Справа№ 953/1750/25
н/п 1-кп/953/651/25
"24" березня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання в режимі відео конференції кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, малолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 26.10.2022 Київським районним судом м. Харкова за ст. 126-1 КК України до 150 годин громадських робіт; 10.07.2023 Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 389 КК України до 2 місяці 5 днів арешту; 14.08.2023 Київським районним судом м. Харкова за ст. 126-1 КК України до 3 місяців арешту. Покарання відбував у Диканівській виправній колонії № 12, звільнений 11 січня 2024 року у зв?язку з відбуттям покарання; 19.07.2024 Київським районним судом м. Харкова за ст. 126-1 КК України до обмеження волі строком на 1 рік; 11.09.2024 Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 125, ч.1 ст.71 КК України до 1 року 20 днів обмеження волі, 10.02.2025 Київським районним судом м. Харкова за ст. 390-1 КК України до обмеження волі строком на 1 рік 8 місяців,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 126-1 КК України,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи не зняті та не погашені в установленому законом порядку судимості, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
ОСОБА_4 , у порушення вимог ст. 28 «Конституції України» згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняє фізичне та психологічне насильство по відношенню до своєї бабусі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою він проживає в одному домі, що призвело до психологічних страждань останньої, а також погіршення якості її життя, що виразилось у формі втрати енергійності, втомі, фізичному дискомфорті, втраті повноцінного сну та відпочинку.
Так, 26.04.2024 близько о 08.00 год ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно своєї бабусі - ОСОБА_5 , а саме висловлювався нецензурною лайкою та вимагав гроші на алкогольні напої, внаслідок чого могла бути завдана психологічна та фізична шкода здоров'ю потерпілої. За вказані дії постановою Київського районного суду м. Харкова від 07.05.2024 ОСОБА_4 визнано винним, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.173-2 КУпАП, та призначено покарання у вигляді штрафу 340 (триста сорок) грн.
Так, 11.08.2024 близько о 10.00 год ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного, фізичного та економічного характеру відносно бабусі - ОСОБА_5 , а саме: требував гроші, ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана психологічному та фізичному здоров'ю потерпілої. За вказані дії постановою Київського районного суду м. Харкова від 19.08.2024 ОСОБА_4 визнано винним, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.173-2 КУпАП, та призначено покарання у вигляді штрафу 340 (триста сорок) грн.
Таким чином, ОСОБА_4 , будучи особою, яка неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, за ст.173-2 КУпАП, вчинив умисний злочин проти життя та здоров'я особи за наступних обставин:
Так, 13.02.2025 приблизно о 08:00 год ОСОБА_4 перебуваючи за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де діючи умисно, систематично та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер та наслідки своїх протиправних дій і бажаючи їх настання, вчинив економічне, фізичне та психологічне насильство по відношенню до своєї бабусі ОСОБА_5 , що виражалося у вигляді словесних образ, які полягали у висловлюваннях на її адресу нецензурною лайкою та вимогою надати грошові кошти на алкогольні напої, погроз застосування відносно неї фізичного насильства та штовхані потерпілої. Внаслідок таких систематичних дій ОСОБА_4 потерпіла ОСОБА_5 постійно піддається залякуванням, приниженням, психологічним стражданням, перебуває у стані емоційного пригнічення, суттєво погіршилася якість її життя, у неї спостерігається погіршення психологічного самопочуття, зниження самооцінки, втрата позитивних емоцій та жаги до життя.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав в повному обсязі, та пояснив, що дійсно він неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, за ст.173-2 КУпАП. 13.02.2025 приблизно о 08:00 він перебував за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де вчинив економічне, фізичне та психологічне насильство по відношенню до своєї бабусі ОСОБА_5 , а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та вимагав надати грошові кошти на алкогольні напої, погрожував застосуванням відносно неї фізичного насильства та штовхав її.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції. Роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів (крім допиту обвинуваченого) стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України.
За таких обставин суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, доведена у повному обсязі, та кваліфікує його дії за ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршенні якості життя потерпілої особи.
Як особа ОСОБА_4 характеризується негативно, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, раніше неодноразово судимий, останній раз 10.02.2025 Київським районним судом м. Харкова за ст. 390-1 КК України до обмеження волі строком на 1 рік 8 місяців.
Щодо пом'якшуючих покарання обвинуваченого обставин, відповідно до ст. 66 КК України, суд зазначає наступне.
Відповідно до розуміння правової природи та значення поняття щирого каяття, наданих у правових позиціях, викладених у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», щире каяття є сукупністю невід'ємних одне від одного складових, що характеризують об'єктивне ставлення винуватої особи до вчиненого злочину і полягають у повному визнанні своєї провини у вчиненні злочину, висловлюванні жалю з цього приводу та бажання виправити ситуацію, що склалася, а так саме й готовність нести відповідальність. Тобто, всі ці фактори правової поведінки обвинуваченого є невід'ємними складовими щирого каяття. Такої позиції додержується й Верховний Суд у своїх чисельних рішеннях (ВС ККС №759/7784/15-к від 22.03.2018 року; № 756/4830/17-к від 09.10.2018 року).
Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Проте матеріали провадження не містять будь-яких об'єктивних даних на підтвердження щирого каяття з боку обвинуваченого, окрім формального визнання своєї провини в загальних межах.
Таким чином, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення, щодо особи похилого віку.
Беручи до уваги наведене, при обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України та враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, наведені вище, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, його відношення до скоєного, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, обставини, що обтяжують покарання і вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень обрати покарання в межах санкції ст. 126-1 КК України у вигляді обмеження волі, із застосуванням ст. 71 КК України.
Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Строк відбуття покарання слід обчислювати з моменту фактичного виконання вироку суду.
Запобіжний захід не обирався.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
В силу ст. 71 ч. 1 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частки покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 10.02.2025, остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців обмеження волі.
Строк відбуття покарання обчислювати з моменту фактичного виконання вироку суду.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий - суддя ОСОБА_1