621/3960/24
2-п/621/3/25
іменем України
24 березня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ",
представник позивача - Тараненко А. І.,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши за відсутністю учасників справи в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення суми,
Заочним рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 13.12.2024 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" 93 401 грн 40 коп., 2 422 грн 40 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 6 000 грн 00 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.
26.02.2025 від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення, в якій вона просила: поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
На обґрунтування заяви зазначила, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявний в матеріалах справи кредитний договір (у вигляді паперової копії) було створено у порядку, визначеному Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та що він підписувався електронним підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов'язковим реквізитом електронного документа. Кредитний договір у редакцій, доданій до позовної заяви, не укладала, не погоджувала відповідні процентні ставки та кабальні умови кредитування. Жоден доказ по справі не підтверджує.
Відсутні докази, що підтверджують перехід до позивача прав вимог у сумі, зазначеній у додатку до договору факторингу. Договір факторингу укладався у 2018 році, коли кредитного договору з відповідачем взагалі не існувало (згідно позовної заяви кредитний договір укладено 24.08.2021), що вказує на неможливість відступлення заборгованості, якої не існувало.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є виключно первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Долучений розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).
Наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором є неналежним та недостатнім доказом для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування тощо, є внутрішніми документами банку (фінансової установи), та не містять відомостей, що дозволили б перевірити, чи видавалися кредитні кошти, на який строк, правильність нарахування відсотків.
Матеріали справи не містять жодного належного, достатнього та допустимого доказу перерахування суми позики (платіжне доручення, квитанція, чек тощо), тому не є доведеним факт укладення кредитного договору між нею та первісним кредитором.
Позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не довів укладення кредитного договору між нею та первісним кредитором на умовах, що надані в копіях договору, не довів перерахування тіла кредиту первісним кредитором, не довів розмір фактично наданих у кредит коштів та розмір відсотків, які просить стягнути за період користування кредитними коштами, не підтвердив перерахування коштів первісному кредитору за отримання грошових вимог, у зв'язку з чим у задоволенні позову належить відмовити.
Вважає, що обсяг виконаних робіт адвокатом не співмірний фактичним витратам, необхідним для розгляду даної справи. Вказана вартість послуг адвоката - 6 000 грн 00 коп., на думку відповідачки, не співмірна із необхідним часом, який міг витратити б адвокат та є завищеною. Просила у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 27.02.2025 призначено судовий розгляд заяви на 24.03.2025.
21.03.2025 від представника позивача Тараненка А. І. надійшли додаткові пояснення по справі, в яких на задоволенні позову наполягав, та повідомив, що відповідач зробив помилковий висновок щодо предмету договору факторингу, що відступлення права вимоги не могло стосуватись конкретного кредитного договору № 744344557 від 24.08.2021, який, на думку відповідача, на момент укладення договору факторингу не існував.
Сутність договору факторингу №28/1118-01 полягає не у відступленні права вимоги за конкретним кредитним договором, а у відступленні права вимоги, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.
До позовної заяви представником позивача долучено договір факторингу, витяги з реєстрів прав вимог та акти прийому-передачі, що є належним доказом стверджувати що фактор набув права вимоги. Отже, в ході факторингового ланцюгу право вимоги перейшло до позивача.
Під час заповнення заявки на кредит відповідач особисто обрала для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Кредитний договір № 744344557 від 24.08.2021 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV68U9R, який направлено позичальнику 24.08.2021 о 15:30:37 годині на номер мобільного телефону вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_1 ; одноразовий персональний ідентифікатор введено позичальником у відповідне поле в інформаційнотелекомунікаційній системі товариства 24.08.2021 о 15:37:44 годині, після чого відповідач натиснув кнопку "ТАК", що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Позивачем доведено факт виконання зобов'язання первинного кредитора ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та перерахування на рахунок відповідача суми в розмірі 22 000 грн 00 коп. В свою чергу, відповідачем жодних доказів, що спростовують вимоги позивача або докази неотримання кредитних коштів не надано.
Відповідач ОСОБА_1 у заяві про перегляд заочного рішення просила проводити розгляд за її відсутності.
Представник позивача ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" Тараненко А. І. на судовий розгляд не прибув, його відсутність не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов наступного:
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 86).
Судові повістки, направлені на адресу відповідача, повернулися до суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 90, 91, 104, 105), у зв'язку з чим у справі постановлено заочне рішення.
Хоча суд і виконав вимоги ЦПК України щодо повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду, однак доказів того, що відповідач отримав поштову кореспонденцію, в матеріалах справи немає, тому є підстави вважати, що відповідач ОСОБА_1 не з'явилася в судове засідання та не повідомила про причини неявки з поважних причин.
Водночас, у заяві про перегляд заочного рішення відповідач лише навела доводи щодо незгоди з наданою судом оцінки доказів, що були надані позивачем, та на підставі яких ухвалене судове рішення. При цьому, у заяві про перегляд заочного рішення відсутнє посилання на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, і які не були досліджені судом чере те, що відповідач не була повідомлена про час і місце розгляду справи і не мала змоги їх надати суду. Також, будь-які докази і не долучені до заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:
1) залишити заяву без задоволення;
2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, оскільки матеріали справи не містять сукупності обставин, передбачених ст. 288 ЦПК України, наявність якиї є обов'язковою для скасування заочного рішення, заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення належить залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 286-288 ЦПК України, суд
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 24.03.2025.
Головуючий: В. В. Овдієнко