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №824810 від 27.03.2023 року. (а.с.31 зворот)
Позивач звернувся з позовними вимогами, в зв'язку з тим, що на час скоєння даної ДТП, водій транспортного засобу "ЗАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому відповідно до ст. 1191 ЦК України та п.п.38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", після проведення виплати потерпілій особі у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до відповідача, як власника транспортного засобу марки "ЗАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . За таких підстав, просив суд стягнути з Головного управління національної поліції в Київській області суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 48 450 грн. 65 коп. та витрати на встановлення розміру заподіяної шкоди в розмірі 1 450 грн. 00 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що матеріалами справи належним чином доведено виплату позивачем страхового відшкодування в розмірі 48 450,65 грн., а також витрат для встановлення розміру заподіяної шкоди в розмірі 1 450,00 грн, відповідальність за шкоду, заподіяну транспортному засобу "БМВ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , має нести відповідач, як юридична особа - власник джерела підвищеної небезпеки з винних неправомірних дій працівника якого сталася дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки "БМВ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Як вже зазначалось, 23.11.2022 року по вул. Михайла Бойчука, 41 у м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "БМВ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортного засобу "ЗАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить Головному управлінню національної поліції в Київській області, під керуванням ОСОБА_2 , що підтверджується відповіддю НПУ. (а.с.7-9)
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль марки "БМВ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Вина особи, яка керувала транспортним засобом "ЗАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку згідно з постановою Печерського районного суду м. Києва від 15.02.2023 року у справі №757/35458/22-п, якою ОСОБА_2 , водія транспортного засобу "ЗАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень. (а.с.10)
Відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно із ст. 4 Закону суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі.
Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Положеннями пп. а) п.41.1. ст.41 Закону встановлено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
У п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону регламентовано, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Відповідно до абз. 2 п. 22.1 ст. 22 Закону у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як передбачено вимогами ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Як свідчать матеріали справи, за звітом про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на замінні складники пошкодженого колісного транспортного засобу №16/02/23 від 08.02.2023 року, складеного фізичною особою - підприємцем Семенченком П.О., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "БМВ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 48 450 грн. 65 коп. (а.с.16-28)
Відповідно до довідки №1 від 23.03.2023 року, Наказу №3/5402 від 24.03.2023 року Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало на користь власника транспортного засобу "БМВ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 48 450 грн. 65 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №824810 від 27.03.2023 року. (а.с.31 зворот)
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що МТСБУ наділений правом подати регресний позов до власника чи водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. У даному випадку відповідальність винного у ДТП водія транспортного засобу "ЗАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 не була застрахована, тому потерпілий звернувся до МТСБУ, і останнє виплатило йому страхове відшкодування, набувши, відповідно, право вимоги до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.
При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту), укладеного із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець (вказана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 р. у справі № 426/16825/16-ц).
Як вбачається з матеріалів справи, винний у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу марки "ЗАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 на час вчинення ДТП перебував у трудових відносинах із Головним управлінням національної поліції в Київській області, що підтверджується листом відповідача №СЕД-47342-2024 від 28.10.2024, Актом закріплення (передачі) транспортного засобу від 03.04.2019 р., наказом №49 від 23.02.2022 року. (а.с.46-49)
Отже, відповідальність за шкоду, заподіяну транспортному засобу "БМВ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , має нести відповідач, як юридична особа, з винних неправомірних дій працівника якого сталася дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки "БМВ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
У свою чергу, до компетенції ДКСУ входить виключно безспірне списання коштів на підставі рішення суду (підпункт 5 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011). Однак, відповідна сума страхового відшкодування, яка є предметом даного спору, не є безспірною і не підлягає стягненню за рахунок коштів державною бюджету в позасудовому порядку. У зв'язку з цим ДКСУ не може бути відповідачем у даній справі, оскільки своїми рішеннями чи діями вказаний орган не порушував жодні права та законні інтереси позивача у даній справі.
Доводи апеляційної скарги, що позивачем визначено неналежного відповідача спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Отже, виходячи із приписів ч.ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.
Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 р. по справі №924/675/17 зазначив, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.
Абзацом 18 статті 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Проведення оцінки завданої шкоди суб'єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом №142/5/2092 від 24.11.2003 Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395.
Відповідно до п. 1.6 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.
Згідно з п.1.6 вищевказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.
Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля "БМВ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вбачається, що рік випуску автомобіля - 2006, а отже, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди (23.11.2022 року) строк експлуатації означеного автомобіля перевищував 7 років.
Отже, з наявних в матеріалах справи документів судом першої інстанції вірно встановлено наявність підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу "БМВ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , при визначенні розміру страхового відшкодування.
Згідно зі звітом про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на замінні складники пошкодженого колісного транспортного засобу №16/02/23 від 08.02.2023 року, складеного фізичною особою - підприємцем Семенченком П.О., вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "БМВ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 48 450 грн. 65 коп. (а.с.16-28)
Відповідно до п. 7.41 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 р., значення коефіцієнта фізичного зносу, який підлягає усуненню, не може перевищувати 0,7. Для складників КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років значення ЕЗ приймається рівним 0,7. Для КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років у випадку виконання капітального ремонту КТЗ впродовж двох років до дати оцінки ЕЗ підлягає розрахунку за формулою (13) і його значення приймають не менше 0,5.
Таким чином, для правильного визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу "БМВ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 слід застосовувати коефіцієнт фізичного зносу складових КТЗ, який складає 0,7.
Отже, при визначенні розміру заподіяної шкоди у даному випадку слід виходити із вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля "БМВ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно із сумою, яка вказана у звіті про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на замінні складники пошкодженого колісного транспортного засобу №16/02/23 від 08.02.2023 року, складеного ФОП Семенченком П.О., у розмірі 48 450 грн. 65 коп.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з Головного управління національної поліції в Київській області суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 48 450 грн. 65 коп. є обґрунтованими та такими, що правомірно були задоволенні.
Стосовно вимог, щодо стягнення з відповідача 1 450 грн. витрат на встановлення розміру заподіяної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 40.3 ст. 40 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у ст. 41 цього Закону.
Згідно з Актом виконаних робіт №16-02-23 від 16.02.2023 року ФОП Семенченком П.О. виконав роботи з оцінки вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу на замінні складники пошкодженого колісного транспортного засобу №16/02/23 від 08.02.2023 року на суму в розмірі 1 450 грн. 00 коп. (а.с.28 зворот).
Моторне (транспортне) страхове бюро України перерахувало на користь ФОП Семенченка П.О. грошові кошти у розмірі 1 450 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №823283 від 21.02.2023 року. (а.с.30)
Колегія суддів зазначає, що вартість послуг особи, залученої для встановлення розміру заподіяної шкоди, є складовою розміру страхового відшкодування, а тому така вимога відповідає нормам п.38.2 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги МТСБУ щодо стягнення витрат для встановлення розміру заподіяної шкоди в розмірі 1 450 грн. 00 коп. є обґрунтованими та доведеними.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 24.12.2024 року у справі № 910/12817/24, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління національної поліції в Київській області на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2024 року у справі № 910/12817/24 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2024 року у справі № 910/12817/24 залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).
Матеріали справи № 910/12817/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287,288 ГПК України
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко